Рішення № 137859684, 29.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10487/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі №420/14282/20 та від 30.07.2021 у справі № 420/9242/21;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 У справі №420/14282/20 та від 30.07.2021 у справі № 420/9242/21 за період з 01.04.2019 по день фактичної виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на виконання рішення суду від 20 січня 2021 року у справі № 420/14282/20 проведено перерахунок пенсії та нарахована сума доплати у розмірі 56 564,22 грн., яка обліковується в автоматизованих базах даних ПФУ. Також, на виконання рішення суду від 30 липня 2021 року у справі № 420/9242/21 проведено перерахунок пенсії та нарахована сума доплати у розмірі 81 553,40 грн., яка обліковується в автоматизованих базах даних ПФУ. У зв`язку із тривалою не виплатою нарахованого боргу Відповідачем на підставі рішення суду та розуміючи, що Відповідач без рішення суду самостійно не нарахує компенсацію позивач звернувся за захистом своїх прав до суду із даним позовом.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що згідно ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру : пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ, Кабінет Міністрів України 21 лютого 2001 року прийняв постанову № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. Відповідно до п. 1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Згідно абз. 1 п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії), порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання) та затримка виплати доходів один і більше календарних місяців. Враховуючи викладені обставини та наведені нормативні положення слід вказати, що Позивач не має права на отримання компенсації втрати частини доходів, оскільки відсутня обов`язкова умова, зокрема, утворена доплата має характер разового платежу. Таким чином, враховуючи, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно. В свою чергу, самостійний розрахунок Позивачем суми компенсації втрати частини доходів є неналежним доказом по справі, оскільки це виключна компетенція Головного управління.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі від 20 січня 2021 року у справі № 420/14282/20 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління Служби безпеки України в Одеській області (вул. Єврейська, 43, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 20001645) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області (ідентифікаційний код 20987385, м. Одеса, вул. Канатна, 83), яка полягає у відмові перерахувати з 01.04.2019 року та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до Довідки №103 від 11.08.2020 року виданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою КМУ №704 від 30 серпня 2017 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб , статті 9 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код 20987385, м. Одеса, вул. Канатна, 83) провести перерахунок починаючи з 01.04.2019 року згідно Довідки про розмір грошового забезпечення №103 від 11.08.2020 року виданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області та виплатити ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01.04.2019 року з урахуванням раніше отриманих сум.

На виконання рішення суду від 20 січня 2021 року у справі № 420/14282/20 проведено перерахунок пенсії та нарахована сума доплати у розмірі 56 564,22 грн., яка обліковується в автоматизованих базах даних ПФУ.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 по справі № 420/9242/21 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% до 70% від сум грошового забезпечення під час здійснення її перерахунку з 01.04.2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) з 01.04.2019 року, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 86 % відповідних сум грошового забезпечення, згідно ст. 63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 року Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , з урахуванням вже виплачених сум.

На виконання рішення суду від 30 липня 2021 року у справі № 420/9242/21 проведено перерахунок пенсії та нарахована сума доплати у розмірі 81553,40 грн., яка обліковується в автоматизованих базах даних ПФУ.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати та ненарахування компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 У справі №420/14282/20 та від 30.07.2021 у справі № 420/9242/21 за період з 01.04.2019 по день фактичної виплати позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати № 2050-III від 19 жовтня 2000 року (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону №2050-III визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст.3 Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з п.1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі, - Порядок №159), компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Статтею 4 Закону №2050-III встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Положення вказаної статті відображені у п.5 Порядку №159.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 21.06.2018 (справа №523/1124/17), від 03.07.2018 (справа № 521/940/17) від 15.04.2019 (справа №727/7818/16-а), 14.04.2021 року (справа № 465/322/17).

Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Таким чином, основною умовою виплати суми компенсації є виплата заборгованості.

Тобто, Закон №2050-III фактично прив`язує виплату компенсації до виплати заборгованості, яка їй передує.

Так, суд зазначає, що позивачем не заперечується, що на підставі судового рішення пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії та виплачується пенсія у перерахованому розмірі своєчасно.

Також відповідачем нараховано доплату і визнано наявність заборгованості з пенсії на підставі рішень суду по справам від 20 січня 2021 року у справі № 420/14282/20; від 30.07.2021 по справі № 420/9242/21.

Але вказана заборгованість ще не виплачена позивачу, а отже у відповідача не виникло обов`язку щодо нарахування та виплати компенсації втрати таких доходів, а у позивача не виникло право на отримання такої компенсації.

Враховуючи те, що визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, то суд вважає, що вимоги позивача у цій справі є необґрунтованими і передчасними.

На цій стадії правовідносин між сторонами відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії.

Так, у пункті 43 постанови Верховного Суду від 04.12.2024 року по справі № 380/24300/23 зазначено: «колегія суддів вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходу, яка нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу».

Таким чином, суд зазначає, що позивач має право на виплату компенсації втрати частини доходів разом із виплатою заборгованості. Але враховуючи, що така заборгованість позивачу ще не виплачена, вимоги щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів є передчасними.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К. Василяка

.