Ухвала суду № 137857133, 01.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

01 липня 2026 року Справа № 280/6218/26 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Національного університету оборони України (03049, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 28; код ЄДРПОУ 07834530)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Національного університету оборони України (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Національного університету оборони України щодо не нарахування та невиплати середньомісячного заробітку ОСОБА_1 за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.06.2025 року по 30.04.2026 року;

- зобов`язати Національний університет оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період 16.06.2025 року по 30.04.2026 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 N 44.

26.06.2026 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- надати оформлену відповідно до ст.167 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом;

- надати доказ сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства.

30.06.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що позивач 18.05.2026 звертався з аналогічним позовом до Запорізького окружного адміністративного суду, однак 25.05.2026 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві 5-денний строк на усунення недоліків шляхом визначення суми середнього заробітку що підлягає сплаті та відповідно визначення та сплати судового збору. Позивач не мав можливості самостійно визначити суму середнього заробітку, оскільки не мав оновлених даних щодо грошового забезпечення з урахуванням рішень суду щодо перерахунку його грошового забезпечення з урахуванням збільшеного прожиткового на 1 січня кожного року та інших виплат. Та відповідно не зміг визначити суму судового збору, яка випливає із суми середнього заробітку який потрібно було визначити позивачу самостійно. В подальшому ухвалою суду від 08.06.2026 у справі №280/4731/26 позовну заяву було повернуто. Просить визнати причини пропуску строку звернення поважними та поновити його. Також долучено доказ сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Дослідивши зазначені обставини, судом враховується наступне.

Відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами ч. 3 та 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з цим, правовідносини щодо строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів регулюються ще й положеннями ст.233 КЗпП України.

Верховним Судом неодноразово досліджувалося питання застосування приписів ст.122 КАС України у співвідношенні до положень КЗпП України і практика Верховного Суду у подібних спорах сформована так, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі (постанова Верховного Суду від 30.05.2024 у справі №280/6009/23).

У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 по справі № 240/532/20 висловлено правову позицію, відповідно до якої строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору в частині вимог, які стосуються несвоєчасного розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, охоплюється спеціальною нормою ч.5 ст.122 КАС України та відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах ст. 233 КЗпП України.

Вказану позицію Судової палати Верховного Суду підтримано Верховним Судом у постановах від 07.02.2023 у справі № 480/2878/22, від 09.03.2023 у справі № 380/493/21, від 16.03.2023 у справі № 160/20711/21, від 28.06.2023 у справі № 560/11489/22, від 29.06.2023 у справі № 640/13028/21, від 07.09.2023 у справі № 160/914/23, від 28.09.2023 у справі № 420/5436/22, від 31.10.2023 у справі № 240/15141/22, від 23.11.2023 у справі № 420/10397/23 та від 09.01.2024 у справі № 620/3102/20.

Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у ст.122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців. Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо яких виник спір. Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і в розглядуваному випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України.

В свою чергу, порушення обов`язку роботодавця виникає з моменту, коли останній не здійснив належну виплату у визначений законом строк, тобто з дня звільнення. При цьому поетапність здійснення виплат не змінює юридичної природи такого порушення, а лише фіксує моменти його часткового усунення. Кожна окрема виплата припиняє затримку у межах відповідної частини заборгованості, не нівелюючи загального порушення обов`язку роботодавця щодо повного та своєчасного розрахунку.

Таким чином, кожен епізод виплати як окремий момент фактичного розрахунку у межах тієї частини зобов`язання, якої він стосується, є завершенням певного епізоду порушення, що породжує підставу для застосування до роботодавця механізму відповідальності, передбаченого статтею 117 КЗпП України. Відтак, строк звернення з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України має обчислюватися з дати фактичного проведення окремої виплати.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 10 лютого 2022 року у справі № 300/3142/20, від 07 вересня 2023 року у справі № 160/914/23, згідно з якою строки звернення за кожною підставою для нарахування середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку обраховуються окремо.

Суд зазначає, що предметом позову є здійснення виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У свою чергу перебіг строку звернення до суду з цим позовом розпочався з дати фактичного розрахунку з позивачем.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідачем проведено розрахунок з позивачем після звільнення 30.04.2026.

Разом з тим, враховуючи зазначене, суд вказує, що перебіг місячного строку звернення до адміністративного суду з позовною вимогою щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розпочався 01.05.2026 та закінчився 01.06.2026 відповідно.

Позивач звернулась із цим позовом до суду 20.06.2026, тобто із порушенням встановленого місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Разом із цим, заява про поновлення строку звернення містить відомості, що первинно позивач зверталась до суду з аналогічним позовом 18.05.2026, який було повернуто судом у зв`язку тим, що позивач не усунув визначені недоліки.

Суд, оцінюючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, викладених у заяві, зазначає таке.

Повернення позовної заяви через недоліки в її оформленні не є поважною причиною пропуску такого строку. Однак, вирішуючи питання про поважність наведених позивачем причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої позовної заяви, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналася про відповідне рішення суду. Невідкладне повторне подання належним чином оформленої позовної заяви після її повернення, свідчить про добросовісну поведінку. У цьому контексті суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.04.2020 № справа 460/2864/18.

З наявної інформації в програмі Діловодства спеціалізованого суду (ДСС), суд враховує те, що під час первинного звернення з позовом у справі №280/4731/26 та залишення позову без руху позивачем не було вчинено жодних дій з усунення визначених судом недоліків позовної заяви, не надано пояснень, які б могли бути взяті до уваги, зокрема пояснень щодо неможливості визначити розмір середнього заробітку, який підлягає до сплати, та визначеного на його підставі розміру судового збору. У зв`язку з пасивною поведінкою позивача у справі №280/4731/26 суд повернув позовну заяву, подану 18.05.2026.

Крім того, між моментом повернення позовної заяви 08.06.2026 та її повторною подачею 20.06.2026 минуло 13 днів, що є значним проміжком часу з урахуванням встановленого процесуальним законодавством місячного строку звернення до суду.

Отже, суд, враховуючи пасивний характер поведінки позивача, відсутність будь-яких об`єктивних перешкод у своєчасному зверненні до суду з відповідним позовом, тривалість пропущеного строку та недоведеність добросовісності дій позивача, спрямованих на звернення до суду у встановлені законом строки, дійшов висновку, що остання не навіла поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивачки своєчасно звернутися за судовим захистом.

Відповідно до ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 240, 241, 246, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні заяви про поновлення такого строку.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного університету оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі і підписано 01.07.2026.

Суддя М.С.Лазаренко