Ухвала суду № 137856303, 29.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 червня 2026 рокуСправа № 160/15903/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.06.2025 року за номером 047050018932 щодо відмови ОСОБА_1 - в призначені пенсії за віком з 63 років.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 63 років на підставі заяви від 11 червня 2025 року у відповідності з частиною першою статті 26 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи виплату з 22 травня 2025 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску;

- доказів доплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 120 грн.

Представник позивача 23.06.2026 на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надано докази доплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 120 грн, а також заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, зокрема, що позивач через деякий час після отримання оскаржуваного рішення (25.06.2025), не маючи ніякого юридичного досвіду, вирішила оскаржити вказане рішення в судовому порядку, при цьому їй у Камянському сервісному центрі не роз`яснено, що цю дію потрібно виконати у 6-ти місячний строк. За матеріальною та юридичною підтримкою вона ( ОСОБА_1 ) звернулася до старшої сестри. Отримавши необхідну матеріальну допомогу, ОСОБА_1 23.09.2025 року, тобто через 3 місяці після 25.06.2025 року, звернулась до адвоката Чебикіна В.П. за наданням правової допомоги. В той самий день (23.09.2025 р.) був укладений договір про надання ОСОБА_1 правової допомоги. 08.10.2025 року позивач звернулась до суду щодо оскарження спірного рішення. Рішенням від 16.03.2026 у справі №160/29825/25 у задоволенні позову відмовлено, оскільки позовні вимоги заявлено до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, при цьому, останній оскаржуване рішення не приймав.

При цьому, представник позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду висловлює критику щодо змісту рішення від 16.03.2026 у справі №160/29825/25 та наголошує, що позивач ОСОБА_1 не є винною в порушенні строку звернення з позовом до суду, починаючи з 25.06.2025 року по 02.06.2026 року, оскільки вона вже через три місяця після того, як їй стало відомо про судове рішення про відмову в її заяві про призначення пенсії з 63-х років, звернулася з відповідною позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо захисту її прав та законних інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Натомість у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не вказав, які саме об`єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Представник позивача не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічні висновки щодо порядку обчислення строків звернення до суду у справах з подібними спірними правовідносинами, а також оцінки поважності причин їх пропуску викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/68/20, від 09 лютого 2022 року у справі №9901/473/21.

Доводи представника позивача щодо відсутності достатніх юридичних знань у позивача суд оцінює критично, оскільки відсутність у позивача юридичної освіти чи необізнаність з нормами законодавства мають суб`єктивний характер та не є достатньою підставою для поновлення процесуального строку.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.02.2023 у справі №360/3398/21 (пункт 38).

Суд зазначає, що матеріали справи містять договір про надання правничої допомоги від 23.09.2025,укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Чебикіним Віталієм Петровичем, відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених Договором та у відповідності із Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Адвокат зобов`язується надати Клієнту юридичну допомогу щодо консультування та захисту прав і свобод Клієнта, представляти законні інтереси Клієнта в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах України всіх інстанції, в Верховному Суді України, в органах державної виконавчої служби.

Разом цим, суд наголошує, що посилання представника позивача про на розгляд попередньої справи №160/29859/25 також не обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду у справі №160/15903/26.

Суд не дає оцінку пред`явленню позову до неналежного відповідача, визначенню суб`єктного складу або способів захисту у справі №160/29859/25 та наголошує, що вказані обставини також мають суб`єктивний характер та не переривають перебіг строків звернення до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у цій справі.

Суд наголошує, що звернення ОСОБА_1 до адвоката за правовою допомогою є початком реалізації позивачем свого права на судовий захист.

Таким чином, суд, оцінивши доводи позивача в обґрунтування підстав поновлення строку звернення до суду з даним позовом, дослідивши подані на усунення недоліків позовної заяви документи, дійшов висновку, що наведені у заяві позивача причини пропуску строку звернення до суду є неповажними. При цьому, подаючи заяву про поновлення пропущеного строку на подання позову, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Таким чином, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду суд вважає за необхідне відмовити.

Приписами ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За змістом ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. 122, ст. 169, ст. 294, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Калугіна