Ухвала суду № 137865959, 24.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6394/26

Номер провадження 1-кс/711/1998/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваної - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження № 42026250000000002 від 02.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, громадянки України, з повною вищою освітою, заміжньої, яка не є особою з інвалідністю, працюючої економістом в ТОВ «Черкасиенергозбут», раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданим в рамках кримінального провадження № 42026250000000002 від 02.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026250000000002 від 02.01.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 відповідно до наказу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі ГУ ДПС) від 05.08.2022 № 172-о «Про переведення працівників» та від 15.11.2024 № 294-о «Про переведення працівників» з 05.08.2022 по 15.11.2024 працювала на посаді головного державного інспектора відділу адміністрування рентної плати та екологічного податку управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС.

Упродовж 2023-2024 років ОСОБА_4 в своїй службовій діяльності керувалася Положенням про управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС, затвердженого наказом ГУ ДПС від 24.10.2022 № 382 (зі змінами внесеними наказами ГУ ДПС), Положенням про управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС, затвердженого наказом ГУ ДПС від 19.01.2024 № 48.

Відповідно до відомостей Розділу 2 «Основні завдання і функції» Положень про управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС закріплено наступне:

2.1. Основним завданням управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС є (зокрема):

- здійснення організації та контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахувань та сплати податку на прибуток, податку на додану вартість;

- здійснення адміністрування та аналізу повноти обліку платників податків, контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів закріплених за підрозділами управління оподаткування юридичних осіб податків (платежів), своєчасністю подання платниками податків декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням податків, зборів та єдиного внеску;

- організації та контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування екологічного податку та рентної плати, місцевих податків і зборів з юридичних осіб.

2.2. Управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС виконує такі функції та процедури (зокрема):

48.2 Організація роботи, пов`язаної із захистом персональних даних при їх обробці, відповідно до законодавства в ГУ ДПС;

48.2.1 обробка персональних даних відповідно до законодавства;

48.2.3 ознайомлення працівників з вимогами законодавства про захист персональних даних, зокрема щодо їхнього обов`язку не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали їм відомі у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

48.2.4 забезпечення організації обробки персональних даних працівниками відповідно до їх службових обов`язків в обсязі, необхідному для виконання таких обов`язків;

59.2 Забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем у ГУ ДПС;

59.2.7 використання в установленому порядку інформаційних ресурсів ДПС.

Також у визначений період ОСОБА_4 керувалася Положень про відділ адміністрування рентної плати та екологічного податку управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС, затвердженими керівником ГУ ДПС 24.10.2022, 27.12.2022, 17.05.2023, 21.11.2023, 25.12.2023, 19.01.2024.

Відповідно до розділу 2 «Основні завдання і функції» Положення за вказаним підрозділом закріплено наступне:

2.1. Основним завданням відділу є (зокрема):

- забезпечення організації та контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахувань та сплати рентної плати та екологічного податку;

- організація проведення камеральних перевірок податкової звітності з рентної плати та екологічного податку;

- організація роботи щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасність подання звітності з рентної плати та екологічного податку, правил сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), вимог податкового та іншого законодавства за результатами проведення камеральних перевірок звітності з рентної плати та екологічного податку.

2.2. Відділ виконує такі функції та процедури (зокрема):

48.2. Організація роботи, пов`язаної із захистом персональних даних при їх обробці, відповідно до законодавства в ГУ ДПС.

48.2.1 обробка персональних даних відповідно до законодавства;

48.2.3 ознайомлення працівників з вимогами законодавства про захист персональних даних, зокрема щодо їхнього обов`язку не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали їм відомі у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

48.2.4 забезпечення організації обробки персональних даних працівниками відповідно до їх службових обов`язків в обсязі, необхідному для виконання таких обов`язків;

48.2.8 ведення обліку спроб та фактів несанкціонованих та/або незаконних дій з обробки персональних даних.

