Рішення № 137876147, 30.06.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4536/25

Провадження № 2/456/194/2026

РІШЕННЯ

іменем України

30 червня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Яніцька М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області, третя особа Державна інспекція архітектури та містобудування України про визнання права власності на самочинне будівництво,-

за участю:

представника позивача адвоката Поліщук І.М.

представника відповідача Корпан-Парути Т.Б., Байси І.Б.

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представниця позивача покликається на те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0035 га, розташованої в с. Жулин, Стрийського району, Львівської області кадастровий номер 4625382400:01:017:0051. Право власності на земельну ділянку підтверджується, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ві 02.07.2021 № 264027277. Цільове призначення земельної ділянки - 02.05 дл будівництва індивідуальних гаражів, що підтверджується додатком № 1 до рішення Стрийської міської ради № 392 від 27.05.2021. У 2000 році на вказаній земельній ділянці ОСОБА_1 , за власні кошті було збудовано цегляний гараж, загальною площею 42,6 кв. м., в тому числі підвальне приміщення 12,5 кв.м. Будівництво гаража здійснювалося без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до Державної інспекції архітектури та містобудування Україн (ДІАМ), у зв`язку з чим гараж вважається самочинним відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦКУкраїни. З метою узаконення гаража 12.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ДІАМ із декларацією про готовність об`єкта до експлуатації. Однак, 13.06.2025 він отримав відмову, зважаючи на неподання документів необхідних для прийняття рішень. Відтак, відмова ДІАМ свідчить про наявність спору про право, що є підставою для звернення до суду.

Згідно зі звітом про проведення технічного обстеження об`єкта з метою визначення можливості або неможливості надійної та безпечної експлуатації об`єкта, виконаної ФОП ОСОБА_2 від 12.03.2025 - гараж відповідає державним будівельним нормам, що додатково підтверджено довідкою відділу архітектури та містобудування виконавчого комітету Стрийської міської ради № 19.09/105 від 06.05.2025. Гараж розташовано в існуючій гаражній забудові с. Жулин Стрийського району Львівської області, не суперечить чинній містобудівній документації. Будівництво гаража не порушує права та інтереси інших осіб, зокрема сусідів, оскільки, як зазначено вище, він збудований в існуючій гаражній забудові, що підтверджується детальним планом території.

Оскільки позивач є власником земельної ділянки, гараж збудовано за його власні кошти господарським методом, відповідає будівельним нормам і не порушує права інших осіб, представниця позивача просить визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований гараж, загальною площею 42,6 кв.м., що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4625382400:01:017:0051 у с. Жулин Стрийського району Львівської області.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, однак 26.06.2026 від представника відповідача ОСОБА_3 надійшло пояснення у справі в якому вона зазначила, що суміжна земельна ділянка з кадастровим номером 4625382400:01:017:0052, розташована в с.Жулин, Стрийського району, Львівської області, згідно з відомостями з державного реєстру речових прав перебуває у комунальній власності Стрийської міської ради. Відомості щодо права власності на нерухоме майно на згаданій земельній ділянці у державному реєстрі речових прав відсутні, однак на вказаній комунальній земельній ділянці наявна споруда, а саме гараж, у зв`язку з чим управлінням правового забезпечення Стрийської міської ради скеровано службову

записку на адресу відділу державного архітектурно-будівельного контролю з

приводу проведення обстеження щодо наявності дозвільних документів та

законності будівництва гаражу, на згаданій земельній ділянці. Згідно з актом

обстеження земельної ділянки проведеної відділом ДАБК вбачається що споруда збудована на земельній ділянці комунальної власності має ознаки самочинного будівництва, у зв`язку з чим Стрийською міською радою вживаються заходи щодо встановлення особи яка здійснила самочинне будівництво. Звернула увагу суду, що до матеріалів справи додана довідка про відповідність місця розташування самочинно збудованого об`єкта, який знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_1 , вимогам державних будівельних норм, від 06.05.2025, видана про те що місце розташування гаража в існуючій гаражній забудові не суперечить чинній містобудівній документації. Враховуючи наявні у справі документи та виявлені факти Стрийська міська рада не заперечує стосовно позовних вимог ОСОБА_1 .

