Рішення № 137863917, 01.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4672/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо включення ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як "військовозобов`язаного" шляхом автоматичної верифікації 26.01.2026, здійсненої без урахування первинних документів, що підтверджують виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невиконання обов`язку виправити недостовірні персональні дані ОСОБА_1 у Реєстрі відповідно п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позначку « ІНФОРМАЦІЯ_3 26.01.2026 звернувся до Нацполіцїї, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не стали на військовий облік за новою адресою» щодо ОСОБА_1 та відкликати звернення до органів Національної поліції про доставку позивача, як безпідставне;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо проставлення 30.01.2026 у військовому квитку НОМЕР_1 ОСОБА_1 відмітки про взяття на військовий облік за відсутності рішення ВЛК та первинних документів, що є підставою для таких дій;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 скасувати відмітку про взяття на облік, проставлену 30.01.2026 у військовому квитку НОМЕР_1 ОСОБА_1 , як таку, що вчинена без правової підстави, шляхом анулювання відповідного запису та внесення змін до Реєстру.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у 2015 році пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_7 , за результатами якої був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Зазначене рішення підтверджується записами у військовому квитку НОМЕР_1 : про зняття з військового обліку 05.02.2015 та про визнання 05.08.2015 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою ІІ статтями 39а, 40в Розкладу хвороб, що засвідчено підписом військового комісара та гербовою печаткою. Статті 39а та 40в Розкладу хвороб (додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом МОУ № 402 від 14.08.2008) передбачали визнання особи непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку. Вказане рішення ВЛК є чинним, оскільки не було скасоване іншим рішенням військово-лікарської комісії. ІНФОРМАЦІЯ_8 до військового квитка було внесено відмітку, однак Позивача на військовий облік не зараховано. Наразі у мобільному застосунку Резерв+ відображається повідомлення: ТЦК та СП 26.01.2026 звернулося до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: не стали на військовий облік за новою адресою.

Ухвалою суду від 20.04.2026 позовну заяву залишено без руху.

28.04.2026 позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою від 04.05.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників. Залучено до участі у справі №440/4672/25 в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_10 своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, у визначений судом строк такого відзиву до суду не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_9 позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 (на разі ІНФОРМАЦІЯ_11 ) як військовозобов`язаний, відповідно до запису, внесеного до військового квитка серія НОМЕР_1 від 22.06.1988, був знятий з військового обліку за станом здоров`я згідно запису від 05.02.2025.

Відповідно до військового квитка від 22.06.1988 серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 05.02.2015 лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_12 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за гр. ст.39а, 40в розкладу хвороб (наказ МО України 2008 року №402).

Позивач 18.04.2022 року отримав довідку внутрішньо переміщеної особи № 1620-7000804671, виданої Управлінням соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації, відповідно до якої фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Також у військовому квитку мається відмітка про взяття ОСОБА_2 на військовий облік 30.01.2026 другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Згідно з інформацією ЄДРІВР позивача взято автоматично на військовий облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №932 від 16 серпня 2024 року.

Відповідно до застосунку Резерв +, сформованого 12.01.2026 року, позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_14 , дата уточнення даних 21.05.2024 року.

Згідно зі скріншотом із застосунку РезервID , сформованого 02.02.2026 року, відображається повідомлення: "ТЦК та СП 26.01.2026 звернулося до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: не стали на військовий облік за новою адресою".

На адвокатський запит представника позивача, відповідач ІНФОРМАЦІЯ_10 листом від 21.01.2026 №ЩТ/343 повідомив, що в ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 p. № 932, ОСОБА_3 , автоматично, рішенням вищого штабу, взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_15 , відповідно до даних Реєстру ОСОБА_1 є військовозобов`язаним. В Реєстрі створено "Примітку про ПРАВОПОРУШЕННЯ" на ОСОБА_1 . Протокол про адміністративне: правопорушення не складався. Національною поліцією ОСОБА_1 не доставлявся. Облікові документи ІНФОРМАЦІЯ_15 не складалися.

