Рішення № 137857028, 30.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2026 року м. Ужгород№ 260/1236/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Львівського державного університету безпеки життєдіяльності в особі відокремленого структурного підрозділу Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, -

В С Т А Н О В И В:

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) в особі відокремленого підрозділу в особі вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у розмірі 200412,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом ГУ ДСНС України у Закарпатській області (по особовому складу) №571-НК/52 від 10 грудня 2025 року відповідача було звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 8 (у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту) з посади пожежний-рятувальник 19 державної пожежно-рятувальної частини (м. Тячів) 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Закарпатській області. Отже, під час укладання контракту відповідачу було відомо, що у разі дострокового припинення контракту про проходження служби цивільного захисту, він повинен відшкодувати витрати на його утримання в закладі освіти. Згідно з довідкою-розрахунком №75 від 16.01.2026 про фактичні витрати пов`язані з утриманням у Вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) ОСОБА_1 за період з 31.08.2020 по 22.12.2022 сума витрат, яка підлягає відшкодуванню з нього, складає 200 412,89 грн., а тому вказані кошти підлягають примусовому стягненню у судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 171 КАС України, суддею Гебеш С.А. надіслано запит до Центру надання адміністративних послуг Іршавської ОТГ про надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 . У відповідь на вказаний запит, Іршавська міська рада надіслала на адресу суду інформацію, відповідно до якої підтверджено адресу реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Позивачем подано заяву про усунення недоліків та долучено квитанцію про сплату судового збору. Недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 02.04.2026 року позивачем усунуто повністю та у термін вказаний судом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст. 262 КАС України, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження від 17.04.2026 року надіслано на адресу відповідача. Однак, до суду повернувся не вручений конверт з вмістом судового поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній».

Частиною 4 ст.124 КАС України встановлено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з ч.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч.11 ст.126 КАС України копія ухвали від 17 квітня 2026 року вручена відповідачу належним чином.

Враховуючи те, що суд вжив передбачені КАС України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного позовного провадження та про встановлений судом строк для подання відзив на позовну заяву у цій адміністративній справі, проте станом на час прийняття рішення у ній відзиву на позовну заяву від останньої не надійшов, суд відповідно до вимог ч.6 ст.162 КАС України розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач, ОСОБА_1 відповідно до витягу з наказу з кадрових питань (особового складу) №223 від 31.08.2020 був зарахований до Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) на денну форму навчання за державним замовленням, прийнятий на службу цивільного захисту, зарахований до кадрів ДСНС України та призначений на посаду курсанта. З моменту зарахування йому було присвоєно спеціальне звання рядового служби цивільного захисту та забезпечено всіма видами курсантського забезпечення. Училище є державним закладом освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку фахівців для сфери цивільного захисту та є відокремленим структурним підрозділом Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.

28.08.2021 між Училищем та відповідачем було укладено контракт про навчання (проходження служби цивільного захисту) №60/21, згідно з яким ОСОБА_1 підтвердив ознайомлення з нормативно-правовими актами, що регулюють проходження служби цивільного захисту, та добровільно взяв на себе зобов`язання проходити службу в органах і підрозділах ДСНС України на посадах молодшого, середнього або старшого начальницького складу не менше трьох років після завершення навчання. Надалі, після закінчення навчального закладу, ним було підписано контракт та зміни до контракту про проходження служби цивільного захисту №274/22 від 22.12.2022 строком на три роки, якими, з урахуванням вимог чинного законодавства, передбачався обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у закладі освіти, у разі звільнення зі служби цивільного захисту протягом трьох років після завершення навчання з підстав, не віднесених до винятків, визначених законодавством.

Наказом Головного управління ДСНС України у Закарпатській області №571-НК/52 від 10.12.2025 відповідача було звільнено зі служби цивільного захисту з посади пожежного-рятувальника 19 державної пожежно-рятувальної частини (м. Тячів) на підставі підпункту 8 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту, а саме у зв`язку з вчиненням проступку, несумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту. Таким чином, звільнення відбулося до спливу трирічного строку служби після закінчення навчання, а тому, на думку позивача, у відповідача виник обов`язок відшкодувати витрати, понесені державою на його підготовку.