Представник третьої особи Державної інспекції архітектури та містобудування України - Вельможко К.С., 04.09.2025 подала на адресу суду пояснення, в якому зазначила, що порядок прийняття в експлуатацію об`єктів за амністією і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Звернула увагу, що звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Відповідно до наданих до позовної заяви документів ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 4625382400:01:017:0051, площею 0,0035 га, розташована в с. Жулин, Стрийського району Львівської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Згідно даних технічного паспорту на вищезазначений гараж, останній побудований у 2000 році, загальна площа 42,6 кв.м. Відповідної документації, яка давала право виконувати будівельні роботи та затвердженого в установленому порядку проекту будівництва оспорюваного гаража позивач не має. Згідно відомостей, що містяться в реєстрі будівельної діяльності та підтверджується витягом доданим позивачем декларація про готовність до експлуатації об`єкта за амністією - реєстраційний номер ІУ161250612781 повернута на доопрацювання з підстави, що цільове призначення земельної ділянки суперечить вимогам абзацу першого п. 9 розділу V Прикінцеві положення ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до пункту 21 Порядку №461 рішення органів державного архітектурно- будівельного контролю про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто ДІАМ у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) або оскаржено до суду. Верховний Суд у постанові від 30.06.2020 по справі №727/9974/17 наголошує, що заявник не позбавлений права оскаржити бездіяльність органу державного архітектурно-будівельного контролю з питання розгляду декларації про готовність спірного об`єкта до експлуатації. Водночас суди не можуть підміняти органи державного архітектурно-будівельного контролю, у разі, якщо ті не розглядали декларацію про готовність об' єкта до експлуатації. Звернула увагу, що рішення ДІАМ про повернення на доопрацювання Декларації про готовність об`єкта до експлуатації за рішенням суду позивачем не оскаржувалось, а отже він погоджується з його законністю. Законодавством встановлений чіткий алгоритм дій особи, яка має намір здійснити будівництво та зареєструвати право власності. Щодо повернення декларації про готовність до експлуатації об`єкта на доопрацювання не можна розцінювати як відмову у прийнятті в експлуатацію в розумінні висновків Верховного Суду України, викладеним у постановах: від 27.05.2015 у справі № 6- 159цс15, від 02.12.2015 у справі № 6- 1328цс15, а також висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 04.06.2018 у справі № 640/13030/16-ц та від 18.02.2019 у справі № 308/5988/17. Отже, законодавством не передбачено можливості звернення до суду з вимогою про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, який не прийнято у встановленому законом порядку до експлуатації.

Представник позивача адвокат Поліщук І.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, покликаючись на викладені у позові обставини.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову не заперечила.

Представник третьої особи Державної інспекції архітектури та містобудування України у судове засідання повторно не прибула, однак ОСОБА_4 04.09.2025 подала до суду пояснення та просила справу розглядати без її участі.

Заяви та клопотання учасників справи.

23.09.2025 від представника позивача адвоката Поліщук І.М. надійшло клопотання про долучення до електронної справи пояснення третьої особи.

29.10.2025 від представника позивача адвоката Поліщук І.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

18.11.2025 від представника відповідача Стрийської міської ради Малинкін М.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача. Проти позовних вимог не заперечила.

18.11.2025 від представника позивача адвоката Поліщук І.М. надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. Просить справу призначити до судового розгляду.

02.02.2026, 03.02.2026 від представника позивача адвоката Поліщук І.М. надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

10.03.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

23.04.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

26.06.2026 від представника відповідача надійшло пояснення у справі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 27.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою підготовчого засідання від 30.10.2025 відкладено розгляд справи.

Ухвалою підготовчого засідання від 19.11.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, представника відповідача, яка не заперечує щодо задоволення позову, проаналізувавши пояснення третьої особи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Стрийським РВ УМВС України у Львівській області 13.12.1998 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жулин Стрийського району Львівської області.

Як вбачається із витягу з реєстру Стрийської територіальної громади №2024/010682359 від 05.09.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 264027277 від 02.07.2021, земельна ділянка площею 0,0035 га, кадастровий номер 4625382400:01:017:0051 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , на підставі рішення VIII сесії VIII демократичного скликання Стрийської міської ради.

Як вбачається із витягу з рішення VIII сесії VIII демократичного скликання Стрийської міської ради № 392 від 27.05.2021 затверджено громадянам проекти землеустрою щодо земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу їм земельних ділянок у власність на території Стрийської міської ради.

