Рішення № 137863243, 01.07.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1534/26

Провадження № 2/539/1454/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями у порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідачів

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіальної громади в особі Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями у порядку спадкування за заповітом. У подальшому до участі у справі як співвідповідача залучено ОСОБА_2 .

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який за життя склав заповіт, посвідчений 04 липня 2025 року старостою Остапівського старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області Мазуром М. Г., відповідно до якого заповів усе своє майно позивачу ОСОБА_1 . Позивач зазначала, що вона була співмешканкою померлого, тривалий час вони проживали разом без реєстрації шлюбу та були зареєстровані за однією адресою, а тому, з огляду на складений на її користь заповіт, потреби встановлювати факт проживання однією сім`єю в судовому порядку не виникає.

Позивач зазначала, що останнім місцем проживання померлого було АДРЕСА_1 , де разом з ОСОБА_3 із числа осіб, які належать до спадкоємців за законом та за заповітом, проживали і були зареєстровані вона - спадкоємець за заповітом та дочка померлого - спадкоємець першої черги ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Остапівського старостинського округу № 7 від 23 липня 2025 року № 56/08.7.1-13.

Позивач вказувала, що спадкову справу № 82/2025 до майна померлого відкрито приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області за її заявою як спадкоємця за заповітом, при цьому у спадковій справі наявна заява відповідача ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини № 200 від 23 липня 2025 року, інших заяв про прийняття спадщини або про відмову від неї у справі немає. 30 січня 2026 року їй видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 4,4901 га, кадастровий номер 5322885700:05:006:0122, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцеві.

Позивач зазначала, що після смерті ОСОБА_3 залишилося неоформленим спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , розташованого на неприватизованій земельній ділянці. За даними погосподарського обліку власником цього житлового будинку значиться ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначала, що приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О. М. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок, оскільки документи, які підтверджують право власності померлого на нерухоме майно, відсутні, а спадкодавець за життя не здійснив державної реєстрації свого права власності на належне йому майно. Позивач наголошувала, що вона позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, а спорів щодо права власності на вказане нерухоме майно немає.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності у порядку спадкування за заповітом на житловий будинок літ. «А-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікатор об`єкту будівництва 01.3277190.5004363.20260313.34.0000.81), загальною площею 88,4 кв. м, житловою площею 51,4 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: сарай літ. «Б», погріб літ. «В», сарай літ. «Г», вбиральня літ. «Д», огорожа № 1, колодязь 1/2 частина № 2, вигрібна яма № 3, що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3

ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі та зазначила, що позов визнає, проти його задоволення не заперечує.

Територіальна громада в особі Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без участі її представника, зазначала, що позов визнає, щодо його задоволення не заперечує.

Рух справи

Позовна заява ОСОБА_1 надійшла до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області 03 квітня 2026 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 квітня 2026 року справу № 539/1534/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 04 травня 2026 року; витребувано у приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О. М. копію спадкової справи № 82/2025, яка була відкрита після смерті ОСОБА_3 ; надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

На виконання ухвали суду від 06 квітня 2026 року копія спадкової справи № 82/2025 до майна померлого ОСОБА_3 надійшла до суду 15 квітня 2026 року.

17 квітня 2026 року представник позивача - адвокат Кузьмич Н. О. звернулася до суду з клопотанням про залучення співвідповідача, в якому просила залучити до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2 як спадкоємицю за законом - дочку спадкодавця, та надала уточнену позовну заяву.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року клопотання представника позивача задоволено; залучено як співвідповідача ОСОБА_2 ; прийнято до розгляду уточнену редакцію позовної заяви.

19 травня 2026 року Новооржицька селищна рада Лубенського району Полтавської області звернулася до суду із заявою, в якій просила розглянути справу без участі її представника, зазначала, що позов визнає, щодо його задоволення не заперечує.

28 травня 2026 року до суду надійшла заява співвідповідача ОСОБА_2 , в якій остання просила провести розгляд справи без її участі та зазначила, що позов визнає, проти його задоволення не заперечує.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі; призначено справу до судового розгляду по суті на 25 червня 2026 року; у судове засідання викликано осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 червня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів; витребувано у приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О. М. копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 січня 2026 року № 298/02-31, надану ОСОБА_1 .

На виконання ухвали суду від 10 червня 2026 року копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 січня 2026 року № 298/02-31 надійшла від приватного нотаріуса Карпець О. М. до суду 15 червня 2026 року.

