Рішення № 137863741, 30.06.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/422/26

Провадження №2/547/466/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 червня 2026 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 07.05.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №583129412, згідно з умовами якого відповідачка отримала 16500,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором. В подальшому відповідачка збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума збільшилася до 25000,00 грн. Кредит надано загальним строком до 1826 днів (дисконтний період 1-65 днів, з можливістю продовження).

Зобов`язання за кредитним договором відповідачка не виконує.

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги, у тому числі, за кредитним договором №583129412.

27.05.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 27/0524-01, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги, у тому числі, за кредитним договором №583129412.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги, у тому числі, за кредитним договором №583129412.

Загальна сума заборгованості відповідачки перед новим кредитором ТОВ "ФК "Ейс" за кредитним договором №583129412 становить 107366,29 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 21656,12 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 85710,17 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №583129412 від 07.05.2023 в розмірі 107366,29 грн, понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Позовна заява подана 24.04.2026 в підсистемі "Електронний суд", віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 04.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків по справі.

12.05.2026 представником позивача усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 18.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ "ФК "Ейс" належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з`явився. В позовній заяві просив розгляд даної справи проводити без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 7 зв.ст.).

Відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судової повістки за зареєстрованим місцем проживання. Поштове повідомлення отримала особисто (а.с. 132). Відзиву або будь-яких інших документів на спростування доводів позивача не подала, у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, клопотань до суду не направила.

За зазначених обставин судом вирішено здійснити заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.05.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №583129412, згідно з умовами якого відповідачка отримала 16500,00 грн зі сплатою процентів та іншіх платежів за користування кредитом, що передбачені кредитним договором. Кредит надано загальним строком до 1826 днів (дисконтний період 1-65 днів, з можливістю продовження строку). Процентна ставка - дисконтна процентна ставка 3,65%-766,5%, індивідуальна процентна ставка 383,25%-766,5%, базова процентна ставка 766,50% річних. Після закінчення дисконтного періоду - 1087,70%. Загальні витрати за кредитом 180,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 1180,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 12466,25 % річних. Згідно п. 5.1 кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена платіжна картка 5168-74хх-хххх-3419, що відбувається до 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення: основна сума кредиту повертається в кінці строку дії договору чи його дострокового припинення. Проценти за користування кредитом виплачуються в кінці строку надання кредиту, а у разі користування кредитом понад встановлений строк - кожного дня користування кредитом. Згідно п. 11.1 договір набираєж чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.Договір підписано одноразовим ідентифікатором MNV8ТТ56 (а.с. 11-21, 22-26, 28-34).

Згідно заявки на отримання грошових коштів в кредит від 07.05.2023 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" ОСОБА_1 вказала номер картки НОМЕР_1 хх-хххх-3419 (а.с. 27).

З довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансов допомога» встановлено, що ОСОБА_1 підписала договір (акцепт оферти) одноразовим ідентифікатором MNV8ТТ56, відправлено позичальнику 07.05.2023 12:48:11, номер телефону НОМЕР_2 , ідентифікатор введено позичальником 07.05.2023 12:48:27.

Відповідачою було вчинено дії з метою продовження дисконтного періоду: дата оплати на момент вчинення дій, спрямованих на продовження строку користування 29.05.2023, дата сплати нарахованих процентів 29.05.2023, сума сплачених процентів 6526,00 грн, кількість днів, на які продовжено строк кредитування - 30, процентна ставка 1,47% в день, кінцева дата оплати 26.06.2023 (а.с. 35 зв.ст., 36-37).

Видачу грошових коштів за кредитним договором №583129412 від 07.05.2023 в сумі 16500,00 грн підтверджено платіжною інструкцією від 07.05.2023, згідно з якою на картку відповідачки ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , маска картки НОМЕР_1 хх-хххх-3419 перераховано вказані кошти, призначення платежу переказ коштів згідно договору №583129412 від 07.05.2023 (а.с. 38).

Видачу додаткових грошових коштів в сумі 2300,00 грн підтверджено платіжною інструкцією від 09.05.2023, згідно з якою на картку ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , маска картки НОМЕР_1 хх-хххх-3419 перераховано вказані кошти, призначення платежу переказ коштів згідно договору №583129412 від 07.05.2023 (а.с. 38 зв.ст.).

Видачу додаткових грошових коштів в сумі 6200,00 грн підтверджено платіжною інструкцією від 11.05.2023, згідно з якою на картку ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , маска картки НОМЕР_1 хх-хххх-3419 перераховано вказані кошти, призначення платежу переказ коштів згідно договору №583129412 від 07.05.2023 (а.с. 39).

Крім того з інформації АТ КБ «Приват Банк» від 01.06.2026 встановлено, що в банку на ім`я ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 емітована картка № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Також емітувались інші картки. Номер телефону, на який відправлялась інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період 07.05.2023-16.05.2023 - +380983923540, номер телефону був/є фінансовим. Даний номер телефону знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_3 .

З виписки по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) встановлено, що 07.05.2023 було зарахування коштів на суму 16500 грн, 09.05.2023 на суму 2300 грн, 11.05.2023 на суму 6200 грн (а.с. 134-136).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електрону комерцію", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електрону комерцію").

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Судом враховано, що ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" свої зобов`язання перед ОСОБА_4 за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит у розмірах, встановленому договором.

