Рішення № 137863746, 01.07.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/548/26

Провадження №2/547/552/26

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року с-ще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання О.Л.Дороженко,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, у залі судових засідань № 2, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представник позивача ТОВ "Коллект Центр" М.М.Ткаченко,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2026 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі ТОВ "Коллект Центр") звернулося до Семенівського районного суду Полтавської із позовом в електронній формі до відповідача ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 , обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення 15703,60 грн кредиту за двома кредитними договорами № 9206904 від 08.07.2021 укладеним між ТОВ "Бі ел джи мікрофінанс" та ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) на суму 4500,00 грн та за договором № 4472272 від 16.07.2021 укладеним між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) на суму 2000,00 грн. Вказує, що набув право вимоги за вказаними кредитними договорами на підставі договорів факторингу.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 2662,40 грн та 9000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 03.06.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 01.07.2026 о 14:30 год.; запропоновано відповідачеві, зокрема, подати відзив на позов протягом 15 днів з дня вручення судового повідомлення і копії ухвали суду від 03.06.2026; повідомлено відповідачеві, що позивач надіслав йому листом АТ "Укрпошта" № 0505625463917 від 25.05.2026 копію позовної заяви з додатками, які й розглядаються судом у цій справі; витребувано докази; тощо.

Відповідач повідомлений про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання 08.06.2026, поштове відправлення повернуто до суду 11.06.2026 з відміткою АТ "Укрпошта" адресат відсутній, що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням відповідачеві судової повістки і повідомлення про розгляд справи (а.с. 109, 113, 121-122).

01.07.2026 представник позивача у судове засідання не з`явився, про яке повідомлений належним чином. Просить розглянути справу за відсутності свого представника, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 6).

01.07.2026 відповідач у судове засідання не з`явилася. Про причини неявки суд не повідомляв, не подав будь-яких заяв, клопотань тощо.

Станом на дату ухвалення рішення суд не отримував від відповідача відзиву на позов або будь-яких інших документів у справі.

Ураховуючи зазначені обставини суд, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 223, ст.ст. 279, 280 ЦПК України, 01.07.2026 ухвалив здійснити заочний розгляд справи за відсутності представника позивача та за відсутності відповідача.

Вивчивши письмову заяву позивача по суті справи (позовну заяву), вивчивши матеріали справи і надані до суду дані і докази, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

08.07.2021 між ТОВ "Бі ел джи мікрофінанс" як кредитодавцем, і відповідачем, як позичальником, укладено кредитний договір № 9206904 на суму 4500,00 грн, строком на 15 днів. Тип процентної ставки фіксована, 365,00% річних. Загальні витрати за кредитом 1350,00 грн п.1.5 Договору, з урахуванням п. 1.6 складають 4245,75 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 8745,75 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 1229,92% . Кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення згідно Графіку платежів, що Додатком № 1 до цього Договору. Кошти кредиту надаються у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом видачі готівки з каси або шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника після підписання Договору

Вказаний договір, заявка та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем особисто (а.с. 31-35).

Також, 16.07.2021 між ТОВ "Авентус Україна", як кредитодавцем, і відповідачем, як позичальником, укладено договір про надання споживчого кредиту № 4472272 згідно якого відповідачеві надано кредит у сумі 2000,00 грн. Строком на 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного у п. 1.4 Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору. Знижена процентна ставка 0,01% в день. Мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: за стандартною ставкою 24079,41% річних, за зниженою процентною ставкою 3,71% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту: за стандартною ставкою 3140,00 грн, за зниженою ставкою 2006,00 грн. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Штрафи: 150,00 грн на 4 (четвертий) день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом та 22,00 грн починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом.

Вказаний договір, графік платежів та паспорт споживчого кредиту та додаток № 3 до підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором М630956, 16.07.2021 14:03:04 (а.с. 7-15).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вказаний висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є сталою.

Відтак суд робить висновок про належне укладення двох кредитних договорів № 9206904 від 08.07.2021 укладеним між ТОВ "Бі ел джи мікрофінанс" та ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) на суму 4500,00 грн та договору № 4472272 від 16.07.2021 укладеним між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) на суму 2000,00 грн.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК).

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч. 2 ст. 10561 ЦК).

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК).

ТОВ "Бі ел джи мікрофінанс" чеком від 08.07.2021 підстверджено видачу кредиту через касу 352 за договором № 9206904 у сумі 4500,00 грн (а.с. 38).

Згідно довідки ТОВ "ФК "Контрактовий дім" від 09.05.2025 № 7/10428 повідомлено про успішність перерахування коштів у сумі 2000,00 грн на картку № НОМЕР_1 16.07.2021 (а.с. 21).

Отже сторони належним чином виконали свої договірні зобов`язання із надання кредиту відповідачеві.

