Ухвала суду № 137883375, 25.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.06.2026Справа № 910/2946/26Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Європа-Броди"

до 1) Міністерства юстиції України, 2) ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, визнання права власності

представники сторін:

від позивача: Левадний О.О.

від відповідача-1: Барановська А.М.

від відповідача-2: Посікіра Р.Р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель "Європа-Броди" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України, в якій просило: визнати незаконним та скасувати пункти 1, 2, 4 Наказу Міністерства юстиції України від 05.02.2026 №295/5 "Про задоволення скарги", прийнятий на підставі висновку Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.01.2026 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 22.08.2025, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 25.08.2025 за №СК-3271-25; зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційних дій відомості про право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 4620310100:11:004:0004), площею 0,1 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 та право власності на готельний комплекс, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею: 1413,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ "Готель "Європа-Броди".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Європа-Броди" про забезпечення позову у справі відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2026 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк на усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Європа-Броди" про забезпечення позову у справі відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі в якості третьої особи задоволено повністю. Клопотання Міністерства юстиції України про залучення до участі у справі третьої особи задоволено повністю. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Європа-Броди" про забезпечення позову у справі відмовлено повністю.

25.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про зміну предмету позову та про залучення ОСОБА_1 в якості співвідповідача до участі у справі, що задоволено протокольною ухвалою суду від 25.06.2026 року.

Згідно з частиною 4 статті 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до частини 1 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

У статті 14 ГПК України закріплено принцип диспозитивності господарського судочинства, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 ГПК України, за змістом пункту 4 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що спір є підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі правової норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми права, що безпосередньо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 916/2791/16).

За змістом частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є захист цивільних прав та/або охоронюваних законом інтересів, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Як вказано позивачем у клопотанні про залучення співвідповідача до участі у справі, фактично існує додатково спір про право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 4620310100:11:004:0004), площею 0,1 га та про право власності на готельний комплекс, тому позивач вважає за доцільне залучити ОСОБА_1 в якості співвідповідача у зв`язку із зміною предмету позову. Оскільки спір про речові права виник між позивачем та ОСОБА_1 , до останнього мають бути заявлені матеріально-правові вимоги позивача.

Відтак, унаслідок залучення співвідповідача до участі у справі та враховуючи подання у зв`язку з цим позивачем заяви про зміну предмету позову, суд дійшов висновку, що даний спір належить розглядати в порядку різного судочинства - господарського та цивільного, що є порушення приписів частини 4 статті 173 ГПК України.

За змістом частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім цього, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п`ятій вказаної статті (об`єднанні вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства, щодо об`єднаних вимог законом визначена виключна підсудність різним судам).

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 14.11.2023 у справі № 910/1052/23, якщо позивач порушив ті правила об`єднання позовних вимог, які не передбачені нормами частин четвертої та п`ятої статті 173 ГПК України, він не може усунути недоліки позовної заяви, адже встановлення та усунення недоліків у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог ГПК України не передбачено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку залишити позовну заяву без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 226 ГПК України.

Керуючись статтями 226, 233-235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель "Європа-Броди" до 1) Міністерства юстиції України, 2) ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, визнання права власності залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання: 01.07.2026 року.

Суддя К.В. Полякова