Ухвала суду № 137857733, 30.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

30 червня 2026 року № 640/14943/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Української об`єднаної кредитної спілки про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом Української об`єднаної кредитної спілки до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року у справі № 640/14943/19 адміністративний позов позовом Української об`єднаної кредитної спілки до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві щодо виключення Української об`єднаної кредитної спілки з Реєстру неприбуткових установ та організацій, та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 31.05.2019 № 1926534600100.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2021 року без змін.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

26 січня 2026 року представник Української об`єднаної кредитної спілки звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою в якій просив суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2021 року у справі 640/14943/19 в порядку статті 382 КАС України,

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2021 року у справі 640/14943/19 у 10- денний строк з моменту отримання ухвали суду.

Вказана заява обґрунтована тим, що відповідач протягом п`яти років ухиляється від виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що підтверджується інформацією про відсутність Української об`єднаної кредитної спілки у Реєстрі неприбуткових установ та організацій, що, за переконанням заявника, є грубим порушенням конституційних норм, адже судові рішення є обов`язковими до виконання всіма державними органами на всій території України, а його тривале невиконання породжує нові судові спори між сторонами.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 року прийнято заяву Української об`єднаної кредитної спілки про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 640/14943/19 до розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін.

23 березня 2026 року до Київського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві, надійшли пояснення, в яких контролюючий орган наполягав на відсутності підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю, оскільки переконує, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києві виконано у повному обсязі, що підтверджується інформацією з ІКС «Податковий блок» щодо присвоєння установі ознак неприбутковості.

30 березня 2026 року до Київського окружного адміністративного суду від Української об`єднаної кредитної спілки надійшли заперечення на пояснення ГУ ДПС у м. Києві, в яких представник кредитної спілки зазначав, що податковий орган вводить суд в оману, надаючи інформацію не у повному обсязі, а також повідомив, що ГУ ДПС було проведено камеральну перевірку УОКС, за результатами якої було складено акт перевірки, на підставі якого контролюючим органом за встановлені порушення податкового законодавства, а саме неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2024 рік застосовано штрафну санкцію у розмірі 340,00 грн., яка оформлена у вигляді податкового повідомлення-рішення.

Крім цього, заявник зазначає, що ним 27.02.2026 було подано до контролюючого органу звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2025 рік, який не було прийнято Головним управлінням, на тих підставах, що, як було зазначено контролюючим органом, УОКС не зареєстроване у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Вказані обставини, на думку заявника, додатково підтверджують невиконання ГУ ДПС рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2021 року у справі 640/14943/19.

Порядок розгляду клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду нормами статті 382 КАС України не визначений. В силу вимог частини четвертої зазначеної статті передбачено, що у судовому засіданні з повідомленням сторін вирішується лише питання про накладення штрафу за клопотанням позивача або за ініціативою судді.

Зважаючи на те, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тому і розгляд питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення судом розглянуто у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Вивчивши заяву про встановлення судового контролю, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді про правовладдя, ухваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25 26 березня 2011 року [CDL-AD(2011)003rev], зазначила, що «юридична визначеність» вимагає додержання принципу res judicata, що в тому числі охоплює виконання остаточних рішень судів (пункт 46).

Судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб`єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов`язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи.

Схожі правові висновки зроблені Конституційним Судом України у рішенні у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент про відповідність Конституції України (конституційність) пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини) від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

На підставі частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як визначено частинами першою та другою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з вимогами підп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту133.4 статті 133 цього Кодексу.

Платниками податку на прибуток підприємств - резидентами, з огляду на підп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України, є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Відповідно до п. 133.4 ст. 134 Податкового кодексу України, не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

За змістом підп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 134 Податкового кодексу України, неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об`єднання та асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до підп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, серед іншого, можуть бути віднесені: спілки, асоціації та інші об`єднання юридичних осіб; інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Згідно з абз.1 підп. 133.4.2 п. 133.4 ст.134 Податкового кодексу України, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Постановою Кабінету Міністрів України, відповідно до підп. 133.4.5 п. 133.4 ст. 134 Податкового кодексу України, затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - Порядок №440).

