Рішення № 137862145, 30.06.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1897/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Рахімової О.В.,

за участі секретаря судового засідання Скорик І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «Щедра Нива» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Західна Агровиробнича компанія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ТОВ ВТП «Щедра Нива» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 02.03.2017 року ТОВ «Прогрес-Плюс» уклало з ОСОБА_1 договір оренди землі, на підставі якого набуло право оренди земельної ділянки площею 0,468 га, кадастровий номер 4620380400:03:010:0038, яка розташована на території Батьківської сільської ради Бродівського району Львівської області.

Додатковою угодою від 20.08.2018 до Договору (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) сторону Орендаря змінено на ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія».

З урахуванням додаткової угоди № 1 від 20.08.2018 року сторони визначили строк дії договору 7 років, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь якому випадку Сторони дійшли згоди, що даний Договір та право оренди за Даним Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем, а також сторони погодили, що після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Строк дії Договору оренди землі спливає - 20.08.2025 року.

Реалізовуючи переважне право на поновлення договору оренди землі, 22.04.2025 року позивач повідомив відповідача шляхом направлення засобами поштового зв`язку Укрпошта листа-повідомлення № 2719 про намір продовжити дію договору оренди землі.

Таким чином, до закінчення строку дії договору оренди Позивач, як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк, у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права на поновлення договору, яке йому гарантоване умовами договору та положеннями вказаної норми права та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується квитанцією установи поштового зв`язку про прийняття поштового відправлення та повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач зобов`язаний був протягом місяця розглянути на предмет відповідності вимогам закону, узгодити, за необхідності, істотні умови договору, а за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист Відповідач - 1 не надав, тобто не скористався правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечив проти продовження Договору на новий строк.

Позивач зазначає, що належно виконував свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором та законом строк повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та надав проект додаткової угоди. Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, а Відповідач у відповідь на отриманий проект додаткової угоди, не надіслав повідомлення про заперечення на пропоновані умови або зустрічну пропозицію, що вказує на існування правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною. Отже, Позивач вважає поновленим Договір оренди землі № б/н від 02.03.2017 р. на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», а тому наявні підстави для визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення строку його дії в судовому порядку.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, право оренди вказаної земельної ділянки, проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису: 61231535, позивач дізнався про те, що ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки, яка знаходилась в оренді у Позивача, з ТОВ ВТП «Щедра Нива».

Позивач, покликається на положення Закону України «Про оренду землі» в редакції чинній на момент укладення договору, Перехідні положення Закону України «Про оренду землі» з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-ІХ, положення Земельного Кодексу України, Цивільного Кодексу України, вказує, що має право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

З урахуванням викладеного просить: визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 02.03.2017 року до договору оренди землі між Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 в редакції викладеній у позовній заяві; Визнати відсутнім у Відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «Щедра Нива», права оренди земельної ділянки площею 0.468 га, кадастровий номер 4620380400:03:010:0038, яка розташована на території Батьківської сільської ради Золочівського району, Львівської область, (номер запису про інше речове право: 61231535).

Представник відповідачів 12.11.2025 подав відзив. У відзиві вказує, що з викладеними у позовній заяві обставинами, а також з правовою оцінкою обставин, відповідачі не погоджуються і заперечують. Заперечення проти позову мотивує наступним.

02 березня 2017 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес-плюс» було укладено Договір оренди землі, площа земельної ділянки 0.468 га, кадастровий номер 4620380400:03:010:0038, строком на 7 років. 20 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» було укладено додаткову угоду до Договору оренди землі площа земельної ділянки 0.468 га, кадастровий номер 4620380400:03:010:0038 про продовження строку дії Договору на 7 років та про зміну сторони Договору. Позивач, як вбачається з позовної заяви та додатків до неї, надіслав Відповідачу 1 листа, в якому повідомив про намір поновити строк дії Договору оренди землі, та проект додаткової угоди. 21 травня 2025 року Відповідач 1 надіслав листа та повідомив Позивача, що після закінчення строку дії Договору укладати нові договори з Позивачем не має наміру, та просить не проводити будь-які сільськогосподарські роботи на його земельній ділянці після закінчення строку дії Договору.

Відповідач 1 завчасно повідомив Позивача про небажання продовжувати договірні відносини щодо оренди належної йому земельної ділянки. Твердження Позивача про відсутність такого повідомлення не відповідає дійсності.

Позивач просить визнати поновленими Договір, а також змінити умови Договору доповнивши його пунктом про автоматичне поновлення та іншими положеннями.

Позовна вимога Позивача про визнання укладеною угоди до Договору оренди землі між Позивачем та Відповідачем 1 не відповідає законодавству. Позивач намагається в судовому порядку не лише безпідставно продовжити строк дії Договору, але і доповнити Договір пунктом про його автоматичне поновлення, додає нові процедури відмови від поновлення цього Договору, способи комунікації (усні, текстові, голосові та «у будь-який інший спосіб»), використання конкретних електронних адрес, інтернет ресурсів, номерів телефонів. Таким чином Позивач просить суд поновити строк дії Договору на той самий строк, але на інших умовах.

Покликання позивача на недійсність договору оренди, укладеного орендодавцем з ТОВ ВТП «Щедра нива», у частині орендаря, так як цей договір було укладено з новим орендарем, чим, на його думку, було порушено переважне позивача на укладення такого договору, є безпідставними, оскільки установлено відсутність факту порушеного переважного права ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» на укладення з ОСОБА_1 договору оренди спірної земельної ділянки та волевиявленні на переукладення договору».

Відповідно додаткових пояснень представника відповідачів від 10.12.2025 року, в статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка була чинною на момент укладення Договору оренди землі зазначено: «По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі)».

Оскільки орендодавець відмовився поновлювати договір оренди землі то переважне права орендаря не є порушеним. Для пролонгації відносини оренди та реалізації переважного права на укладення договору оренди на новий строк необхідною є згода обох сторін, одного лише волевиявлення орендаря недостатньо. Відтак направлення Позивачем пропозиції про продовження оренди, за умови отримання ним волевиявлення орендодавця про небажання продовження оренди, не може слугувати підставою для поновлення дії орендних відносин між сторонами.

Ухвалою судді від 29.09.2025 року позовну заяву залишено без руху. 06.10.2025 позивачем усунуто недоліки.

Ухвалою судді від 29.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, та призначено підготовче засідання.

12.11.2025 від представника відповідачів адвоката Хацкевича Р.М. надійшов відзив на позовну заяву.

10.12.2025 від представника відповідача адвоката Хацкевича Р.М. надійшли додаткові пояснення по справі.

11.12.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду.

Ухвалою суду від 10.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача Русина Юрія Юрійовича про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «Щедра Нива» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №456/252/22 (провадження №14-75цс25).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Представник відповідачів у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідачів.

На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов такого висновку.

З досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 4620380400:03:010:0038, площа земельної ділянки 0.468 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: № 444492020 від 22.09.2025.

20 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес-плюс» було укладено Договір оренди земельної ділянки. Відповідно до умов договору, орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар СТОВ «Прогрес-плюс» приймає в строкове платне користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровий номером номером 4620380400:03:010:0038, площа земельної ділянки 0.468 га.

20 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» укладено додаткову угоду № 1 до Договору оренди землі. Відповідно до умов додаткової угоди № 1, новим орендарем за договором є ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія». Крім зміни орендаря, сторони внесли зміни в п. 4 договору, а саме «нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4675,47 грн». Також, цією додатковою угодою сторони змінили строк дії договору, визначений у п. 7, а саме визначили, що договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Внесено зміни у п. 8 договору, а саме визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 17,5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, про що були внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Маючи намір продовжити дію Договору оренди землі б/н від 20.08.2018, орендар ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» 22.04.2025 направила Лист-повідомлення № 2719 від 22.04.2025. Цим листом, позивач повідомляє відповідача про намір продовжити дію Договору оренди землі б/н від 02.03.2017 площею 0,468 га з кадастровим № 4620380400:03:010:0038. До вказаного листа долучено два оригінальних примірники додаткової угоди на продовження дії Договору оренди земельної ділянки.

У Додатковій угоді № бн до Договору оренди землі № бн від 28.02.2018, позивач пропонував відповідачу змінити умови договору, а саме: 1. Сторони домовилися: 1.1. Доповнити розділ . «Строк дії Договору»: « . Даний Договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах. Жодних заяв, заперечень щодо не поновлення цього Договору Сторони не мають та ними не направлялися.» 1.2. Доповнити розділ «Умови використання земельної ділянки»: « .Поновлення Договору оренди. Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі Сторін цього Договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається. Сторона даного Договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення цього Договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення Договору не пізніше, ніж за 1 (один) місяць (якщо інший більший строк, не буде передбачений законодавством) до дати закінчення строку дії Договору, з одночасним відправленням іншій Стороні за Договором повідомлення про подання заяви про виключення з ДРРПНМ відомостей про поновлення Договору.» 1.3. Доповнити розділ «Прикінцеві положення» положеннями наступного змісту: « . Сторони домовилися, що для комунікації з приводу виконання умов Договору, Орендар використовує усі можливі засоби зв`язку, в тому числі: - направлення рекомендованих листів з повідомленнями на адресу Орендодавця, вказану у реквізитах даного Договору; - повідомлення Орендодавця за номером телефону , вказаним ним у цьому Договорі (усно, текстові/голосові повідомлення у будь-який доступний спосіб); - направлення листів/повідомлень на адресу електронної пошти Орендодавця. При цьому, офіційною адресою електронної пошти Орендодавця є: email: офіційною електронною адресою електронної пошти Орендаря є: e-mail:ІНФОРМАЦІЯ_2. Сторони погодилися, що у випадку відсутності зв`язку з Орендодавцем та неможливістю повідомити його про виконання даного Договору способами, зазначеними у цьому пункті Договору, Орендар має право публікувати інформацію, оголошення та ін. повідомлення щодо виконання даного Договору на своєму сайті: https://www.ulf.com.ua та такий спосіб повідомлення Орендодавця вважається достатнім.»

