Постанова № 137881532, 02.07.2026, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1625/26

пров. № 3/544/568/2026

Номер рядка звіту 156

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Сайко О. О.,

за участі секретаря Костенко Т.В.,

особи відносно якого складено протокол ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 01.06.2026 о 01.42 год, в м. Пирятині Лубенського району Полтавської області по вул. Завокзальній, керував автомобілем Фольцваген д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху, і повинен нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав, зазначив, що керував автомобілем у тверезому стані. Пояснив, що працівниками поліції при складанні протоколу було допущене грубе процесуальне свавілля, навмисну фальсифікацію матеріалів справи. Із матеріалів відеофікасції з бодікамер поліцейських із самого початку зафіксовано упереджене ставлення до нього. Камера поліцейського направлена донизу й не фіксує дорогу та його автомобіль, що доводить відсутність об?єктивних доказів будь-яких порушень з його боку та безпідставну зупинку. Коли камера нарешті фіксує автомобіль, чітко видно його безпечну манеру керування. Це повністю спростовує заяви поліції про «підозрілу» їзду та підтверджує відсутність законних підстав для зупинки за ст. 35 Закону «Про Нацполіцію». Причиною зупинки перевірки на сп?яніння патрульні назвали виключно комендантську годину, яка за законом не є підставою для перевірки на стан сп`яніння. Поліцейський зазначив наявність у нього ознак сп`яніння, які він одразу заперечував. Інші ознаки: нечітка мова та тремтіння пальців рук були вигадані поліцейськими. Огляд його на стан сп`яніння поліцейські всупереч Інструкції не проводили. Під час складання протоколу на нього чинився психологічний тиск, його позбавили права на захист. Тест на місці зупинки він пройшов під примусом, тому показники алкотестера є недопустими доказом. Пояснення у протоколі написано ним під диктовку та під примусом. Акту огляду на стан сп`яніння йому не надавали, направлення на медичний огляд неповністю заповнено, посвідчення водія йому було повернуто, а результати алкотестера та пояснення були отримані поліцейськими під жорстким психологічним примусом, тому всі матеріали справи вважає недопустими доказами, тому просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Частиною першою статті 130 КпАП України встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів що, знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при твчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Незважаючи на невизнання своєї винуватості, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується у сукупності доказами у відповідності до ст.251 КУАП, а саме:

- протоколом серії ЕПР1 № 680754 від 01 червня 2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 01.06.2026 о 01.42 год., в м. Пирятині Лубенського району Полтавської області по вул. Завокзальній, керував автомобілем Фольцваген д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння кінцівок пальців рук, нечітка мова. Огляд на стан вживання алкоголю проводився на місці зупинки за згодою водія за допомогою газоаналізатора Драгер, прилад 6810, тест номер 984 від 01.06.2026, результат становив 0,48 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР України ;

- роздруківкою з результатом алкотестера Драгер, прилад 6810, тест номер 984 від 01.06.2026 з результатом 0,48 проміле. До протоколу також долучено копію свідоцтва про повірку вказаного газоаналізатора, чинного станом на момент складання протоколу до 17.03.2027 ;

- направленням до медичного закладу на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, складеного інспектором поліції Худокормовим М. 01.06.2026, де зафіксовано відмову водія пройти огляд у медичному закладі;

- відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано зупинку працівниками поліції автомобіля Фольцваген д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , спілкування з водієм, пропозицію останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, процедура огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається зупинка працівниками поліції на службовому автомобілі за допомогою проблискових вогнів автомобіля Фольцваген д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , під час комендантської години.

Під час перевірки документів у працівників поліції винила підозра стосовно перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, повідомлено про виявлені ознаки та запропоновано пройти огляд на місці зупинки.

Після продуття алкотестру Драгер, на яке він погодився на місці зупинки, результат виявився позитивним 0, 48% , про що останній своїх заперечень не висловлював та погодився з ним.

Зважаючи на позитивний результат огляду на стан сп`яніння та згоду водія з ним, працівниками поліції було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження ОСОБА_1 щодо упередженості до нього та відсутності в працівників поліції повноважень щодо зупинки транспортного засобу під час комендантської години є безпідставними та помилковими.

Так, указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. При введенні воєнного стану, застосовуються такі заходи правового режиму воєнного стану як комендантська година. Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовою адміністрацією в певний час доби і на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний стан.

Контроль дотримання комендантської години мешканцями населеного пункту покладається військовим комендантом на спеціально виділені для цієї мети комендантські патрулі, до складу яких входять поліцейські Національної поліції України та військовослужбовці ЗС України та можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії України та державної прикордонної служби України.