25 червня 2026 року представник позивача - адвокат Кузьмич Н. О. подала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 244 ЦПК України ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 01 липня 2026 року.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склав заповіт, який 04 липня 2025 року посвідчений старостою Остапівського старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області Мазуром М. Г. та зареєстрований у реєстрі за № 7-07, відповідно до якого заповів усе належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати і на що він за законом матиме право, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 після перенесеної хвороби не міг самостійно розписатися, текст заповіту на його особисте прохання та за його дорученням, у його присутності та у присутності свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , підписано ОСОБА_6 . Зазначений заповіт зареєстровано у Спадковому реєстрі за № 74430973, його стан - чинний. Заповіт станом на час розгляду справи не змінено і не скасовано.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Новооржицької селищної ради, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис від 07 липня 2025 року № 31.

Спадкову справу № 82/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрито приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області за заявою спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 від 05 липня 2025 року. Згідно з матеріалами спадкової справи дочка спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заявою від 23 липня 2025 року, посвідченою старостою Остапівського старостинського округу Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області та зареєстрованою в реєстрі за № 7-09, відмовилася від прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її батька за законом і за заповітом. Інших заяв про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття у спадковій справі немає.

Приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О. М. 30 січня 2026 року видав ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 4,4901 га, кадастровий номер 5322885700:05:006:0122, розташовану на території Остапівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцеві ОСОБА_3 . Право власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 січня 2026 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 396500553228.

Постановою приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О. М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 січня 2026 року № 298/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 . У постанові зазначено, що документ, який посвідчував право власності померлого на нерухоме майно (житловий будинок), у спадкоємиці відсутній, державна реєстрація права власності на цей житловий будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня, а тому видати свідоцтво про право на спадщину неможливо.

Згідно з випискою з погосподарських книг по Остапівському старостинському округу за період з 1991 року до 2025 року від 26 лютого 2026 року № 08.7.1-16/08, виданою виконавчим комітетом Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , протягом усього зазначеного періоду значиться ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (особові рахунки № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; погосподарські книги № 5, 8, 9). У записах за 2024-2031 роки зазначено, що власник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, Остапівського старостинського округу № 7 від 26 лютого 2026 року № 08.7.1-16/09 житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , за даними погосподарського обліку рахується за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого Комунальним підприємством «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 21 лютого 2022 року (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності TI01:8485-6062-2370-9771, редакція № 2), за адресою: АДРЕСА_1 , розташований житловий будинок літ. «А-1», 1986 року завершення будівництва, загальною площею 88,4 кв. м, житловою площею 51,4 кв. м, кількість житлових кімнат - 4, ідентифікатор об`єкту будівництва 01.3277190.5004363.20260313.34.0000.81, з господарськими будівлями та спорудами: сарай літ. «Б», погріб літ. «В», сарай літ. «Г», вбиральня літ. «Д», огорожа № 1, колодязь 1/2 частина № 2, вигрібна яма № 3.

За змістом витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документа TI01:8485-6062-2370-9771, редакція № 2, статус документа - діючий) об`єкт нерухомого майна - будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , внесено до зазначеного реєстру; об`єкту присвоєно ідентифікатор 01.3277190.5004363.20260313.34.0000.81; рік завершення будівництва - 1986.

Згідно з довідкою Комунального підприємства «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 05 березня 2026 року № 424 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31 грудня 2012 року в Комунальному підприємстві «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» не зареєстрований, свідоцтво про право власності на нього не видавалося.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 25 лютого 2026 року № 465640003 за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про реєстрацію права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяжень відсутні.

У повідомленні відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 25 березня 2026 року № 327/310-26 зазначено, що станом на 31 грудня 2012 року право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , не зареєстроване.

Згідно зі звітом про оцінку майна, виготовленим суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Альбатрос» (висновок про вартість майна станом на 24 березня 2026 року), ринкова вартість житлового будинку загальною площею 88,4 кв. м з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , становить 208 400 грн без урахування податку на додану вартість.

За даними виписки з погосподарських книг встановлено, що спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 могла бути, зокрема, його дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку залучено до участі у справі як співвідповідача. Згідно з матеріалами спадкової справи ОСОБА_2 заявою від 23 липня 2025 року відмовилася від прийняття спадщини після смерті батька, із заявою про прийняття спадщини не зверталася, доказів наявності у неї права на обов`язкову частку у спадщині матеріали справи не містять. ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій зазначила, що позов визнає, проти його задоволення не заперечує, та просила розглядати справу без її участі.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України). Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (частини перша та друга статті 1236 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 04 липня 2025 року склав заповіт, відповідно до якого заповів усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати і на що він за законом матиме право, ОСОБА_1 .

За приписами частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач просила визнати за нею у порядку спадкування за заповітом право власності на домоволодіння, яке побудоване до 05 серпня 1992 року.

