Ухвала суду № 137883952, 01.07.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/952/26

Провадження № 1-кп/147/444/26

УХВАЛА

01 липня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 із участю секретаря за участю: ОСОБА_2 прокурораОСОБА_3 обвинуваченої захисника представника потерпілого ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2024 за №12024020120000213 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.ч 1, 2 ст. 200, ч.1 ст. 209, КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 03.12.2024 за №12024020120000213 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч.ч 1, 2 ст. 200, ч.1 ст. 209, КК України.

Прокурор звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту

Клопотання прокурора обґрунтоване тим, що 20.04.2025 до Тростянецького районного суду Вінницької області направлено обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.5 ст. 191, ч.1, ч.2 ст. 200, ч.1 ст. 209 КК України. Так, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що, працюючи на посаді бухгалтера Четвертинівського ліцею Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області шляхом зловживання своїм службовим становищем на суму 2729368,85 грн, чим спричинила збитки бюджету Тростянецької територіальної громади Гайсинського району Вінницької області на вказану суму. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому к особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану. Пізніше ОСОБА_4 в період часу з 07.04.2021 по 06.03.2023, а також з 11.08.2023 умисно вчинила дії спрямовані на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, а саме проводила фінансові операції з грошовими коштами щодо яких фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, зокрема з банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого нею в АТ КБ «Приватбанк» здійснювала перекази (з картки НОМЕР_2 , на карту НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), а також здійснювала інші грошові перекази, переводила кошти з карток в готівку за допомогою банкоматів розміщених в с-щі Тростянець або здійснювала купівлю товарів в торгових мережах, оплачувалав кур`єрські та поштові послуги, послуги АЗС «ОККО» та «Shell», перераховувала кошти через сервіси «EASYPAY*UTILITIES», «IPAY.UA SERVISE» здійснювала інші операції на загальну суму 2729368,85 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченому ч. 1 ст. 209 КК України, тобто у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.

Крім того, ОСОБА_4 підробивши документи на переказ на власний банківський рахунок НОМЕР_1 відкритий нею в АТ КБ «Приватбанк» з рахунку платника Четвертинівського ліцею, через електронний кабінет установи в АТ КБ «Приватбанк», незаконно перерахувала за червень 2021 року 3191,26 грн. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченому ч. 1 ст. 200 КК України, тобто в підробці документів на переказ. Крім того, ОСОБА_4 підробивши документи на переказ на власний банківський рахунок НОМЕР_1 відкритий нею в АТ КБ «Приватбанк» з рахунку платника Четвертинівського ліцею, через електронний кабінет установи в АТ КБ «Приватбанк» незаконно перерахувала за жовтень 2021 року 3948,82 грн, за листопад 2021 року 82074,75 грн, за грудень 2021 року 55858,55 грн, за січень 2022 року 29320,00 грн, за період лютого 2022 року 69817,17 грн, за період березня 2022 27658,05 грн. за період квітня 2022 року 52701,80 грн, за період травня 2022 року 70062,54 грн, за період червня 2022 року 76043,55 грн, за період липня 2022 року 35408,93 грн, за період серпня 2022 року 47703,04 грн, за період вересня 2022 року 30001,03 грн, за період жовтня 2022 року 94142,57 грн, за період листопада 2022 року 89322,57 грн, за період грудня 2022 року 95996,72 грн, за період січня 2023 року 66473,57 грн, за період лютого 2023 року 87395,57 грн, за період вересня 2023 року 80274,82 грн, за період жовтня 2023 року 60072,82 грн, за період листопада 112000,05 грн, за період грудня 2023 року 106698,93 грн, за період січня 2024 року 92126,69 грн, за період лютого 2024 року 86087,69 грн, за період березня 2024 року 105289,69 грн, за період квітня 2024 року 142061,69 грн, за період травня 2024 року 147758,26 грн, за період червня 2024 року 186197,69 грн, за період липня 2024 року 100617,35 грн, за період серпня 2024 року 169519,12 грн, за період вересня 2024 року 158518,62 грн, за період жовтня 2024 року 78593,69 грн, за період листопада 2024 року 87893,69 грн. Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченому ч. 1 ст. 200 КК України, тобто в підробці документів на переказ, вчиненій повторно.

Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 25.03.2026 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 24.05.2026. Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 25.05.2026 відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 21.07.2026.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні даних кримінальних правопорушень доводиться зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачена обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, на даний час існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності переховуватиметься від суду, оскільки санкція інкримінованих їй статтей вчинених злочинів є такою, що спроможна в значній мірі обмежити її права й свободи, в тому числі право на свободу пересування. Крім того, у обвинуваченої ОСОБА_4 відсутні міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, оскільки вона офіційно не працевлаштована, офіційно джерела доходу не має, тому вона може в будь-який час без зайвих труднощів покинути місце свого проживання. Дані обставини обґрунтовують наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків чи інших учасників судового розгляду, обгрунтовується тим, що обвинувачена ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків даного правопорушення, з метою зміни їхніх показів або відмови від дачі показів для уникнення кримінальної відповідальності, так як обвинувачена проживає на території населеного пункту, де також проживають свідки. При встановлені наявністю ризику впливу на свідків слід врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібрані доказів, а на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків і дослідження їх судом. Крім цього, на даному етапі судовий розгляд не розпочатий, свідки не допитані судом, тому вважає, що застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу, може запобігти незаконно впливати останньою на свідків.

Також, існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, який обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки вищевказані протиправні дії вона вчиняла на протязі тривалого часу з корисливим мотивом. Також зазначений ризик обґрунтовується тим, що у ОСОБА_4 є необхідність в отриманні доходів, для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень, оскільки вона не працевлаштована.

