Рішення № 137883324, 04.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2026Справа № 910/3229/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕЛІЯ СОЛАР

до Акціонерного товариства ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні

відповідача Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія

Укренерго

про стягнення 15 794 357,32 грн

За участю представників учасників справи:

від позивача Журкевич С.В.

від відповідача Подольський А.А.

від третьої особі не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГЕЛІЯ СОЛАР (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ (відповідач) про стягнення 15 794 357,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 1055/1 від 28.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 27.04.2026, а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, відповідачу для подання відзиву на позов - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.

14.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позов.

15.04.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій міститься прохання закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 760 336,91 грн.

17.04.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

24.04.2026 від відповідача надійшли:

- заява про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго;

- заява про заміну відповідача правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 відкладено підготовче засіданні на 07.05.2026, замінено відповідача у справі № 910/3229/26 Державне підприємство ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ правонаступником, яким є Акціонерне товариство Гарантований покупець, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго.

28.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕЛІЯ СОЛАР надійшло клопотання про приєднання доказів направлення документів третій особі.

29.04.2026 від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшло клопотання про приєднання доказів направлення документів третій особі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2026 відкладено підготовче засідання на 14.05.2026, зобов`язано позивача надати відповіді на запитання відповідача в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України з дотриманням правил, встановлених ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, на наступні запитання.

13.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕЛІЯ СОЛАР надійшли відповіді на запитання.

Ухвалою від 14.05.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.06.2026.

Протокольною ухвалою від 01.06.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.06.2026.

У судовому засіданні 04.06.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, вказаних у заявах по суті.

У судовому засіданні 04.06.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІЯ СОЛАР» (далі Позивач), що діє на підставі ліцензії № 2559 від 29.11.2019 з виробництва електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, або Регулятор) веде господарську діяльність з виробництва електричної енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2874 від 17.12.2019 установлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІЯ СОЛАР» «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року.

ТОВ «ГЕЛІЯ СОЛАР» та Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі - Гарантований покупець, правонаступником якого є Акціонерне товариство «Гарантований покупець», Відповідач) уклали Договір № 1055/1 від 28.11.2019 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом (далі Договір), за яким ТОВ «ГЕЛІЯ СОЛАР» зобов`язалось продавати, а Державне підприємство «Гарантований покупець» зобов`язалось купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену Товариством за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що вартість електричної енергії, купленої Відповідачем у Позивача за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом від 26.04.2019 на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.

За пунктом 3.3. договору (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення боргу) оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої відповідачем у позивача за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії й актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Пунктом 4.1. Договору передбачено право Позивача вимагати від Відповідача повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.

Підпунктами 1, 2 пункту 4.5. Договору передбачено, що Відповідач зобов`язаний купувати у Позивача вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у позивача електричну енергію.

Відповідно до пунктів 10.2 - 10.3 Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом від 26.04.2019 (у редакції, яка діяла на момент виникнення заборгованості) з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.

У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Як встановив суд, позивач у період часу жовтень 2021 року, у період лютий 2022 року - серпень 2022 року поставив відповідачу електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 16 578 560,72 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом купівлі-продажу електроенергії: за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму 2 452 094,58 грн; за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 1 236 683,11 грн; за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 1 628 255,35 грн; за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 1 583 745,34 грн; - за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 2 083 680,74 грн; за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 2 044 103,09 грн; за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 2 938 403,75 грн; за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 2 575 519,37 грн.

Крім того, між сторонами підписано акти коригування до акту купівлі-продажу електроенергії: за липень 2022 року від 16.05.2024 на суму 19 224,80 грн; за серпень 2022 року від 17.05.2024 на суму 16 850,59 грн.

Разом з тим, як вказує позивач, відповідач оплатив поставлену електричну енергію за «зеленим тарифом» за актами купівлі-продажу електроенергії: за жовтень 2021 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року частково на загальну суму 7 223 252,94 грн.