ІНФОРМАЦІЯ_16 листом від 03.03.2026 № 1479 на звернення повідомив позивача, що оскільки юридичний факт виключення ОСОБА_1 з військового обліку відбувся у ІНФОРМАЦІЯ_17 , саме цей орган є володільцем первинної документації та архівних наказів, які є правовою підставою для внесення відповідного запису в електронну картку Реєстру. Крім того зазначив, що на підставі ст. 24 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", для реалізації права на виправлення недостовірних відомостей у системі "Оберіг", ОСОБА_1 , необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_18 з наданням копії військово-облікового документу з відміткою про виключення з військового обліку, копії витягу з протоколу військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_19 , паспорта громадянина України та ІПН для проведення верифікації. Після внесення запису органом, який приймав рішення про виключення, статус особи у базі даних та мобільному застосунку "Резерв+" буде оновлено автоматично.

Військова частина НОМЕР_2 Збройних Сил України Міністерства оборони України листом від 05.03.2026 № 116/2/1/16981 на звернення повідомили позивача, що за даними Реєстру, ОСОБА_1 перебуваєте на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_14 , був взятий на військовий облік військовозобов`язаних автоматично, відповідно до Постанови КМУ від 16.08.2024 року № 932 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та з 26.01.2026 рахуєтесь порушником військового обліку (змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП відповідно ст. 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу). Для врегулювання питання ОСОБА_1 пропонується звернутись до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання.

Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII).

Cтаттею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частинами 1-3 статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

У разі якщо відомості про призовника, військовозобов`язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на 2015 рік) встановлено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

При цьому, частиною 10 статті 14 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на 2015 рік) передбачено, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень, зокрема, непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону №2232-ХІІ на районні (міські) призовні комісії покладається, зокрема, звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку.

Станом на 2015 рік діяло Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі по тексту - Положення №402, у редакції, що діяла станом на 15.01.2015).

За приписами п.п. 2.6.1 п. 2.6 глави 2 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.

Згідно з п. 22.3 глави 22 розділу II Положення №402 постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1951-VІІІ держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону № 1951-VІІІ органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону № 1951-VІІІ).

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною першою статті 7 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 1951-VІІІ до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).

Як вже зазначалося судом, статтею 9 Закону №1951-VIII визначено права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Так, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключения) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключения) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Частиною 3 статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Відповідно до ст. 15 Закону №1951-VIII особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, відомості про виконання військового обов`язку, відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із пунктом 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У пункті 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 81 Порядку № 1487, зокрема, визначено, що особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Так, суд зазначає, що відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов`язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов`язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є саме ТЦК та СП.

ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 (на разі ІНФОРМАЦІЯ_11 ) як військовозобов`язаний, відповідно до запису, внесеного до військового квитка серія НОМЕР_1 від 22.06.1988, був знятий з військового обліку за станом здоров`я згідно запису від 05.02.2015.

Відповідно до військового квитка від 22.06.1988 серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 05.02.2015 лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_12 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за гр. ст.39а, 40в розкладу хвороб (наказ МО України 2008 року №402).

Однак, як встановлено судом відомості щодо непридатності позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, які мали бути обов`язково та своєчасно внесені до Реєстру ІНФОРМАЦІЯ_11 , як того вимагає Закон №1951-VIII, досі відсутні.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 при тлумаченні статті 37 Закону № 2232-XII та Порядку № 1487 розмежував поняття «зняття з військового обліку» і «виключення з військового обліку», дійшовши висновку, що: «зняття з військового обліку» не припиняє статусу військовозобов`язаного та передбачає можливість подальшого повторного взяття на облік; натомість «виключення з військового обліку» означає втрату особою статусу військовозобов`язаного.

Щодо юридичної природи фактів, пов`язаних із визнанням особи непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку, Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 953/2790/23 дійшов висновку, що: чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту визнання особи непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку та факту виключення з військового обліку; ці факти встановлюються відповідними військово-лікарськими комісіями та ТЦК та СП; суди не вправі підміняти відповідні органи, встановлюючи такі факти в судовому порядку; натомість рішення, дії чи бездіяльність органів, уповноважених вирішувати ці питання, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції.

Щодо вимоги про визнання позивача виключеним з військового обліку та таким, що не підлягає повторному взяттю на військовий облік, то суд виходить із таких міркувань.

Заявлена вимога по суті спрямована на те, щоб суд: встановив юридичний факт виключення позивача з військового обліку; констатував статус позивача як особи, що не є військовозобов`язаною; визначив, що позивач не підлягає повторному взяттю на військовий облік.

Однак, як випливає зі статті 37 Закону № 2232-XII, а також з Порядку № 1487, рішення про зняття з військового обліку та про виключення з військового обліку приймаються уповноваженими органами ТЦК та СП, на підставі висновків військово-лікарських комісій та інших передбачених законом документів.