Для запобігання зазначеним ризикам обвинуваченій ОСОБА_4 недостатньо застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово, оскільки кримінальні правопорушення вона вчиняла на протязі доби. При цьому, продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту обмежить вільне пересування ОСОБА_4 , забезпечуватиме виконання покладених на неї обов`язків та запобігатиме спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, запобіганню вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Беручи до уваги те, що обвинувачена ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років, без застосування до неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків та застосування більш м`яких запобіжних заходів, просить продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту на два місяці.

Крім того, захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить замінити запобіжний захід на домашній арешт в нічну пору доби.

В судовому засіданні прокурор оголосила зміст клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту, підтримала його та просила його задовольнити. Вказала, що ризики зазначені в ухвалах слідчого судді не змінилися. Заперечувала про задоволення клопотання захисника обвинуваченої зміну запобіжний захід на домашній арешт в нічну пору доби. Обставини, на які посилається сторона захисту і які існували раніше, не змінилися. У дітей є батько, який і раніше хворів, однак може виконувати обов`язки та возити дитину в дошкільний заклад. Тому вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт в нічну пору, відсутні.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічну пору доби. В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що метою застосування запобіжного є забезпечення виконання покладених процесуальних обов`язків. Обвинувачена ОСОБА_7 за період застосування до неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту, жодного разу не порушила покладені на неї обов`язки. Разом з тим, обвинувачена ОСОБА_7 має ще певні обов`язки щодо утримання своїх дітей 2014 року народження та 2023 року народження. Вказав, що старша дитина відвідує школу, тому застосування цілодобового арешту не дозволить обвинуваченій в повній мірі виконувати свій обов`язок по забезпеченню необхідних умов виховання та навчання старшій дитині. Оскільки не зможе відвідувати навчальний заклад та приймати участь в навчальному процесі дитини. Також вказує, що молодша дитини 2023 року народження відвідує дошкільний навчальний заклад, який знаходиться за 10 км від місця проживання обвинуваченої і її туди потрібно щодня відвозити, а застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту перешкоджає реалізації обов`язку матері щодо здобуття дитиною на дошкільної освіти. Батько дитини є інвалідом ІІІ групи, тому обов`язок забезпечувати явку до дошкільного закладу лежить на ОСОБА_7 . Крім того діти обвинуваченої мають певні захворювання, що зобов`язує матір дітей забезпечити відповідне лікування, зокрема відвідування лікувальних закладів, а інші особи не зможуть забезпечити виконання цього обов`язку. Тому просив, у разі якщо суд дійде висновку про застосування запобіжного заходу, застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби.

Обвинувачена думку захисника підтримала.

Представник потерпілого підтримала позицію прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане прокурором письмове клопотання, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 25.03.2026 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 24.05.2026. Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 25.05.2026 відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 21.07.2026.

Відповідно до ч. 3. ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт та тримання під вартою (статті 131,176,181,183 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).

Умовами ч 1. ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.

Вирішуючи питання про продовження строків домашнього арешту, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів та враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1, ч.2 ст. 200, ч.1 ст. 209 КК України, за одне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, розгляд кримінального провадження в суді перебуває на стадії підготовчого судового засідання. Тому, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.

Також, надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд враховує, що кримінальне провадження перебуває на початку стадії підготовчого судового засідання, свідки не допитані, письмові докази не досліджені, відношення обвинуваченої до пред`явленого обвинувачення не з`ясовано, а тому існує певна ймовірність того, що обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків з метою уникнення покарання. Окрім того, ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих та свідків і дослідження їх судом.

Щодо можливості вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення, суд приймає доводи прокурора, що дії, за вчинення яких обвинувачується ОСОБА_7 згідно з пред`явленого обвинувачення, вона вчиняла на протязі тривалого часу з корисливим мотивом, наразі не працевлаштована, а тому у неї є необхідність в отриманні доходів для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень, в яких вона обвинувачується.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про продовження щодо обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання цілодобового домашнього арешту, оскільки і надалі існує обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченою інкримінованих кримінальних правопорушень, об`єкт посягань кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , обставини та характер вчинення кримінальних правопорушень, вид і тяжкість санкції за інкриміновані діяння, вік обвинуваченої, перебування справи на стадії підготовчого провадження, тобто коли свідки, потерпілі та обвинувачена не допитані, письмові докази не досліджені у сукупності дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні чи інших учасників, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначені ризики є суттєвими і таким ризикам неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу.

Щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт в нічну пору доби, то суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої, а також запобігти існуючим ризикам.

Крім того, слідчим суддею при продовжені запобіжного заходу у виді домашнього арешту була вже надана оцінка обставинам, на які посилається захисник в клопотанні про зміну запобіжного заходу. Тому в цій частині в клопотанні захисника обвинуваченої слід відмовити також із цих підстави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 331, 372, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що полягає в забороні обвинуваченій цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , на 60 днів, тобто з 01 липня 2026 по 29 серпня 2026 року включно.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 181 та ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово;

2) прибувати за кожною вимогою до суду;

3) не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_7 проживає, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду;

4) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

6) здати на зберігання до Відділення поліції № 2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_5 , виданий 13.12.2024 і інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_7 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Роз`яснити обвинуваченій, що в разі невиконання обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Виконання ухвали покласти на уповноважену особу Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.

В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 відмовити.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 02.07.2026 о 08:15 год.

Суддя ОСОБА_1