Рішення № 137859531, 30.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30813/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" (далі - позивач, ТОВ "ДНІПРОРЕСУРС") до Одеської митниці (далі - відповідач), у якому, просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості № UA500500/2025/000293/2 від 28.08.2025.

II. Позиція сторін.

На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що відповідно до умов контракту № 14102021 від 14.10.2021 року, укладеного між фірмою-постачальником SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO., LTD (Китай) та покупцем - ТОВ "ДНІПРОРЕСУРС" на територію України був ввезений товар. З метою митного оформлення товару, 28.08.2025 р. декларантом позивача до Митниці була подана електронна (МД) № 25UA500500027265U3 та документи, що підтверджують митну вартість товару, визначену за ціною контракту. За результатами розгляду поданих позивачем документів, відповідачем прийнято 28.08.2025 року рішення про коригування митної вартості № UA500500/2025/000293/2, яким застосовано резервний метод визначення митної вартості. Вважаючи, що надані для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України та підтверджують задекларовану митну вартість товару, позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості.

30.09.2025 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що з метою митного оформлення товару, ввезеного на територію України для ТОВ "ДНІПРОРЕСУРС" за умовами поставки FOB, декларантом позивача до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 25UA500500027265U3 від 28.08.2025 р., а також документи на підтвердження митної вартості товару. Оскільки у наданих позивачем документах містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то відповідно до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України у відношенні товарів митним органом застосовано резервний метод та прийнято рішення № UA500500/2025/000293/2 від 28.08.2025р. про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. При цьому, у вказаному рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2025/000293/2 від 28.08.2025 р. діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ "ДНІПРОРЕСУРС".

02.10.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на відзив, в якій не погоджується з доводами, викладеними у відзиві, наголошуючи на тому, що під час митного оформлення товару Позивачем були надані всі необхідні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни. При цьому, відповідач не обґрунтував свої сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей, у зв`язку з чим його вимога надати додаткові документи є неправомірною та безпідставною. Окремо зауважує, що посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

07.10.2025 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, за якими стверджує, що у наданих позивачем документах містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що у рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2025/000293/2 від 28.08.2025 р. При цьому, зазначені обставини обумовили необхідність запитати у декларанта додаткові документи та відомості.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 19.05.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

З огляду на вказане справа розглядається судом в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

14.10.2021 року між постачальником-фірмою SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO., LTD (Китай) та покупцем - ТОВ "ДНІПРОРЕСУРС" укладено Контракт № 14102021, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, зазначений в Замовленні Покупця та у виставлених на його підставі Інвойсах, що є невід`ємною частиною цього Контракту, в порядку а на умовах, обумовлених у Контракті.

Відповідно до вказаного контракту на умовах поставки FOB EG PORT SAID EAST був ввезений товар:

електродвигуни асинхронні, змінного струму, багатофазні, 50Hz, 6000V потужністю понад 750кВт, нові:А4-450Х-4М У3 800KW B3 800kw- 2шт.Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка- ELMO Виробник SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING Країна виробництва - CN;

електродвигуни асинхронні, змінного струму, багатофазні, 50Hz, 380V/660V потужністю понад 37кВт, але не більш як 75кВт, новi:АИР280S8 55KW B3 55kw- 2шт.Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка- ELMO Виробник- SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING CO., LTD Країна виробництва- CN;

електродвигуни асинхронні, змінного струму, багатофазні, 50Hz, 380V/660V/6000V, потужністю понад 75кВт, але не більш як 375кВт, новi:АИР280S2 110KW B3 110kw- 4шт.АИР280M6 90KW B3 90kw- 2шт.АИР280M2 132KW B3 132kw- 4шт.АИР355M4 315KW B3 315kw- 1шт.АИР355M4 315KW B3 315kw- 1 шт. Товари не військового призначення, для цивільного використання. Торговельна марка- ELMO. Виробник- SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING Країна виробництва- CN;