При вирішенні спору у цій справі про визнання права власності на спадкове майно слід керуватися, зокрема, законодавством, яке визначало виникнення права власності у спадкодавця на час закінчення будівництва спірного нерухомого майна.

Особливості державної реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, визначено статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною другою статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо (постанова Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 481/1284/21).

Записами у погосподарських книгах за період з 1991 по 2025 рік та технічним паспортом, виготовленим 21 лютого 2022 року, підтверджується, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (домоволодіння) збудовано у 1986 році, тобто до 05 серпня 1992 року, а його власником зазначено ОСОБА_3 .

На час закінчення будівництва спірного домоволодіння підтвердженням належності житлового будинку (його частини) певній особі був запис у погосподарській книзі. Виникнення у ОСОБА_3 права власності на спірне нерухоме майно не залежало від державної реєстрації цього права чи від отримання документів про прийняття об`єкта до експлуатації.

У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2022 року у справі № 370/1954/14-ц викладено висновок про те, що «житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року, не відносяться до самочинного будівництва».

У постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 201/12325/20 викладено висновок про те, що «індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації».

Таким чином, правильним в оцінці спірних правовідносин є висновок про те, що ОСОБА_3 правомірно набув у власність спірне домоволодіння.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 згідно із заповітом від 04 липня 2025 року, на підставі чого відкрито спадкову справу № 82/2025.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини (постанова Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 183/1672/22).

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка складається, зокрема, з житлового будинку літ. «А-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 88,4 кв. м, житловою площею 51,4 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: сарай літ. «Б», погріб літ. «В», сарай літ. «Г», вбиральня літ. «Д», огорожа № 1, колодязь 1/2 частина № 2, вигрібна яма № 3.

Відповідно до частини першої статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Встановлено, що постановою приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Карпець О. М. від 30 січня 2026 року № 298/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки документ, який посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно, відсутній.

У постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 вказано, що «у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

Оскільки позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , то права спадкоємиці підлягають захисту у судовому порядку.

Позивач, будучи спадкоємицею за заповітом щодо майна ОСОБА_3 , спадщину прийняла, оскільки у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, однак позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно через відсутність правовстановлюючого документа на спірне нерухоме майно.

Суд враховує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом також враховано, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Згідно з матеріалами справи співвідповідач ОСОБА_2 заявою від 23 липня 2025 року відмовилася від прийняття спадщини після смерті батька, із заявою про прийняття спадщини не зверталася, доказів того, що вона має право на обов`язкову частку у спадщині, матеріали справи не містять. Водночас ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій зазначила, що проти задоволення позовних вимог не заперечує, позов визнає. Відповідач Територіальна громада в особі Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області також зазначила, що позов визнає, проти його задоволення не заперечує.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача (частина перша статті 51 ЦПК України), а встановлення належності відповідача й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження чи для залишення позову без розгляду, оскільки заміна або залучення співвідповідача здійснюється за клопотанням позивача; обставина, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову до такого відповідача.

Оскільки ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , вона спадщини не прийняла, спадкоємицею померлого не є та жодних прав на спадкове майно не набула, а тому не може порушувати, оспорювати чи не визнавати право позивача на спірне нерухоме майно. За таких обставин ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у цій справі, а позовні вимоги, пред`явлені до неї, задоволенню не підлягають.

Натомість, з огляду на відмову спадкоємиці за законом першої черги від прийняття спадщини та відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину, належним відповідачем за вимогами про визнання права власності у порядку спадкування є відповідний орган місцевого самоврядування - Територіальна громада в особі Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, до якої позов підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Оскільки позивач позбавлена можливості визнати право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що входить до складу спадщини, у позасудовому порядку, суд вважає, що заявлені у справі вимоги є доведеними й обґрунтованими та підлягають задоволенню до належного відповідача - Територіальної громади в особі Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 як до неналежного відповідача необхідно відмовити.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

У матеріалах справи відсутні докази того, що задоволення позову до органу місцевого самоврядування суперечить закону чи порушує права, свободи та інтереси третіх осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями у порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. «А-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікатор об`єкту будівництва 01.3277190.5004363.20260313.34.0000.81), загальною площею 88,4 кв. м, житловою площею 51,4 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: сарай літ. «Б», погріб літ. «В», сарай літ. «Г», вбиральня літ. «Д», огорожа № 1, колодязь 1/2 частина № 2, вигрібна яма № 3, у порядку спадкування за заповітом, що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями у порядку спадкування за заповітом відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_9 ).

Відповідач - Територіальна громада в особі Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (місцезнаходження: Полтавська область, Лубенський район, селище Новооржицьке, вулиця Центральна, 4; ЄДРПОУ - 24833223).

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_10 ).

Суддя М. М. Пилипчук