Так, Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 953/2790/23 чітко зазначив, що факти визнання особи непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку, факти виключення з військового обліку та неперебування особи у статусі військовозобов`язаного підлягають встановленню в позасудовому порядку відповідними органами, а не судом; отже, суд не може підміняти собою ТЦК та СП, безпосередньо встановлюючи такі факти.

Отже, навіть у разі, якщо суд, з урахуванням доказів, дійшов би висновку, що у 2015 році позивач був законно визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, реалізація наслідків такого рішення (у вигляді належного внесення відомостей до військово-облікових документів, Єдиного реєстру тощо) належить до компетенції ТЦК та СП, а не суду.

При цьому, суд вказує на те, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді прямого визнання судом його виключеним з військового обліку та таким, що не підлягає повторному взяттю на військовий облік не узгоджується з природою адміністративного судочинства, яке передбачає, що суд: перевіряє правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень; у разі встановлення протиправності може зобов`язати відповідний орган повторно розглянути питання, прийняти рішення або вчинити певні дії, але не підміняє собою цей орган у вирішенні питання по суті.

Одночасно суд вказує на те, що належним предметом оскарження у спорах, пов`язаних із виключенням з військового обліку, є: або рішення ТЦК та СП, який приймав рішення про виключення позивача з військового обліку, про відмову у виключенні з військового обліку за результатами розгляду відповідної заяви; або бездіяльність, що полягає у не розгляді такої заяви у строки та порядку, визначені законом.

Саме так підходить до подібних спорів Верховний Суд (наприклад, постанова у справі № 953/2790/23).

Натомість у цій справі: позивач не оскаржує дії, бездіяльність, конкретного рішення ІНФОРМАЦІЯ_20 про відмову у виключенні з військового обліку; матеріали справи не містять доказів подання позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_20 окремої заяви про виключення з військового обліку за станом здоров`я, до якої могли б застосовуватися норми статті 37 Закону № 2232-XII та Порядку № 1487.

Водночас, суд погоджується з позивачем, що: рішення комісії 2015 року приймалося у певних правових умовах, і подальші зміни законодавства не можуть мати зворотної дії, погіршуючи становище особи, яка вже набула певний правовий статус (особи, визнаної непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку); у світлі статті 58 Конституції України та практики Конституційного Суду України норми закону, які погіршують становище особи, не застосовуються до подій, що відбулися до набрання ними чинності.

Разом з тим зазначене вище не звільняє позивача від необхідності: звернутися до уповноваженого органу (ТЦК та СП) із належно оформленою заявою про виключення з військового обліку; надати наявні в нього документи (військовий квиток із відмітками, медичні документи тощо); у разі отримання відмови або фактичного не розгляду заяви оскаржити відповідне рішення чи бездіяльність до адміністративного суду.

Лише за наявності такого рішення або доведеної бездіяльності суд має реальну можливість здійснити ретроспективний контроль перевірити, чи відповідають мотиви, зазначені в рішенні/бездіяльності, вимогам чинного на той час законодавства та принципу правової визначеності.

Відтак, в межах розгляду цієї справи, у суду відсутні підстави констатувати про протиправність бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невиконання обов`язку виправити недостовірні персональні дані ОСОБА_1 у Реєстрі відповідно п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Щодо вимоги про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо включення ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як "військовозобов`язаного" шляхом автоматичної верифікації 26.01.2026, здійсненої без урахування первинних документів, що підтверджують виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я, суд зазначає наступне.

Згідно із п.9 ч.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

У свою чергу, ч.1 ст.27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Отже, військовозобов`язаними визнаються особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави та придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Як значено вище, у 2015 році позивача знято з військового обліку як непридатного до проходження військової служби через хворобу.

При цьому, слід зазначити те, що станом на час зняття позивача з військового обліку (05.02.2015), положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не містили у собі такого поняття як «виключення з військового обліку».

Статтею 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначалося, що зняттю з військового обліку підлягають громадяни визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку.

У спірному випадку відповідачем не було надано доказів, що поновлюючи позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного, у відповідача існували підстави вважати, що за станом здоров`я позивач придатний до військової служби. Висновків ВЛК з цього приводу відповідачем надано суду не було.

Отже, за відсутності таких доказів та враховуючи підстави зняття позивача з військового обліку у 2015 році, суд не вбачає підстав для висновку про правомірність поновлення позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного.