74.2 Забезпечення контролю за своєчасністю подання податкової звітності, нарахування та сплати податків, зборів, платежів;

74.2.1 здійснення контролю за своєчасністю сплати податків, зборів, платежів;

74.2.3 забезпечення повноти відображення показників податкової звітності;

74.2.4 контроль за поданням платниками податків передбаченої законом звітності з податків, зборів, платежів;

56.2 Інформаційно-аналітичне забезпечення;

56.2.5 використання інформаційних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем ДПС для отримання інформації, необхідної для виконання функціональних обов`язків структурними підрозділами ГУ ДПС;

59.2 Забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем у ГУ ДПС;

59.2.7 використання в установленому порядку інформаційних ресурсів ДПС.

Також у визначений період ОСОБА_4 керувалась: 1) Посадовою інструкцією головного державного інспектора відділу адміністрування рентної плати та екологічного податку управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС, затвердженої 05.08.2022 керівником ГУ ДПС (ознайомлена 05.08.2022), до основних посадових обов`язків входило: п. 1 «забезпечення виконання завдань відповідно до функцій та процедур, визначених Положенням про відділ», п. 5 «забезпечення застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог податкового та іншого законодавства, встановлених за результатами камеральних перевірок податкової звітності з рентної плати та екологічного податку», п. 6 «забезпечення достовірного та своєчасного відображення/забезпечення відображення первинних показників в підсистемах інформаційної системи органів ДПС та їх відповідним перенесенням до інтегрованої картки платника»; 2) Посадовою інструкцією головного державного інспектора відділу адміністрування рентної плати та екологічного податку управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС, затвердженої 15.09.2023 керівником ГУ ДПС (ознайомлена 02.10.2023), до основних посадових обов`язків входить: п. 1 «забезпечення виконання завдань відповідно до функцій та процедур, визначених Положенням про відділ», п. 3 «забезпечення проведення камеральних перевірок податкової звітності з рентної плати та екологічного податку. Проведення заходів щодо поліпшення результативності камеральних перевірок», п. 5 «забезпечення достовірного та своєчасного відображення/забезпечення відображення первинних показників в підсистемах інформаційної системи органів ДПС та їх відповідним перенесенням до інтегрованої картки платника».

Отже ОСОБА_4 в силу своїх посадових обов`язків, регламентованих вказаними відомчими нормативними актами, уповноважена проводити камеральні перевірки податкової звітності з рентної плати та екологічного податку, забезпечувати достовірне та своєчасне відображення/забезпечення відображення первинних показників в підсистемах інформаційної системи органів ДПС та їх відповідним перенесенням до інтегрованої картки платника, а також вчиняти інші дії виключно щодо суб`єктів господарювання - юридичних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до Примітки 1 до ст. 364 КК України службовими особами у ст. 364 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Отже, з огляду на зміст положень ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України, а також Положень про управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС, Положень про відділ адміністрування рентної плати та екологічного податку управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС, Посадових інструкцій головного державного інспектора відділу адміністрування рентної плати та екологічного податку управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_4 на постійній основі була наділена повноваженнями здійснення функцій представника влади щодо забезпечення застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог податкового та іншого законодавства, забезпечення проведення камеральних перевірок податкової звітності, здійснення контролю за своєчасністю сплати податків, зборів, платежів тощо, а отже була службовою особою в розумінні ст. 364 КК України.

Положеннями Примітки 4 до ст. 364 КК України визначено, що тяжкими наслідками у ст. 364 КК України вважаються такі наслідки, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Положеннями Примітки до ст. 361 КК України визначено, що значною шкодою у ст.ст. 361-363-1 КК України вважається така шкода, яка в 300 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З огляду на положення ч. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України для кваліфікації кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян установлюється на рівні податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 статті 169 вказано, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

З урахуванням наведеного, станом на 2023-2024 роки тяжкими наслідками в розумінні ч. 2 ст. 364 КК України є наслідки, які перевищують 335 500 грн., а значною шкодою в розумінні ч. 3 ст. 362 КК України є шкода, яка перевищує 402 600 грн.