Згідно з довідкою-розрахунком №75 від 16.01.2026 загальна сума витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у Вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності за період з 31.08.2020 по 22.12.2022, становить 200 412,89 грн, у тому числі грошове забезпечення 136 984,59 грн, продовольче забезпечення 44 470,68 грн, речове забезпечення 2 069,00 грн, медичне забезпечення 161,36 грн та оплата комунальних послуг і енергоносіїв 16 727,26 грн. 27.01.2026 відповідачу було направлено повідомлення про необхідність добровільного відшкодування зазначених витрат протягом 30 днів з моменту його отримання, яке було вручено 05.02.2026. Оскільки у встановлений строк кошти сплачені не були, позивач звернувся до суду з вимогою про їх стягнення у судовому порядку.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Кодексу цивільного захисту України, до персоналу (кадрів) органів та підрозділів цивільного захисту належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.

Відповідно до ст. 101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 103 Кодексу цивільного захисту України, контракт про навчання (проходження служби цивільного захисту) може бути укладено з особою, зарахованою за денною формою здобуття освіти до закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або до його відокремленого структурного підрозділу.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 Кодексу цивільного захисту України, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або в їх відокремлених структурних підрозділах, у разі дострокового припинення (розірвання) контракту про навчання (проходження служби цивільного захисту), крім осіб, звільнених із служби цивільного захисту з підстав, передбачених пунктами 3, 5 частини першої цієї статті, а також особи начальницького складу, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або його відокремленого структурного підрозділу, крім осіб, звільнених із служби цивільного захисту з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 5 частини першої цієї статті, відшкодовують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або в його відокремленому структурному підрозділі, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, або в їх відокремлених структурних підрозділах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2023 року №443 (далі - Порядок №443).

Згідно з п. 3 цього Порядку, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим та медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг.

Відповідно до п. 4 Порядку №443, витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її навчання за денною формою здобуття освіти за державним замовленням.

Пунктом 5 Порядку №443 визначено, що після видання наказу про відрахування із закладу вищої освіти особи керівник закладу вищої освіти або за його дорученням інша посадова особа видає під особистий підпис зазначеній відрахованій особі повідомлення із зобов`язанням відшкодувати ДСНС протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

У разі звільнення із служби особи до моменту відпрацювання нею трьох років після закінчення закладу вищої освіти територіальний орган ДСНС, у якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це закладу вищої освіти, у якому особа навчалася. У такому випадку повідомлення особі може бути видано під особистий підпис або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку

Як слідує зі змісту Контракту та зміни до контракту про проходження служби цивільного захисту №274/22 від 22.12.2022 року, укладеного між позивачем та відповідачем, останній ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і добровільно взяв на себе зобов`язання проходження службу цивільного захисту в органах чи підрозділах ДСНС не менше трьох років після закінчення навчання.

Наказом Львівського Державного університету безпеки життєдіяльності від 31.08.2020 року №223 відповідач був зарахований до училища на денну форму навчання за державним замовленням, прийнятий на службу цивільного захисту, зарахований в кадри ДСНС та призначений на посаду курсанта Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця), якому присвоєно спеціальні звання рядовий служби цивільного захисту та поставлено на всі види курсантського забезпечення з 31.08.2020.

Відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Закарпатській області (по особовому складу) №571-НК/52 від 10 грудня 2025 року відповідача було звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 8 (у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту) з посади пожежний-рятувальник 19 державної пожежно-рятувальної частини (м. Тячів) 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Закарпатській області.

Згідно з довідкою-розрахунком про фактичні витрати №75 від 16.01.2026 року, сума витрат пов`язаних з утриманням у Вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) ОСОБА_1 за період з 31.08.2020 по 22.12.2022 сума витрат, яка підлягає відшкодуванню з нього, складає 200 412,89 грн.

Доказів погашення відповідачем заборгованості в зазначеному розмірі матеріали справи не містять.

Жодних пояснень чи додаткових доказів від відповідача на адресу суду не надходило, хоча він був належним чином повідомлений про даний адміністративний спір.

Враховуючи встановлені судом обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Львівського державного університету безпеки життєдіяльності є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти, у розмірі 200 412,89 грн.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, такі не підлягають стягненню, оскільки в даній справі не залучалися свідки та не проводились експертизи.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Львівського державного університету безпеки життєдіяльності в особі відокремленого структурного підрозділу Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (вул. Клепарівська, буд. 35, м. Львів, Львівська область, 79007, код ЄДРПОУ6 08571340) в особі відокремленого структурного підрозділу Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) (вул. Генерала Арабея, буд. 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21020) код ЄДРПОУ: 38821236) витрати, пов`язані з його утриманням у цьому закладі освіти, у розмірі 200 412,89 грн. (двісті тисяч чотириста дванадцять гривень вісімдесят дев`ять копійок)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.А. Гебеш