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідачка за вказаним кредитним договором зобов`язань належним чином не виконала, згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором у неї утворилася заборгованість у розмірі 107366,29 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 21656,12 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 85710,17 грн (а.с. 86-87, 88-89, 90).

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги, у тому числі, за кредитним договором №583129412 (а.с. 48-51, 52-63).

27.05.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 27/0524-01, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги, у тому числі, за кредитним договором №583129412 (а.с. 64-67, 68-72).

15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги, у тому числі, за кредитним договором №583129412 (а.с. 72-75, 76-85).

Загальна сума заборгованості відповідачки перед новим кредитором ТОВ "ФК "Ейс" за кредитним договором №583129412 значиться 107366,29 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 21656,12 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 85710,17 грн (а.с. 88-89, 90).

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем доведене право вимоги до відповідачки.

Доказів на спростування позовних вимог відповідачкою суду не надано, розмір заборгованості не спростовано.

Разом з тим, щодо розміру нарахованої позивачем заборгованості за кредитним договором № 583129412 від 07.05.2023 суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 3.1-3.2 договору, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем визначено, що дисконтний період кредитування це період, протягом позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1 договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30 днів.

Пунктом 3.3 договору кредитної лінії було визначено, що для здійснення першої пролонгації за цим договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані проценти за перші 30 днів дисконтного періоду у розмірі 1716,00 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій, позичальник інформується через особистий кабінет.

Згідно п. 7.1 на момент укладення цього договору сторони дійшли згоди, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернута кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтоного періоду кредитування 27.05.2023, а саме не пізніше 20 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Відповідачем було вчинено дії з метою продовження дисконтного періоду , внаслідок чого строк кредитування продовжено до 26.06.2023 (а.с. 35 зв.ст.).

Доказів подальшого продовження строку кредитування суду не надано.

Натомість, як убачається з наданих суду розрахунків, заборгованість за процентами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» була обрахована за період із 07.05.2023 по 01.08.2023 в розмірі 53156,89 грн, ТОВ «Таліон Плюс» з 01.08.2023 по 27.05.2024 в розмірі 107366,29 грн. Сума заборгованості відповідача за простроченими відсотками перед ТОВ «ФК «Ейс» - 107366,29 грн (а.с. 86-90).

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Вирішуючи спір у цій частині, суд керується обов`язковими для врахування висновками Великої Палати Верховного Суду. Так, у постанові Великої Палати ВС від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 чітко зазначено, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Крім того, суд погоджується із нарахованою сумою тіла кредиту в сумі 21656,12 грн.

Однак, суд не погоджується із нарахованими відсотками в сумі 85710,17 грн.

Відповідно до заявки на отримання коштів в кредит від 07.05.2023 року, позичальник ОСОБА_1 замовила 16500,00 грн строком на 20 днів, потім збільшувала суму кредиту до 25000,00 грн, продовживши строк кредитування ще на 30 днів. Нав`язаний у договорі строк до 1826 днів не відповідає волі позичальника.

Відповідно до кредитного договору, відповідач продовжила дисконтний період ще на 30 днів шляхом часткової оплати заборгованості відповідно до умов п.п.3.1-3.2 договору, тобто, до 26.06.2023, що вбачається з довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога (а.с. 27, 35 зв.ст.).

Виходячи з того, що строк кредитування за кредитним договором № 583129412 від 07.05.2023 року закінчився 26.06.2023 року, тому з цього часу кредитор не мав підстав здійснювати нарахування відсотків, передбачених умовами договору.

За таких обставин, оскільки строк кредитування за вказаним кредитним договором закінчився 26.06.2023, у позивача було відсутнє право нараховувати відсотки за користування кредитом, тому вимоги позивача про стягнення відсотків, нарахованих після 26.06.2023 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Після цієї дати права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, сам по собі договір відступлення права вимоги та реєстр прав вимоги до нього, які є похідними від кредитного договору, не є безумовними доказами підтвердження достовірності розміру заборгованості в цій частині.

З огляду на вищевказане суд вважає, що позов ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити частково та стягнути з останньої на користь позивача заборгованість у межах строку кредитування в сумі 30569,64 грн, що складається з тіла кредиту у розмірі 21656,12 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 8913,52 грн

Щодо стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

Так, для підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Ейс» № 20/08/25-01 від 20.08.2025 АО «Соломко та Партнери», додаткову угоду №25771162062 до договору про надання правничої допомоги від 01.09.2025, акт прийому-передачі наданих послуг №20/08/25-01 від 29.12.2025 на суму 7000,00 грн, що включає складання позовної заяви, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування коштів, підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів щодо ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Соломко О.В. серії КС №7073/10 від 19.10.2018 (а.с.91-92, 93, 94, 95, 96).

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Також у постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Так, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, часткове задоволення позовних вимог (на 28,5%), суд дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 758,05 грн (2662,40 х30569,64 /107366,29).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 282-289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" заборгованість за кредитним договором №583129412 від 07.05.2023 в розмірі 30569,64 грн (тридцять тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять гривень 64 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" судовий збір у розмірі 758,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ейс" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а; код ЄДРПОУ 42986956).

Відповідачка ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне рішення складене 30.06.2026.

Суддя Л.М.Самойленко