Рішення № 137873023, 26.06.2026, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/132/26 провадження № 2/403/333/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Могиленко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором №б/н від 27 березня 2024 року в загальному розмірі 13308,27 грн., яка станом на 07 березня 2026 року складається із заборгованості: за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 6968,00 грн., за процентами в сумі 5490,27 грн. та за пенею в сумі 850,00 грн..

Позов обгрунтовано тим, що 27 березня 2024 року відповідач ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі підписаної відповідачем заяви щодо встановлення кредитного ліміту останній було відкрито поточний рахунок зі встановленням на ньому кредитного ліміту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а також видано платіжну картку. Банк свій обовязок виконав повністю, надавши позичальнику кредит у виді встановленого кредитного ліміту відповідно до умов кредитного договору. Натомість відповідач допустила порушення зобовязання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом у наведеному вище розмірі.

З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2662,40 грн..

Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву АТ «Акцент-Банк» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог у встановлений судом строк не подала.

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник позивача АТ «Акцент-Банк» згідно письмового клопотання, доданого до позовної заяви, прохав розглянути справу за його участі та не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення у разі виникнення обставин, викладених в ч.1 ст.280 ЦПК України (а.с.9).

Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за її відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.43-44).

В зв`язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзиву на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 26 червня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

27 березня 2024 року відповідач ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», підтвердила свою згоду на те, що дана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг в АТ «А-Банк» становлять між нею та банком договір про надання банківських послуг зі строком дії у 90 років, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Відповідач підтвердила факт ознайомлення з договором про надання банківських послуг до його укладення та погодилась з його умовами. Також відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого цифрового підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буле використовуватись нею для вчинення правочинів та платіжних операцій (а.с.12).

27 березня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 була підписана заява на відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, (далі - Заява, кредитний договір, Договір), в якій сторонами були узгоджені основні умови кредитування: тип кредиту: кредитування рахунку; сума кредиту (ліміту): від 1000 до 200000,00 грн.; строк кредитування (строк дії кредитного договору): 240 місяців; пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001% та у разі виходу з пільгового періоду на кредит нараховується процентна ставка 3,4% на місяць; порядок погашення щомісяця в розмірі не менше 5% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн. й не більше повного розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит; штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків у сумі: 50,00 грн. кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті щомісячного платежу на суму від 100,00 грн., 100,00 грн. - на суму від 100,00 грн. другий місця поспіль і більше, 500,00 грн. - у разі непогашення протягом 60 календарних днів (а.с.10-11).

Відповідач своїм підписом підтвердила також отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, викладені у паспорті споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», що були надані їй 27 березня 2024 року (а.с.15-16).

Факт підписання 27 березня 2024 року Заяви відповідачем по справі ОСОБА_1 під час судового розгляду спростований не був.

27 березня 2024 року АТ «Акцент-Банк» на виконання умов кредитного договору на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за номером картки НОМЕР_2 було встановлено кредитний ліміт в сумі 7000,00 грн., який 28 квітня 2025 року був зменшений до 6968,00 грн., та з 06 березня 2026 року знову був збільшений до 7000,00 грн., що підтверджується наданими позивачем довідками за лімітами та виданими ОСОБА_2 платіжними картками (а.с.21, 22).

Факт укладення сторонами кредитного договору, зокрема, встановлення на картковий рахунок відповідача кредитного ліміту в сумі 7000,00 грн. та його зменшення до 6968,00 грн., підтверджується випискою по картці відповідача ОСОБА_1 , в якій міститься повна інформація про користування нею кредитним лімітом (а.с.17-18).

Під час судового розгляду відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані банком докази отримання нею кредитних коштів у зазначеному вище розмірі кредитного ліміту та не вчинення дій, спрямованих на виконання своїх зобов`язань за кредитним договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 27 березня 2024 року (а.с.19-20) загальна сума заборгованості відповідача станом на 07 березня 2026 року складає 13308,27 грн., з яких:

1) залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 6968,00 грн., з яких:

- залишок заборгованості за тілом кредиту - 0,00 грн.,

- залишок заборгованості за тілом кредиту (простроченим) - 6968,00 грн.,

2) загальний залишок заборгованості за процентами - 5490,27 грн., з яких:

- залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість - 0,00 грн.;

- залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість - 5490,27 грн.;

3) заборгованість за пенею - 850,00 грн..