Також позивач за період часу вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, лютий - липень 2023 року, вересень 2023 року включно поставив Відповідачу електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 26 341 623,18 грн

Відповідач оплатив поставлену позивачем за вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, лютий - липень 2023 року, вересень 2023 року електричну енергію за «зеленим тарифом» частково на суму 24 777 032,74 грн.

Позивач за період часу з січня 2024 року по грудень 2024 року включно поставив відповідачу електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 37 311 030, 59 грн.

Разом з тим, відповідач оплатив поставлену позивачем за період часу з січня 2024 року по грудень 2024 року електричну енергію за «зеленим тарифом» частково на загальну суму 33 868 902,87 грн.

Позивач у період часу січень 2025 року - жовтень 2025 року включно поставив відповідачу електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 38 300 543,58 грн.

Відповідач оплатив поставлену позивачем у період часу січень - жовтень 2025 року електричну енергію за «зеленим тарифом» частково на загальну суму 37 253 762,03 грн.

Загальна сума заборгованості, яку позивач просить суд стягнути з відповідача за усіма вимогами:

1) сума заборгованості відповідача за поставлену позивачем енергію у період часу жовтень 2021 року, лютий 2022 року серпень 2022 року становить 9 740 857, 61 грн;

2) сума заборгованості відповідача за поставлену позивачем за період часу вересень 2022 року грудень 2022 року, лютий 2023 року липень 2023 року, вересень 2023 року енергію становить 1 564 590, 44 грн;

3) сума заборгованості відповідача за поставлену позивачем за період часу з січня по грудень 2024 року електричну енергію становить 3 442 127,72 грн;

4) сума заборгованості відповідача за поставлену позивачем у період часу з січня по жовтень 2025 року електричну енергію становить 1 046 781,55 грн;

Враховуючи вищенаведене, позивач у позові просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 15 794 357,32 грн.

Також 03.11.2023 НКРЕКП постановою № 2057 «Про встановлення на 2 квартал 2022 року зелених тарифів на електричну енергію та надбавки до зелених тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» установила, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІЯ СОЛАР» зелений тариф на електричну енергію на 2 квартал 2022 року в розмірі 441,26 грн/кВт*год.

У той же час, як вказує позивач, акти купівлі-продажу електроенергії за квітень, травень, червень 2022 року були розраховані за ціною «зеленого» тарифу 412,68 грн/ кВт*год., тобто без врахування постанови НКРЕКП № 2057 від 03.11.2023.

Як вказує позивач, обсяг поставленої відповідачу електроенергії за «зеленим» тарифом у квітні 2022 року становив 319 809 кВт*год, у травні 2022 року 420 762 кВт*год, у червні 2022 року 412 770 кВт*год.

Відповідно до вищезазначеної постанови НКРЕКП № 2057 від 03.11.2023 позивачем здійснено коригування вартості електричної енергії, що була продана Відповідачу у ІІ кварталі 2022 року, зокрема наступним чином (суми коригування наведені без ПДВ, ПДВ нараховується додатково): за квітень 2022 року: обсяг 319 809 кВт·год, сума коригування вартості електричної енергії без ПДВ становить 91 401,41 грн, сума ПДВ 20% 18 280,28 грн, разом 109 681,69 грн; за травень 2022 року: обсяг 420 762 кВт·год, сума коригування вартості електричної енергії без ПДВ становить 120 253,78 грн, сума ПДВ 20% 24 050,76 грн, разом 144 304,54 грн.; - за червень 2022 року: обсяг 412 770 кВт·год, сума коригування вартості електричної енергії без ПДВ становить 117 969,67 грн, сума ПДВ 20% 23 593,93 грн, разом 141 563,60 грн.

Таким чином, як вказує позивач, загальна сума коригування за ІІ квартал 2022 року без ПДВ становить 329 624,86 грн, сума ПДВ (20%) 65 924,97 грн, тобто загальна сума коригування з ПДВ 395 549,83 грн.

Як вказує позивач, з урахуванням актів купівлі-продажу електричної енергії, актів коригування до них, часткових оплат, а також здійсненого позивачем коригування за ІІ квартал 2022 року, загальний розмір основної заборгованості відповідача за придбану у зазначені вище спірні періоди електроенергію за "зеленим" тарифом на момент звернення до суду з даним позовом становив складає 9 740 857, 61 грн.

Крім того, після відкриття провадження у даній справі відповідачем здійснено сплату на користь позивача наступних сум: за червень 2025 року 396 529,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 561 908 від 30.03.2026; за травень 2025 року 111 385,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 563 504 від 31.03.2026; за квітень 2025 року 184 430,45 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 562 723 від 31.03.2026 року; за січень 2025 року 67 990,54 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 564 321 від 31.03.2026.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача коштів основного боргу у розмірі 760 336,91 грн підлягає закриттю.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у даній справі відповідач вказав, що:

- зобов`язання Гарантованого покупця перед позивачем не виникали у зв`язку з тим, що НЕК "Укренерго" не сплатило послугу в повному обсязі;

- позивач безпідставно збільшує вартість відпущеної електричної енергії за ІІ квартал 2022 року, обґрунтовуючи донарахуванням вартості електричної енергії виходячи з різниці між «зеленим» тарифом, встановленим Постановою НКРЕКП № 2057 від 03.11.2023, та тарифом, застосованим при первинних розрахунках. Як наслідок, Позивачем безпідставно збільшено сумарну вартість відпущеної електричної енергії за спірні періоди на 395 549,83 грн;

- позивач має перед відповідачем заборгованість у розмірі 2 214 777,50 грн, котра складається з 2 214 777,48 грн суми неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та 0,02 грн за послугу з відшкодування вартості відхилення.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Також суд врахував приписи Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі Порядок).

Згідно з п. 10.1 Главою 10 Порядку передбачений Розрахунок платежів та порядок їх здійснення між гарантованим покупцем та продавцями (у редакції чинній до 26.01.2024): до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу виробникам за «зеленим» тарифом із забезпеченням їм пропорційної оплати прогнозної товарної продукції за перші десять днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями виробника за «зеленим» тарифом, що визначені відповідно до пункту 8.7 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості виробника за «зеленим» тарифом перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію; до 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу виробникам за «зеленим» тарифом із забезпеченням їм пропорційної оплати прогнозної товарної продукції за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями виробника за «зеленим» тарифом, що визначені відповідно до пункту 8.7 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості виробника за «зеленим» тарифом перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до 10.4 Порядку № 641 у редакції, чинній до 26.01.2024 (тобто відносно зазначеного у позові періодів), після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятором щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

З 26.01.2024 Порядок № 641 діє у новій редакції, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178. Так, відповідно до п. 11.4 Глави 11 Порядку № 641 (в редакції з 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Таким чином, при оплаті послуги сторони мають враховувати дату затвердження/оприлюднення Регулятором (НКРЕКП) розміру її вартості.

Як вказано вище, факт поставки електричної енергії підтверджується Актами купівлі-продажу електроенергії між ДП Гарантований покупець та позивачем.

Стосовно коригування електричної енергії на суму 395 549,83 грн, суд зазначає наступне. Як вказано вище, з огляду на зміну зеленого тарифу для ТОВ ГЕЛІЯ СОЛАР згідно з додатком до Постанови НКРЕКП № 2057 від 03.11.2023, вартість електричної енергії, що зазначена в Актах купівлі-продажу електричної енергії за 2 квартал 2022 року, складених між ТОВ ГЕЛІЯ СОЛАР та відповідачем, підлягає коригуванню.

При цьому судом під час розгляду даної справи враховано правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.03.2025 у справі № 910/7945/22, де суд касаційної інстанції виснував наступне Згідно з постановою НКРЕКП від 03.11.2023 № 2057 Про встановлення на ІІ квартал 2022 року зелених тарифів на електричну енергію та надбавки до зелених тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання регулятором переглянуто ставки зеленого тарифу на ІІ квартал (квітень-червень) 2022 року. Зокрема для ТОВ Аякс Дніпро зелений тариф на електричну енергію із урахуванням надбавки встановлено у розмірі 489,10 коп./кВт*год.