електродвигуни асинхронні, змінного струму, багатофазні, 50Hz, 220V/380V потужністю понад 750Вт(0,75кВт), але не більш як 7,5кВт, нові:МТНУ311-8-7.5KW IM1001 7,5kw- 1шт.АРМУ53-8 2.5KW 1001 2,5kw- 40шт. Товари не військового призначення, для цивільного використання.Торговельна марка- ELMO. Вирoбник- SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING Країна виробництва- CN;

електродвигуни асинхронні, змінного струму, багатофазні, 50Hz, 220V/380V/660V потужністю понад 7,5кВт, але не більш як 37кВт, нові:АИР160М2 18.5KW B3 18,5kw- 3шт.АИР160S4 15KW B3 15kw- 18шт.АИР160S4 15KW B35 15kw- 4шт.АИР 160М6 15KW B3 15kw- 7шт.АИР200М4 37KW B3 37kw- 15шт.Товари не військового призначення, для цивільного використання.Торговельна марка- ELMO. Виробник- SHANXI ELECTRIC MOTOR MANUFACTURING Країна виробництва- CN.

28.08.2025 року декларантом позивача до Одеської митниці подано (МД) 25UA500500027265U3 та та перелік документів, які зазначені у графі 44 МД, що підтверджують заявлену митну вартість товарів з урахуванням обраного методу її визначення, а саме, за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), зокрема, Пакувальний лист (Packing list) INV2025SD0510 від 10.05.2025, Рахунок-проформа (Proforma invoice) SD2024268 від 24.12.2024, Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INV2025SD0510 від 10.05.2025, Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INV2025SD0510/1 від 10.05.2025, Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INV2025SD0510/2 від 10.05.2025, Коносамент (Bill of lading) TJN0635632 від 24.05.2025, Домашній коносамент (House bill of lading) BW25050103 від 24.05.2025, Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 423 від 27.08.2025, Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 935 від 27.08.2025, Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № INV2025SD0510 від 10.05.2025, Банківський платіжний документ, що стосується товару № 257 від 02.01.2025, Банківський платіжний документ, що стосується товару № 262 від 21.02.2025, Рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-45557 від 26.08.2025, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № TG022338 від 26.08.2025, Прейскурант (прайс-лист) виробника товару, Прайс-лист б/н від 24.12.2024, Прейскурант (прайс-лист) виробника товару, Прайс-лист б/н від 18.03.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного договору, (контракту) № 1 від 01.06.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 01.08.2023, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 04.08.2023, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, № 14102021 14.10.2021, Доповнення до внутрішнього договору (контракту) № 1 від 23.04.2025, Договір про надання послуг митного брокера № 11/2023 від 06.12.2023, Договір (контракт) про перевезення № 12/12/2024 від 12.12.2024 тощо,.

Подання вищезазначених документів разом з МД також підтверджується Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000640 від 28.08.2025 року на підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом позивача були подані документи, в якій наведено аналогійний перелік документів.

28.08.2025 у зв`язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів, а також з тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, Одеською митницею було направлено декларанту позивача електронне повідомлення, якими відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов`язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);2) виписку з бухгалтерської документації; 3) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 4) каталоги, специфікації; 5) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) копію митної декларації країни відправлення, переклад митної декларації країни відправлення на українську мову згідно статті 254 МКУ.

28.08.2025 на виконання вказаного електронного повідомлення декларантом Позивача надіслано відповідь, якою повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Вважаючи, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, 28.08.2025 Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000293/2, яким митну вартість товарів скориговано за другорядним ( резервним) методом.

28.08.2025 року Одеською митницею складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000640.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (EМД) № 25UA500500027265U3 від 28.08.2025 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 442 061,46 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Вважаючи рішення відповідача рішення про коригування митної вартості товару протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, у редакції на час виникнення спірних правовідносин ( надалі - МК України) визначає, зокрема

- митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. (стаття 49 МК України);

- декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. (частина друга статті 52 МК України)

- у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (стаття 53 МК України)

- перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України.

