Ухвала суду № 137882227, 29.06.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3835/26

1-кп/705/896/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

У підготовчому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважає, що наданий суду обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст.291 КПК України, підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору, внесення подання для визначення підсудності немає.

Обвинувачений, захисник та потерпіла в підготовчому засіданні при вирішенні питання призначення судового розгляду покладалися на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду з наступних підстав.

Справа підсудна Уманському міськрайонному суду Черкаської області.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, який складений відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.

Відповідно до частин 1, 2 ст.315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд: визначає дату та місце проведення судового розгляду; з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Враховуючи наведені вимоги діючого кримінально-процесуального законодавства України, суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду не заявлено.

Відповідно до ст.316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Таким чином, наявні достатні підстави для призначення судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Також прокурор подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У підготовчому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та в обґрунтування зазначив, що з моменту обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання. Також продовжує існувати ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків з метою зміни їх показів на його користь та вчинити інший злочин, беручи до уваги обставини інкримінованих йому злочинних дій, його особу, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких майнових злочинів, між іншим має не зняту та не погашену судимість, стосовно нього до суду скеровано інші кримінальні провадження, він не має постійного місця роботи та джерел доходу, у зв`язку з чим його належна процесуальна поведінка може бути забезпечена лише запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_5 у вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого покладалася на думку суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та продовження йому строку тримання під вартою, просив суд взяти до уваги, що він дійсно неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, але завжди виконував належним чином усі покладені на нього судом обов`язки, не ухилявся від суду, оскільки розуміє наслідки та є відповідальним. Крім того, вважає, що ризики, на які посилається прокурор є надуманими та формальними оскільки намірів ухилятися від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків він не мав та не має. Також зазначив, що визначений судом розмір застави є для нього занадто великим, тому просив розглянути можливість його зменшення.

Потерпіла ОСОБА_6 у вирішенні клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу покладалася на розсуд суду.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілу, дослідивши матеріали судової справи, суд дійшов такого висновку.

У відповідності до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право продовжити запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З урахуванням приписів ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.05.2026 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з можливістю внесення застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладенням ряду обов`язків у разі сплати застави. Строк дії ухвали закінчується 08.07.2026.

На даний час судовий розгляд кримінального провадження не розпочатий та до закінчення строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 завершений не буде з об`єктивних причин.

На думку суду, ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 та суворість можливого покарання, враховуючи, що це може спонукати обвинуваченого вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду і таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Крім того, суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та має не зняту та не погашену судимість, новий злочин вчинив у період відбування іспитового строку. Не має постійного місця роботи та заробітку, не одружений, тобто не має міцних соціальних зв`язків. Вказане також, дає підстави вважати наявність ризику вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення.

Також, продовжує існувати ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків з метою зміни ними показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на судовий розгляд оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Даних про зменшення чи відсутність ризиків, які б свідчили про можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Також судом враховується, що будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі не встановлено та не доведено обвинуваченим.

Також, як відповідний ризик суд враховує також збройну агресію рф та запровадження воєнного стану в Україні, дія якого триває до 02.08.2026.

Отже, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення наявних ризиків.

В судовому засіданні не встановлено даних про зменшення чи відсутність ризиків, а також про наявність достатніх стримуючих факторів для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Також судом враховується, що будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, матеріали клопотання не містять та доказів наявності таких обставин стороною захисту не надано.

Суд також не бере до уваги посилання обвинуваченого на недоведеність наявності ризиків, як підстав для відмови у продовженні строку тримання під вартою, оскільки вказані обставини не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а також були досліджені при обранні йому міри запобіжного заходу.

Також, суд не вбачає підстав для зменшення раніше визначеного розміру застави, що відповідає тяжкості вчинених злочинів, оскільки не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 314-316, 369-372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, на 08 липня 2026 року о 15 год. 00 хв. в залі судових засідань Уманського міськрайонного суду Черкаської області за адресою: вул. Кизила Андрія, 18 м. Умань Черкаської області.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні, в яке викликати прокурора, потерпілих, обвинуваченого та захисника.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на строк 60 днів з дня оголошення даної ухвали, а саме до 27 серпня 2026 року включно.

Залишити без змін визначений ОСОБА_4 розмір застави п`ятдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті дорівнює 166 400 гривень.

У разі звільнення ОСОБА_4 з під варти в зв`язку з внесенням застави покласти на нього на строк до 27.08.2026 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- не відлучатися з міста Умань Черкаської області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, якщо обвинувачений не виконає покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим протягом п`яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.

Суддя ОСОБА_1