Постанова № 137873978, 01.07.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/818/26

Провадження №3/503/435/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП,

встановив:

19.05.2026 року о 21:24 годині в с. Пиріжна по вул. Лесі Українки ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Sierra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), при цьому від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер відмовився, від проходження огляду в медичному закладі також відмовився, що зафіксовано на нагрудний персональний відеореєстратор, у зв`язку з чим ОСОБА_1 повторного протягом року порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи був своєчасно сповіщений належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, шляхом надіслання судової повістки про виклик поштою на єдину відому суду адресу його проживання, яка зазначена в змісті довідки інспектора САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 20.05.2026 року (а.с.6), а також у змісті пункту 4 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 670288 від 19.05.2026 року (а.с.2), про що в сукупності свідчать роздруківка з АСДС «Д-3» щодо рекомендованого поштового відправлення № R067188232962 (а.с.15) та долучена судом до матеріалів справи роздруківка із сервісу https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html з інформацією щодо стану доставки відправлення № R067188232962 (а.с.36), згідно яких останнє після 25.06.2026 року повертається до суду неврученим, у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою. Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на адресу суду не надходило. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на судовий розгляд не має поважних причин. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв`язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Водночас суд відзначає, що ст. 15 КУпАП не передбачає яких-небудь відмінностей у провадженні в справах про адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців, натомість згідно останньої за порушення, серед іншого, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи (військовослужбовці) несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Крім того, суд звертає увагу, що КУпАП, зокрема його ч.4 ст. 277, не містить в собі положень щодо зупинення строку розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення у відношенні осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності та одночасно є військовослужбовцями протягом особливого періоду (в умовах воєнного стану), до їх звільнення з військової служби.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.

Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 26.03.2026 року у справі № 503/209/26 (а.с.10-11), яка набрала законної сили 07.04.2026 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні 09.02.2026 року адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 130 ч.1 КУпАП та, за правилами ст. 36 КУпАП, застосовано до нього адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 рік.

Відповідно до п.2.9(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі за текстом Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану, зокрема алкогольного сп`яніння.

У відповідності до положень ч.2-3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

В свою чергу у відповідності до пунктів 6-7 розділу І та 2-3, 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Згідно до пунктів 3-4, абзацу першого пункту 6 і пунктів 7-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до пунктів 4 і 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

19 травня 2026 року о 21:24 годині в с. Пиріжна по вул. Лесі Українки ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом Ford Sierra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , був зупинений працівниками Національної поліції, про що в сукупності свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 670288 від 19.05.2026 року (а.с.2); рапорт поліцейського СРПП ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції Миколи Гончара від 19.05.2026 року (а.с.4); рапорт поліцейського СРПП ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області сержанта поліції Дмитра Кошуцького від 19.05.2026 року (а.с.5); а також відеозаписи «VID-20260520-WA0003.mp4», зроблений на камеру встановлену у службовому автомобілі, та «0000000_00000020260519212457_0015.MP4» (проміжок часу запису 00:00 - 01:06), зроблений на нагрудну камеру поліцейського 00000_000000, що були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.12) і досліджені судом під час судового розгляду шляхом демонстрації, на яких зафіксовано як рух транспортного засобу та його зупинку на вимогу поліції, яка подавалася за допомогою увімкнення маячків синього і червоного кольорів, так і саме керування даним транспортним засобом ОСОБА_1 , який після зупинки цього транспортного засобу та на момент наближення до нього працівника поліції перебував в ньому на місці водія, а в подальшому вийшов з нього назовні до працівників поліції через передні ліві (водійські) двері.

В свою чергу з приводу висловленого ОСОБА_1 поліцейському заперечення щодо свого «керування» транспортним засобом з висловленням твердження про те, що Він «не їде», а «котиться», що зафіксовано на відеозаписі «0000000_00000020260519212457_0015.MP4» (проміжок часу запису 00:58 - 01:06), то суд зауважує, що згідно абзацу четвертого пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП ( 80731-10 ) не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

При цьому, згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 670288 від 19.05.2026 року (а.с.2) та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп`яніння, а саме характерний запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови (нерозбірлива мова), порушення координації рухів.

Згідно пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (надалі за текстом Інструкція) ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

У зв`язку з чим водію ОСОБА_1 поліцейськими неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, але на ці пропозиції ОСОБА_1 відповів відмовою, після чого ОСОБА_1 поліцейськими також було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в лікарні, але ОСОБА_1 і на цю пропозиції відповів відмовою, після яких поліцейський повідомив, що відносно нього буде складено протокол, що підтверджується відеозаписом «0000000_00000020260519212457_0015.MP4» (проміжки часу запису 05:55-06:01, 06:24-06:40) з нагрудної камери поліцейського 0000000_000000, що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.12) і досліджений судом під час судового розгляду шляхом демонстрації.

Окрім того на відеозаписі «0000000_00000020260519212457_0015.MP4» зафіксовано висловлювання водія ОСОБА_1 , який на запитання поліцейського щодо вживання алкогольних напоїв, відповів, що вживав пиво - півтора пляшки (проміжки часу запису 03:58 - 04:06), що саме по собі пояснює виявлення в нього вище згаданих ознак алкогольного сп`яніння.

На вищезазначеному безперервному відеозаписі зафіксована чітка послідовність події, яка стала підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

В свою чергу відеозапис «0000000_00000020260519225403_0020.MP4», зроблений на нагрудну камеру поліцейського 0000000_000000, що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.12) і досліджений судом під час судового розгляду шляхом демонстрації містить фіксацію обставин виключно про оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та ознайомлення водія ОСОБА_1 з оформленими поліцією матеріалами про адміністративні правопорушення (оскільки було оформлено ще правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП з винесенням відповідної постанови).

Згідно ч.2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (надалі за текстом Закон) поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

При цьому, згідно пункту 9 ч.1 ст. 31 Закону, поліція може застосовувати такі превентивні заходи застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 40 Закону передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, автоматичну фото і відеотехніки, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно розділу II та пункту 1 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 року, передбачено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського, а також відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

У зв`язку з чим суд вважає, що вищезазначені відеозапис «VID-20260520-WA0003.mp4», зроблений на відео реєстратор службового автомобіля працівників поліції, та відеозаписи «0000000_00000020260519212457_0015.MP4», «0000000_00000020260519225403_0020.MP4», зроблені на нагрудну камеру поліцейського, та наявні на DVD-R диску (а.с.12), є належними, допустимими, достовірними і достатніми джерелами доказів з огляду на положення ст. 251, 266 КУпАП.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають зокрема у стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

В свою чергу, ч.2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Таким чином суд вважає, що в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявні ознаки передбачені частиною першою ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

При цьому, з урахування вчинення 09.02.2026 року ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, зазначене вище діяння вчинене ОСОБА_1 19.05.2026 року є повторним вчиненням протягом року порушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та у зв`язку з цим за ознакою повторності підпадає під кваліфікацію за ч.2 ст. 130 КУпАП.

У зв`язку з вище викладеним суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023, від 05.02.2024 року № 49/2024, від 06.05.2024 року № 271/2024, від 23.07.2024 року № 469/2024, від 28.10.2024 року № 740/2024, від 14.01.2025 року № 26/2025, від 15.04.2025 року № 235/2025, від 14.07.2025 року № 478/2025, від 20.10.2025 року № 793/2025, від 12.01.2026 року № 40/2026 та від 27.04.2026 року № 342/26, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX, від 06.02.2024 року № 3564-IX, від 08.05.2024 року № 3684-IX, від 23.07.2024 року № 3891-IX, від 29.10.2024 року № 4024-IX, від 15.01.2025 року № 4220-IX, від 16.04.2025 року № 4356-IX, від 15.07.2025 року № 4524-IX, від 21.10.2025 року 4643-IX, від 14.01.2026 року № 4757-IX та від 28.04.2026 року № 4857-ІХ.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах надзвичайної обставини воєнного стану, суд вважає необхідним застосувати до порушника за вчинення даного адміністративного правопорушення безальтернативні основне і обов`язкове додаткове адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією, а саме двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без застосування додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

В свою чергу більш суворе основне адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту, передбачене санкцією за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, суд не вважає за можливе застосовувати до ОСОБА_1 з огляду на те, що ч.1 ст. 15 КУпАП передбачено, що до військовослужбовців не може бути застосовано адміністративний арешт.

Матеріали справи, зокрема довідка інспектора САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 20.05.2026 року (а.с.8), та копія витягу із бази «Армор» від 20.05.2026 року (а.с.9), не містять відомостей про те, що транспортний засіб Ford Sierra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був засобом вчинення правопорушення, належить ОСОБА_1 , а відтак, згідно змісту ст. 28 КУпАП та положень третього речення абзацу четвертого пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, до ОСОБА_1 не може бути застосовано додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

щодо приєднання невідбутої частини стягнення:

Однак, згідно довідок від 20.05.2026 року, 14.04.2026 року (а.с.6-7) та копії постанови Кодимського районного суду Одеської області від 26.03.2026 року у справі № 503/209/26 (а.с.10-11), яка набрала законної сили 07.04.2026 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні 09.02.2026 року адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 130 ч.1 КУпАП та, за правилами ст. 36 КУпАП, застосовано до нього адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 рік.

Згідно довідки інспектора САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 20.05.2026 року (а.с.6) ОСОБА_1 видавалось посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 24.01.1992 року, яке 09.02.2026 року було в нього вилучено, а 30.04.2026 року направлено до ТСЦ № 5149 м. Подільськ.

При цьому, ч.2 ст. 3171 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

В наслідок чого строк позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами терміном один рік мав закінчитись через рік після набрання згаданою постановою законної сили, тобто лише 07.04.2027 року.

Згідно ч.3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Таким чином до призначеного судом вище визначеного додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами підлягає приєднанню невідбута частина додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами призначеного постановою Кодимського районного суду Одеської області від 26.03.2026 року у справі № 503/209/26.

щодо стягнення судового збору:

Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 15, 23-24, 27, 30, 33-35, 401, 130 ч.2, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП і застосувати до нього адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Приєднати до додаткового стягнення призначеного ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортними засобами невідбуту частину додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами призначеного постановою Кодимського районного суду Одеської області від 26.03.2026 року визначивши йому загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами до 07.04.2030 року.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д. В. Вороненко