В той же час, з приводу посилання відповідача про правомірність його дій з огляду на поновлення позивача на військовому обліку на виконання постанови КМУ №932 від 16.08.2024, суд вважає за необхідне зазначити те, що вказана постанова Уряду стосується призовників, військовозобов`язаних та резервістів, але позивач не відноситься до вказаної категорії осіб, так як був знятий з військового обліку через непридатність до проходження військової служби.

Відповідно до п.20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно із п.1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №559 від 16.05.2024, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ, розвідувальних органах у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).

Пунктом 2 постанови КМУ №559, якою затверджено вказаний Порядок, установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Отже, приймаючи до уваги те, що військовий облік ведеться на підставі військово-облікових документів, а у військово-обліковому документі (військовий квиток) позивача зазначена інформація про зняття останнього з військового обліку, то у Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних та резервістів повинна бути відображена саме інформація, яка зазначена у військово-обліковому документі позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що у цій справі відповідачем не було доведено правомірності поновлення позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного.

Стосовно вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позначку «ТЦК та СП 26.01.2026 звернувся до Нацполіцїї, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не стали на військовий облік за новою адресою» щодо ОСОБА_1 та відкликати звернення до органів Національної поліції про доставку позивача, як безпідставне, суд встановив наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

10-1) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону № 1951-VIII).

За приписами статті 5 частин 8, 9 Закону України № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, за змістом частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема: 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Стаття 210 та стаття 210-1 КУпАП регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як слідує з положень ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Отже, із вищевикладених правових приписів слідує, що до повноважень відповідача як територіального центру комплектування та соціальної підтримки належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності.

Таким чином, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи порушення правил військового обліку полягало у тому, що позивач змінив місце проживання та не став на військовий облік до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання у семиденний термін, що передбачено ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Проте, відносно позивача а ні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП, а ні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності складено не було. Наведені обставини не заперечуються відповідачем.

З огляду на викладене, позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі ст. 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, але не виключно, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Відповідно до п.56 Порядку №1487 Національна поліція, зокрема, але не виключно, за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

Отже, у разі, якщо територіальним центром комплектування та соціальної підтримки встановлені обставини скоєння особою адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, а складання протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення є неможливе через фізичну відсутність такої особи, то відповідач наділений правом звернення до органів Національної поліції для доставлення таких осіб з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, що і було вчинено відповідачем у відповідності до наведених правових приписів та статті 259 КУпАП.

У відповідності до ч. 8 статті 5 Закону № 1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з ч. 9 статті 5 Закону № 1951-VІІІ органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв + надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг.

При цьому, відповідно до статті 14-1 Закону № 1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку Резерв +.

Враховуючи вищенаведене, військовозобов`язаний зобов`язаний стати на облік військовозобов`язаних за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Судом встановлено, що позивач має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

18.04.2022 року отримав довідку внутрішньо переміщеної особи № 1620-7000804671, виданої Управлінням соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації, відповідно до якої фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

В той же час, позивач був знятий з військового обліку через непридатність до проходження військової служби, у військово-обліковому документі (військовий квиток) позивача зазначена інформація про зняття останнього з військового обліку. У позивача дійсно був відсутнім обов`язок стати на облік до ІНФОРМАЦІЯ_8 за місцем проживання.

Відтак, звернення відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 до органів Національної поліції для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення не знаходить свого логічного обґрунтування та пояснення.

Таким чином, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне, з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав позивача, визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, у ІНФОРМАЦІЯ_5 були відсутні підстави для взяття позивача на військовий облік.

Водночас, у військовому квитку мається відмітка про взяття ОСОБА_2 на військовий облік 30.01.2026 другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача, які полягають у внесенні до військового квитка даних про перебування позивача на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача виключити дані про перебування позивача на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідно про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 14000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду копію договору про надання правничої допомоги/юридичних послуг від 25.03.2026 №25032607.

Оскільки позивачем у сукупності не надано належних та допустимих доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, зокрема, не надано акту про надання правничої допомоги, опису наданих послуг, квитанції про оплату наданих послуг, відсутні підстави для їх стягнення на користь позивача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

, ІНФОРМАЦІЯ_2

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

, ІНФОРМАЦІЯ_2

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 внести дані у Єдиний державний реєстр військовозобов`язаних та резервістів, які б відповідали військово-обліковим документам ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 виключити дані про перебування позивача на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва