Ухвала суду № 137874420, 26.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 200/19357/17

Провадження №6/932/461/26

УХВАЛА

іменем України

26.06.2026 м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Салькової В.С., за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «ПРИВАТБАНК», Перший Правобережний відділ Державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із цією заявою, в обґрунтування якої вказав, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, за яким останньому були надані грошові кошти у кредит на споживчі цілі та встановлений графік їхнього повернення. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, банк звернувся до суду з позовом, який було задоволено, та на виконання рішення Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист №200/19357/17 від 25.09.2018.

22.08.2025 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, за яким були відступлені права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором з ОСОБА_1 .

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №57353902 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 29.11.2019 державним виконавцем виконавче провадження було завершене та виконавчий лист направлений стягувачеві. Станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, за відомостями банку він був втрачений. Через відсутність виконавчого документу заявник не може реалізувати свої права як стягувача та просить суд замінити стягувача у виконавчому листі та видати дублікат виконавчого листа.

До судового засідання учасники справи не з`явилися, їхня неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2018 у справі №200/19357/17 з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» стягнуто заборгованість за кредитним договором б/н від 11.04.2011 у загальному розмірі 77552,59 грн та судові витрати.

Виконавчі листи у справі отримані представником банку Христян М.О. 25.09.2018, що підтверджено розпискою в матеріалах справи.

Рішення суду було звернуте до примусового виконання, але постановою старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 29.11.2019 у виконавчому провадженні №57353902 на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повернуто стягувачеві із зазначенням строку можливого повторного пред`явлення його до виконання у строк до 29.11.2022.

22.08.2025 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладений Договір факторингу №8-22-08/2025, за яким ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором б/н від 11.04.2011. Перехід права вимоги також підтверджений витягом з реєстру боржників, де наявні відомості про кредитний договір ОСОБА_1 від 11.04.2011, та відомостями про сплату заявником коштів банкові за договором факторингу.

Виконавче провадження №57353902 за відомостями АСВП завершене, інші виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 відсутні.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувана або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

У відповідності до ч.1 ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Частиною 2 статті 15 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною 1 статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

З наведених положень ст.442 ЦПК України вбачається, що нею регламентовано порядок заміни сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення.

Норма ст.442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження, це не позбавляє та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача-сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищезазначене, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Оскільки 29.11.2019 державним виконавцем у виконавчому провадженні прийнято постанову про повернення виконавчого листа стягувачеві без виконання, слід констатувати, що виконавче провадження хоча і є завершеним, разом з тим воно не закінчене належним виконанням рішення суду.

З огляду на вищевикладене суд вважає наявними підстави для задоволення заяви в частині заміни вибулого стягувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Що стосується вимоги заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд зазначає таке.

За змістом п.17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Необхідною умовою для видачі дублікату виконавчого листа є встановлення факту втрати виконавчого документа, а також незакінчення строків його пред`явлення до виконання.

Як зазначалося вище, 29.11.2019 державним виконавцем у виконавчому провадженні прийнято постанову про повернення виконавчого листа стягувачеві без виконання.

За відомостями АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 18.03.2026 оригінали виконавчих документів (які надійшли до Банку в період до 05.10.2025 включно) за витребуваними ПН клієнтів, знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 під час ракетного обстрілу з боку РФ, за даним фактом відкрите кримінальне провадження №22025140000000276, доданий акт ДСНС про пожежу від 06.10.2025.

Таким чином, слід вважати, що виконавчий лист дійсно є втраченим.

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 29.11.2022.

Разом з тим 26.03.2022 набув чинності Закон України від 15.03.2022 №2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Воєнний стан, запроваджений в Україні 24.02.2022, наразі не припинений та не скасований.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що на час повернення виконавчого листа на території України було запроваджено карантин, протягом якого був запроваджений воєнний стан, який триває дотепер.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Конституцією України (ч.5 ст.124) закріплено те, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України, Розділ VI ЦПК України закріплює процесуальний порядок вирішення судами питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч.4 ст.13, ч.1 ст.17, ч.1 ст.55, ч.5 ст.124, п.9 ч.3 ст.129).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012, а також Рішення від 26.06.2013, №5-рп/2013).

Стаття 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною заявою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав ЦПК не містить, вони в кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій.

Відмова у поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання тягне за собою фактичне невиконання рішення суду, що, як уже зазначалось, є завершальною частиною розгляду цивільної справи, то суд, вирішуючи дане питання відповідно до практики Європейського суду, повинен враховувати, що процесуальні обмеження у вигляді пропуску процесуального строку не можуть обмежувати реалізацію права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Отже, враховуючи вищевикладене, перехід до заявника права вимоги до боржника, обставини втрати виконавчого листа та тривання воєнного стану, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню та заявникові належить видати дублікат виконавчого листа, поновивши строк його пред`явлення для виконання.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.11,512,514,515 ЦК України, ст.442 та п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «ПРИВАТБАНК», Перший Правобережний відділ Державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «ПРИВАТБАНК» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (04073, м. Київ, пр. С. Бандери, 28а, код за ЄДРПОУ 43513923) у цивільній справі №200/19357/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором б/н від 11.04.2011.

Видати дублікат виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) замість втраченого оригіналу у справі №200/19357/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором б/н від 11.04.2011.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 26.06.2026 та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя : В.С. Салькова