Рішення № 137884338, 01.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2026Справа № 910/5467/26За позовом Фізичної особи-підприємця Буланова Максима Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Маршрутизатор"

про стягнення коштів у сумі 603556,55 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Сікорський Я.О.,

від відповідача - Горбач Г.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Маршрутизатор" (далі - відповідач) на користь Фізичної особи-підприємця Буланова Максима Миколайовича (далі - позивач) боргу та санкцій за договором про надання послуг №99 від 12.05.2025, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань вчасно та повністю оплатити надані йому послуги.

Ухвалою суду від 20.05.2026 відкрито провадження у справі №910/5467/26 за вищевказаними позовними вимогами, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

28.05.2026 позивачем через Електронний суд було подано заяву про забезпечення позову у якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах позовних вимог в сумі 603556,55 грн, які знаходяться на всіх рахунках відповідача.

29.05.2026 відповідачем подані письмові заперечення проти заяви про забезпечення позову.

01.06.2026 позивач подав письмові пояснення щодо заперечень відповідача на заяву про забезпечення позову.

01.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

01.06.2026 позивачем подані заперечення на заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.06.2026 було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

02.06.2026 відповідач подав клопотання про долучення доказів часткової оплати боргу на суму 50000 грн.

Ухвалою суду від 02.06.2026 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено. Призначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 01.07.2026.

03.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що позивачем неправомірно було включено до загальної суми боргу 135130 грн, які відповідач заплатив ще 14.07.2025. Крім того, на вказану суму позивачем безпідставно були нараховані 3% річних та пеня.

05.06.2026 позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач стверджує, що заявлений у позові борг стосується Специфікації №1 та Акта №1 від 25.08.2025, а здійснений відповідачем платіж на суму 135130 грн не доводить оплату саме за вказаними Специфікацією та Актом.

30.06.2026 відповідачем було подано клопотання про долучення доказів на підтвердження часткової оплати боргу на суму 65000 грн.

У судовому засіданні 01.07.2026 представник позивача підтримав вимоги позову повністю з урахуванням часткових оплат боргу після відкриття провадження у справі, представник відповідача частково заперечив проти позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2025 між відповідачем як замовником та позивачем як виконавцем було укладено договір про надання послуг (виконання робіт) у сфері інформатизації №99 (далі - Договір).

За умовами Договору виконавець зобов`язався за завданням Замовника надати/виконати послуги/роботи у сфері інформатизації, а Замовник зобов`язався приймати та оплачувати такі послуги/роботи у порядку і строки, визначені Договором та відповідними специфікаціями/завданнями/актами.

Загальна ціна цього договору визначається як сума вартості всіх наданих/виконаних послуг/робіт, відповідно до підписаних сторонами Актів прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) за цим договором протягом строку його дії (п. 3.1 Договору).

12.05.2025 сторони підписали Специфікацію №1 до Договору № 99 від 12.05.2025. Відповідно до Специфікації №1 виконавець зобов`язався надати послуги з інтеграції програмного забезпечення ТОВ «Хостпей» у програмне забезпечення «Мікросервіс Х24.Мультитранс»

У п. 3.1 Специфікації сторони погодили загальну вартість послуг у сумі 582676 грн без ПДВ.

У п. 3.2 Специфікацій зазначено, що оплата вартості послуг зазначеної у п. 3.1 цієї специфікації здійснюється замовником авансовими платежами за домовленістю сторін у національній валюті Україні - гривні, у безготівковій формі шляхом переказу відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок виконавця вказаний у цьому Додатку. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписання Акту приймання-передачі робіт (наданих послуг) в продовж 150 (ста п`ятдесяти) робочих днів з дати його підписання.

25.08.2025 сторони підписали Акт №1 приймання-передачі наданих послуг до Договору на суму 582676 грн без ПДВ.

У зазначеному Акті сторони підтвердили, що виконавець у період з 12.05.2025 по 25.08.2025 надав замовнику послуги з інтеграції програмного забезпечення ТОВ «Хостпей» у програмне забезпечення «Мікросервіс Х24.Мультитранс» відповідно до Специфікації № 1 до Договору, а Замовник прийняв ці послуги.

Також в Акті № 1 зафіксовано, що вартість наданих послуг становить 582676 грн без ПДВ, а претензій щодо наданих послуг сторони одна до одної не мають.

Позивач вказує, що відповідач мав сплатити вартість наданих йому послуг у сумі 582676 грн до 23.03.2026, однак цього не зробив, у зв`язку із чим позивач направив претензію від 30.04.2026, а згодом і подав цей позов.

