Рішення № 137882961, 02.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 Справа № 904/1692/26За позовом: Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро( позивач-1) та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро ( позивач-2)

До: Фізичної особи-підприємця Король Надії Євгенівни, м. Дніпро

Про: стягнення заборгованості, розірвання договору оренди нерухомого майна та т. інш.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради ( позивач-1) та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ( позивач-2) з позовом до ФОП Король Н.Є. про :

- стягнення на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 47 651,99 грн. - заборгованості з орендної плати за договором оренди № 108-ДАП/25 ( в т.ч.: 44 976,07 грн. борг та 2 675, 92 грн. пеня ) ;

- розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра № 108-ДАП/25 від 10.09.25р., укладеного між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та ФОП Король Н.Є. ;

- зобов`язання відповідача повернути територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення загальною площею 156,9 кв.м., розташоване за адресою м. Дніпро, вул. Добробатів 29 - нежитлове приміщення 28, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому воно одержало його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 108-ДАП/25 від 10.09.25р. в частині повної та своєчасної оплати орендованого майна.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.26р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами.

10.04.26р. від ФОП Король Н.Є. надійшли пояснення , в яких відповідач стверджує, що орендна плата нею перераховувалась помилково не на той рахунок (вказані невірні реквізити платежу). Після з`ясування цих обставин суму заборгованості та пені (платіжна інструкція №2.599715095.1 від 01.04.2026 на суму 47 250,50грн.) було сплачено. Також просить не розривати договір оренди з наданням можливості й надалі користуватися приміщенням магазину.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.26р. запропоновано Дніпровській міські раді, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради у строк до 21.04.26р. надати до господарського суду Дніпропетровської області письмові пояснення щодо обставин сплати орендної плати , викладених відповідачем Н.Є., в тому числі й пояснення щодо доцільності розривання договору оренди .

20.04.26р. від ФОП Король Н.Є. надійшло клопотання про долучення доказів та письмових пояснень в якому відповідач повідомляє суд, що заборгованість з орендної плати погашена у повному обсязі, що підтверджується доданими до клопотання документами на підставі чого просить суд врахувати, що порушення усунуто, заборгованість відсутня, а тому підстави для розірвання договору оренди та повернення об`єкта оренди відсутні.

21.04.26р. від виконувача обов`язків керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра надійшли пояснення у справу , в яких підтверджує сплату заборгованості за період з вересня 2025р. по лютий 2026р. в сумі 47 651,99грн.

08.05.26р. від керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра надійшла заява , в якій він не погоджується з обставинами , викладеними у відзиві на позов , та просить позовну заяву задовольнити. Також звертає увагу суду, що на даний час вже наявна заборгованість за березень місяць в сумі 8 153,48грн яка відповідачем сплачена не була.

18.08.26р. від представника ФОП Король Н.Є. надійшло заперечення на відповідь на відзив , в яких відповідач зазначає, що від позивачів на його адресу жодних вимог, претензій з приводу ненадходження коштів не направлялось . При цьому ФОП Король Н.Є. здійснювались платежі з орендної плати на виконання умов договору оренди на загальну суму 47 250,50 грн. на рахунок місцевого бюджету, але з відповідною помилкою при формуванні платежу та зазначенні правильності рахунку. Про зазначену помилку певний час ФОП Король Н.Є. не було відомо. Однак, відповідно до фільтрованої виписки АТ «КБ «ПриватБанк» вбачається, що сплачені ФОП Король Н.Є. грошові кошти в загальній сумі 47250,50 грн з 01.09.25р. по 02.04.26р. надходили на рахунок місцевого бюджету, який є відкритим в ГУДКСУ у Дніпропетровській області . Таким чином, твердження прокурора щодо недоотримання грошових коштів місцевим бюджетом внаслідок недобросовісної поведінки ФОП Король Н.Є. спростовуються. Також, як вже зазначалось у відзиві на позовну заяву , ФОП Король Н.Є. ще до відкриття провадження у справі 01.04.26р. та 02.04.26р. сплатила суму заборгованості у повному обсязі. Зазначене прокурором в позовній заяві та відповіді на відзив не може слугувати підставою для розірвання договору оренди з ФОП Король Н.Є. та повернення об`єкту оренди орендодавцю, оскільки сама вимога про розірвання договору є похідною.

Щодо заборгованості за березень 2026р. в сумі 8 153,48грн., на яку посилається прокурор у своїх запереченнях , зазначає, що рахунок на оплату орендної плати за березень 2026р. був сформований та направлений відповідачу лише 15.04.26р., а 17.04.26р. платіжною інструкцією №2.624210791.1 відповідачем було сплачено орендну плату за березень у розмірі 8 153,48грн.