Згідно ст. 16 Закону України «Про інформацію» (далі Закон № 2657-ХІІ) податкова інформація це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податкового кодексу України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України (Обробка та використання податкової інформації) податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Порядком доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової служби України (далі - ДПС) 15.05.2020 № 216 «Про затвердження Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України» (зі змінами) (далі Порядок № 216) визначено об`єкти дії Порядку, а саме згідно п.3.1. Порядку № 216 об`єктом дії Порядку є відкрита та конфіденційна інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом.

При цьому, відповідно до п.3.2. Порядку № 216 дії Порядку підлягає:

- відкрита інформація, яка належить до державних інформаційних ресурсів, а також відкрита інформація про діяльність суб`єктів владних повноважень, яка оприлюднюється в інтернеті або передається електронними комунікаційними мережами;

- конфіденційна інформація, яка перебуває у володінні ДПС та її територіальних органів.

Пунктом 1.1. Розділу 1 Порядку № 216 визначено взаємодію між суб`єктами відносин, пов`язаних з реалізацією повноважень обробки і розпорядження інформацією в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах (далі - система) ДПС, умови отримання користувачами можливості обробляти інформацію в системі та правила обробки цієї інформації, а також порядок здійснення контролю за дотриманням вимог Порядку користувачами.

Пунктом 4 Порядку № 216 визначено, що суб`єктами відносин, пов`язаних з наданням доступу до системи або до інформації в системі є: володілець інформації ДПС або територіальний орган ДПС для інформації відповідного рівня; власник системи - ДПС або територіальний орган ДПС для систем відповідного рівня.

Пунктом 7.2 розділу 7 Порядку № 216, визначено, що користувач зобов`язаний використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно розпорядчим документом органу ДПС.

Пунктом 7.3 розділу 7 Порядку № 216 користувачу забороняється використання інформації в цілях, не передбачених посадовою інструкцією.

З огляду на положення ст. 21 Закону № 2657-ХІІ відомості, які містяться в ІКС «Податковий блок», де обліковуються податкові надходження, є конфіденційними та відносяться до інформації з обмеженим доступом.

ОСОБА_4 у період 2023-2024 років в силу виконання посадових обов`язків мала право доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС, відповідно вимог наказу ДПС від 15.05.2020 № 216 (зі змінами), а саме в інформаційно комунікаційної системи «Податковий блок» (далі- ІКС «Податковий блок») згідно службового листа ГУ ДПС від 08.08.2022 № 1735/23-00-04-01.

Відповідно до п. п. 2.1.5 наказу ДПС від 12.05.2023 № 345 (із змінами внесеними наказом ДПС від 31.10.2024 за № 793) «Про загальні засади організації процесу ведення обліку податків, зборів, платежів на загальнообов`язкове соціальне страхування та контролю показників» інтегрована картка платника відкривається за принципом першої події, яка настала раніше:

- нарахування сум платежів, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків;

- нарахування сум платежів, визначених органом ДПС, у т.ч. за результатами контрольно-перевірочної роботи (акт перевірки, податкове повідомлення рішення, рішення про застосування штрафних фінансових санкцій, передбачених Законом України від 19.12.1995 року № 481-95ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами), рішення про застосування штрафних санкцій, пені з єдиного внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску;

- сплати платежів за фактом отримання інформації від Казначейства про надходження сум платежів, податків, зборів, єдиного внеску;

- включення платника в т.ч. особи-нерезидента, до реєстру платників відповідного податку, які ведуться органами ДПС;

- нарахування сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, сплаченого фізичними особами, самостійно, визначених платником (за фактом надходження податкової декларації).

У разі настання першої події, такої як:

- сплати платежів інтегрована картка платника відкривається підрозділом територіального органу ДПС, що здійснює облік платежів у день отримання інформації Казначейства про надходження податків зборів, єдиного внеску;

- у разі нарахування сум, самостійно визначених платником інтегрована картка платника відкривається підрозділом, що здійснює облік платежів, не пізніше наступного робочого дня, після отримання повідомлення від підрозділу, відповідального за адміністрування відповідного платежу;

- нарахування сум платежів, визначених органом ДПС, за результатами контрольно - перевірочної роботи інтегрована картка платника відкривається підрозділом територіального органу ДПС, що здійснює облік платежів на підставі інформації, отриманої від підрозділу, який здійснює контрольно-перевірочні заходи цього територіального органу.

Так, ОСОБА_4 , займаючи посаду головного державного інспектора відділу адміністрування рентної плати та екологічного податку управління оподаткування юридичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, перебуваючи на робочому місці у приміщенні Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області за адресою: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, індекс-18200, маючи право доступу до ІКС «Податковий блок» та інформації, яка зберігається та обробляється в ній, будучи наділеною службовими повноваженнями, використовуючи електронно-обчислювальну машину (робочий комп`ютер) (ID користувача D2292CA2DBA803BEE0530A214207E45B) у період з 07.02.2023-17.01.2024 неодноразово здійснювала під власним особистим логіном користувача « ОСОБА_7 » (IP адреса «10.23.105.79») вхід до ІКС «Податковий блок».

Під час доступу до відповідних даних, діючи умисно, протиправно, використовуючи електронно-обчислювальну машину (робочий комп`ютер) та автоматизовану систему ІКС «Податковий блок», з огляду на технічні можливості такої електронно-обчислювальної машини та системи, без належного дозволу та підстав на здійснення процедур по категорії платників податків фізичних особах-підприємців, в порушення порядку доступу до таких даних, вчинила систематичні, повторні маніпуляції з даними, шляхом внесення змін до інформації, а саме переведення податкових декларацій платників єдиного податку та іншої податкової звітності, які стосувалися одинадцяти (11) фізичних осіб-підприємців, у підрежим «Нерознесені декларації» режиму «Рознесення декларацій» підсистеми «Облік платежів» ІКС «Податковий блок», з одночасним виключенням нарахувань з інтегрованої картки платника та подальшим виключенням даних декларацій та звітності з реєстру «Нерознесені декларації», як такі, що не підлягають рознесенню в інтегровану картку платника.

Так, ОСОБА_4 07.02.2023, 04.05.2023, 15.08.2023, 11.10.2023, 23.10.2023, 26.10.2023, 03.11.2023, 15.01.2024, 17.01.2024 вчинила дії в ІКС «Податковий блок» щодо переведення декларацій та інших податкових звітностей по наступних фізичних особах-підприємцях (далі-ФОП):

1) ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), 15.08.2023 видалено 1 звітній документ № 9167085895 із задекларованою сумою податкового зобов`язання перед бюджетом в розмірі 62 997,6 грн.;

2) ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2 ), видалено 5 звітних документів (№ 9257350515 видалено 26.10.2023 на суму 8 403,7 грн., № 9167066601 видалено 15.08.2023 на суму 13 666,33 грн., № 9286269335 видалено 15.08.2023 на суму 8 025 грн., № 9358745975 видалено 17.01.2024 на суму 11 265 грн., № 9096327808 видалено 04.05.2023 на суму 16 293,6 грн.) із загальною сумою задекларованого податкового зобов`язання перед бюджетом в розмірі 57 653,63 грн.;

3) ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_3 ), 11.10.2023 видалено 1 звітній документ № 9259392073 із задекларованою сумою податкового зобов`язання перед бюджетом в розмірі 66 591,1 грн.;

4) ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4 ), 03.11.2023 видалено 1 звітній документ № 9277434921 із задекларованою сумою податкового зобов`язання перед бюджетом в розмірі 83 510, 55 грн.;

5) ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_5 ), видалено 3 звітних документів (№ 9358712170 видалено 02.01.2024 на суму 156 906,5 грн., № 9259430581 видалено 11.10.2023 на суму 7 460,2 грн., № 9287814942 видалено 07.02.2023 на суму 9 069 грн.) із загальною сумою задекларованого податкового зобов`язання перед бюджетом в розмірі 173 435,7 грн.;

6) ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_6 ), видалено 2 звітних документів (№ 9255480444 видалено 26.10.2023 на суму 24 863,05 грн., № 9359141533 видалено 15.01.2024 на суму 37 776,85 грн.) із загальною сумою задекларованого податкового зобов`язання перед бюджетом в розмірі 62 639, 9 грн.;

7) ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_7 ), 15.01.2024 видалено 1 звітній документ № 9358752915 із задекларованою сумою податкового зобов`язання перед бюджетом в розмірі 97 750 грн.;

8) ФОП ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_8 ), видалено 2 звітних документів (№ 9358748644 видалено 15.01.2024 на суму 91 935 грн., № 9257676118 видалено 11.10.2023 на суму 70 950 грн.) із загальною сумою задекларованого податкового зобов`язання перед бюджетом в розмірі 162 885 грн.;

9) ФОП ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_9 ), 15.01.2024 видалено 1 звітній документ № 9358749166 із задекларованою сумою податкового зобов`язання перед бюджетом в розмірі 68 499,8 грн.;

10) ФОП ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_10 ), видалено 4 звітних документів (№ 9272174618 видалено 23.10.2023 на суму 22 664,18 грн., № 9198608250 видалено 15.08.2023 на суму 23 815,17 грн., № 9304919236 видалено 07.02.2023 на суму 13 748,92 грн., № 9096977256 видалено 04.05.2023 на суму 11 356,54 грн.) із загальною сумою задекларованого податкового зобов`язання перед бюджетом в розмірі 71 584,81 грн.;

11) ФОП ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_11 ), видалено 4 звітних документів (№ 9272179933 видалено 23.10.2023 на суму 11 494,63 грн., № 9198652602 видалено 15.08.2023 на суму 34 155,86 грн., № 9304916012 видалено 07.02.2023 на суму 23 516,81 грн., № 9096979457 видалено 04.05.2023 на суму 24 227,58 грн.) із загальною сумою задекларованого податкового зобов`язання перед бюджетом в розмірі 93 394,88 грн.

В наслідок вчинення ОСОБА_4 вказаних вище безпідставних, протиправних, повторних, несанкціонованих дій в ІКС «Податковий блок» щодо вказаних вище декларацій та інших податкових звітностей, а також здійснення впливу на зазначену інформацію, відбулося оновлення, коригування наявних даних, що призвели до автоматичного вилучення з інтегрованої картки платника нарахованих зазначеним вище фізичним особам-підприємцям сум податкового зобов`язання щодо сплати єдиного податку та спричинило значну шкоду в сумі 1 000 942, 97 грн.

Окрім того, ОСОБА_4 , займаючи посаду головного державного інспектора відділу адміністрування рентної плати та екологічного податку управління оподаткування юридичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, з огляду на положення ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України була службовою особою податкового органу.

Так, ОСОБА_4 , перебуваючи на робочому місці у приміщенні Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області за адресою: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, індекс-18200, маючи право доступу до ІКС «Податковий блок» та інформації, яка зберігається та обробляється в ній, будучи службовою особою податкового органу, діючи всупереч інтересам служби, використовуючи своє службове становище як державного інспектора податкового органу, з метою отримання неправомірної вигоди фізичними особами-підприємцями у вигляді звільнення від сплати єдиного податку, у визначених сумах, а саме:

1) ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 62 997,6 грн.;

2) ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2 ), в розмірі 57 653,63 грн.;

3) ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в розмірі 83 510,55 грн.;

4) ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_5 ) в розмірі 173 435,7 грн.;

5) ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_6 ) в розмірі 62 639,9 грн.;

6) ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в розмірі 97 750 грн.;

7) ФОП ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_8 ) в розмірі 162 885 грн.;

8) ФОП ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_9 ) в розмірі 68 499,8 грн.;

9) ФОП ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_10 ) в розмірі 71 584,81 грн.;

10) ФОП ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_11 ) в розмірі 93 394,88 грн.

допустила зловживання службовим становищем та вчинила діяння, які обумовлені її службовим становищем і пов`язані зі здійсненням нею свої службових повноважень, шляхом вчинення безпідставних, протиправних, повторних, несанкціонованих дій в ІКС «Податковий блок» щодо зміни інформації, яка стосувалася податкових декларацій та інших податкових звітностей вказаних вище десяти (10) фізичних осіб-підприємців, а саме переведення податкових декларацій цих платників єдиного податку та іншої податкової звітності у підрежим «Нерознесені декларації» режиму «Рознесення декларацій» підсистеми «Облік платежів» ІКС «Податковий блок», з одночасним виключенням нарахувань з інтегрованої картки платника та подальшим виключенням даних декларацій та звітності з реєстру «Нерознесені декларації», як такі, що не підлягають рознесенню в інтегровану картку платника.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 допущено порушення вимог податкового законодавства щодо забезпечення належного контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою єдиного податку в сумі 934 351,87 грн., а отже спричинило державним інтересам тяжкі наслідки на вказану суму, що 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, установлений на 2023-2024 роки у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Таким чином ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах та зберігається на носіях такої інформації, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, вчиненій повторно та яка заподіяла значну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України та зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для фізичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколами допитів свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20

- висновком про результати перевірки стосовно ОСОБА_4 ;

- листом ГУ ДПС у Черкаській області щодо сплати суб`єктами господарювання коштів до бюджету (податки), які не були сплачені в наслідок дій ОСОБА_4 ;

- листом ГУ ДПС у Черкаській області щодо відомостей ідентифікаційних даних фізичних осіб підприємців;

- листом ГУ ДПС у Черкаській області, щодо покладених на ОСОБА_4 , службових обов`язків

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Доцільність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави пов`язана з тим, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжкими у розумінні ст. 12 КК України. У разі доведення вини, підозрюваній загрожує покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України на строк від 3 до 6 років, за вчинення ч. 3 ст. 362 КК України на строк від 3 до 6 років, що є достатнім стимулюючим фактором переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» суд вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тим паче в умовах правового режиму воєнного стану.

При цьому, слідчий вважав за необхідне врахувати що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких належить до категорії корупційних, а інше - до кримінальних правопорушень у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем, комп`ютерних мереж та електронних комунікаційних мереж. Зазначені кримінальні правопорушення характеризуються підвищеним ступенем суспільної небезпеки та передбачають притягнення винної особи до суворої кримінальної відповідальності.

Усвідомлюючи характер і тяжкість інкримінованих діянь, обсяг зібраних у кримінальному провадженні доказів, а також реальну перспективу притягнення до кримінальної відповідальності та призначення покарання, пов`язаного з істотними правообмеженнями, підозрювана може вживати заходів, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, з огляду на суспільний резонанс кримінального провадження, його значення для забезпечення принципу невідворотності покарання, а також обізнаність підозрюваної з обставинами кримінального провадження, існують достатні підстави вважати, що у разі незастосування або скасування запобіжного заходу остання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, змінити місце свого перебування без повідомлення сторони обвинувачення, а також іншим чином ухилятися від виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, чим створить перешкоди для забезпечення належного здійснення кримінального провадження.

Викладене у своїй сукупності є достатніми мотивуючими факторами вчинення спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду та свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрювана може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, через прохання чи погрози, або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Серед іншого, протиправна діяльність підозрюваної була викрита згідно показань свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які надали показання щодо вчиненого злочину.

Враховуючи викладене, підозрювана може незаконно впливати на свідків шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, а також намагатиметься незаконно знищити документи, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду в цілому. Викладені обставини вказують про наявність ризику, який передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може виразитися у створенні підозрюваною штучних доказів та підбурюванні осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих підозрюваним захисних версій.

Із урахуванням зазначених ризиків, які виникли внаслідок дій підозрюваного, жоден інший більш м`який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як застава, не забезпечить належну поведінку підозрюваної щодо виконання нею процесуальних рішень та не унеможливить спроби останньої перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.

Кримінальні правопорушення, що розслідуються у даному кримінальному провадженні одне з яких є тяжким корупційним (ст. 364 КК України), відповідно до примітки до ст. 45 КК України. В наслідок вчинення вказаного кримінального правопорушення державні завдано шкоду в сумі 934 351,87 грн., що є тяжкими наслідками, оскільки у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При цьому вказує, що корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства. Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства. Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток держави.

Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії їм з метою захисту особи, суспільства та держави.

Зазначене вище слід враховувати у даному конкретному випадку при визначені пропорційності втручання в права людини шляхом застосування запобіжного заходу.

Наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні обумовлюється значенням належного функціонування державних інституцій та серйозними наслідками для суспільства вцілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, на сьогоднішній день наша країна переживає один з найскладніших періодів в історії, коли питання незалежності та суверенітету перебуває на вустах у кожного свідомого громадянина та патріота, коли військовослужбовці приймають участь в стримані збройного агресії збройних сил російської федерації, захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від збройної агресії ворога, однак дії, які інкримінуються підозрюваному є аморальними та викликають реальний суспільний резонанс.

Таким чином, оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що підозрювана, працездатна, раніше не судима, характер та обставини вчинених нею правопорушень характеризують її як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильну до вчинення кримінальних правопорушень.

За таких обставин, виключно запобіжний захід у вигляді застави зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного та унеможливить спроби останнього ухилитись від виконання вимог та рішень сторони обвинувачення, а також забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

А тому, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, беручи до уваги аморальність вчинення кримінальних правопорушеннь у період дії правового режиму воєнного стану, виключно запобіжний захід у вигляді застави в розмірі не менше 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн. зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваної та унеможливить спроби останньої ухилитись від виконання вимог та рішень сторони обвинувачення.

При застосуванні вказаного запобіжного заходу необхідним, слідчий вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до підрозділів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Таким чином, оцінивши сукупність усіх обставин у кримінальному провадженні, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, сторона обвинувачення приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді застави буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам у даному випадку, оскільки лише такий запобіжний захід буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З урахуванням наведеного, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, контролю за місцем перебування підозрюваної, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків з метою схилення до надання неправдивих показань у цьому кримінальному проваджені або іншим чином вплинути на них, слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням та просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., та покладенням на останню обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задоволити, посилаючись на обставини викладені у ньому та додані до нього докази. Додатково зазначила, що підставою для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави є обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України, а також існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від слідства та суду, знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, іншим чином перешкодити кримінальному провадженню. Так, усвідомлюючи невідворотність покарання, яка їй загрожує, ОСОБА_4 може залишити територію України, а також переховуватись від суду на її території. Також, існує ризик знищення, спотворення чи приховання речових доказів, які ще не вилучено органом досудового розслідування, та які мають значення для кримінального провадження. Крім того, підозрювана з метою уникнення покарання, особисто чи через третіх осіб може здійснити вплив на свідків у даному кримінальному провадженні задля зміни наданих ними показів, що в подальшому також може перешкоджати кримінальному провадженню. На думку прокурора, існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що може виразитись у створенні штучних доказів, які можуть перешкодити встановленню всіх обставин вчинення кримінального правопорушення. На переконання сторони обвинувачення застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., буде достатнім стримуючим засобом та забезпечить належне виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання з підстав викладених у письмових запереченнях, вказуючи на необґрунтованість підозри та недоведеності зазначених ризиків. При цьому зазначив, що зазначений слідчим розмір збитків, який визначає тяжкість кримінального правопорушення, є невірним, оскільки значну суму податку вже сплачено до бюджету, що підтверджується листом ГУ ДПС в Черкаській області. Захисник вважає, що в даному випадку для забезпечення потреб кримінального провадження та належної процесуальної поведінки його підзахисної буде достатньо застосувати особисте зобов`язання. ОСОБА_4 одружена, має постійне місце проживання та роботи, що свідчить про міцні соціальні зв`язки, вона не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування чи суду. Про відсутність вказаного ризику свідчить явка ОСОБА_4 до суду на розгляд даного клопотання. На даний час його підзахисна не працює в органах податкової служби, а тому не може нічого спотворити, впливати на свідків чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Просив повернути слідчому дане клопотання, або ж відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала доводи свого захисника та заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення. При цьому заперечувала свою причетність до кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється. Зазначений стороною обвинувачення розмір застави є для неї непомірним.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, а також копії документів надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 1 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194КПК України).

При цьому, положеннями ч. 8 ст. 194 КПК України передбачено, що до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчим суддею встановлено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42026250000000002 від 02.01.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України.

