Ухвала суду № 137857132, 01.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань розгляду звіту суб`єкта владних повноважень

01 липня 2026 рокуСправа № 280/2146/24 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянув у письмовому провадженні питання прийняття звіту про виконання судового рішення у справі №280/2146/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2024 у справі №280/2146/24, яке набрало законної сили 20.09.2024, позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволені частково:

визнано протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні складових грошового забезпечення позивачу за період з початку проходження військової служби (з 17.05.2021) до 17.03.2023 включно, а також розрахунку грошової допомоги для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2022 рік, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт;

зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату (доплату) позивачу розміру посадового окладу, окладу за військовими званнями та відсоткової ставки за вислугу років, премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2022 рік, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 17.05.2021 по 31.12.2021, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022; встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.01.2023 по 17.03.2023 включно, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У задоволенні вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовлено.

18.04.2025 у справі виданий виконавчий лист, доказів пред`явлення якого до виконання матеріали справи не містять.

20.05.2025 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного судового рішення. В обґрунтування заяви зазначає, що боржником судове рішення не виконується. Просить зобов`язати відповідача подати протягом семи робочих днів до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 26.07.2024 в адміністративній справі №280/2146/24.

Ухвалою від 28.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/2146/24.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026 скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2025, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

28.04.2026 справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/2146/24 задоволено частково; встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду в адміністративній справі №280/2146/24, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати до Запорізького окружного адміністративного суду протягом двох місяців з дня одержання цієї ухвали звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2024 у справі №280/2146/24. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

30.06.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт щодо судового контролю у справі № 280/2146/24.

У звіті представник відповідача зазначає, що помічником командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи, було скеровано на командира військової частини НОМЕР_1 рапорт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2024 по справі №280/2146/24. ОСОБА_1 було включено в основну заявку розрахунок на фінансування для виплати грошового зобов`язання та підйомної допомоги військовослужбовцям, рішень судів та видатків за КЕК2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошові зобов`язання. Враховуючи вищевикладене, військова частина НОМЕР_1 вчинила всі можливі дії, для виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2024 по справі №280/2146/24. Крім того, просить врахувати, що Військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником бюджетних коштів, і позбавлена можливості на власний розсуд здійснювати будь-які виплати. В розрізі вказаних правовідносин Військова частина НОМЕР_1 лише вносить дані у відповідну заявку, та очікує фінансування на відповідний рахунок. Просить прийняти звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2024 по справі №280/2146/24.

Вирішуючи зазначене питання, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до приписів ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Вказана норма кореспондується з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Згідно з ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

За приписами ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

За приписами ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частин 1-2 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

З матеріалів справи судом встановлено, що інформацію про необхідність виплати позивачу грошових коштів на виконання рішення суду у цій справі відповідачем включено до розрахунку потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатки за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення на червень 2026 року. Станом на 01.07.2026 інформації про виплату нарахованих позивачу коштів суду не надано.

Отже, станом на 01.07.2026 рішення суду у цій справі відповідачем не виконане в частині виплати позивачу нарахованої суми.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відсутні.

З наданих відповідачем до звіту документів, судом встановлено, що відповідачем вчиняються дії на виконання судового рішення.

Суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Враховуючи те, що відповідачем здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача, відповідач не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту в цілому та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв`язку з чим, суд вважає можливим прийняти звіт відповідача про виконання рішення суду.

При цьому, у відповідності до положень частини 11 статті 382-3 оскільки судом встановлено виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень не в повному обсязі, суд не припиняє здійснення судового контролю, а встановлює новий строк для подання звіту протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.

Керуючись статтями 248, 370, 371, 382 - 382-3 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2024 у справі №280/2146/24.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2024 у справі №280/2146/24 (з доказами направлення копій звіту та доданих до нього документів позивачу), та зобов`язати відповідача надати до суду підтвердження його активних дій, спрямованих на виконання судового рішення, доказів, які б свідчили про вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, спрямованих на виконання вказаного судового рішення в частині виплати нарахованих позивачу коштів, зокрема, порушення питання щодо виділення бюджетних коштів на виконання судових рішень, в тому числі, задля можливості фінансування виплати здійснених позивачу нарахувань.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Ухвалу складено та підписано 01.07.2026.

Суддя Р.В. Кисіль