Відповідно до додатку № 1 до рішення сесії Стрийської міської ради № 392 від 27.05.202, ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку в с. Жулин Стрийського району, площею 0,0035 га, кадастровий номер 4625382400:01:017:0051, для будівництва індивідуальних гаражів.

ФОП ОСОБА_2 12.03.2025 виготовлено технічний паспорт на гараж в с. Жулин Стрийського району Львівської області. Відповідно до якого гараж «А-1» площею 30,1 кв.м, підвальне приміщення 12,5 кв.м, загальною площею 42,6 кв.м.

ФОП ОСОБА_2 12.03.2025 виготовлено звіт про проведення технічного обстеження об`єкта з метою визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації у разі визання судом права власності на самочинно збудований об`єкт, гараж «А-1» в с. Жулин Стрийського району Львівської області, під час якого були оглянуті основні несучі та огороджувальні конструкції об`єкта та встановлено відповідність вимогам ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» та їх готовність до експлуатації.

Згідно з витягу з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, під час технічного обстеження об`єкта з метою визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації були оглянуті основні несучі та огороджувальні конструкції об`єкта: гаражу «А-1» в с. Жулин Стрийського району Львівської області та та встановлено відповідність вимогам ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» та їх готовність до експлуатації.

Відповідно до довідки відділу архітектури та містобудівного кадастру Управління містобудування та архітектури ВК Стрийської міської ради № 19.09/105 від 06.05.2025, місце розташування гаража в існуючій гаражній забудові с. Жулин Стрийського району Львівської області, загальною площею 42,6 кв.м. збудованого на земельній ділянці з кадастровим номером 4625382400:01:017:0051, відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», не суперечить чинній містобудівній документації.

Стрийським районним комунальним підприємством Госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро на замовлення Виконкома Жулинської сільської ради виготовлено детальний план території для індивідуального гаражного будівництва в с. Жулин Стрийського району Львівської області. Згідно п. 3.3 ділянка вільна від забудови.

Як вбачається із рішення Жулинської сільської ради Стрийського району Львівської області ХХУ сесія УІІ Демократичного скликання № 315 від 24.09.2019, надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту детального плану території для індивідуального гаражного будівництва орієнтовною площею 0,01 га на території НПС «Жулин» в межах населеного пункту с. Жулин.

Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер ІУ 161250612781, зареєстрованого Державною інспекцією архітектури та містобудування України 13 червня 2025 року, декларацію про готовність до експлуатації об`єкта за амністією повернуто на доопрацювання. Причина відмови: неподання документів, необхідних для прийняття рішень, цільве призначення земельної ділянки суперечить вимогам абзаца першого п. 9 розділу V Прикінцеві положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно висновку про вартість майна від 20.05.2025, вартість гаража в с. Жулин Стрийського району Львівської області становить 178112,00 грн.

Як вбачається із відповіді ВК Стрийської міської ради № vh-392/26 від 28.01.2026, на адвокатський запит, із земельною ділянкою, кадастровий номер 4625382400:01:017:0051 межує одна земельна ділянка, кадастровий номер 4625382400:01:017:0052. Відповідно до даних Державного земельного кадастру сформована земельна ділянка площею 0,0035 га, цільове призначення для розміщення та експлуатації об`єктів трубопровідного транспорту. Земельна ділянка перебуває в комунальній власності Стрийської міської ради. Поштова адреса земельним ділянкам не присвоювалась.

Згідно висновку експерта ОСОБА_2 про технічний стан основних будівельних конструкцій від 12.03.2025, під час технічного обстеження на предмет визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації були оглянуті основні несучі та огороджувальні конструкції об`єкта: гаражу літ «А-1» розташованого за адресою: с. Жулин Стрийського району Львівської області та встановлено відповідність вимогам ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» та їх готовність для експлуатації.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власностіназемлю гарантується КонституцієюУкраїни (частина друга статті 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Згідно зі статтею 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Стаття 376 ЦК України розміщена у главі 27 "Право власності на землю (земельну ділянку)", тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

Згідно із частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Жулин Стрийського району Львівської області, площею 0,0035 га, кадастровий номер 4625382400:01:017:0051, цільове призначення якої - для будівництва індивідуальних гаражів, що підтверджується витягом з рішення VIII сесії VIII демократичного скликання Стрийської міської ради № 392 від 27.05.2021, відповідно до якого затверджено громадянам проекти землеустрою щодо земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу їм земельних ділянок у власність на території Стрийської міської ради. В додатку № 1 до рішення сесії Стрийської міської ради № 392 від 27.05.202 зазначено, що ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку в с. Жулин Стрийського району, площею 0,0035 га, кадастровий номер 4625382400:01:017:0051, для будівництва індивідуальних гаражів.

На зазначеній земельній ділянці ОСОБА_1 побудував гараж, без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до Державної інспекції архітектури та містобудування України, тому такий гараж є самочинним будівництвом.

Позивач звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України для отримання Декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією та оформлення права власності, однак 13 червня 2025 року Державна інспекція архітектури та містобудування України відмовила у її видачі. Причина відмови: неподання документів, необхідних для прийняття рішень, цільве призначення земельної ділянки суперечить вимогам абзаца першого п. 9 розділу V Прикінцеві положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тому не погодившись із таким рішенням позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудований гараж.

Слід зазначити, що частинами п`ятою, восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Державної інспекції архітектури та містобудування України з метою узаконення права власності на гараж. Однак, ДІАМ у видачі декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією відмовлено.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 за № 6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» визначено, що відповідно до статті 376 ЦК України суди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки; про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинно будівництво.

Пункт 8 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» зазначає, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК України) та землекористувачі (стаття 95 ЗК України). Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи № 6-1328цс15, зазначено, що згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 910/2939/19 виклав правову позицію про те, що зміст приписів статті 376 ЦК України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного».

При цьому, у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у № 61-33701св18 зроблено висновок про те, що суд має повноваження визнавати право власності на об`єкт самочинного будівництва виключно у двох випадках: право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Аналізуючи викладене, судом встановлено, що чинне законодавство передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване майно у разі якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам а також, те що на теперішній час за таких обставин єдиним способом захисту своїх особистих майнових прав для позивача є спосіб визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, з послідуючим прийняттям його в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено самочинне будівництво на земельній ділянці, яка йому належить на праві власності і має призначення: для будівництва індивідуальних гаражів.

Як вбачається із відповіді ВК Стрийської міської ради № vh-392/26 від 28.01.2026, на адвокатський запит, із земельною ділянкою, кадастровий номер 4625382400:01:017:0051 межує одна земельна ділянка, кадастровий номер 4625382400:01:017:0052. Відповідно до даних Державного земельного кадастру сформована земельна ділянка площею 0,0035 га, цільове призначення для розміщення та експлуатації об`єктів трубопровідного транспорту. Земельна ділянка перебуває в комунальній власності Стрийської міської ради. Поштова адреса земельним ділянкам не присвоювалась.

Згідно висновку експерта ОСОБА_2 про технічний стан основних будівельних конструкцій від 12.03.2025, гараж літ «А-1» розташований за адресою: с. Жулин Стрийського району Львівської області. Встановлено відповідність вимогам ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» та їх готовність для експлуатації.

Таким чином суд, дослідивши надані позивачем докази на предмет їх належності, допустимості та достовірності встановив, що позивач збудував гараж загальною площею 42,6 кв.м., що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4625382400:01:017:0051 у с. Жулин Стрийського району Львівської області на земельній ділянці, яка перебуває у його приватній власності, відповідає її цільовому призначенню, відомостей про порушення будівельних норм чи прав інших осіб матеріали справи не містять, відповідач Стрийська міська рада не заперечує проти задоволення позову, будівля відповідає вимогам ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів», а тому з метою забезпечення права власності позивача, суд враховуючи виключність обставин та неможливість іншим чином захистити права позивача, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Оскільки спір виник внаслідок того, що позивач свого часу не ввів збудований гараж в експлуатацію, відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне повністю покласти на позивача всі здійснені ним витрати, не стягуючи їх з відповідача.

На підставі статей 319, 321, 328, 331, 373, 376 ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на самочинно збудований гараж, загальною площею 42,6 кв.м., що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 4625382400:01:017:0051 у с. Жулин Стрийського району Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів.

У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 02 липня 2026 року.

Головуючий суддя В. М. Бораковський