Рішення № 137880499, 02.07.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/656/26

Номер провадження 2/289/971/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2026 представник позивача АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 10533,72 грн., посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що 08.10.2024 ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану в Мобільному додатку. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, зарезервувавши та відкривши поточний рахунок та встановивши ліміт використання кредиту у розмірі 3000,00 грн.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконувала, в зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10533,72 грн., в тому числі : загальний залишок заборгованості за тілом кредиту 8002,49 грн., заборгованість за пенею 1905,03 грн., борг за порушення грошового зобов`язання 626,20 грн., що зумовило звернення АТ «Універсал Банк» до суду із відповідним позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором та судових витрат в розмірі 3328,00 грн.

Позивач просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження та без участі представника позивача, у разі неявки відповідача провести заочний розгляд справи.

Ухвалою від 07.04.2026 відкрито спрощене провадження у справі та ухвалено розглядати справу з викликом сторін, призначено судове засідання на 25.05.2026, визначено відповідачу строк для подання відзиву (а.с.74), копію ухвали з додатками направлено сторонам у справі, по причині неявки відповідача розгляд справи було відкладено на 16.06.2026.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності та у випадку неявки відповідача не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с.9 на звороті).

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом (Постанова ВС від 13.10.2025 у справі №572/3022/24).

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася шляхом направлення повістки на адресу зареєстрованого місця проживання (а.с.73), однак направлена відповідачу кореспонденція повертається до суду не врученою адресату із зазначенням «адресат відсутній» (а.с.86,93), що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням, таким чином, з урахуванням положень п. 4 ч. 8 статті 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про судове засідання.

Окрім того, відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлялася шляхом направлення на вказану в позовній заяві адресу її електронної пошти судової повістки, однак документ не доставлено з поверненням (а.с.78,81,89), направлена SMS-повідомленням на наявний в матеріалах справи номер телефону відповідача судова повістка не доставлена з причини «абонент тимчасово недоступний» (а.с.79,90), таким чином судом вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, причини неявки не повідомила. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.

З огляду на вказане суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, судом протокольно ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Судом встановлено, що позивач має банківську ліцензію за № 92 на право надання банківських послуг від 10.10.2011, визначених частиною третьою статті 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та Статут АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (а.с.61-64).

Між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору, в яких АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач ОСОБА_1 клієнтом, споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

За положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг на офіційному веб-сайті АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заповнила і підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просить відкрити поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у гривні на її ім`я НОМЕР_2 та встановити кредитний ліміт до 500000 грн. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. (а.с.15-18).

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату народження, індивідуальний податковий номер, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта позичальника, які скопійовані нею та надані до анкети в електронному вигляді.

У заяві також зазначено, що ОСОБА_1 засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій, а також погоджується з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг, з підписанням якого в мобільному додатку Договір набуває чинність.

До Анкети-заяви додається Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг Monobank з електронним підписом клієнта ОСОБА_1 (а.с.17-18), Паспорт споживчого кредиту Чорної банки monobank, в якому зазначена інформація щодо умов кредитування з електронним підписом споживача ОСОБА_1 (а.с.18 зворот - 19), а також Форми підтвердження електронного документу з ЕП Клієнта ОСОБА_1 в мобільному застосунку Monobank 08.10.2024 (а.с.20-21).

Довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 20.02.2026 підтверджується факт відкриття 08.10.2024 ОСОБА_2 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» поточного рахунку НОМЕР_2 у гривні шляхом підписання Анкети-заяви до Договору, розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку становить 3000,00 грн. (а.с.14).

Отже, наведені обставини доводять факт звернення відповідача до банку та отримання нею кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов`язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України "Кредит".

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором б/н від 08.10.2024, укладеного між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та клієнтом ОСОБА_1 , остання витрачала кредитні кошти та вносила платежі на погашення кредиту, має загальний залишок заборгованості станом на 04.02.2026 за тілом кредиту у розмірі 8002,49 грн., заборгованість за пенею 1905,03 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання 626,20 грн., а разом 10533,72 грн. (а.с.13).

Вказані обставини не спростовані відповідачем.

Отже, суд доходить висновку, що наведене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін. Банк виконав взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачу кредитні ресурси, в порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове рішення про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання банківських послуг «Monobank» за умовами якого, відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Тобто, позивач свої зобов'язання за договором від 08.10.2024 про надання банківських послуг виконав у повному обсязі надавши відповідачу кредитні ресурси та можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Водночас, вирішуючи вимоги позивача про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 1905,03 грн. та за порушення грошового зобов'язання в розмірі 626,20 грн., суд прийшов до наступного висновку.

Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина 1 ст. 14 ЦК України).

В Анкеті-заяві не обумовлено застосування пені за невиконання або неналежне виконання позичальником передбаченого договором грошового зобов'язання, у Паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank в розділі 6 зазначено, що за договором пеню не передбачено.

Окрім того, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який згідно ч. 2 ст. 4 цього ж Кодексу являється основним актом цивільного законодавства, є чинними.

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23).

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за пенею в сумі 1905,03 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов'язання в сумі 626,20 грн. не ґрунтуються на Законі і задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені АТ «Універсал Банк» позовні вимоги обґрунтовані в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8002,49 грн., а тому підлягають задоволенню, а в іншій частині заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 грн. у розмірі 2528,29 грн. (8002,49 /10533,72 х 3328,00).

Керуючись ст.ст. 2, 19, 81, 141, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 8002,49 грн. (вісім тисяч дві грн. 49 коп.) та судовий збір в розмірі 2528,29 грн. (дві тисячі п`ятсот двадцять вісім грн. 29 коп.), а всього 10530,78 грн. (десять тисяч п`ятсот тридцять грн. 78 коп.).

У іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія СІРЕНКО