Відповідач заперечуючи проти тверджень позивача щодо основної суми боргу зазначає, що ним було сплачено 135130 грн за послуги надані позивачем за Договором на підтвердження чого надано копію платіжної інструкції №1189 від 14.07.2025.

Після відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено 115000 грн заборгованості, що підтверджується платіжними інструкціями №1869 від 02.06.2026 на суму 50000 грн, №1892 від 11.06.2026 на суму 15000 грн, №1908 від 18.06.2026 на суму 15000 грн, №1931 від 23.06.2026 на суму 20000 грн, №1947 від 29.06.2026 на суму 15000 грн, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є підставою для закриття провадження на цю суму.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Згідно із частиною першою статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З умов Специфікації яка є Додатком №1 до Договору сторони погодили вартість послуг у сумі 582676 грн та строк оплати - авансовий платіж з остаточним розрахунком впродовж 150 робочих днів з дати підписання Акту приймання-передачі послуг.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено часткову оплату послуг за Договором у сумі 135130 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №1189 від 14.07.2025 призначення платежу «оплата за роботи в сфері інформації зг. договір №99 від 12.05.2025, без ПДВ».

Разом з тим, позивач стверджує, що спірний борг не є абстрактною заборгованістю за будь-якими розрахунками сторін у межах Договору № 99, він стосується конкретизованого обсягу робіт, конкретної Специфікації № 1 та конкретного Акта № 1 від 25.08.2025. Саме тому для зменшення основного боргу за цим позовом відповідач повинен довести не лише факт здійснення будь-якого платежу за Договором № 99, а належність такого платежу саме до Специфікації № 1 та Акта № 1 від 25.08.2025.

На запитання суду до представників сторін чи укладалися між сторонами ще якісь Специфікації до Договору щодо надання інших послуг, такої інформації представники не підтвердили.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що сторони погоджували надання інших послуг за Договором чи підписували інші Специфікації.

Отже, здійснену відповідачем оплату в сумі 135130 грн суд розцінює як авансовий платіж на виконання умов п. 3.2 Договору, який позивачем не було повернуто відповідачу. У зв`язку із чим це свідчить про домовленість сторін в умовах Договору щодо порядку оплати послуг, у тому числі і шляхом авансування.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено, що він надавав послуги за цим же Договором, але по іншій Специфікації, то сплачені відповідачем грошові кошти у сумі 135130 грн мають зараховуватися як оплата за погоджені послуги у Специфікації від 12.05.2025 до Договору.

У зв`язку із наведеним вище позовні вимоги в частині стягнення 135130 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наданими позивачем доказами підтверджується факт виконання ним умов Договору та надання послуг на суму 582676 грн з якої відповідач лише частково оплатив послуги у сумі 135130 грн (до подання позову) та у сумі 115000 грн, у зв`язку із чим у останнього наявний борг перед позивачем на суму 332546 грн.

Станом на день ухвалення даного рішення, матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати відповідачем 332546 грн основної суми боргу за Договором, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони погодили у п. 8.2 Договору, що за порушення строків оплати отриманих результатів робіт більше ніж на 5 банківський днів, встановлених цим Договором, Замовник виплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем на суму боргу було нараховано відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України 2202,99 грн 3% річних (за період з 24.03.2026 по 08.05.2026) та на підставі п. 8.2 Договору 18677,56 грн пені (за період з 31.03.2026 по 08.05.2026) на суму боргу 582676 грн.

Разом з тим, як було встановлено судом вище, відповідачем було частково сплачено послуги надані за Договором у сумі 135130 грн 14.07.2025, тобто без порушення строків на оплату, а тому на вказану суму нарахування 3% річних та пені є неправомірними.

За перерахунком суду з відповідача підлягає стягнення 14346 грн пені та 1692,09 грн 3% річних.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Судовий збір у сумі 1380 грн у зв`язку із закриттям провадження в частині стягнення 115000 грн підлягає поверненню позивачу окремою ухвалою.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 231, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині стягнення 115000 грн основного боргу.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Маршрутизатор" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 87А, офіс 4102; ідентифікаційний код 44655814) на користь Фізичної особи-підприємця Буланова Максима Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 332546 (триста тридцять дві тисячі п`ятсот сорок шість) грн основного боргу, 1692 (одну тисячу шістсот дев`яносто дві) грн 09 коп. 3% річних, 14346 (чотирнадцять тисяч триста сорок шість) грн пені, а також 4183 (чотири тисячі сто вісімдесят три) грн 01 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.07.2026.

Суддя Р.Б. Сташків