Дніпровська міська рада ( позивач-1) та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ( позивач-2) письмових пояснень щодо позову прокурора не надали , також не наполягали на розірванні договору оренди .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.25р. між Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ( орендодавець ) та ФОП Король Н.Є. ( орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра № 108-ДАП/25. Предметом договору є комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення № 28, загальною площею 156,9 кв м, а1 навіс, а-ганок, за адресою: м. Дніпро, вул. Добробатів, 29, літ.А-3, розташоване на першому поверсі 3-поверхового житлового будинку, що перебуває на балансі КП «Міські активи» Дніпровської міської ради, для використання згідно умов аукціону. Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання Сторонами цього договору та акта приймання-передачі об`єкта оренди (п. 2.2 ). Пунктом 10.1. встановлено, що договір діє з 10.09.25р. по 09.09.30р. включно. Розрахунок орендної плати здійснюється за результатами аукціону, проведеного згідно з Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», що належить до комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади (далі-Методика), затвердженої рішенням міської ради від 25.10.2023 № 41/42 (п. 3.1.). Пунктом 3.3. передбачено, що за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує: 70 % від загальної суми орендної плати - до бюджету Дніпровської міської територіальної громади; 30 % від загальної суми орендної плати - на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди. Орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря (п. 3.4.). Розділом 5 договору передбачені обов`язки орендаря, до яких, в тому числі віднесено: своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта повернення об`єкта оренди включно.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України (п. 9.1). Згідно п. 11. його дія припиняється внаслідок: дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, невнесення орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд.

Як зазначає прокурор, згідно інформації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради орендарем систематично не вноситься плата за користування комунальним майном, що призвело до виникнення заборгованості, сума якої складає 47 651,99 грн. та є істотним порушенням умов договору оренди нерухомого майна. Таким чином, прокурор посилається на систематичне порушення ФОП Король Н.Є. умови договору оренди щодо своєчасної та повної сплати орендної плати . Вищезазначені обставини і стали причиною звернення прокурора до суду з даною позовною заявою.

Законом України «Про оренду державного та комунального майна», встановлено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором, незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно зі ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом п. 3.6. договору визначено, що на суму заборгованості Орендаря з орендної плати, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (встановленої на дату нарахування) від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 675,92грн. за період прострочення з 17.03.25 р. по 17.03.26 р.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем подано докази сплати грошових коштів на користь позивача ( платіжні інструкції від 01.04.26р. та від 02.04.26р.) , відповідно до яких сплачено грошові кошти у загальному розмірі 47 651,99 грн.

Надані платіжні документи свідчать про повне погашення відповідачем заборгованості за договором оренди нерухомого майна, у тому числі й суми, яка є предметом позовних вимог у даній справі.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу у загальному розмірі 47 651,99 грн задоволенню не підлягають.

Вирішуючи вимогу прокурора про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра № 108-ДАП/25 від 10.09.25р. від 02.10.20р., суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення договору однією зі сторін.

Як встановлено судом, підставою для звернення позивача з даною вимогою було систематичне невиконання відповідачем обов`язку щодо сплати орендної плати.

Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено , що відповідач сплачував орендну плату за договором на користь міського бюджету , але не належний рахунок ; а після отримання позовної заяви прокурора відповідачем повністю погашено заборгованість за договором оренди, що підтверджується належними доказами, дослідженими судом, що свідчить про фактичне усунення порушення, яке було підставою для подання позову.

Суд також враховує, що дії відповідача щодо добровільного погашення заборгованості свідчать про його намір належним чином виконувати договірні зобов`язання та про відновлення добросовісності у спірних правовідносинах.

Суд також бере до уваги, що на момент вирішення спору порушене право позивача у частині отримання орендної плати відновлено, а відтак застосування такого способу захисту як розірвання договору не відповідає принципам пропорційності та співмірності, визначеним господарським процесуальним законодавством. Бере також до уваги суд і ту обставину , що позивачі не наполягали на розірванні спірного договору оренди. Оцінюючи наявність підстав для розірвання договору, суд також враховує обставини, на які посилається відповідач щодо причин неналежного виконання зобов`язань.

З огляду на наведене, суд оцінює порушення відповідачем умов договору як таке, що було зумовлене об`єктивними та винятковими обставинами, які не мають системного характеру на час розгляду справи, та які були усунуті самим відповідачем.

У сукупності з іншими встановленими обставинами (повне погашення заборгованості, добросовісна поведінка відповідача) це свідчить про відсутність необхідності застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору оренди.

Застосування такого способу захисту за наведених умов не відповідало б принципам справедливості, добросовісності та пропорційності, а також не було б спрямоване на відновлення порушеного права позивача, яке на момент вирішення спору вже відновлено.

Враховуючи повне погашення відповідачем заборгованості, усунення порушень умов договору, добросовісну поведінку відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування судом такого заходу як розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра № 108-ДАП/25 від 10.09.2025 та зобов`язання ФОП Король Надію Євгенівну (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

На підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.73, 74, 79, 86, 232, 233, 236, 237, 238 ГПК України; господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на позивачів.

Відповідно до ч. 4 ст.240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 02.07.26р.

Відповідно до вимог ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.