З огляду на викладене, слід погодитися з висновками суду апеляційної інстанції, що немає підстав стверджувати, що позивач при розрахунку суми основного боргу застосував неправильну та/або завищену ставку зеленого тарифу.

Також у вказаній постанові зазначено, що зміна розміру вартості послуги гарантованого покупця (чи необхідність такої зміни) згідно з п. 10.4 Порядку № 641 (у редакції станом на період відпуску) не визначена як підстава для зміни строку для здійснення остаточного розрахунку Гарантованого покупця із виробником.

Таким чином, здійснене позивачем коригування вартості електричної енергії у зв`язку з прийняттям постанови НКРЕКП № 2057 від 03.11.2023 є правомірним.

Крім того, під час розгляду даної справи суд встановив, що рішеннями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, зокрема, від 09.09.2022 № 1117, від 20.09.2022 № 1190, від 14.03.2023 № 473, від 30.04.2024 № 858, від 08.05.2024 № 896, від 15.05.2024 № 946, від 18.12.2024 № 2146, від 30.12.2024 № 2418, від 21.01.2025 № 76, від 11.02.2025 № 193, від 18.02.2025 № 247, від 25.02.2025 № 285, від 08.04.2025 № 529, від 11.03.2025 № 378, від 08.04.2025 № 529, від 20.05.2025 № 753, від 18.06.2025 № 916, від 15.07.2025 № 1074, від 12.08.2025 № 1238, від 02.09.2025 № 1398, від 14.10.2025 № 1648, від 11.11.2025 № 1850, від 16.12.2025 № 2141, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, у т.ч. для позивача, відтак відповідач мав розрахуватись з позивачем за поставлену електричну енергію.

Під час розгляду даної справи суду не надано доказів оплати електричної енергії в розмірі 15 034 020,41 грн, у зв`язку з чим суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у вказаному розмірі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення 760 336,91 грн належить закрити.

При цьому суд відхилив доводи відповідача про те, що зобов`язання Гарантованого покупця перед позивачем не виникали, у зв`язку з тим, що НЕК "Укренерго" не сплатило послугу в повному обсязі з огляду на таке.

Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Верховний Суд у постанові від 19.08.2021 у справі № 910/11889/20 зазначив наступне:

« 6.19. Верховний Суд також погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відхилення посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом", отриманої у травні 2020 року. Факт відсутності бюджетного фінансування, у тому числі, і через ненадходження коштів від ПАТ "НЕК "Укренерго", не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки вказані обставини не визначені нормами закону як такі, що звільняють від виконання зобов`язання.

6.20. Ані умовами договору, ані положеннями Порядку № 641 обов`язок гарантованого покупця з оплати вартості купленої у виробника електричної енергії не ставиться в залежність від виконання ПАТ "НЕК "Укренерго" своїх зобов`язань перед гарантованим покупцем, тому недодержання своїх обов`язків ПАТ "НЕК "Укренерго" не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань з оплати вартості обсягу придбаної електричної енергії за "зеленим" тарифом.».

Також суд врахував, що Верховний Суд у постановах від 13.08.2025 у справі № 910/11212/24 та від 02.09.2025 у справі № 910/9950/24 розглянув підставу для касаційного оскарження відсутність висновку щодо застосування пункту 11.4. Глави 11 Порядку № 641 в редакції постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178 та не вбачав за необхідне надавати відмінне від рішень судів першої та апеляційної інстанції тлумачення та застосування.

Таким чином, Верховний Суд у справах № 910/11212/24, № 910/9950/24 підтвердив позицію про те, що пункт 11.4 Порядку Порядку № 641 (у редакції з 26.01.2024) не містить положень, які обмежують або відкладають строк виконання остаточного розрахунку гарантованого покупця з продавцем за "зеленим" тарифом.

