Рішення № 137874238, 30.06.2026, Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

30.06.2026 Справа №: 511/2130/25 Провадження № 2/518/360/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року селище Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гуржій А.В.,

секретаря судового засідання Майнич В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ширяєве Одеської області матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовом до Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 8,02 гектарів, кадастровий номер 5125485200:01:001:0419, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район село Саханське на території Цебриківської селищної ради (територія колишнього Ширяївського району Одеської області).

Вказує, що в листопаді 2024 року звернувся з письмовою заявою до Пересипської державної нотаріальної контори у м. Одеса щодо прийняття спадщини після смерті матері. 17.04.2025 року за вих. № 972 від державного нотаріуса Пересипської державної нотаріальної контори у м. Одеса було отримано інформаційний лист, в якому зазначено, що на підставі його заяви було заведено спадкову справу № 557/2024 та зазначено, що заяву про прийняття спадщини не було подано у строк, визначений ЦПК України, то згідно із частиною 1 статті 1270 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Отже, йому рекомендовано звернутися з даного питання з позовом до суду.

На поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач вказує, що є військовослужбовцем Збройних сил України, перебуває на військовій службі за мобілізацією з 02.06.2022 року та по теперішній час. Зазначає, що регулярно виконує бойові завдання у зоні бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій (УБД) № НОМЕР_1 від 03.10.2023 року, довідкою про перебування на військовій службі №867 від 11.04.2025 року.

Враховуючи зазначене, в зв`язку з перебуванням на військовій службі та регулярним виконанням бойових завдань у зоні бойових дій під час захисту Батьківщини, позивач стверджує, що не мав можливості подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просить суд визначити йому, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 22.09.2025 року матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Великомихайлівського районного суду Одеської області.

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 04.12.2025 року матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Ширяївського районного суду Одеської області.

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 10.03.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Також цією ухвалою витребувано з Пересипської державної нотаріальної контори у м. Одесі копію спадкової справи №557/2024.

06.04.2026 року представник відповідача подав заяву до суду про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позову не заперечує.

22.04.2026 року позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 12.05.2026 відкладено підготовче судове засідання у цивільній справі та повторно витребувано з Пересипської державної нотаріальної контори у м. Одесі копію спадкової справи №557/2024.

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 04.06.2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

З огляду на наявність достатніх матеріалів у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 17.02.1984 року, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю є ОСОБА_3 .

За змістом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 змінила прізвище на ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 02.01.2024 року Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

Відповідно до заповіту, який складений 16.10.2015 року, зареєстрований в реєстрі за №1122, посвідчений приватним нотаріусом Березівського нотаріального округу Одеської області Лановою Н.А., ОСОБА_2 заповідала, земельну ділянку площею 8,02 гектарів, кадастровий номер 5125485200:01:001:0419, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район село Саханське на території Цебриківської селищної ради (територія колишнього Ширяївського району Одеської області) єдиному спадкоємцю ОСОБА_1 .

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА№158259 від 10.11.2004 року, виданим Ширяївською районною державною адміністрацією Одеської області, акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010453700051, право власності на земельну ділянку за № 5125485200:01:001:0419 надано ОСОБА_2 .

Листом № 972/02-14 від 17.04.2025 року, виданому державним нотаріусом Пересипського районного нотаріального округу Одеської області Мойсеєва С.О., ОСОБА_1 повідомлено, що заяву про прийняття спадщини ним не було подано у строк, визначений ЦК України, то згідно із частиною 1 статті 1270 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Отже, йому рекомендовано звернутися з даного питання з позовом до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією з 02.06.2022 року у по теперішній час, що підтверджується копіями повістки про призов по мобілізації від 02.06.2022 року, військового квитка, посвідчення учасника бойових дій, довідки військової частини від 11.04.2025 року.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Керуючись ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

При цьому, ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно. Водночас прийняття спадщини є правом, а не обов`язком спадкоємця, який, відмовляючись від прийняття спадщини, не порушує свободи заповіту, а діє у власних інтересах. Відмова від прийняття спадщини може бути виражена як у формі подання заяви про відмову від прийняття спадщини так і шляхом невчинення спадкоємцем дій, потрібних для прийняття спадщини. Натомість, за загальним правилом, прийняття спадщини потребує активних дій спадкоємця.

Враховуючи зазначене, дотриманням свободи заповіту в частині реалізації волі спадкодавця є забезпечення спадкоємцю можливості прийняти спадщину в порядку, встановленому чинним законодавством.

У ст. 63 Закону України «Про нотаріат» закріплено обов`язок нотаріуса (посадової особи органу місцевого самоврядування, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій) повідомити про відкриття спадщини тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Отже, закріплений у законодавстві обов`язок повідомлення нотаріусом спадкоємців, про яких йому відомо, про відкриття спадщини, та роз`яснення права на її прийняття є одним з правових механізмів забезпечення права на спадкування, дотримання якого має перевірити суд при вирішенні питання про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом через поважність причин пропуску такого строку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 зауважила, що наведеними вище правилами передбачено обов`язок нотаріуса після заведення спадкової справи перевіряти наявність заповіту, вчиняти дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому/їй є відомим, а також право зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Враховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позивач не зміг скористатися своїм правом на прийняття спадщини у визначені законодавством строки, у зв`язку невчиненням нотаріусом дій щодо сповіщення спадкоємця та із призовом на військову службу та проходженням військової служби у Збройних силах України, відтак позивач не мав змоги у встановлений строк подати документи про прийняття спадщини, що є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, інші спадкоємці відсутні, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити позивачеві додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, тому, на підставі представлених доказів, суд переконався в тому, що позивач з поважних причин пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 258, 259,263-265, 268, 273,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Цебриківська селищна рада Роздільняського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04378221, адреса: вул. Миру буд. 1 селище Цебрикове Роздільнянський район Одеська область.

Суддя А.В. Гуржій