Рішення № 137862095, 30.06.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

30.06.2026

ЄУН 337/2136/26

Провадження №2/337/1879/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 червня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

01.04.2026 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» через систему «Електронний суд» звернулося до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що 21.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5400657, відповідно до якого остання отримала в кредит грошові кошти в сумі 4000,00грн., строком на 360 днів (до 16.03.2026), зі сплатою процентів за користування кредитом. Відповідно до договору факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025 ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», у зв`язку з чим він має право вимагати стягнення з відповідачки заборгованості за вказаним договором на свою користь. Відповідачка належним чином не виконує взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в загальній сумі 20118,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 4000,00грн., заборгованості за нарахованими процентами 8512,00 грн.,заборгованості за нарахованими позивачем процентами за 137 календарних днів 5260,00 грн., штрафних санкцій 2000,00 грн., комісії за надання кредиту 400,00 грн.

Просить стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00грн.

Ухвалою суду від 02.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін. Також, вказаною ухвалою суду було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у АТ «Ощадбанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 21.03.2025 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «Ощадбанк» в сумі 4000,00 грн. за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна», через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

20.04.2026 до суду від АТ «Ощадбанк» надійшла витребувана інформація.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не прибула за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Відзиву на позов або зустрічного позову не подала.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, в т.ч. у відсутність відповідача на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Ст.638, 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Крім того, згідно п.1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.1077 УК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч.1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем на даний час визначається Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015р. (далі Закон №675).

Відповідно до ч.1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем на даний час визначається Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі - Закон №675).

Статтею 12 вказаного Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Суд встановив, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 21.03.2025 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5400657.

Відповідно до вказаного кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 отримала від кредитора ТОВ «Лінеура Україна» в кредит грошові кошти в сумі 4000,00грн. шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу - № НОМЕР_1 , строком на 360 дні, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,95% в день, комісією за надання кредиту 400,00 грн.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) Клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на другий день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до графіку платежів відповідачка зобов`язалась здійснювати повернення кредиту та сплату процентів за користування ним кожні 30 днів.

Листом №1-0311 від 03.11.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення»» повідомив ТОВ «Лінеура Україна» про успішність операцій з переказу коштів, здійснених на підставі договору про переказ коштів №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, зокрема, 21.03.2025 15:05:16 на суму 4000,00 грн. номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 687011962, призначення платежу: Зарахування 4000,00 грн. на картку НОМЕР_1 .

Згідно з інформацією АТ «Ощадбанк» №46/12-11/53174/2026/БТ від 14.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в Банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_4 ), на яку 23.03.2025 було зараховано переказ в сумі 4000,00 грн.

Відповідно до договору факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025 ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №5400657 від 21.03.2025 ТОВ «Фінтраст Капітал».

Згідно з розрахунком заборгованості складеним уповноваженою особою ТОВ «Лінеура Україна», заборгованість відповідача за вищевказаним кредитним договором станом на 30.10.2025 становить загалом 14912,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 4000,00грн., заборгованості за нарахованими процентами 8512,00 грн., штрафних санкцій 2000,00 грн., комісії за надання кредиту 400,00 грн

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним уповноваженою особою ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», за вказаним кредитним договором відповідачці за користування кредитом в розмірі 4000,00грн. за період з 31.10.2025 по 16.03.2026 було нараховані проценти в сумі 5206,00 грн.

Згідно з ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» законним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Так, суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов. Кредитний договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов такого виду договорів, що підтверджується їх підписами у відповідному письмовому документі.

При цьому, кредитний договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст.207 ЦК України, а також Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, та відповідно до ст.215 ЦК України визнання його таким судом не вимагається.

В даній справі суд вважає встановленим та доведеним, що ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачка ОСОБА_1 , діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи і підписанням його електронними цифровими підписами, що відповідає ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст.207, 1055 ЦК України.

Правомірність укладеного кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

ТОВ «Лінеура Україна» шляхом перерахування коштів на банківську картку надало відповідачці кредит в розмірі 4000,00 грн., які остання повинна була повернути повністю в строк визначений договором зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у визначеному кредитним договором розмірі.

Однак, як встановлено судом, відповідачка порушила умови укладеного договору, оскільки належним чином не виконала свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів, отриманих в кредит, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Розмір заборгованості за кредитним договором в частині тіла кредиту, процентів та комісій підтверджується відповідним розрахунком, який узгоджується з умовами кредитного договору, тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при ухваленні цього рішення.

При цьому, суд враховує, що відповідачка обґрунтованих заперечень проти позову не подала, в судове засідання не прибула і жодним чином позовні вимоги не спростувала.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами 8512,00 грн., заборгованості за нарахованими позивачем процентами за 137 календарних днів 5260,00 грн., комісії за надання кредиту 400,00 грн.. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачки штрафних санкцій у розмірі 2000,00 грн., то суд враховує, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, який діє і на час звернення до суду з вказаним позовом та розгляду даної справи, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування неустойки в сумі 2000,00 грн за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.

Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2397,76 грн., виходячи з розрахунку: 18118,00 грн (загальна сума задоволених вимог) х 100% : 20118,00 грн (загальна сума заявлених вимог) = 90,06 %; 90,06 % х 2662,40 грн. : 100 % = 2397,76 грн.

Крім того, відповідно до ст.137,141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу.

Так, в межах цієї справи ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» отримав правову допомогу адвоката Столітнього М.М. на загальну суму 10000,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду Договором про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, заявкою на виконання доручення №15698 до договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, копією ордеру серії АІ №2156234 від 23.03.2026, актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №16950 від 23.03.2026 згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 на суму 10000,00грн., рахунком на оплату №16950-23/03-2026 від 23.03.2026.

При цьому, враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» задоволені частково, розмір таких витрат на правову допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам ставить 9006,00 грн (10000 грн. х 90,06 % : 100 %).

Керуючись ст.2,4,5,12,13,76-82,89,137,141,259,263-265,280,282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно - Корчуватська, буд.27, прим.2, заборгованість за кредитним договором №5400657 від 21.03.2025 в загальному розмірі 18118 (вісімнадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно - Корчуватська, буд.27, прим.2. судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2397,76 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 9006,00 грн., усього 11403 (одинадцять тисяч чотириста три) грн. 76 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.В. Сидорова