Стосовно посилань відповідача на те, що у позивача існує заборгованість перед відповідачем (2 214 777,50 грн), а тому сума боргу, за доводами відповідача, має бути зменшена на суму заборгованості позивача, суд вказує таке.

03 квітня 2024 року НКРЕКП прийнято постанову № 652 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану».

У результаті внесення змін абзац третій підпункту 13 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викладено у такій редакції: «Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.».

Разом з тим, наведене положення не містить процедури реалізації Гарантованим покупцем права на зменшення рівня розрахунків та посилань на відповідні норми законодавства.

Водночас, положення постанови НКРЕКП не передбачає автоматичного зменшення розрахунків, а лише надає Гарантованому покупцеві право на такі дії, яке має бути реалізовано у відповідності до належної процедури та у межах законодавства.

Під час розгляду даної справи суду не надано доказів того, що відповідач звертався до позивача з повідомленням або будь-яким іншим документом про зменшення розрахунків на суми заборгованості 2 214 777,48 грн.

Крім того, Верховний Суд у справі № 910/5971/24 досліджував питання можливості Гарантованого покупця зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.

За результатами розгляду справи № 910/5971/24 Верховний Суд 24.09.2025 прийняв постанову, в якій викладено наступні висновки «з правової конструкції підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в редакції постанови від 03.04.2024 № 652 вбачається, що законодавець наділив Гарантованого покупця саме правом на зменшення рівня розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом, для реалізації якого Гарантований покупець мав вчинити певні дії. Разом з тим, скаржником не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено, що відповідач звертався до позивача із відповідною заявою про припинення зобов`язання відповідача з оплати боргу за договором у спірні періоди на суму 44 143,35 грн відповідно до підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332.

З огляду на наведене, право відповідача на зменшення рівня розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, передбачені підпунктом 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в редакції постанови від 03.04.2024 № 652, не звільняє відповідача від обов`язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за спірним Договором. Крім того, слід врахувати і те, що стягнення заборгованості позивача перед відповідачем не є предметом розгляду у даній справі.

Отже, суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги щодо необхідності застосування до спірних правовідносин підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 в редакції постанови від 03.04.2024 № 652, з огляду на що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.».

Таким чином, Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначив, що право Гарантованого покупця на зменшення рівня розрахунків за «зеленим» тарифом є саме правом, яке потребує активної реалізації, а не автоматичною підставою для зменшення обсягу зобов`язань у межах судового спору. Для реалізації такого права відповідач мав би звернутися до продавця із відповідною заявою чи повідомленням про зарахування зустрічних однорідних вимог, а також надати належні докази такого звернення.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд також у межах розгляду справ № 910/11212/24, № 910/9950/24.

Суд відхиляє доводи відповідача про наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) як на підставу для відмови в задоволенні позову у даній справі, оскільки відповідно до частини 1 статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Проте, можлива наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) може звільняти від відповідальності за порушення зобов`язань, проте не звільняє від виконання самого зобов`язання.

При цьому позивач у межах даної справи заявив вимогу про стягнення основного боргу, водночас вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат або пені позивачем не заявлялись.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 15 034 020,41 грн, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 760 336,91 грн основного боргу підлягає закриттю.

Судовий збір відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача в розмірі 180 408,24 грн.

При цьому суд вказує, що судовий збір у розмірі 9 124,04 грн може бути повернутий за клопотанням позивача, у зв`язку з закриттям провадження в частині стягнення 760 336,91 грн заборгованості.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення 760 336,91 грн основного боргу.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІЯ СОЛАР» (код 42320695, місцезнаходження: 03110, місто Київ, вулиця ПИРОГОВСЬКОГО ОЛЕКСАНДРА, будинок 19, корпус 4) 15 034 020,41 грн (п`ятнадцять мільйонів тридцять чотири тисячі двадцять грн 41 коп.) боргу, 180 408,24 грн (сто вісімдесят тисяч чотириста вісім грн 24 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.07.2026.

Суддя О.Г. Удалова