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком). ( частина третя статті 53 МК України);

- забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. ( частина п`ята - шоста статті 53 МК України);

- митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості ( пункти 1 та 2 частини п`ятої статті 54 МК України);

- митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.( частина шоста статті 54 МК України);

- рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. ( частина друга статті 55 МК України);

- у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів. ( частина сьома статті 55 МК України);

- протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. ( частина восьма статті 55 МК України);

- визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. ( частини перша-четверта статті 57 МК України)

- у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. ( частини 5-6 статті 57 МК України).

- метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.(частина друга статті 58 МК України)

- митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. ( частини четверта - п`ята статті 58 МК України).

VI. Оцінка та висновок суду.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

При цьому, контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15, від 02 травня 2024 року у справі № 520/22458/23) звертав увагу на те, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Отже, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Повертаючись до обставин даної справи, предметом оскарження у даній справі є рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийнято митним органом у зв`язку з не поданням декларантом усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, та не спростуванням у додатково поданих документах розбіжностей.

Вказаний висновок митного органу ґрунтується на обставинах, викладених у пункті 33 оскаржуваного рішення № UA500500/2025/000293/2 від 28.08.2025, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною контракту.

Так, за твердженням відповідача, на умовах поставки FOB (CN) XINGANG, продавець зобов`язаний забезпечити доставку вантажу та його завантаження на борт судна у зазначеному порту. Рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг від 26.08.2025 № СФ-45557 та Довідка про транспортно-експедиційні витрати від 26.08.2025 № TG022338 містять інформацію щодо вартості морського перевезення вантажу, проте в них не відображено витрати на вартість навантажувальних робіт у порту завантаження.

Відповідно до п. п. 5-7 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, та витрати на страхування цих товарів.

В даному випадку не є спірною та обставина, що товар поставлявся на умовах FOB (CN)XINGANG , (Китай).

Відповідно до офіційних Правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" (2010 Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Розділом А.5. «Перехід ризиків» Правил Інкотермс-2010 Продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Розділом А.6. «Розподіл витрат» Правил Інкотермс-2010 Продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Отже, на умовах поставки FOB витрати по завантаженню товару на борт судна покладаються на продавця за зовнішньоекономічним контрактом, в подальшому будь-які витрати, які можуть виникнути під час перевезення вантажу за маршрутом FOB Xingang, Китай - Одеса, Україна, в тому числі вантажно-розвантажувальні роботи на інше, покладаються на експедитора, за умовами договору про надання транспортно-експедиційних послуг з компенсацію таких витрат за рахунок клієнта.

Отже, у даному випадку вартість навантажувальних робіт у порту завантаження не є витратами, які понесені покупцем, оскільки за приписами ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України ці складові не підлягають додаванню декларантом з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення ним митної вартості.

Щодо доводу митного органу, який полягає в тому, що рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг від 26.08.2025 № СФ-45557 та Довідка про транспортно-експедиційні витрати від 26.08.2025 № TG022338 не містять посилання на договір про транспортноекспедиційні послуги, суд враховує наступне.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У зв`язку з цим відсутність відомостей щодо договору про транспортноекспедиційні послуги у рахункуфактурі на надання транспортно-експедиційних послуг та довідці про транспортні витрати не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Отже, наявність або відсутність посилання на договір про транспортноекспедиційні послуги у рахунку та довідці експедитора не є ціноутворюючим фактором та жодним чином не впливає на числове значення складових митної вартості товарів.

Разом з цим, відповідачем не обґрунтовано, яким чином не зазначення в вказаних документах даних договору про транспортноекспедиційні послуги впливає на митну вартість товару, чи які складові митної вартості внаслідок не відображення цих відомостей не підтверджено, чи які розбіжності і в чому спричинило відсутність вказаної інформації в рахунку-фактурі (інвойсі).

При цьому, рахунок на оплату та довідка про транспортні витрати складаються експедитором у довільній формі. Немає жодних єдиних форм або переліку даних, які вони повинні містити.

