Ухвала суду № 137874876, 26.06.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 945/1849/24

№ провадження 6/196/64/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської? ? області у складі головуючого судді Костюкова Д.Г., за участю секретаря судового засідання Грищенко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про надання розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі №945/1849/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

? ? ?

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення у цивільній справі №945/1849/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вищезазначеної заяви заявниця зазначає, що рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2025 року у справі №945/1849/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" про стягнення заборгованість за Договором про споживчий кредит №100181399 від 08.10.2021р. у розмірі 36 520,00 грн., яка складається із: 8 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 27 000,00 грн. заборгованість за відсотками, 1 520,00 грн. заборгованість за комісією, задоволено частково, а також з неї стягнуто витрати по сплаті судового збору в сумі 2 180,60 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.? ? Зазначає, що на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому її єдиним доходом є державна соціальна допомога при народженні дитини. У зареєстрованому шлюбі не перебуває, спільного бюджету з іншими особами не має. Крім того, є багатодітною матір`ю та виховує трьох неповнолітніх дітей, які перебувають на її утриманні та отримує аліменти. Таким чином, її матеріальне становище є вкрай тяжким, що унеможливлює сплату всієї суми боргу, у зв`язку з чим просить розстрочити виплату боргу на 24 місяці з щомісячними платежами в розмірі 2 000,00 грн. Заяву про розстрочення виконання рішення суду розглянути у її відсутність.

Заявниця ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, в поданій заяві про розстрочення виконання рішення суду прохала розгляд справи провести у її відсутність.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, 26 грудня 2025 року рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області у цивільній справі № 945/1849/24/1467/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Коллект Центр" заборгованість за Договором про споживчий кредит №100181399 від 08.10.2021р. у розмірі 36 520,00 грн., яка складається із: 8 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 27 000,00 грн. заборгованість за відсотками, 1 520,00 грн. заборгованість за комісією. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Коллект Центр"? судовий збір у розмірі 2 180,16 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі Шмалько проти України (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і , водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справі Горнсбі проти Греції.

У рішенні від 17 травня 2005 року по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (рішення у справі Трихліб проти України, заява №58312/00, пп.25-32, від 20 вересня 2005 року, у справі Іммобіліаре Саффі проти Італії, заява №22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п.66).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..., а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 435 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України Про виконавче провадження, згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить про те, що підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду є не будь-які складнощі у життєвому становищі боржника, а виключно виняткові обставини, які суттєво та визначально впливають на саму можливість виконання рішення, тобто істотно ускладнюють його виконання або взагалі роблять його неможливим.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Згідно з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в справі № 796/43/2018, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Як вказано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 червня 2021 року, справа № 9901/598/19 (провадження № 11-440заі20), обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Поміж тим, заявницею не надано доказів та не наведено будь-яких обставин, які мають характер особливих або виняткових, а ті обставини, на які посилається заявниця, не носять такого характеру.

Заявницею, крім довідки про отримання допомоги, виписки по рахунку в АТ КБ "Приватбанк" за період з грудня 2025 року по червень 2026 року, не надано достатніх доказів її реального майнового стану, зокрема, відомостей щодо складу її сім`ї, статків та доходів всіх членів сім`ї, наявності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, депозитів, активів у фінансових установах, тощо, що дало б змогу суду оцінити її доводи щодо неможливості виконання рішення суду.

Суду не надано доказів вжиття заявницею заходів щодо добровільного виконання судового рішення та намагань врегулювати нею це питання з кредитором у досудовому порядку.

Посилання заявниці про залежність виконання судового рішення від її майнового стану не може бути прийняте до уваги, адже згідно з ч.2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язань.

Більш того, вимоги заявниці розстрочити виконання рішення на 24 місяці не передбачені чинним законодавством та суперечать положенням ч.5 ст.435 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, заява задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247, 258, 260, 261, 353, 354, 355, 435 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі №945/1849/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.? ? ?

Повний текст ухвали складено 01.07.2026.

? ? ? ? ? ? ? Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?? ? Д.Г. Костюков