Лист-повідомлення з додатковою угодою направлений відповідачу 06.05.2025, що підтверджується Описом вкладення за Ф.107, статусом відстеження.

Відповідач ОСОБА_1 не маючи наміру продовжувати орендні відносини з позивачем, 21.05.2025 направив ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» повідомлення про припинення договору оренди землі у зв`язку із закінченням строку договору оренди. У повідомленні ОСОБА_1 зазначає, що після закінчення договору укладати новий договір з орендарем не має наміру, просить не проводити будь-які сільськогосподарські роботи на земельній ділянці після закінчення строку дії договору.

Повідомлення направлене позивачу 21.05.2025 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Ф.119.

ТОВ «Західна Агровиробнича компанія» отримало повідомлення від ОСОБА_1 26.05.2025.

Таким чином, оскільки між ТОВ «Західна Агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 не було досягнуто домовленості щодо поновлення Договору оренди землі, строк якого закінчився 20.08.2025, то відповідач після спливу строку його дії, 21.08.2025 уклав договір оренди землі з іншим орендарем ТОВ ВТП «Щедра Нива».

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним Кодексом України (далі ЗК України) та загальними нормами Цивільного Кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 16 ЦК України , визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частиною 1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

За змістом ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Положеннями ст.16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

В силу вимог ч.1-3 та ч. 5-6ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Законом України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України«Про оренду землі».

Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до приписів ч.1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Під час укладення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передання земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті).

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч.1 ст.777 ЦК України.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України «Про оренду землі», є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п`ята Закону України «Про оренду землі») процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.06.2025 у справі № 604/617/24,від 23 січня 2019 року в справі № 902/619/17, від 27 червня 2019 року в справі № 923/925/18.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Щодо дотримання ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» процедури повідомлення орендодавця про намір реалізувати переважне право орендаря, суд звертає увагу на таке.

У даній справі, до закінчення строку дії договору оренди, ТОВ «Західна АгровиробничаКомпанія» листом повідомило ОСОБА_1 про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України «Про оренду землі», необхідно щоб орендар належно виконував його обов`язки за цим договором.

З долучених матеріалів справи суд вважає, що позивач не довів належне виконання умов договору оренди землі.

Відповідно до ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, свобода договору.

Згідно ч.4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст.203 ч.3 ЦК України).

Аналізуючи вищевказане, суд дійшов переконання, що для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

Відповідач на адресу товариства завчасно направив Повідомлення про припинення договору оренди землі у зв`язку із закінченням строку договору оренди. У повідомленні відповідач ОСОБА_1 висловив відсутність наміру надалі продовжувати строк дії орендних відносин з ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» щодо належної йому на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 4620380400:03:010:0038, площею 0,468. Вказаний лист ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» отримало 26.05.2025 року.

Суд відхиляє доводи позивача про неотримання повідомлення про припинення договору оренди землі уповноваженим представником позивача. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

У своїй постанові від 28 вересня 2020 року (справа №272/440/18) Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Відтак орендодавець вчасно повідомив орендаря про небажання продовжувати з позивачем договірні відносини щодо оренди належної йому земельної ділянки.

У даному випадку волевиявлення відповідача ОСОБА_1 на поновлення договору оренди землі відсутнє. Зазначене чітко та послідовно підтверджує безпідставність тверджень позивача щодо порушення його прав, оскільки ОСОБА_1 повідомив позивача про небажання укладати новий договір оренди землі, просив не проводити будь-які сільськогосподарські роботи на належній її земельній ділянці після закінчення строку дії договору.

Водночас, наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний позивачем спосіб.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі №379/1354/18, від 25.03.2020 у справі 379/1439/18, від 15.02.2023 у справі №399/295/11, від 15.05.2023 у справі №693/137/22.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України « Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді ( суду позивачем не надано доказів такого оскарження).

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Також Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Такий висновок викладений у постановах Верховного суду від 28.05.2024 у справі №604/648/23, від 12.04.2024 у справі №131/970/23.

Крім того, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2025 року в справі № 604/646/23 (провадження № 61-1814св24).

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За приписами статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

У ході судового розгляду не встановлено наявність у позивача суб`єктивного матеріального права та охоронюваного законом інтересу на захист якого подано позов, зокрема, щодо порушення переважного права ТОВ «Західна Агровиробнича компанія», оскільки ОСОБА_1 у встановленому законом порядку вказав на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі з позивачем, що беззаперечно свідчить про відсутність її волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення на новий строк з позивачем.

Встановивши відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на продовження договору оренди землі, суд, врахувавши положення ст.33 Закону України «Про оренду землі», дійшов до висновку про те, що переважне право ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на укладення з ОСОБА_1 договору оренди землі на новий строк є припиненим і не підлягає захисту.

Водночас суд зауважує, що укладення ОСОБА_1 нового договору оренди землі з іншим орендарем не порушує переважне право ТОВ «Західна Агровиробнича компанія», оскільки дія попереднього договору оренди землі закінчилася 20.08.2025 року.

Проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства, суд доходить до висновку, що позивач не підтвердив наявність у нього порушеного переважного права на укладення договору оренди землі за умови доведення відсутності згоди власника земельної ділянки на продовження орендних відносин, відтак позов задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Оскільки суд відмовив ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» у позові, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Щодо клопотання представника відповідача адвоката Хацкевича Р.М. про стягнення з позивача понесених судових витрат в сумі 8000,00 гривень суд дійшов наступного висновку.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку з реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й стримування від подання безпідставних позовів (скарг).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина перша, друга статті 15 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI), договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням (постанови Верховного Суду від 31 травня 2023 року в справі № 757/13974/21-ц та від 13 лютого 2024 року в справі № 757/33206/22-ц).

При цьому поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи в суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (Висновок Конституційного Суду України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).

Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою (зокрема, звичайною юридичною компанією/ТОВ), не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку, визначеному частиною четвертою статті 137, частиною сьомою статті 139 та частиною третьою статті 141 ЦПК України. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19 та постановах Верховного Суду від 18 липня 2022 року в справі № 234/11448/21, від 21 грудня 2022 року в справі № 202/2864/21 і від 15 лютого 2023 року в справі № 643/16961/19).

Встановлено, що професійну правничу допомогу в суді ТОВ ВТП «Щедра Нива» надавав адвокат Хацкевич Р. М., який діяв на підставі ордеру серії ВО № 1118597 від 02 жовтня 2025 року.

Водночас на підтвердження понесених витрат відповідач надав договір про надання юридичних послуг № 02/10/25/01 від 02 жовтня 2025 року, укладений між ТОВ ВТП «Щедра Нива» та ТОВ «Правник Експерт», а також акт приймання-передачі від 27 січня 2026 року та платіжну інструкцію № 23 від 2 січня 2026 року про перерахування 8 000 грн 00 коп. на рахунок ТОВ «Правник Експерт».

Проте матеріали справи не містять належних доказів понесених ТОВ ВТП «Щедра Нива» витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалась їм у справі безпосередньо адвокатом Хацкевичем Р. М., який згідно з ордером здійснює адвокатську діяльність індивідуально. До справи не надано відповідного договору про надання правової допомоги з цим адвокатом, на підставі якого останнім було видано ордер.

Укладений між ТОВ ВТП «Щедра Нива» та ТОВ «Правник Експерт» договір про надання юридичних послуг не є договором про надання правничої допомоги в розумінні положень Закону № 5076-VI. На підставі такого договору витрати на професійну правничу допомогу не підлягають розподілу в порядку, передбаченому ЦПК України.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ТОВ «Правник Експерт» має статус адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання, яке б уповноважило адвоката Хацкевича Р. М. на представництво інтересів відповідача.

Суд, з урахуванням вищезазначеного, приходить до переконання, що підстав для розподілу судових витрат, які пов`язані з розглядом справи, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «Щедра Нива» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки - відмовити.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство «Щедра Нива» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна Агровиробнича Компанія» місцезнаходження: 35601, Рівненська область, Дубенський район, місто Дубно, пров. Центральний, будинок 1, код ЄДРПОУ 41099127.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса Львівська область, Золочівський район, село Батьків, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство «Щедра Нива» місцезнаходження: 35500, Рівненська область, Дубенський район, місто Радивилів, вул. Почаївська, буд. 3 Б, код ЄДРПОУ 39073702.

Суддя О.В. Рахімова