Натомість, декларантом позивача разом з МД надавались договір транспортного експедирування № 12/12/2024 від 12.12.2024, укладений між Експедитором ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» та Кліентом - а замовником ТОВ "ДНІПРОРЕСУРС", Довідка про транспортно-експедиційні витрати, № TG022338 від 26.08.2025, видана Експедитором ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА», якою підтверджено, що транспортно-експедиційні витрати вантажу за маршрутом Тяньцзінь, Китай - Одеса, Україна у контейнерах GLDU5015935 / SEGU3025423 за лінійним коносаментом TJN0635632 та за домашнім коносаментом BW25050103 складають 204 672,90 грн., а також Рахунок-фактура № СФ-45557 від 26 серпня 2025 р., виписаний Експедитором ТОВ «ТГЛ Україна» за контейнером(-ами) GLDU5015935, SEGU3025423, вартість морського перевезення за маршрутом Тяньцзінь, Китай - Одеса, Україна становить 204 672,90 грн.

Відтак, відсутність у вказаних довідках про транспортні витрати посилання на договір на перевезення вантажу не може бути причиною для відмови у митному оформленні товару за ціною договору, адже ці документи не містили розбіжностей чи неточностей та давали змогу визначити вартість транспортування ввезеного позивачем товару від порту відвантаження до порту на митній території України.

Щодо висновку митного органу стосовно того, що, в графі 23 автотранспортних накладних від 27.08.2025 №№ 423, 935 відсутній підпис перевізника, що унеможливлює перевірку їх справжності, то суд зауважує, що митна вартість товарів заявляється митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України.

Оскільки вказані автотранспортні накладні підтверджують факт перевезення товару вже в межах України, то вказані документи не впливають на визначення числових значень митної вартості товару, оскільки до митної вартості включаються лише витрати, понесені до митного кордону України.

Таким чином, наведені відповідачем твердження є необґрунтованими та спростовують сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей.

Щодо висновку митного органу стосовно того, що згідно рахунків-фактур (інвойсів) від 10.05.2025 №№ INV2025SD0510/1, INV2025SD0510/2 зазначено Insurance: To be effected by the Buyer - Страхування: повинно бути здійснено Покупцем, проте відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 26.08.2025 № TG022338 зазначено, що страхування вантажу перевізником не відбувалось, а інформації щодо сплати страхових видатків покупцем до митного оформлення не надано.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено судом, відповідно до умов поставки, визначених в контракті визначених в проформі-інвойсі № SD2024068 від 24.12.2024 та проформі-інвойсі № SD2025051 від 18.03.2025 товар поставляється на умовах FOB (CN) XINGANG,

Відповідно до статті А.3 «Договори перевезення та страхування» Правил Інкотермс-2010 договір страхування - немає зобов`язань.

Отже, за офіційними правилами тлумачення торговельних правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року термін FOB не передбачає обов`язок страхування товару.

Крім того, Довідкою про транспортно-експедиційні витрати № TG022338 від 26.08.2025, виданою Експедитором ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» підтверджено, що страхування вантажу не здійснювалось.

З огляду на вказане та враховуючи, в даному випадку, вантаж, що є предметом контракту, не страхувався, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 28.02.2024 у справі № 815/1460/18 (адміністративне провадження № К/9901/60812/18).

Вказаним спростовується довід відповідача, що декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування оскільки страхування вантажу не здійснювалось.

Таким чином, безпідставними є твердження відповідача, що відсутність відомостей про страхування товару унеможливлює перевірки правильності визначення митної вартості товарів через відсутність документів про страхування товарів.

Щодо доводу Митниці про те, що прайс - лист від 24.12.2024 № б/н, Прайс-лист від 18.03.2025 № б/н мають адресний характер та не можуть бути використані необмеженим колом осіб, то суд не погоджується з вказаними аргументами відповідача з огляду на таке.

По-перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів. По-друге, прайс-лист уявляє собою довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. По-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 року по справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.

У постанові від 24.01.2019 року по справі №826/2277/16 Верховний Суд вказав, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Відтак, вказаними висновками Верховного Суду спростовується даний довід Митниці, як підстава для сумніву в достовірності поданих декларантом відомостей.

Щодо висновку митного органу про не надання разом з рахунком-фактурою документи на підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ та наказу МФУ від 24.05.2012 № 599.