На підставі зібраний доказів, 19.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

-ч. 3 ст. 362 КК України - несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах та зберігається на носіях такої інформації, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, вчиненій повторно та яка заподіяла значну шкоду;

-ч. 2 ст. 364 КК України - зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для фізичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 362 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років; кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 364 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується зібраними на даній стадії досудового розслідування доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколами допитів свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ; висновком про результати перевірки стосовно ОСОБА_4 ; листом ГУ ДПС у Черкаській області щодо сплати суб`єктами господарювання коштів до бюджету (податки), які не були сплачені в наслідок дій ОСОБА_4 ; листом ГУ ДПС у Черкаській області щодо відомостей ідентифікаційних даних фізичних осіб підприємців; листом ГУ ДПС у Черкаській області, щодо покладених на ОСОБА_4 , службових обов`язків; іншими матеріалами кримінального провадження..

При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри зводились до оцінки доказів, зібраних та наданих до клопотання стороною обвинувачення.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" N 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Таким чином, на думку слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази переконали б неупередженого спостерігача в тому, що підозрювана ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України.

Зазначені стороною захисту доводи не спростовують висновки про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 на такому рівні, який є достатнім для обрання запобіжного заходу стосовно неї.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованих їй органом досудового розслідування злочинів.

В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді застави прокурор та слідчий в судовому засіданні посилалися на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вирішуючи питання про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, суд оцінює в світлі обставин цього кримінального правопорушення та особистої поведінки підозрюваного, його сімейного стану, приходить до висновку, що ризик переховування є актуальним, зважаючи на тяжкість ймовірного покарання, оскільки остання підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, в тому числі корупційного правопорушення (ч. 3 ст. 362 КК України), за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування підозрюваної ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини.

Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваної, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_4 заміжня, має постійне місце проживання та роботи, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність постійного місця проживання/роботи та міцних соціальних зв`язків, не можуть бути вирішальними та такими, що могли б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя критично сприймає доводи сторони захисту щодо відсутності вказаного ризику у зв`язку з вже проведеним допитом вказаних осіб, з огляду на встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати підозрюваною на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні з метою дачі ними неправдивих показань чи зміни вже наданих показів задля уникнення від можливої відповідальності.

Що стосується ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 на даний час не працює в ГУ ДПС у Черкаській області, з огляду на що й не має доступу до приміщень та документів вказаної установи. За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність прокурором ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, враховуючи викладене вище, слідчим суддею встановлено, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підставу для обрання підозрюваній запобіжного заходу.

Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінально процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Отже, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, обставини кримінального правопорушення, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава.

Щодо визначення розміру застави, то слід зазначити, що її розмір визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України). Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При цьому, необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

Так, в контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Під час судового розгляду встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 з січня 2026 року працює економістом ТОВ «Черкасиенергозбут» за період січень-травень 2026 року розмір її доходу становить 90 894,34 грн., що підтверджується довідкою про доходи. Також, у власності останньої перебуває дві земельні ділянки площею 0,2326 га та 2,437 га.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2026 рік" на 1 січня поточного року, тобто 3328 грн.

На думку слідчого судді, запропонований стороною обвинувачення розмір застави 80 розмірів, є непомірним для підозрюваної з огляду на рівень її доходу за останні пів року, тобто не є співмірним та пропорційним розміру доходів та майновому стану підозрюваної.

За таких обставин, враховуючи сімейний та майновий стан підозрюваної, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, за необхідне застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Також слідчий суддя вбачає доцільним покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду/слідчого судді за першим викликом; не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження № 42026250000000002 від 02.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України задовільнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Зобов`язати ОСОБА_4 не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави, внести у грошовій одиниці України кошти у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ: Рахунок отримувача - UA968201720355249001500003652; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092; Банк отримувача - ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача (МФО) - 820172, або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати слідчому, прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду/слідчого судді за першим викликом;

- не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 даною ухвалою слідчого судді, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 серпня 2026 року включно.

Підозрюваній роз`яснюється положення ч.ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали негайно вручити прокурору, підозрюваній та її захиснику.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1