Рішення № 137858496, 30.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №640/39370/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі позивач, АТ «Укргазвидобування) звернулося до суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-04-20-002057-c від 16.12.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу Північного офісу Держаудитслужби від 22.11.2021 №668 було розпочато моніторинг даної процедури закупівлі, за результатами якого 16.12.2021 оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-04-20-002057-c, яким встановлено порушення позивачем вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Позивач вважає оскаржуваний висновок необґрунтованим, оскільки відповідач, приймаючи акт індивідуальної дії зобов`язального характеру про необхідність усунення правопорушення повинен визначити імперативний обов`язковий спосіб його усунення. Натомість, як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, позивача зобов`язано здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Вказує, що зазначене зобов`язання висновку відповідача не містить конкретних заходів до виконання, тобто є неконкретизованим, у висновку не встановлено конкретний спосіб його виконання; не містить переліку конкретних дій, які саме необхідно вчинити позивачу задля усунення порушень. Таке формулювання виключає можливість відстежити виконання визначеного зобов`язання. Крім того, сам відповідач в оскаржуваному висновку зазначає про відсутність механізму усунення встановлених порушень. Тому стверджує про те, що спірний висновок не відповідає критеріям законності та пропорційності та суперечить статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також звертає увагу на недотримання строків складення та затвердження висновку, оскільки рішення про початок моніторингу процедури закупівлі оприлюднено в електронній системі закупівель 22.11.2021, то граничний строк для складення висновку становить 13.12.2021. Проте оскаржуваний висновок складений 16.12.2021, тобто на 18 робочий день від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі, що суперечить частині 4 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі». Окрім того, оскаржуваний висновок підписаний неналежним цифровим підписом, що суперечить п. 4 Наказу Міністерства Фінансів України від 08.09.2020 №552. Просить скасувати спірний висновок.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. В констатуючій частині Висновку Північний офіс Держаудитслужби зазначив: «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів». У зв`язку із незгодою АТ «Укргазвидобування» з Висновком Північного офісу Держаудитслужби від 14.12.2021 про результати моніторингу закупівлі, позивачем подано позовну заяву. Заперечує твердження позивача про порушення, допущені посадовими особами Північного офісу Держаудитслужби при проведенні моніторингу закупівлі, з посиланням на нормативно-правові акти, а викладені відомості про відсутність порушень норм частини п`ятої статті 8 Закону №922-VI є необґрунтованими.

Вказує, що відповідно до вимог частини четвертої статті 8 Закону №922-VIII, строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про електронній системі закупівель. Дата публікації рішення Північного офісу Держаудитслужби про проведення моніторингу - 23.11.2021, тому граничний строк для складення висновку про результати моніторингу процедури закупівлі становить 14.12.2021. Оскаржуваний висновок Північного офісу Держаудитслужби датується 14.12.2021, а отже вимоги Закону №922-VII виконано. Згідно до частини 6 статті 8 Закону №922-VIII висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Оскільки висновок датується 14.12.2021, то граничний строк його оприлюднення 17.12.2021.

Також зазначає, що пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено: кваліфікований електронний підпис (далі КЕП) удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Посадові особи Північного офісу Держаудитслужби на підписаний та оприлюднений висновок мають право накладати КЕП, який зберігається на незахищеному носії особистого ключа. Вважає недоведеним факт того, що висновок про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-04-20-002057-c від 16.12.2021 складено з порушенням норм діючого законодавства та є незаконним, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 30.05.2022 подано відзив на позовну заяву.

Позивачем 07.06.2022 подано клопотання з процесуальних питань.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (пункт 3 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2025 справу передано для розгляду судді Москалю Р.М.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Москаля Р.М. від 03.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/39370/21.

Позивачем 21.02.2025 подано додаткові пояснення по справі.

Відповідачем 03.03.2025 (вх. №17620) подано додаткові пояснення по справі.

У зв`язку із призначенням судді Москаля Р.М. на посаду судді Восьмого апеляційного адміністративного суду, відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Указу Президента України «Про призначення суддів» № 167/2026 від 24.02.2026, наказу № 52/К/ТР 25.02.2026 «Про відрахування зі штату суду Ростислава Москаля» та Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (із змінами), на підставі розпорядження керівника апарату суду «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» від 26.02.2026 № 19/р, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 640/39370/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026 справу № 640/39370/21 передано для розгляду судді Хомі О.П.

Ухвалою від 02.03.2026 прийнято до провадження справу № 640/39370/21 за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

АТ «Укргазвидобування» проводило процедура закупівлі (відкриті торги з оприлюдненням оголошення про проведення відкритих торгів відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі») 09210000-4 - Мастильні засоби (Олива моторна МГД-14М або еквівалент (наливом)), 21Т-075, ідентифікатор закупівлі № UA-2021-04-20-002057-с.

Північний офіс Держаудитслужби відповідно до наказу від 22.11.2021 №668 розпочав моніторинг даної процедури закупівлі, за результатами якого 16.12.2021 в електронній системі публічних закупівель ProZorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-20-002057-c) оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-04-20-002057-с, який затверджено начальником Північного офісу Держаудитслужби Карабановим О.В. 16.12.2021.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності умов тендерної документації вимогам Закону №922VIII, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю, його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час аналізу досліджено: річний план закупівель на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену протоколом тендерного комітету від 20.04.2021 № 732 зі змінами, тендерні пропозиції ТОВ «СП ЮКОИЛ», ТОВ «НВП АГРІНОЛ», ТОВ ХОЛДИНГ», ТОВ «ЛЮКС КРАЇНА», ТОВ «ГАЗТРОН ТРЕЙД» та ТОВ «КСМ-ТРЕЙД», протокол розгляду тендерних пропозицій від 17.06.2021 №21T-075, повідомлення про намір укласти договір від 17.06.2021, договір від 02.07.2021 №21-075, відповідь замовника на запит органу державного фінансового контролю від 26.11.2021.

В констатуючій частині висновку зазначено:

«… Згідно із частиною п`ятою статті 8 Закону № 922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель.

Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

3 огляду на викладене, під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Північний офіс Держаудитслужби 25.11.2021 звернувся через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання, зокрема, інформації та документів на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного вебсайту (або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами) (далі - Постанова №710) .

Однак Замовник на порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Висновок про результати процедури моніторингу закупівлі №UA-2021-04-20-002057-c від 16.12.2021 є предметом оскарження з підстав його протиправності.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі Закон №2939-ХІІ).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі Положення № 43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Частиною 1 статті 5 Закону №2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно з частиною 4 статті 5 Закону №2939-ХІІ моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі Закон №922-VIII).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За змістом частини 3 статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі встановлено частиною 4 статті 8 Закону № 922-VIII, який не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Частиною 6 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Згідно до частини 7 статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

За правилами частини 19 статті 8 Закону №922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Відповідно до пункту 19 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються відомості, в тому числі: опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Згідно з частини 3 статті 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №922-VIII Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Північного офісу від 23.11.2021 №670 було розпочато моніторинг даної процедури закупівель.

За результатами моніторингу закупівлі Північний офіс Держаудитслужби склав висновок про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-04-20-002057-c від 16.12.2021.

Як вбачається зі змісту висновку, за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства встановлено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII, оскільки замовник не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язала АТ «Укргазвидобування`здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем вимог відносно підписання та затвердження висновку.

Пунктом 27 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 №2155-VIII (далі - «Закон» №2155-VIII) визначено: кваліфікований електронний підпис (далі - «КЕП») - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Частиною 5 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2155-VIII електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, поняття Електронного цифрового підпису (ЕЦП) скасовано.

Але питання використання діючих сертифікатів (ЕЦП), виданих відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», врегульовано ще до набрання чинності цим Законом, а саме, пунктом 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону№2155-VIII, відповідно до якого електронні дані з накладеним електронним цифровим підписом, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги» електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Перехідний період саме до КЕП, який зберігається виключно на захищеному електронному носії, повинен відповідати новим стандартам та базується на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів у розумінні цього Закону та на погодження з пропозицією Міністерства цифрової трансформації та Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації стосовно реалізації експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів продовжено до 05 березня 2022 року (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 року № 193 зі змінами затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 17.03.2021 № 227).

Крім того, згідно з вимогами статті 17 Закону №2155-VIII представники органів державної влади, представники органів місцевого самоврядування, працівники державних установ, підприємств, організацій; нотаріуси; державні реєстратори та суб`єкти, що виконують їхні обов`язки згідно з уповноваженням держави для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону. застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Системний аналіз законодавчих норм свідчить, що посадові особи Північного офісу Держаудитслужби на підписаний та оприлюднений висновок мають право накладати КЕП, який зберігається на незахищеному носії особистого ключа, що спростовує доводи позивача в цій частині.

Щодо зобов`язальної частини висновку про результати моніторингу закупівлі, на некоректність та невизначеність формулювання якого посилається позивач, суд виходить з такого.

Як встановлено вище, відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо недопущення таких порушень в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.

Наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 №86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІІ цього Порядку у п. 2 констатуючої частини форми висновку робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

Суд зазначає, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель п. 3 констатуючої частини форма висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення (п. 3 Розділу ІІІ Порядку).

Системний аналіз приписів Закону №922-VІІІ та розділу III Порядку № 552, а також встановлених обставин справи дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Водночас оскаржуваний висновок за своїм змістом є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов`язання для виконання.

При цьому зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Такий висновок суду узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 10.12.2019 у справі №160/9513/18 та від 05.03.2020 у справі №640/467/19.

Висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, оскільки містить певні вимоги зобов`язального характеру, зокрема, недопущення в подальшому порушень законодавства та оприлюднення через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як, от «здійснення заходів із забезпечення в подальшому недопущення встановлених порушень» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.

Відповідач, приймаючи акт індивідуальної дії зобов`язального характеру про необхідність усунення правопорушення, повинен визначити імперативний обов`язковий спосіб його усунення.

Однак відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач та не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Встановлене у висновку контролюючого органу зобов`язання не містить конкретних заходів до виконання, тобто є неконкретизованим, в цій частині висновку не встановлено спосіб його виконання: він не містить визначення переліку дій, які саме необхідні вчинити позивачу, які заходи слід вжити задля усунення порушень, а також таке формулювання виключає можливість відстежити виконання визначеного зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 по справі №160/8402/19 також наголосив, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Щодо суті вчиненого порушення суд зазначає, що пояснення на запит Відповідача в порядку частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» були надані Позивачем у встановлений законом строк через електронну систему закупівель, що підтверджується долученим до матеріалів справи диску CD- R 80 L113152Y1103193545D5, а саме:

запит замовнику на пояснення від 25.11.2021;

відповідь замовника на пояснення від 26.11.2021;

Так, 25.11.2021 відповідач в електронній системі закупівель направив позивачу запит, пояснення на які позивачем оприлюднені 26.11.2021 в електронній системі закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-20-002057-с.

Отже, позивач виконав вимогу відповідача щодо надання пояснень на запит останнього, що свідчить про дотримання вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо надання пояснень у встановлений Законом строк.

Встановлені фактичні обставини свідчать про помилковість та безпідставність викладених у висновку тверджень про порушення позивачем норм частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», що призвело до зобов`язання позивача вчиняти дії, що суперечать вимогам законодавства України, чинного на момент складання оскаржуваного Висновку.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про порушення АТ «Укргазвидобування» вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», що призвело до прийняття оскаржуваного висновку.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Т

ак, Європейський суд з прав людини у п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29).

Згідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не виконано обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірному Висновку відповідача, суд дійшов переконання, що такий не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України до такого роду рішень та вимогам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, тому його слід визнати протиправним та скасувати в цілому, задовольнивши позов повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 270 грн сплаченого за платіжним дорученням №472738 від 28.12.2021.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 2-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (вул. Кудрявська, буд. 26/28, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 30019775) до Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, буд. 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560) про визнання протиправним та скасування висновку, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати в цілому висновок Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, буд. 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560) про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-04-20-002057-c від 16.12.2021.

Стягнути з Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, буд. 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560) за рахунок бюджетних асигнувань в користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (вул. Кудрявська, буд. 26/28, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 30019775) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О.П.