Згідно п. 6 ч. 10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, у гр. 17 "Заявлені декларантом складові митної вартості нарахування до ціни договору" зазначена сума 204672,90 грн.

Згідно пункту 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

На підтвердження витрат на транспортування товару на умовах FOB (CN) XINGANG декларантом Позивача разом із митною декларацією до митного оформлення була надана довідка про транспортно-експедиційні витрати № TG022338 від 26.08.2025, видана Експедитором ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА», якою підтверджено, що транспортно-експедиційні витрати вантажу за маршрутом Тяньцзінь, Китай - Одеса, Україна у контейнерах GLDU5015935/SEGU3025423 за лінійним коносаментом TJN0635632 та за домашнім коносаментом BW25050103 складають 204 672,90 грн.

Щодо платіжних документів на підтвердження оплати, то за позицією Позивача, в момент митного оформлення вони були відсутні, оскільки відповідно до умов, погоджених між Позивачем та ТОВ "ТГЛ УКРАЇНА" (експедитором) оплата послуг здійснюється по факту їх надання, а саме - після отримання клієнтом на своєму складі вантажу у розпорядження (п. 3.1. Договору транспортного експедирування № 12/12/2024 від 12.12.2024 у редакції протоколу розбіжностей № 1 від 12.12.2024). В день митного оформлення цей момент ще не настав, отже, послуги ще не були наданими у повному обсязі.

Так, митне оформлення відбувалося 28.08.2025. При цьому платіж щодо морського фрахту було здійснено 01.09.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 653 від 01.09.2025 тобто вже після митного оформлення.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не надано пояснень щодо розбіжностей у числових показниках витрат на транспортування, у поданих декларантом до митного оформлення товару документах, та яким чином такі розбіжності впливають на митну вартість товарів або унеможливлюють її визначення.

При цьому, суд зауважує, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/ або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів »

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 31 травня 2019 року по справі № 804/16553/14, у постанові від 07.05.2020 р. по справі № 400/2922/18.

Щодо покликання відповідача на наказ МФУ від 24.05.2012 № 599, то суд зауважує, що даний наказ регулює правила заповнення декларації митної вартості та містить наступне формулювання: Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Таким чином, наказ МФУ від 24.05.2012 № 599 лише наводить можливі приклади документів на підтвердження вартості перевезення, але не встановлює вичерпного переліку таких документів, а його формулювання не містить обов`язкової вимоги.

Щодо доводу митного органу про те, що QR код, який міститься в копії митної декларації країни відправлення від 22.05.2025 №020220250000532990 немає можливості перевірити (при перевірці відображається помилка)

Відповідно до частини третьої ст. 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення та прайс-листи є одними з додаткових документів, право на витребування яких митний орган має у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Оскільки QR-код не є ціноутворюючим фактором і не впливає на числові показники вартості, а сама декларація містить достатньо відомостей (номери інвойсу, контейнерів, судна) для ідентифікації поставки, які повністю збігаються з основними документами, технічна помилка при його зчитуванні не може бути підставою для коригування митної вартості.

Також варто зазначити, що здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Наявність або відсутність QR-коду в документі, який згідно з митним законодавством є додатковим під час митного оформлення, не є ціноутворюючим фактором та не впливає на числове значення складових митної вартості товарів.

Окрім цього, відповідач не зазначає, які саме розбіжності у наданих документах усуватиме такий QR-код.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених щодо застосування ч. 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України у подібній справі у постанові від 11.12.2018 у справі № 815/6732/17 експортна митна декларація не є джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки цей документ не передбачений переліком документів, визначеним ст. 53 Митного кодексу України, що підтверджують митну вартість товару.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем не вказано яким саме чином вказані обставини впливають на визначення митної вартості товару.

Що стосується витребування митним органом додаткових документів, то суд вказує про таке.

Повноваження митного органу щодо витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №480/4423/18).

Щодо вказаного питання, то схожі за змістом висновки викладав Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №820/4849/16, від 21 квітня 2021 року у справі №809/1838/15 від 13 жовтня 2021 року у справі №804/15600/15, від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18).

Як встановлено судом, вимога митного органу про надання додаткових документів була скерована у зв`язку із наявністю підстав, визначених ч.3 ст.53 МК України, а саме, відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а тому було запропоновано у разі їх наявності надати, 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 4) каталоги, специфікації; 5) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) копію митної декларації країни відправлення, переклад митної декларації країни відправлення на українську мову згідно статті 254 МКУ.

Як встановлено судом, на виконання вказаного повідомлення Митниці декларант Позивача листом - відповіддю від 28.08.2025 № б/н повідомив про відсутність інших додаткових документів.

При цьому, Митниця дійшла висновку, що вказані вище розбіжності усунені не були, оскільки декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій- четвертій статті 53 МКУ.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі додатково поданих декларантом документів, які відомості відсутні у поданих документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Підсумовуючи вищевказане, на переконання суду сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими.

Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої Позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Враховуючи, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі додатково поданих декларантом документів, які відомості відсутні у поданих документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність обставин для витребування у позивача (за наявності) додаткових документів, визначених положенням частини третьої статті 53 МК України, отже є не обґрунтованими і підстави коригування митної вартості проведеної митним органом.

Щодо правомірності застосування відповідачем методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, встановлені в ст. 57 Митного кодексу.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 статті 57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT)- за резервним методом.

Законодавцем встановлений чіткий алгоритм, яким повинен керуватись митний орган при виборі методу визначення митної вартості товару, зокрема кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був завезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. ( постанови Верховного Суду від 8 лютого 2019 року у справі справа №825/648/17, від 20 липня 2023 року у справі № 640/22572/20).

Таким чином, оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд повинен враховувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митої вартості - другорядний: резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено більшим та становить: по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 5,5 дол. США /кг, що у перерахунку становить 20295,00 дол. США /шт (МД від 03.05.2025 № UA209140/2025/010826), ніж заявлено декларантом 3,1485 дол. США / кг, що у перерахунку становить 11618,1027 дол. США /шт; по товару № 2 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 4,49 дол. США /кг, що у перерахунку становить 2339,30 дол. США /шт (МД від 25.11.2024 № UA209170/2025/003998), ніж заявлено декларантом 2,0933 дол. США / кг, що у перерахунку становить 1090,6149 дол. США /шт; по товару № 3 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 4,5 дол. США/кг, що у перерахунку становить 2953,00 дол. США /шт (МД від 08.07.2025 № UA100320/2025/025323), ніж заявлено декларантом 2.704 дол. США/кг що у перерахунку становить 1774,71 дол. США /шт; по товару № 5 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 4,49 дол. США /кг, що у перерахунку становить 770,9400 дол. США /шт (МД від 19.08.2025 № UA100250/2025/203183), ніж заявлено декларантом 2,0638 дол. США / кг, що у перерахунку становить 354,3548 дол. США /шт.

Суд критично ставиться до такого посилання митного органу на інформацію з його автоматизованих систем, яка містить вищі ціни по нібито аналогічних товарах.

Верховний Суд у постанові від 25.02.2021 р. у справі № 810/3295/17 вказав, що спрацювання АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників даних АСАУР.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого рішення лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть, впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 04.11.2021 р. у справі № 120/2634/19-а навів ряд причин, з яких показники автоматизованої інформаційної системи не є безумовним джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки в AIC ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Отже, відомості з інформаційних систем митних органів, не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування.

При цьому, суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Підсумовуючи викладене та враховуючи, що митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу, суд дійшов висновку щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000293/2 від 28.08.2025 р.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 5 305,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 658 від 02.09.2025 року.

Оскільки судом задоволено позов в повному обсязі, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 5 305,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" (вул. Чорноморського козацтва, буд. 103, офіс 428, м. Одеса, 65003, ЄДРПОУ 24112229) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості № UA500500/2025/000293/2 від 28.08.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОРЕСУРС" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 305,00 (п`ять тисяч триста п`ять гривні 00 копійок) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна