Ухвала суду № 137856247, 29.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

29 червня 2026 р.Справа №160/8374/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

перевіривши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Скоробогатька Володимира Юрійовича про забезпечення позову в адміністративній справі №160/8374/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просить:

-визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену у вигляді довідки ВЛК № 2026-0215-2015-3115-0 від 15.02.2026 року, за результатами проведеного медичного огляду відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за його відсутністю та якого визнано придатним до військової служби;

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Позовну заяву подано та підписано представником позивача - адвокатом Скоробогатьком В.Ю.

Разом з позовною заявою представником позивача адвокатом Скоробогатьком В.Ю. подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 заяву про забезпечення позову повернуто без розгляду через відсутність доказів сплати судового збору.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позову.

16.04.2026 від позивача представника позивача - адвоката Скоробогатька В.Ю. надійшла заява про усунення недоліків, до якої було долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору за подання позову у розмірі 2129,92 грн.

13.04.2026 представником позивача адвокатом Скоробогатьком В.Ю. повторно подано заяву про забезпечення позову, долучивши докази сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

16.04.2026 від позивача представника позивача - адвоката Скоробогатька В.Ю. надійшла заява про усунення недоліків, до якої було долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору за подання позову у розмірі 2129,92 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8374/26; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Цією ухвалою суду витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 усі докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття рішення, оформленого довідкою №2026-0215-2015-3115-0 від 15.02.2026; картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ); копію наказу в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ).

19.06.2026 представником - позивача адвокатом Скоробогатьком В.Ю. подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 заяву про забезпечення позову повернуто без розгляду через відсутність доказів сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 усі докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття рішення, оформленого довідкою №2026-0215-2015-3115-0 від 15.02.2026; картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ); копію наказу в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ).

25.06.2026 представником позивача адвокатом Скоробогатьком В.Ю. подано заяву про забезпечення позову, долучивши докази сплати судового збору, в якій просить суд:

-вжити заходи забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у справі № 160/8374/26, а саме: заборонити командиру військової частини НОМЕР_3 та іншим уповноваженим особам органів військового управління видавати накази та вчиняти будь-які дії щодо направлення ОСОБА_1 на виконання бойових (спеціальних) завдань у зоні збройного конфлікту до набрання законної сили рішенням суду у справі № 160/8374/26.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом у справі № 160/8374/26 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому, зокрема, просить суд визнати протиправними та скасувати постанову ВЛК і наказ про мобілізацію. 09.05.2026 командиром військової частини НОМЕР_3 було видано наказ № 80-РС від 09.05.2026, яким позивач ОСОБА_1 прийняв справи та посаду оператора безпілотних літальних апаратів 1 відділення вогневої підтримки взводу безпілотних наземних систем вогневої підтримки роти безпілотних наземних систем частини НОМЕР_3 . 11.05.2026 позивач подав рапорт ID р3495488 на ім`я командира в/ч НОМЕР_3 , підтвердивши прийняття зазначеної посади. Таким чином, позивач ОСОБА_1 переведений до нової Військової частини НОМЕР_3 та призначений на бойову посаду оператора БПЛА, що передбачає безпосередню участь у виконанні бойових та спеціальних завдань в умовах зони збройного конфлікту. Зважаючи на нагальність ситуації, подання цієї заяви обумовлено ризиком ненасильницького, але незворотного ускладнення виконання майбутнього рішення суду, у разі направлення позивача на виконання бойових завдань до вирішення справи по суті. За таких обставин, наявні підстави для забезпечення позову.

Положенням частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням приписів частини першої статті 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану представником позивача заяву про застосування заходів забезпечення позову, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).

З огляду на приписи наведеної статті, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

У спірному випадку ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач-2).

Суд зазначає, що предметом заявленого позову є визнання протиправними та скасування постанови відповідача-1, оформленої у вигляді довідки ВЛК № 2026-0215-2015-3115-0 від 15.02.2026, а також наказ відповідача-2 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

За змістом заяви про забезпечення позову, підставою для звернення до суду із цим позовом є, на переконання позивача, протиправні дії відповідачів - Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо його мобілізації, оскільки він не підлягає мобілізації, а підлягав визнанню непридатним до військової служби за станом здоров`я, що не було враховано відповідачем-1, крім того йому не вручались повістки про проходження медичного огляду чи мобілізації, не вручалось для ознайомлення і довідка ВЛК, згідно з якою він визнаний придатним до військової служби.

Отже, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач наголошує на очевидній протиправності рішень відповідачів щодо визнання його придатним до військової служби, щодо призову, що у даному випадку не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача у разі задоволення пред`явленого ним позову, зумовить необхідність докладати значні зусилля для поновлення цих прав у спірних правовідносинах або навіть може призвести до незворотніх наслідків.

Щодо «очевидності» ознак протиправності дій відповідачів та порушення прав позивача оскаржуваними рішеннями, суд зазначає, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони (рішення, дії чи бездіяльність) повинні свідчити про протиправність поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності рішень, дій/бездіяльності у спірних правовідносинах, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що таке рішення, дії (бездіяльність) явно суперечать вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 КАС України, порушують права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

При цьому, твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії/бездіяльність суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

В даному випадку представником позивача не надано належних та допустимих доказів очевидності ознак протиправності рішень відповідачів у спірних правовідносинах поза розумним сумнівом, що в свою чергу, має бути досліджено судом при вирішенні справи під час судового розгляду.

При цьому, доводи представника позивача про непогодження з рішеннями відповідачів щодо визнання його придатним до військової служби, щодо мобілізації, що зарахування до особового складу військової частини не вказують на очевидність ознак протиправності таких дій суб`єкта владних повноважень, а судження представника позивача щодо цього мають оціночний, тобто суб`єктивний характер.

Наведеним обставинам може бути надана правова оцінка при розгляді справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу, що пунктом 5 частини третьої статті 151 КАС України чітко визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Оскільки в оскаржуваних рішеннях ІНФОРМАЦІЯ_1 , як стверджує представник позивача, йдеться щодо придатності позивача до військової служби, щодо мобілізації, щодо зарахування до особового складу військової частини НОМЕР_1 , а представник позивача у якості забезпечення позову просить заборонити Військовій частині НОМЕР_3 та іншим уповноваженим особам органів військового управління, тобто в т.ч. невизначеному колу осіб, видавати накази та вчиняти будь-які дії щодо направлення ОСОБА_1 на виконання бойових (спеціальних) завдань у зоні збройного конфлікту до набрання законної сили рішенням суду у справі, то фактично йдеться про зупинення реалізації можливих рішень іншого/інших суб`єкта/суб`єктів владних повноважень по відношенню до позивача, що не стосується предмету заявленого спору у цій справі.

Водночас, заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 151 КАС України, в редакції Закону України від 08.07.2022 № 2359-ІХ, чинній з 27.07.2022, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Таким чином, повноваження суду обмежені у застосуванні заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Разом з цим, зміст заяви про забезпечення позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно з положень статті 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки представником позивача жодних доказів, у розумінні статей 73, 76 КАС України, на підтвердження вказаних у заяві обставин не надав, доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду надано не було.

За таких обставин, наведені доводи у межах поданої заяви про забезпечення позову не є достатніми та обґрунтованими, у зв`язку із чим суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Водночас, суд наголошує, що порушене право позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде встановлено судом під час розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Скоробогатька Володимира Юрійовича про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Бухтіярова