Рішення № 137876460, 01.07.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2090/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Марціцка І.Б.

за участю секретаря судового засідання Пазірович Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1379-4193 від 11.04.2024 у розмірі 89 000,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що між сторонами було укладено Кредитний договір № 1379-4193 від 11.04.2024, згідно з яким Позичальнику надано кредит у розмірі 20 000,00 грн, строк на 300 календарних днів. Кредитором було надано вказану суму Позичальнику.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором станом на 07.10.2025 утворилась загальна заборгованість на суму: 140812,50 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 13500 гривень, - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 127312,50 гривень.

Разом з тим Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 51812,50 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 89000 гривень.

Також позивач вказує, що відповідач частково сплатив за договором кошти у розмірі 11 000,00 грн

Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав письмову заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов, заперечень не подав. Тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

На підтвердження виконання позивачем переддоговірного обов`язку щодо надання споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця, до позовної заяви долучено копію паспорта споживчого кредиту, підписаного відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А 1422.

11.04.2024 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі Кредитний договір № 1379-4193 шляхом використання електронного підпису одноразовим цифровим ідентифікатором С1422, що підтверджується паперовою копією цього договору.

Відповідно до умов договору розмір кредиту становить 20 000,00 грн, строк кредитування, на який надається кредит, становить 300 календарних днів. Процентна ставка становить 2,5 % за кожен день користування кредитом, вказана ставка застосовується протягом всього строку дії договору.

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту за договором № 1379-4193 від 11.04.2024 вбачається, що Позивач перерахував на карту відповідача № НОМЕР_1 20 000,00 грн., платіж № 2448764964.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1379-4193 від 11.04.2024 вбачається, що з урахуванням здійснених відповідачем оплат на загальну суму 11 000,00 грн, станом 07.10.2025утворилась прострочена заборгованість у розмірі 89 000,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом (тіло) 13 500,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 75 500,00 гривень. Вказаної суми заборгованості відповідачем не спростовано.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що 11.04.2024 року сторони в електронній формі уклали кредитний договір, позивач надав відповідачу кредит на споживчі (особисті) потреби у розмірі 20 000,00 грн, строк на 300 календарних днів під 2,5 % в день. Відповідач отримав надані позивачем кошти, частково вніс оплату в сумі 11 000,00 грн, проте надалі належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, чим допустив заборгованість у загальному розмірі 89 000,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом (тіло) 13 500,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 75 500,00 гривень. Вказаної суми заборгованості відповідачем не спростовано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 141, 264, 265, 279, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1379-4193 від 11.04.2024 у розмірі 89 000,00 грн, з них: 13500 грн. по тілу та 75500 грн. процентів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Теребовлянським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.Б. Марціцка