Згідно з п.п.16, 17 цього Порядку, виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу в разі невідповідності неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу. Під час виключення неприбуткової організації з Реєстру присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося недотримання вимог пункту 133.4 статті 133 Кодексу.

Окружний адміністративний суд міста Києва розглядаючи адміністративну справу № 640/14943/19 та вирішуючи питання обґрунтованості/необґрунтованості рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 1926534600100 від 31.05.2019 про виключення Української об`єднаної кредитної спілки з Реєстру неприбуткових установ та організацій та визначаючись чи наявні підстав для його скасування встановив, що контролюючим органом 12.10.2016 було прийнято рішення № 159 про присвоєння підприємству, установі, організації ознаки неприбутковості (за результатами підтвердження відповідності неприбуткової організації вимогам, установленим п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України).

При цьому, досліджуючи надані Українською об`єднаною кредитною спілкою документи суд дійшов висновку, що положення Статуту УОКС, зокрема, порядок розподілу доходів кредитної спілки та задоволення вимог кредиторів кредитної спілки в разі припинення її діяльності, відповідають вимогам, установленим пп.133.4.1 п.133.4 ст.134 Податкового кодексу України, з огляду на що суд виснував, що спілкою дотримано вимоги законодавства, які дозволяють ідентифікувати її, як неприбуткову організацію.

При цьому зауважив, що всупереч вимогам процесуального закону, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів та не довів наявність підстав для виключення позивача з Реєстру неприбуткових установ та організацій, також відзначивши, що в порушення вимог п.17 Порядку № 440, рішення про виключення позивача з Реєстру неприбуткових установ та організацій прийнято 31.05.2019 року, в той час як ознаку неприбутковості скасовано з 01.07.2017 року.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, що передували прийняттю оскаржуваного рішення № 1926534600100 від 31.05.2019 року, з урахуванням зазначених вище норм Податкового кодексу України та Порядку № 440, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, та, зокрема, виходячи з меж заявлених позовних вимог, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд задовольнив позов, шляхом визнання протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві щодо виключення Української об`єднаної кредитної спілки з Реєстру неприбуткових установ та організацій, та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 31.05.2019 № 1926534600100.

Разом із цим, як вбачається із заяви представника Української об`єднаної кредитної спілки за наслідком набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року у справі № 640/14943/19 законної сили, контролюючим органом не вчинено відповідних дій для відновлення інтересів спілки, з огляду на що останнє звернулось із адвокатським запитом від 04.12.2024 до ДПС України про надання роз`яснень щодо функціонування окремих Реєстрів неприбуткових установ та організацій, що діяв згідно Положення № 37 (старий реєстр), а саме щодо дати припинення його функціонування та щодо дати початку функціонування Реєстру неприбуткових установ та організацій, створеного, згідно Постанови № 440 (новий реєстр).

За результатами розгляду адвокатського запиту ДПС України надала відповідь від 09.12.2025 вих. № 35316/6/99-00-04-03-02-06, в якій вказала на відсутність підстав для надання роз`яснення положень законодавства, оскільки, враховуючи приписи ч.1 ст.24 Закону № 5076, адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

22.12.2025 представник УОКС звернувся до ДПС України із повторним адвокатським запитом, в якому уточнив, що звертається із питанням стосовно дати технічного припинення функціонування старого Реєстру неприбуткових установ та організацій і дати технічного початку функціонування нового.

