Рішення № 137876852, 02.07.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 752/25655/24

Провадження № 2/503/572/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

встановив:

Позивач подав вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що 10.10.2021 року в м. Києві на вулиці Ділова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «ВАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2021 року у справі № 757/58652/21-п відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-202667124. При укладенні полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-202667124, було застосовано пільгу 50 відсотків від вартості страхового платежу, оскільки страхувальником є пенсіонер, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_3 , виданим на ім`я ОСОБА_3 . Водночас із цим за положеннями пункту 13.2 ст. 13. Закону № 1961-IV, зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до відповідної категорії громадян України, у даному випадку пенсіонера. В свою чергу цивільно-правова відповідальність потерпілої особи була застрахована за Договором № 01-191-20 добровільного страхування наземного транспортного засобу «КАСКО», укладеного з ПрАТ «СК «Соверен», термін дії: з 31.10.2020 року по 31.10.2021 рік. При цьому, 11.10.2021 року ПрАТ «СК «Соверен» отримало від ТОВ «ФЛЬОКІН ДЕ НЕЖ» заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, за виконані ремонтні роботи з відновлення транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , в сумі 16750,35 грн, згідно рахунку № АВАНС002151 від 26.10.2021 року та страхового акта складеного в рамках страхової справи №33955р/1 від 30.03.2022 року. Виконуючи взяті на себе зобов`язання згідно договору добровільного страхування наземного транспорту ПрАТ «СК «Соверен» відповідно до платіжного доручення № 1846 від 28.10.2021 року АТ «ОТА БАНК» 28.10.2021 року здійснило ТОВ «ФЛЬОКІН ДЕ НЕЖ» виплату страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 16750,35 грн. Таким чином ПрАТ «СК «Соверен» набуло право вимоги до винної особи. В подальшому ПрАТ «СК «Соверен» звернулося до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» із заявою про виплату страхового відшкодування, на підставі зазначеної заяви, а також враховуючи інші матеріали страхової справи ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» прийняло рішення та відповідно до платіжного доручення № 12749 від 01.04.2022 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснило страхове відшкодування ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» згідно страхового акту № 33955р/1 від 30.03.2022 року (№1300 від 10.12.2021) в розмірі 16750,35 грн. Враховуючи, що на момент настання ДТП транспортним засобом керувала не ОСОБА_3 , а відповідач ОСОБА_1 , винну останнього у настанні ДТП, положення ст. 38-1 Закону України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.04.2004 року № 1961-IV (надалі за текстом Закон № 1961-IV, який був чинним на момент виникнення правовідносин настання події ДТП), а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування в розмірі 16750,35 грн / 50% = 8375,17 грн. У зв`язку з чим та для захисту своїх прав позивач пред`явив до відповідача позов шляхом подання до суду через свого представника адвоката Стецюри О.В. з використанням системи «Електронний суд» відповідної позовної заяви, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 8375,17 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7300,00 грн, а також стягнути судовий збір сплачений за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн.

Також в змісті позовної заяви представник позивача, у відповідності до положень ч.1 ст. 276 ЦПК України, заявила клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, а також заявила клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та зазначила про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи. Окрім того до самої позовної заяви додано доказ надсилання іншому учаснику справи відповідачу копій поданих до суду документів у паперовій формі листом з описом вкладення, у відповідності до вимог абзаців першого і другого ч.7 ст. 43 та абзацу другого ч.1 ст. 177 ЦПК України, а саме копію опису вкладення у цінний лист № 0304000071454 (Ф.107) на ім`я ОСОБА_1 від 11.10.2024 року (а.с.19) та копію фіскального чеку про оплату послуг за пересилання (а.с.19 на звороті).

07.01.2025 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва (а.с.27) дана справа була передана за територіальною підсудністю до Подільського міськрайонного суду Одеської області.

22.09.2025 року матеріали цивільної справи надійшли поштою до Подільського міськрайонного суду Одеської області (а.с.34).

01.12.2025 року ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області (а.с.40) дана справа була передана за територіальною підсудністю до Кодимського районного суду Одеської області.

11.02.2026 року матеріали цивільної справи надійшли поштою до Кодимського районного суду Одеської області (а.с.42).

19.02.2026 року ухвалою суду (а.с.48-49) відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно роз`яснено відповідачу його право подати у 5-денний строк з дня одержання цієї ухвали заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.4 ст. 277 ЦПК України), а у 15-денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.7 ст. 279 ЦПК України) та відзив на позовну заяву (відзив). Копію ухвали направлено сторонам у відповідності до вимог ст. 190 ЦПК України та отримано позивачем, його представником і відповідачем, у порядку встановленому пунктом 2 ч.6 ст. 272 ЦПК України, шляхом її доставки до їх електронних кабінетів 22.02.2026 року, про що свідчать довідки про доставку електронного документа (а.с.52-54). Окрім того, суд додатково надіслав відповідачу копію ухвали поштою, за адресою його зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно відповідної інформації Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 17.02.2026 року № 03-17/692 (а.с.47), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, та яка була отримана останнім, у порядку встановленому пунктом 5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № R067107701084, яке 12.03.2026 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою про причини повернення, що адресат відсутній (а.с.60-61). Також суд додатково надіслав відповідачу копію ухвали на його поштову адресу, зазначену позивачем у змісті позовної заяви (а.с.1) на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № R06754113417, яке 12.05.2026 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою про причини повернення, що адресат відсутній (а.с.68-69).

У встановлений судом строки відповідач не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, зокрема клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (відзив) не подав. У зв`язку з чим та після закінчення тридцяти денного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч.2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу, згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Зі згоди представника позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ураховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.

30.10.2019 року за ТОВ «МММ-17» було зареєстровано право власності на транспортний засіб «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджує копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с.10).

При цьому, цивільно-правова відповідальність щодо транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» моделі S 400 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована страховиком ПрАТ «СК «Соверен» за договором № 01-191-20 добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» (строк дії договору: з 31.10.2020 року по 30.10.2021 року), про що свідчить копія вказаного договору (а.с.8), за умовами якого страхувальником/вигодонабувачем було ТОВ «ФЛЬОКІН ДЕ НЕЖ».

В свою чергу цивільно-правова відповідальність щодо транспортного засобу «ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована страховиком ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № ЕР-202667124, термін дії: з 30.01.2021 року по 29.01.2022 року), про що свідчить зміст копії полісу (а.с.6 на звороті), за умовами якого страхувальником була ОСОБА_3 , яка має пенсійне посвідченням № НОМЕР_3 .

10.10.2021 року об 11 годині 55 хвилин у м. Києві на вул. Ділова, 5 ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «ВАЗ», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не вжив усіх заходів, щоб не допустити самовільний рух транспортного засобу, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Мерседес Бенз», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується змістом копії постанови Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2021 року у справі № 757/58652/21-п (а.с.9).

08.12.2021 року Печерським районним судом м. Києва у справі № 757/58652/21-п було винесено постанову, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, про що свідчить зміст копії постанови Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2021 року у справі № 757/58652/21 (а.с.9) та яка знаходиться у публічному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень із зазначенням відомостей про набрання нею законної сили 21.12.2021 року.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, факт дорожньо-транспортної пригоди, обставини її вчинення, а також винуватість відповідача ОСОБА_1 у цій ДТП є доведеними обставинами і доказуванню в цій цивільній справі не підлягають.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що свідчить додана позивачем до позовної заяви копія страхового полісу № ЕР № 202667124, термін дії: з 30.01.2021 року по 29.01.2022.

Згідно копії дефектної відомості огляду транспортного засобу від 11.10.2021 року під час огляду транспортного засобу «Mercedes-Benz» S 400 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , було встановлено пошкодження лакофарбового покриття заднього бампера та його деформацію (а.с.11).

11.10.2021 року ТОВ «ФЛЬОКІН ДЕ НЕЖ», як страхувальник/вигодонабувач (за договором № 01-191-20 добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО») пошкодженого транспортного засобу «Mercedes-Benz» S 400 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , звернулось до ПрАТ «СК «СОВЕРЕН» із заявою (а.с.7) про виплату страхового відшкодування в розмірі 16750,35 грн.

Відповідно до складеного ТОВ «ФРЕЙДІНГ» рахунку № АВАНС002151 від 26.10.2021 року (а.с.10 на звороті), в якому покупцем зазначено ТОВ «ФЛЬОКІН ДЕ НЕЖ», а платником ПрАТ «СК «СОВЕРЕН», вартість використаних запасних частин, матеріалів та виконаних робіт з відновлення пошкодження транспортного засобу «Mercedes-Benz» 400 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 16750,35 грн.

При цьому, ПрАТ «СК «СОВЕРЕН» здійснило сплату ТОВ «ФРЕЙДІНГ» суми 16750,35 грн, що підтверджується копією платіжного доручення АТ «ОТП БАНК» від 28.10.2021 року № 1846 (а.с.8 на звороті).

10.12.2021 року ПрАТ «СК «СОВЕРЕН» звернулося до ТДВ «СГ «Оберіг» із заявою про виплату страхового відшкодування за Вих. №1300 (а.с.7), так як останнім було виплачено страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, і до нього перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи відповідальної за заподіяний збиток.

30.03.2022 року ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» у рамках страхової справи #33955 було складено страховий акт #33955р/1 (а.с.13 на звороті), в якому зазначило своє рішення про те, що згідно з Договором страхування, вимогами законодавства та документів отриманих під час розслідування та опрацювання страхової справи, зроблено висновок, що заявлена подія є страховим випадком, сума страхового відшкодування складає 16750,35 грн.

01.04.2022 року позивач ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснив перерахування на рахунок ПрАТ «СК «СОВЕРЕН» в сумі 16750,35 грн, із зазначенням призначення платежу страхове відшкодування згідно страхового акту № 33955р/1 від 30.03.2022 року (№1300 від 10.12.2021), що підтверджується копією платіжного доручення АТ КБ «Приватбанк» від 01.04.2022 року № 12749 (а.с.14).

При цьому, з метою досудового врегулювання спору представником ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» було складено на ім`я ОСОБА_1 досудову вимогу про виплату грошових коштів від 12.02.2024 року за вих.№ 33955р/1 про відшкодування збитків в порядку регресу (а.с.14 на звороті-15), в якій запропоновано останньому компенсувати ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» 50 відсотків вартості виплаченого страхового відшкодування, що складає 8375,20 грн, протягом 5 календарних днів з моменту отримання цієї претензії з попередженням про те, що у разі невиконання цієї вимоги буде здійснено звернення до суду. Водночас суд відзначає, що позивачем суду не надано доказів отримання відповідачем цієї досудової вимоги та/або принаймні її дійсного відправлення поштою.

Нормативно-правове застосування

Відповідно до ч.1-2 ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала. Особа яка завдала шкоди, звільняється від відповідальності якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.1-2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.04.2004 року № 1961-IV (надалі за текстом Закон № 1961-IV, який був чинним на момент виникнення правовідносин настання події ДТП), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Положенням ст. 29 Закону № 1961-IV визначено, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ч.1 ст. 108 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 року № 1909-IX, страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Згідно пункту 13.2. ст. 13 Закону № 1961-IV, розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Висновки суду

- щодо обґрунтованості позову

Згідно із статтями 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Положеннями частин 1-3 статті 13 ЦПК України також передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки судом встановлено понесення позивачем ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» у заявленому розмірі витрат на відшкодування потерпілій особі шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка в свою чергу сталася з вини відповідача ОСОБА_1 , який не має права на пільгу передбачену пунктом 13.2. ст. 13 Закону № 1961-IV, а самим відповідачем ОСОБА_1 суду не надано відзив на позовну заяву (відзив) та/або доказів, які б спростовували обґрунтованість вимог позивача, то суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим у зв`язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» («Рrоnіnа V. Ukrаіnе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

- щодо судових витрат

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В свою чергу пунктом 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено повністю, то відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2422,40 грн, сплаченого останнім за подання до суду позовної заяви, згідно платіжної інструкції в національній валюті АТ «РВС БАНК» від 10.10.2024 року № 10656 (а.с.1).

Стосовно витрат, пов`язаних з розглядом справи, - на професійну правничу допомогу, судом встановлені наступні обставини.

Згідно абзаців 1 і 2 ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Аналогічний висновок зазначений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 червня 2020 року справа № 466/9758/16-ц (провадження № 61-39474св18).

Відповідно до копії договору № 33955р/1 про надання професійної правничої допомоги (а.с.15 на звороті-17), укладеного 02.10.2024 року між позивачем ТДВ «СГ «Оберіг» та адвокатом Стецюрою Ольгою Вікторівною, та акту прийому-передачі наданих послуг від 11.10.2024 року до Договору про надання професійної правничої допомого № 33955р/1 від 02.10.2024 року (а.с.17 на звороті), згідно яким вартість наданих юридичних послуг становить 7300,00 грн.

При цьому, до вище згаданих документів адвокатом Стецюрою О.В. було надано копію свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ВН №000227, видане Радою адвокатів Вінницької області 24.01.2018 року (а.с.18).

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в суді першої інстанції, а саме ознайомлення та аналізу документів страхової справи, надання клієнту консультацій і роз`яснень з правових питань, складання позовної заяви, підготовки додатків до позовної заяви, направлення позовної заяви до суду та іншим учасникам прави.

Водночас із цим від відповідача ОСОБА_1 до суду не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку передбаченому ч.5 ст. 137 ЦПК України. При цьому, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24) висловлено позицію, згідно якої суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Ураховуючи зазначене вище суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» підлягають стягненню також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7300,00 грн.

Керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ»; місцезнаходження: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 39433769, до ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» грошові кошти в розмірі 8375 (вісім тисяч триста сімдесят п`ять) грн 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» судові витрати у загальному розмірі 9722 (дев`ять тисяч сімсот двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Д.В. Вороненко