27.08.2021 між ТОВ "Бі ел джи мікрофінанс" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги № 27/08-1, відповідно до якого ТОВ "Бі ел джи мікрофінанс" передало ТОВ "Вердикт Капітал" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Вердикт Капітал" прийняло належні ТОВ "Бі ел джи мікрофінанс" права вимоги до боржників, вказаними у акті прийому-передачі Реєстру прав вимог за вказаним договором, зокрема й за кредитним договором № 4472272 від 16.07.2021 на суму 4500,00 грн (а.с. 44-53).

04.02.2022 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу № 04-02-02/2022, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" передало ТОВ "Авентус Україна" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Авентус Україна" прийняло належні ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги до боржників, вказаними у акті прийому-передачі Реєстру прав вимог за вказаним договором, зокрема й за кредитним договором № 4472272 від 16.07.2021 на суму 4500,00 грн (а.с. 54-58, 59, 60, 61, 62-64, 65).

10.01.2023 між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" передало ТОВ "Коллект Центр" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Коллект Центр" прийняло належні ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги до боржників, вказаними у акті прийому-передачі Реєстру прав вимог за вказаним договором, зокрема й за кредитним договором № 4472272 від 16.07.2021 на суму 4500,00 грн (а.с. 66-71, 72-73, 74, 75, 76-79, 80, 81).

Згідно п. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК).

Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги (ст. 1080 ЦК).

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж (ч. 1 ст. 1082 ЦК).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК).

Отже позивач правомірно набув право грошової вимоги ТОВ "Бі ел джи мікрофінанс" та ТОВ "Авентус Україна" до відповідача ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) за вказаними кредитними договорами № 9206904 від 08.07.2021 та № 4472272 від 16.07.2021.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК).

Заборгованість відповідача за договором № 9206904 від 08.07.2021 не погашена і складає 9108,32 грн, з яких 4500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 3570,75 грн заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, 675,00 грн заборгованість за комісіями, 295,63 грн інфляційні збитки та 66,94 грн нараховані 3% річних (а.с. 39, 40, 41, 42, 43).

Однак договір № 9206904 від 08.07.2021 ні в умовах. Ні у графіку платежів, ні у паспорті споживчого кредиту не вказує на існування жодної комісії.

Тому підставною заборгованістю є сума 8433,32 грн (4500,00 + 3570,75 + 295,63 + 66,94).

Заборгованість відповідача за договором № 4472272 від 16.07.2021 не погашена і складає 6595,28 грн, з яких 2000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4560,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, 32,00 грн інфляційні збитки та 3,28 грн нараховані 3% річних (а.с. 24-25, 26-30).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові не надано зі сторони відповідача доказів щодо неправильності або необґрунтованості складеного позивачем розрахунку.

Щодо судового збору

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Суд стягує з відповідача на користь позивача судові 2547,96 грн, що є сплаченим позивачем судовим збором, пропорційно до задоволених судом позовних вимог (2662,40 * 15703,60 / (8433,32 + 6595,28)) (а.с. 103, 105).

Щодо витрат на правову допомогу

Згідно договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 Товариству "Коллект Центр" правову допомогу у справі надало Адвокатське об`єднання "Лігал Ассістанс" (а.с. 91-93, 94).

Згідно заявки на надання юридичної допомоги № 1598 від 01.04.2026 та витягу з акту № 21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026, його сторони ТОВ "Коллект Центр" і АО "Лігал Ассістанс" погодили надання правничої допомоги на суму 9000,00 грн, зокрема, 2 години по 1500,00 грн за 1 годину за надання усної консультації, 2 години по 3000,00 грн за складення позовної заяви для подачі до суду (а.с. 95-98).

Відповідно до ст. 15 ЦПК учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК).

За змістом ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас вказані положення ст. 137 ЦПК не відхиляють можливість і не знімають із суду обов`язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8, 9 ст. 141 ЦПК інші судові витрати (окрім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Додаткова Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц, зазначила, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

За змістом ст.ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК в узагальненому вигляді випливає, що при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у рішенні від 23.01.2014 у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (§ 268).

Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні від 28.11.2002 ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22, провадження № 61-5826св23).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22 зазначив, що положення ст. 137 ЦПК не відхиляють можливість і не знімають із суду обов`язок застосувати принципи пропорційності, розумності та співмірності під час вирішення відповідних питань.

Крім цього, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відтак, з урахуванням складності справи, очевидною не співмірністю витрат на правничу допомогу у сумі 9000,00 грн з ціною позову 15703,60 грн, явними ознаками завищення тривалості 2-годинної усної консультації та 2-годинної тривалості складення позовної заяви, відсутності у справі жодного документа, який був би підписаний будь-яким адвокатом, частковим задоволенням позову, суд зменшує витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача із 9000,00 грн до 2000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272, 273, 281-284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за кредитним договором № 9206904 від 08.07.2021 у сумі 8433,32 грн, відмовивши у стягненні 675,00 грн комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за кредитним договором № 4472272 від 16.07.2021 у сумі 6595,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" 2547,96 грн витрат зі сплати судового збору.

Зменшити 9000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" і стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (місцезна-ходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306; ідентифікаційний код 44276926).

Відповідач ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне рішення складене 01.07.2026.

Суддя Віктор ХАРЧЕНКО