За результатами розгляду означеного адвокатського запиту ДПС України надало відповідь від 26.12.2025 вих.№ 36949/6/99-00-04-03-02-06, в якій, серед іншого, вказано, що Постанова № 440 прийнята на виконання вимог Закону України від 17.07.2015 № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (який набрав чинності 13.08.2015) (далі Закон № 652) відповідно до пп. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 ПК України та визначає, зокрема, дії контролюючих органів та неприбуткових підприємств, установ та організацій для включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій, затвердженого Постановою № 440, у тому числі у перехідний період до 01.07.2017. Законом № 652 викладено у новій редакції поняття «неприбутковості підприємства, установи та організації» та вимоги для таких організацій для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 34 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України неприбуткові підприємства, установи та організації внесені до Реєстру на день набрання чинності Закону № 652, що відповідають вимогам п.133.4 ст. 133 ПК України, включаються до нового Реєстру.

При цьому вказано, що абз. 2 п. 35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами п. 133.4 ст. 133 ПК України, після 01.07.2017 виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Таким чином, з 01.07.2017, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств застосовуються виключно дані нового Реєстру.

22 грудня 2025 року представник УОКС звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві із заявою щодо включення УОКС до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

За результатами розгляду листа ГУ ДПС надало відповідь від 20.01.2026 вих. № 3224/6/26-15-04-14-07, в якій контролюючим органом, серед іншого, було зазначено, що скасування рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 31.05.2019 № 1926534600100 не призведе до включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, оскільки Українська об`єднана кредитна спілка була виключена зі старого реєстру рішенням від 31.05.2019 №1926534600100 згідно з набуттям чинності 16.07.2016 постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 «Про затвердження порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».

Також у відповіді кредитній спілці було детально роз`яснено порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, а також, покликаючись на приписи Закону України «Про кредитні спілки» від 14.07.2023 № 3254-ІХ зауважено, що діяльність кредитних спілок має ознаки комерційного господарювання, з огляду на що, кредитні спілки не можуть бути визнані неприбутковими організаціями та не підлягають включенню до Реєстру.

З огляду на викладене, враховуючи, що кредитною спілкою вичерпано всі заходи для врегулювання питання щодо включення її до Реєстру неприбуткових установ та організацій та будучи переконаним, що за наслідком виконання судового рішення у справі №640/14943/19 контролюючим органом спірне питання буде вирішено, остання звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю.

Вирішуючи питання заявника суд звертає увагу УОКС на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2021 року у справі № 640/14943/19 повністю задоволені позовні вимоги Української об`єднаної кредитної спілки до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві щодо виключення Української об`єднаної кредитної спілки з Реєстру неприбуткових установ та організацій, та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 31.05.2019 № 1926534600100.

Питання щодо зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві включити ОУКС до Реєстру неприбуткових установ та організацій не вирішувалось.

За змістом підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 ПК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом № 652-VIII) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені: бюджетні установи; громадські об`єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди; спілки, асоціації та інші об`єднання юридичних осіб; житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства); об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків; професійні спілки, їх об`єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об`єднання; сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об`єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 затверджений Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - Порядок № 440).

Відповідно до п.4 Порядку № 440, присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (далі - контролюючий орган).

Згідно з пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України, контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 6 Порядку № 440 визначено, що для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Контролюючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах, щодо відповідності вимогам, встановленим Податковим кодексом України та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Згідно з п. 7 Порядку № 440, контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру за умови відповідності такої організації вимогам, визначеним підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу.

У пункті 8 Порядку № 440 закріплено, що за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:

включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру;

виключення неприбуткової організації з Реєстру;

зміну ознаки неприбутковості.

Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі: подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених пунктом 6 цього Порядку; невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, а другий залишається в контролюючому органі.

Наведеними нормами визначено підстави та порядок включення контролюючим органом підприємства, установи чи організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Враховуючи, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києві у цій справі визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві щодо виключення Української об`єднаної кредитної спілки з Реєстру неприбуткових установ та організацій, та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 31.05.2019 № 1926534600100 суд відзначає, що єдине що мав здійснити контролюючий орган - це скасувати означене рішення, подальших зобов`язань в останнього, в межах цього адміністративного спору не було.

Водночас, позивач не звертався із відповідною заявою встановленого зразка до ГУ ДПС у м. Києві для включення останнього до Реєстру неприбуткових установ та організацій, протилежного останнім не доведено.

При цьому ГУ ДПС у м. Києві вказує, що ним виконано рішення суду у повному обсязі, враховуючи саме обсяг позовних вимог, які задоволено, на підтвердження чого останнім долучено скріншот з програми ІКС «Податковий блок».

Суд наголошує, що під час звернення до суду із позовом УОКС не було заявлено позовною вимогою зобов`язати ГУ ДПС включити установу до Реєстру неприбуткових установ та організацій (старого або нового) тому позиція заявника про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є необґрунтованою.

Разом із цим, судом встановлено, що Українська об`єднана кредитна спілка звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просила суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011) щодо невключення Української об`єднаної кредитної спілки (ЄДРПОУ 33665584) до Реєстру неприбуткових установ та організацій з 01 липня 2017 року та не присвоєння ознаки неприбутковості з 01 липня 2017 року; зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011) включити Українську об`єднану кредитну спілку (ЄДРПОУ 33665584) до Реєстру неприбуткових установ та організацій з 01 липня 2017 року та присвоїти ознаку неприбутковості з 01 липня 2017 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі № 320/15637/24 позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головне управління ДПС у м. Києві №2326534600246 від 11.12.2023 про відмову у включенні до Реєстру неприбуткових установ та організацій; зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) включити Українську об`єднану кредитну спілку (02192, м. Київ, бул. Дарницький, буд. 8В, оф. 170, код ЄДРПОУ 33665584) до Реєстру неприбуткових установ та організацій з 01 липня 2017 року та присвоїти ознаку неприбутковості з 01 липня 2017 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Отже, в межах адміністративного провадження у справі № 320/15637/24 судом було розглянуто питання щодо можливості зобов`язання включити Українську об`єднану кредитну спілку (02192, м. Київ, бул. Дарницький, буд. 8В, оф. 170, код ЄДРПОУ 33665584) до Реєстру неприбуткових установ та організацій з 01 липня 2017 року та присвоїти ознаку неприбутковості з 01 липня 2017 року, тоді як в межах розгляду справи № 640/14943/19 таке питання не вирішувалось.

В контексті викладеного слід зауважити, що процесуальний механізм судового контролю застосовується судом на власний розсуд, оскільки зміст статті 382 КАС України передбачає право суду на його застосування, а не обов`язок.

У постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №806/2594/16 вказано, що необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав. Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

Верховний Суд у справі № 520/12022/17 ЄДРСР 85412892 зазначає: відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Враховуючи, що в межах цієї адміністративної справи судом скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 31.05.2019 № 1926534600100, без подальшого зобов`язання вчиняти будь-які дії, а також беручи до уваги, що ГУ ДПС у м. Києві рішення суду виконано в межах повноважень, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника Української об`єднаної кредитної спілки про встановлення судового контрою за виконанням рішення суду.

Додатково суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).

Процесуальний механізм судового контролю застосовується судом на власний розсуд, оскільки зміст статті 382 КАС України передбачає право суду на його застосування, а не обов`язок.

У постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №806/2594/16 вказано, що необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав. Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

Як встановлено судом, на час звернення позивача із даною заявою, виконавчий лист не взятий у суді та до примусового виконання його не пред`явлено.

Тобто, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку.

Разом з тим, суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є можливим та доцільним після того, як вжиті органом державної виконавчої служби заходи не призвели до виконання судового рішення.

Суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню та за бажанням позивача може бути виконане шляхом подання виконавчого листа по справі на примусове виконання до органу виконавчої служби.

Відтак, звернення із заявою в порядку статті 382 КАС України до суду не є обґрунтованим, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України «Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Української об`єднаної кредитної спілки про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом Української об`єднаної кредитної спілки до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 30 червня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.