У разі порушення комендантської години, комендантський патруль та правоохоронці можуть, серед іншого, зупиняти транспорт, перевіряти у громадян, у тому числі водіїв, документи, а в разі потреби, проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу.

Згідно з розпорядженням Полтавської обласної військової адміністрації № 6 від 01 березня 2022 року запроваджено комендантську годину на території Полтавської області з 19 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. до завершення дії воєнного стану на території Полтавської області. У подальшому, тривалість комендантської години неодноразово змінювалася, та станом на 01 червня 2026 року комендантська година на території Полтавської області тривала з 00:00 год. по 04:00 год.

За вказаних обставин зупинення поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_1 під час дії комендантської години і перевірка його документів є законними та не свідчить про перевищення останніми своїх повноважень.

Щодо доводів правопорушника про порушення процедури огляду водія на стан сп`яніння, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вирішення їх наявності чи відсутності відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані сп`яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак алкогольного сп`яніння.

Водій транспортного засобу повинен не тільки погодитись на проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння у медичному закладі, а і своєю процесуальною поведінкою забезпечити можливість проведення такого огляду і не створювати перешкод щодо реальної можливості його проведення в установленому законом порядку.

Як слідує із досліджених у судовому засіданні доказів (відеозапису з боді-камери поліцейського) ОСОБА_2 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння певний час дійсно вагався, але у підсумку погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці, а не в медичному закладі. Жодних підтверджень агресивної поведінки поліцейських та примусу ОСОБА_1 до проходження тесту судом не зафіксовано. Трактування правопорушником слів та дій поліцейського як інструменту психологічного залякування та тиску є нічим іншим як його суб`єктивною оцінкою та розцінюється судом як спосіб обраного захисту та намагання уникнути відповідальності за вчинене.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про недотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан сп`яніння, а сам по собі чек алкотестеру «Драгер» не є доказом та підставою притягнення до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.

Відсутність акту огляду на стан сп`яніння жодним чином не спростовує та не впливає на висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 в порушенні п. 2.9 «а» ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи є результати проходження огляду на стан сп`яніння, відеозапис, які повністю підтверджують факт керування останньою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та яке потенційно могло завдати серйозної шкоди оточуючим.

Крім того, суд наголошує на тому, що відповідно до п.10 розділу 2 Інструкції акт огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Отже, зі змісту вказаного вбачається, що поліцейський має право діяти на власний розсуд, залишати зазначений акт у себе чи долучити його до протоколу про адміністративне правопорушення.

Також, відповідно до п.10 розділу 2 Інструкції, де зазначено, що якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції і було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення роздруківку на папері показників спеціального технічного засобу газоаналізатору «DragerAlcotest6810». З огляду на вищезазначене, суд уважає чек спеціального технічного засобу газоаналізатору «DragerAlcotest6810» належним і допустимим доказом, що підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп?яніння.

Доводи про те, що працівники поліції під час складання протоколу порушили права ОСОБА_1 , оскільки не надали можливість скористатись правовою допомогою суд вважає безпідставними.

Протокол складений працівниками поліції без жодних зауважень ОСОБА_1 та посилань про відмову працівниками поліції у реалізації його права користуватися юридичною допомогою. Натомість останньому було роз`яснено його права передбачені ст.268 КУпАП, в тому числі щодо права при розгляді справи користуватися юридичною допомогою. Відомості про те, що працівниками поліції здійснювалися будь-які перешкоди у реалізації права скористатися послугами захисника в матеріалах справи відсутні.

Відсутність адвоката під час проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про порушення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на правову допомогу.

Суд також вважає, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості висловити свої доводи щодо обставин провадження, висловлювати правову позицію в ході розгляду справи в суді, а тому відсутні підстави вважати, що було порушено право на захист.

З урахуванням наведеного зібрані у справі докази є належними і допустимими, які узгоджуються між собою, є послідовними, логічними та обґрунтованими, підстави сумніватися в їх достатності та достовірності відсутні.

Вказані докази підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за вчинене.

При накладенні стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини. Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, судом не встановлено.

Дотримуючись вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при визначенні правопорушнику виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та з урахуванням вказаних обставин вважаю, що правопорушнику необхідно визначити єдине безальтернативне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами. Таке адміністративне стягнення є достатньою мірою відповідальності з метою виховання правопорушника, і є необхідним для попередження здійснення ним нових правопорушень.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ч. 2 ст. 33,ст. 40-1, ч. 1 ст.130 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави: банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA048999980313050149000016001, код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягти із ОСОБА_1 судовий збір 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на рахунок отримувача: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови через Пирятинський районний суд Полтавської області до Полтавського апеляційного суду і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи подання прокурора.

Суддя О.О.Сайко