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).

З урахуванням викладеного, судом встановлений факт перебування сторін по справі у договірних відносинах, що підтверджується підписанням 27 березня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, в якій сторони узгодили істотні умови договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, процентів за користування кредитним лімітом, а також строку кредитування, а тому у відповідача по справі, як позичальника, яка здійснила використання наданого кредиту, виникло зобов`язання щодо виконання умов кредитного договору, в тому числі, здійснення платежів з повернення основної суми кредиту та процентів за користування ним.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ч.2 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів (ч.2 ст.8 закону України «Про споживче кредитування»).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 за Договором вбачається, що станом на 07 березня 2026 року сума заборгованості відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 6968,00 грн., а заборгованість за процентами - 5490,27 грн..

Наведений позивачем АТ «Акцент-Банк» розрахунок заборгованості ОСОБА_1 в цій частині відповідає умовам кредитного договору, в тому числі нарахування процентів за ставкою 40,80% річних, що становить 3,4% в місяць, в межах строку кредитування.

При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання, приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання нею зобовязань за кредитним договором, в тому числі не спростовано наданого позивачем розрахунку заборгованості та її розміру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обовязки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обовязки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності кредитного договору №б/н від 27 березня 2024 року, укладеного між нею та АТ «Акцент-Банк».

Зазначений Договір з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавався судом недійсним.

Судом також враховується, що у даній справі відповідачем дії банку щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи нею не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості та тілом кредиту і процентами, а також її розміру.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобовязань за кредитним договором №б/н від 27 березня 2024 року щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитним лімітом) та приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Акцент-Банк» заборгованості: за наданим кредитом в сумі 6968 грн. 00 коп. та за процентами в сумі 5490 грн. 27 коп., а всього в загальному розмірі 12458 грн. 27 коп..

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за пенею в розмірі 850 грн. 00 коп. суд приходить до наступного висновку.

Нарахування позивачем штрафу за несвоєчасне погашення відповідачем кредиту та/або відсотків передбачене п.10.2 Заяви.

Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованості за кредитним договором загальний розмір заборгованості за штрафом становить 850 грн. 00 коп. за період з 01 жовтня 2024 року по 06 січня 2025 року.

Разом з тим, відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.

Воєнний стан був введений в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, неодноразово був продовжений і діє на даний час.

Зазначена обставина є загальновідомою та не потребує доказування (ч.3 ст.82 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч.2 ст.4 ЦК України).

Отже, ч.2 ст.4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23, від 12 лютого 2025 року №758/5318/23), згідно яких тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, враховуючи дату укладення сторонами по справі кредитного договору - 27 березня 2024 року, тобто під час дії в Україні воєнного стану, відповідач ОСОБА_1 звільняється від сплати штрафу за даним договором, зазначеним в позовній заяві як пеня, а нарахована заборгованість за штрафом, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню кредитодавцем.

Отже, правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача заборгованості за штрафом (пенею) в сумі 850 грн. 00 коп., як складової частини заборгованості за кредитним договором, відсутні, а тому позов АТ «Акцент-Банк»» в цій частині задоволенню не підлягає.

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом майнового характеру в електронній формі, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. з урахуванням пониження ставки судового збору на коефіцієнт 0,8 (а.с.1).

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі АТ «Акцент-Банк» кошти по сплаті судового збору в розмірі 2492 грн. 35 коп. (2662 грн. 40 коп. (100%) - 170 грн. 05 коп. (6,387006%), при цьому 6,387006% = 850 грн. 00 коп. (сума штрафу (пені), у стягненні якої судом відмовлено), що були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Інші судові витрати, повязані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 27 березня 2024 року в розмірі 12458 грн. 27 коп. (дванадцять тисяч чотириста п`ятдесят вісім гривень двадцять сім копійок).

В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2492 грн. 35 коп. (дві тисячі чотириста дев`яносто дві гривні тридцять п`ять копійок).

Повне ім`я та найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», адреса місцезнаходження: вул.Батумська, буд.№11 м.Дніпро, поштовий індекс 49074, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360080. Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , зазначений в позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 01 липня 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова