Рішення № 137856683, 01.07.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/24060/25

категорія 112010205

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії та скасування рішення від 24.09.2025 №918250802435 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в призначенні (переведені) та виплаті ОСОБА_1 з 17.09.2025 позивачу пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , особи з інвалідністю 1 групи захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС 1 категорії у розмірі 10-ти мінімальних пенсій передбачених статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.09.2025 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахування раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що є вдовою особи з інвалідністю 1 групи, яка пов`язана із впливом аварії на ЧАЕС. Вважає, що має право на призначення їй пенсії по втраті годувальника та виплату їй десяти мінімальних пенсій за віком на підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв`язку із чим нею була подана заява до органів Пенсійного фонду України про призначення та виплати їй пенсії по інвалідності на підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовлено позивачу у переведенні її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника та виплати 10 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відмова мотивована тим, що в її паспортних даних та свідоцтвом про одруження є розбіжності, а саме в по батькові заявниці " ОСОБА_3 " та по батькові померлого годувальника " ОСОБА_4 ". Вказане рішення на думку позивача є протиправним, оскільки це призводить до порушення прав позивачки на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

10.11.2025 від ГУ ПФУ в Житомирській області надійшов відзив на адміністративний позов вх. №81043/25, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що ОСОБА_1 не отримує пенсію по інвалідності, обчислену за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачка з 27.12.2001 отримує пенсію за віком, розмір якої обчислено за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». ОСОБА_1 жодного відношення до виплат за нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не має, так як не є інвалідом в наслідок аварії на ЧАЄС та не має каліцтва/захворювання, пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС. Тому права на виплату 10 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не має. Крім того, у п.2 відзиву відповідач просить залучити як третю особу у справі.

11.11.2025 на адресу суду від відповідача - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області надійшов відзив вх. №81511/25. Відповідно до змісту якого відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування відзиву зазначає, що позивачці відмовлено у переводі на інший вид пенсії у зв`язку з тим, що були розбіжності у прізвищі заявниці, а не з підстав перерахунку та виплати пенсій у розмірі 10-ти мінімальних пенсій передбачених статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Щодо перерахунку у розмірі 10-ти мінімальних пенсій, то відповідач зазначає, що відповідно до ч.1 ст.54 цього ж Закону визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 19861990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством, та не передбачає розрахунок, виходячи із мінімальної пенсії про що просить позивачка у своїх позовних вимогах.

Згідно норм цього ж Закону передбачено, що пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні у розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника, на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100% пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.

Згідно зі ст.37 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія в разі втрати годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника, на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100% пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

З аналізу цих норм можна дійти висновку, що отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що отримувала померла особа, тобто, нарахування пенсії відбувається з фактичного її розміру.

18.11.2025 на адресу суджу від позивачки надійшла відповідь на відзив вх. №82956/25, відповідно до змісту якої позивач з доводами відзиву не погоджується, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залучення Міністерства соціальної політики України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача відмовлено.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком.

Є вдовою особи з інвалідністю 1 групи, захворювання пов`язаного із впливом аварії на ЧАЕС 1 категорії - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в перерахуванні та призначення пенсії з 28.08.2024 ОСОБА_2 по інвалідності пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи 1 групи в розмірі - 10 мінімальних пенсій, відшкодувати шкоду, якої позивач зазнав внаслідок дії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії з 28.08.2024 ОСОБА_2 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про закриття провадження у справі від 13.06.2025 вх. №48239/25 задоволено. Закрито провадження в адміністративній справі №240/5826/25 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії на підставі пункту 5 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку зі смертю позивача.

Позивачка вважає, що статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", її віднесено до 1 категорії ЧАЕС по втраті годувальника.

На підставі чого, вважаючи, що вона має право на призначення їй пенсії по втраті годувальника та виплату їй десяти мінімальних пенсій за віком на підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перехід на пенсію по втраті годувальника чоловіка та проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Заява ОСОБА_1 про переведення на інший вид пенсії та перерахунок пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за принципом екстериторіальності.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за результатом розгляду заяви позивачки прийнято рішення від 24.09.2025 №918250802435 про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника та проведенні перерахунку пенсії позивачки відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з посиланням на розбіжності у паспортних даних з свідоцтвом про одруження. Відмова мотивована тим, що в її паспортних даних та свідоцтвом про одруження є розбіжності, а саме в по батькові заявниці " ОСОБА_3 " та по батькові померлого годувальника " ОСОБА_4 " (а.с.16).

Про вказане рішення позивачку листом від 25.09.2025 №0600-0211-8/8490 повідомило Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (а.с.15).

Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Стосовно переведення на пенсію по втраті годувальника суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються, зокрема, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

За приписами частини 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За приписами частини 2 статті 36 Закону №1058-ІV непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону №1058-IV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, з огляду на системний аналіз наведених норм юридичне значення для призначення пенсії у разі втрати годувальника має встановлення факту перебування особи на утриманні.

При цьому, відповідно до частини 1 та 2 статті 38 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно з частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Пунктом 3 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV також передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 №22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 2.3 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи: 1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія; 3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником; 4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; 5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) відомості про місце проживання; 9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника); 11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).

Судом встановлено, що померлий годувальник позивача - ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1 категорії.

ОСОБА_2 встановлено 1 групу інвалідності, за захворювання яке пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС (довідка МСЕК серія 12 ААГ №409762 а.с.9).

Відповідно до експертного висновку від 22.09.2023 №7120 встановлено що захворювання ОСОБА_2 пов`язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.10), а також згідно експертного висновку від 18.08.2025 №6672 захворювання ОСОБА_2 призвело до смерті, пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС (а.с.11).

Позивач згідно посвідчення № НОМЕР_1 від 24.09.2025 є дружиною померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків ЧАЕС категорії 1 (а.с.12).

Судом проаналізовано зміст статті 54 Закону №796-ХІІ відповідно до якої пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

З аналізу вищевказаних норм судом не встановлено заборон на переведення позивачки за її бажанням на інший вид пенсії, навіть у разі якщо після переведення на інший вид пенсії її розмір зменшиться.

У спірному рішенні зазначено, що підставою для відмови позивачці у переведенні на пенсію по втраті годувальника слугували розбіжності в її паспортних даних та свідоцтвом про одруження є розбіжності, а саме в по батькові заявниці " ОСОБА_3 " та по батькові померлого годувальника " ОСОБА_4 ".

Щодо розбіжностей по батькові із записами в свідоцтві про одруження та паспортними даними, то суд зазначає про таке.

Розбіжності виникли внаслідок запису у свідоцтві про одруження позивача з померлим годувальником російською мовою варіантів форми імені по батькові від особового імені " ОСОБА_4 " (а.с.12).

Отже, суд доходить висновку, що різне написання по батькові померлого годувальника не може нівелювати право позивачки на перехід на інший вид пенсії та позбавляти її права на належне пенсійне забезпечення.

Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.09.2025 №918250802435 про відмову у переведенні позивачки на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на переконання суду, є проявом надмірного формалізму, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стосовно позовних вимог щодо виплати позивачці з 17.09.2025 пенсії по втраті годувальника, який мав статус особи з інвалідністю 1 групи захворювання якого пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС 1 категорії у розмірі 10-ти мінімальних пенсій передбачених статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Так, за приписами абзацу четвертого частини 3 статті 36 Закону №1058-ІV члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

У зв`язку з цим необхідно зобов`язати орган Пенсійного фонду України, рішення якого скасовується, повторно розглянути заяву позивачки з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на зазначені вище встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з урахуванням ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача є:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.09.2025 №918250802435;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії (переведення) з пенсії за віком на пенсію у зв`язку із втратою годувальника від 17.09.2025 №4290, та вирішити питання про призначення/перехід на інший вид пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача виконати негайно рішення суду в межах суми платежу за один місяць, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, негайне виконання в межах суми платежу за один місяць застосовується у разі стягнення грошових сум з відповідача.

Оскільки способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити призначення (переведення) на інший вид пенсії, а не стягнення грошових сум, негайне виконання рішення суду не застосовується.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд стягує судові витрати позивача щодо сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76017, ЄДРПОУ 20551088), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.09.2025 №918250802435 про відмову в призначенні (переведені) ОСОБА_1 з 17.09.2025 на пенсію по втраті годувальника відповідно до норм статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії (переведення) з пенсії за віком на пенсію у зв`язку із втратою годувальника від 17.09.2025 №4290 та вирішити питання про призначення/перехід на інший вид пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні суду у справі №240/24060/25.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

01.07.26