Ухвала суду № 137874395, 30.06.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 237/3486/24

Номер провадження 2-п/171/9/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.26 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Шкарлат Я.Ю.,

при секретарі Бахтіяровій Н.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Апостолове заяву ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 21.10.2024 року в цивільній справі № 237/3486/24,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2026 року до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява від ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 21.10.2024 року по цивільній справі №237/3486/24за позовною заявою ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про визнання договору укладеним та стягнення неповернутих коштів.

Протколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13.03.2026 року справа надійшла в провадження судді Шкарлат Я.Ю.

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_3 посилається на те, що

29.01.2026 отримавши в Електронному суді доступ до матеріалів справи № 237/3486/24 установлено часткова наявність матеріалів цивільної справи зокрема, які стосуються заміни первісного позивача. Матеріали справи № 237/3486/24, які стосуються провадження № 2/237/800/24, а саме щодо розгляду позову та прийняття Заочного рішення Мар`їнського районного суду Донецької області - в Електронному суді відсутні. В Електронному суді відсутнє і Заочне рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 21.10.2024 по справі № 237/3486/24. 29.01.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень було ознайомлено з змістом Заочного рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 21.10.2024 по справі № 237/3486/24. Також, у порядку, передбаченому ЦПК України 29.01.2026 до суду спрямована заява про розміщення в Електронному суді Заочного рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 21.10.2024 по справі № 237/3486/24 з одночасною його видачею ОСОБА_3 як особі, котра не отримувала окреслене судове рішення, не була повідомлена про дату, час та місце судового засідання. Беручи до уваги те, що станом на 05.02.2026 заява про отримання Заочного рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 21.10.2024 по справі № 237/3486/24 не була задоволена, 05.02.2026 до суду подано повторну заяву, за змістом якої ініційовано питання видачі Заочного рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 21.10.2024 по справі № 237/3486/24. Однак, і така заява не була розглянута та задоволена судом. При чому, суд розглянув заяву за 05.02.2026 про видачу копії технічного запису судового засідання яка подана одночасно з повторною заявою про видачу судового рішення , надав відповідь, але, чомусь заяви про видачу заочного судового рішення суд ігнорує. Тобто, ОСОБА_3 є особою, яка не отримувала зазначене вище заочне рішення. Матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_3 . Заочного рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 21.10.2024 по справі № 237/3486/24. З огляду на це, ОСОБА_3 реалізує своє право та подає цю заяву про перегляд заочного рішення в якій зазначає обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та не неподання відзиву з посиланням на відповідні докази і яка містить відповідні обґрунтування заперечень проти вимог позивача.

Також звертає увагу суду, щодо порушення підсудності, оскільки ОСОБА_3 не зареєстрований/не проживає на території, яка включається до підсудності Мар`їнського районного суду Донецької області. Чому суд, вирішуючи питання відкриття провадження у справі не здійснив запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відносно ОСОБА_3 не відомо.

Крім того, щодо не повідомлення судом ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи № 237/3486/24 та не отримання ОСОБА_3 у порядку, передбаченому ЦПК України копії заочного судового рішення. ОСОБА_3 , не проживає в Україні з 27.01.2022, що підтверджується Витягом Паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 та його нотаріально посвідченим перекладом. ОСОБА_3 з 18.08.2023 знятий з реєстрації як внутрішнього переміщена особа що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади № 2026/000732514 від 15.01.2026. ОСОБА_3 з 10.04.2022 перебуває під соціальним захистом в Австрії, як переміщена особа.

Отже, з 27.01.2022 ОСОБА_3 не перебуває в України та не міг отримати від суду судові повістки чи бути повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вказане вище свідчить про те, що суд розглянув справу та прийняв заочне судове рішення без наявності доказів належного повідомлення ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи.

На підставі викладеного просить скасувати заочне рішення суду.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 підтримав свою заяву про перегляд заочного рішення, просив задовольнити з підстав наведених у ньому.

У судове засідання з`явився представник позивача ОСОБА_1 , не заперечувала щодо заяви про перегляд заочного рішення, не заперечувала, щодо її задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Мар`їнського районного суду Донецької області на розгляді перебувала цивільна справа №237/3486/24 за позовною заявою ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про визнання договору укладеним та стягнення неповернутих коштів.

За наслідком розгляду вказаної справи, 21.10.25 року Мар`їнським районним судом Донецької області було ухвалено заочне рішення яким позов задоволено. Вказане рішення суду набрало законної сили.

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У відповідності до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення особі права на доступ до суду в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає наявними підстави для поновлення заявникові ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_3 процесуального строку на звернення до суду з даною заявою про перегляд заочного рішення.

Щодо перегляду заочного рішення суду, суд зазначає наступне.

Скасування та перегляд заочного рішення суду передбачено статтею 288 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання та не надання відзиву, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.

Суд вважає, що відповідач за наслідком не обізнаності про наявне судове провадження був позбавлений можливості надати відзив на позовну заяву, докази на підтвердження заперечень проти позову, можливості довести свої заперечення, а тому вище зазначені обставини не були враховані судом під час ухвалення рішення суду, які в свою чергу мають істотне значення для правильного вирішення спору в цій справі.

Так, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги: вимога змагальності процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на публічне слухання, що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (справа «Екбатані проти Швеції» (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 року, пункти24-33); право на ефективну участь («T. та V. проти Сполученого Королівства», 16 грудня 1999 року, пункти 83-89).

Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані заявнику достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними, а не для того, щоб оцінювати правильність або неправильність рішення, прийнятого національними судами (справа «Каралевічус проти Литви» (Karaleviиius v. Lithuania), 06 червня 2002 року).

Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Також відповідно до положень ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Беручи до уваги конкретні обставини справи та доводи заявника, а також з точки зору дотримання права на доступ до правосуддя, проголошеного ст.55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, також враховуючи, що під час винесення заочного рішення не були перевірені з урахуванням думки відповідача усі обставини справи та не були вивчені його докази, суд вважає, що заява ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 21.10.2024 року в цивільній справі № 237/3486/24, є обґрунтованою та підлягає до задоволення, а рішення суду - скасуванню.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

При цьому, згідно ч. ч. 3 4 ст.274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вищезазначеними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вказана справа у відповідності до ст..19 ЦПК України підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 187, 284-288 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 21.10.2024 року в цивільній справі № 237/3486/24 задовольнити.

Скасувати заочне рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 21.10.2024 року по цивільній справі №237/3486/24 за позовною заявою ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про визнання договору укладеним та стягнення неповернутих коштів.

Призначити справу за позовною заявою ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про визнання договору укладеним та стягнення неповернутих коштів у порядку загального позовного провадження та призначити по справі підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) осіб на 14 годину 40 хвилин 30 червня 2026 року.

Роз`яснити учасникам справи право брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку, передбаченому ст. 212 ЦПК України.

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 30.06.2026 року.

Суддя Я.Ю.Шкарлат