Рішення № 137883214, 01.07.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1437/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад"

про стягнення 3 774 695,16 грн, з них: 2 730 388,30 грн - пені, 1 044 306,86 грн - штрафу

за участю:

від позивача: Колток Оксана Миколаївна,

від відповідача: Футерко Василь Любомирович,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення 3 774 695,16 грн, з них: 2 730 388,30 грн - пеня, 1 044 306,86 грн - штраф.

Представник позивача позовні вимоги обгрунтовує порушенням відповідачем умов Договору № 4600007095 від 18.01.2023 в частині строків надання послуг, а за прострочення строків- позивачем нараховано пеню у сумі 2 730 388,30 грн та штраф у розмірі 1 044 306,86 грн.

Представник відповідача нараховані позивачем суми штрафу та пені визнав , як і не заперечував прострочення сроків виконання робіт. Водночас, просив зменшити неустойку на 90 % мотивуючи тим , що фактичні роботи були завершені раніше , проте для складення технічної документації зайняло більше часу , більше того роботи проводились на 14 різних територіальних об"єктах. Вказує на те , що позивачу не спричинено будь-яких збитків.

Одночасно, суд звертає увагу, на розумність строків розгляду справи судом, що є основним із принципів господарського судочинства, передбачений ст.2 ГПК України.Стаття 6 Конвенції про захистправ людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку; розумним вважається строк,що є обєктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін , дослідивши та об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає за правильне позов задоволити частково.

Фактичні обставини вказують на те, що 19.12.2022 ТОВ "Оператор ГТС України" в електронній системі закупівель (платформа prozorro - https://prozorro.gov.ua/uk/lendei7UA-2022-12-02-006468-а) розмішено оголошення про проведення відкритих торгів "Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і консольних приладів. У цей же день ТОВ "Оператор ГТС України" розміщено на веб-сайті https://piozorro.gov.ua/uk/tender/lJA-2022-12-02-006468-a тендерну документацію, до якої додано в т.ч. проект договору.

За результатами проведення процедури публічної закупівлі UA-2022-l2-02-006468-a переможцем визначено ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад".

03.01.2023 ТОВ "Оператор ГТС України" опубліковано оголошення про намір укласти Договір.

18.01.2023 між ТОВ "Оператор ГТС України" та ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" укладено Договір № 4600007095.

Відповідно до умов пункту 1.1 Договору підрядник за завданням замовника, зобов`язується на свій ризик надати послуги: послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Бердичівського ЛВУМГ для забезпечення вимог ДСТУ ГОСТ 8.5 86.1-5:2009) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (із змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України ), а замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними вимогами і якісними характеристиками (Додаток № 1), Договірною ціною (Додаток № 2) та Графіком виконання робіт (Додаток № 3), які є невід`ємними частинами Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість виконуваних робіт за цим Договором згідно із Договірною ціною (Додаток №2) становить: 17 824 800.00 гри., в тому числі ПДВ 20% 2 970 800,00 грн.

Згідно із пунктом 4.1 Договору підрядник зобов`язується виконати Роботи протягом 560 календарних днів з дати укладення цього Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (Додаток № 3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

Відповідно до пункту 4.3 Договору датою закінчення виконаних Підрядником Робіт вважається дата їх прийняття Замовником в порядку, передбаченому Розділом 5 цього Договору. Виконання Робіт може були закінчено Підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника.

Пунктом 4.4 Договору визначено місця виконання робіт (надалі - Об`єкт).

Як вбачається з Графіку виконання робіт (Додаток № 3) види робіт передбачені Договором розділені на 3 окремі послідовні етапи із різними строками їх виконання, а саме:

- етап 1- обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації - строк виконання 120 календарних днів - до 18.05.2023;

-етап 2 - виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно монтажні роботи - строк виконання 500 календарних днів - до 01.06.2024;

- етап 3- пусконалагоджувальні роботи- строк виконання 560 календарних днів - до 31.07.2024.

Згідно із пунктом 5.1 Договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами- приймання виконаних будівельних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до пункту 5.2 Договору акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість будівельних робіт готує підрядник і направляє замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця .

Разом з актом приймання виконаних будівельних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.

Однак, в порушення вимог пункту 4.1 Договору Підрядником виконано роботи із простроченням від 230 до 430 календарних днів.

Так сторонами підписано:

1) акти приймання виконаних будівельних робіт та акти вартості устаткування до них за січень 2025 року підписані 20.01.2025 та 24.0І.2025 ;

2) акти приймання виконаних будівельних робіт та акти вартості устаткування до них за лютий 2025 року складені 03.02.2025;10.02.2025 та 21.02.2025;

3) акти приймання виконаних будівельних робіт та акт вартості устаткування за березень 2025 року оформлені 04.03.2025;05.03.2025та 25.03.2025;

4) акти приймання виконаних будівельних робіт та акти вартості устаткування до них , в тому числі містять вартість будівельно-монтажних робіт та пусконалагоджувальних робіт за лютий 2025 року складені 21.05.2025 року;

5) акти приймання виконаних будівельних робіт та акти вартості устаткування до них , в тому числі містять вартість будівельно-монтажних робіт та пусконалагоджувальних робіт за липень 2025 року підписані 24.07.2025; 25.07.2025; 31.07.2025; 08.08.2025 та 02.09.2025.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 Договору підрядник зобов`язаний виконати якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (Додаток № 3) строки , роботи відповідно до Технічних вимог та якісних характеристик (Додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.

Згідно з пунктом 10.1 Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до пункту 10.2 Договору у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 3) до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0.1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

ТОВ-ом "Оператор ГТС України" було направлено до ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" претензію № 21 від 22.05.2025 про нарахування неустойки за несвоєчасне виконання робіт з вимогою сплатити нараховану пеню та штраф . Проте , кошти відповідач не сплатив, відповідь на претензію не надав.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога про стягнення 3 774 695,16 грн, з яких : 2 730 388,30 грн - пеня, 1 044 306,86 грн - штраф.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконані роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статгі 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов, та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконаного з настанням цієї події.

Так, відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ч. І статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов"язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною І статті 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті).

Відповідно до. ч. І статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як було зазначено вище, між Позивачем та Відповідачем було досягнуто згоди щодо строків виконання робіт та укладено Договір від 18.01.2023 № 4600007095, яким передбачено чіткі терміни виконання кожного окремого етапу робіт.

Проте, як встановлено судом та в судовому засіданні підтверджено представником відповідача, останнім (відповідачем) підрядні роботи виконані несвоєчасно , тобто з порушенням строків встановлених Графіком виконання робіт (Додаток № 3).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини І статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявносі і її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтеюі 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положення про штрафні санкції та пеню за неналежне виконання зобов`язань або порушення строків їх виконання, які передбачені законодавцем в чинному Цивільному кодексі України, викликані необхідністю стабільної і ефективної підприємницької діяльності усіх суб`єктів господарювання та інших учасників ринкових відносин, а також дотримання прав споживачів.

Будь-яке невиконання умов договору щодо якості, кількості або строків його виконання тягне за собою порушення стабільності підприємницької діяльності таких суб`єктів господарювання та ринку в цілому, призводить до порушення прав споживачів, створює перешкоди у використанні очікуваного (запланованого) результату та може завдавати збитки.

Тому, передбачені законодавцем санкції дисциплінують сторін договірних відносин і стримують недобросовісних контрагентів.

Оскільки ПрАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" не виконав роботи у строки встановлені Графіком виконанння робіт, тим самим порушивши умови Договору, то в силу вимог Цивільного кодексу України і умов Договору позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у розмірі 2 730 388,30 грн та штраф у розмірі 1 044 306,86 грн, дотримуючись порядку , правил встановлених сталою судовою практикою , строків та сум нарахування .

Поряд з цим , представником відповідача заявлено клопотання про зменшення неустойки на 90 %.

Правила частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України надають право суду зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Крім цього, категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в ст. 551 ЦК України є оціночними і мають конкретизуватися у кожному конкретному випадку, з урахуванням того, що правила наведених статтей направленні на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Подібний за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 04.07.2021 у справі №916/878/20.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законні вичерпного переліку обставин, як підстав для зменшення судом розміру неустойки (ч.3 ст. 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Такий же за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 26.08.2021 у справі № 911/378/17.

Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання ), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципу права (правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22).

Разом з тим, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 30.03.2021 у справі № 902/538/18.

Водночас суд враховує те, що завданням неустойки є стимулювання боржника до виконання зобов`язання. Вона має компенсаційний, а не каральний характер і не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника або джерело отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (аналогічний висновок викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013). Відповідно до ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо вони надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому закон не вимагає обов`язкової наявності одночасно всіх умов для зменшення неустойки, достатньою може бути наявність лише однієї з них (постанови Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 467/1346/15-ц, від 26.09.2018 у справі № 752/15421/17).

Як зазначила об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, вирішення питання про зменшення неустойки є дискреційним повноваженням суду, яке реалізується з огляду на конкретні обставини справи за внутрішнім переконанням відповідно до ст. 86 ГПК України (постанова від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22).

Судом враховано:

- інтереси сторін та те , що розмір нарахованої позивачем неустойки є достатньо великим ;

-виконання відповідачем робіт , визначених Договором , без будь-яких застережень позивача, щодо якості тощо;

- що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.

З урахуванням викладеного у сукупності , суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, задля запобігання настання негативних наслідків для обох сторін - вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, адекватним та співмірним та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, висновок щодо зменшення розміру штрафу на 50 відсотків.

Принагідно , суд звертає увагу, що зменшення пені на 90%-99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що в свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного суду від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 05.04.2023 у справі №910/18718/21.

Поряд з цим , суд звертає увагу, що у п. 7.31. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, зазначено, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:- письмовими, речовими і електронними доказами;

- висновками експертів;- показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

Суд надавши оцінку, як зібраним у справі доказам вцілому так і кожному зокрема приходить до висновку про часкове задоволення задоволення позову, а огляду на викладене та враховуючи збереження балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 50% та стягнути з відповідача 2 730 388,30 грн - пені та 522 153,43 грн - штрафу.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки, судові витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

За наведеного, суд вважає за правомірне судовий збір в розмірі 56 620,43 грн відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" ( вул. Академіка Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ , 76018 , код ЄДРПОУ 05782912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"( проспект Любомира Гузара , 44, м. Київ, 03065, код ЄДРПОУ 42795490 ) 3 252 541,73 грн : з яких пеня у сумі 2 730 388,30 грн та штраф у розмірі 522 153,43 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад"

( вул. Академіка Сахарова, 23, м. Івано-Франківськ , 76018 , код ЄДРПОУ 05782912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" ( проспект Любомира Гузара , 44, м. Київ, 03065, код ЄДРПОУ 42795490 )

судовий збір у сумі 56 620,43 грн ( пятдесять шість тисяч шістсот двадцять грн 43 копійки ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 01 .07.2026

Суддя С.М.Кобецька