Рішення № 137854948, 23.06.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1629/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення із відповідачки заборгованості, мотивуючи його тим, що 01 липня 2020 року відповідачка уклала з ТОВ «Просто Позика» договір №007/04194/07/20, на підставі якого отримала кредитні кошти в сумі 40000,00 грн. 30 вересня 2021 року між ТОВ «Просто Позика» та ТОВ «Фактор П» укладено Договір факторингу №24-ФП-ПП-202109, відповідно до якого ТОВ «Просто Позика» передає ТОВ «Фактор П» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фактор П» приймає належні ТОВ «Просто Позика» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі Боржників. Відповідачка, скориставшись кредитними коштами, свої зобов`язання щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків належним чином не виконує, внаслідок чого станом на день подання позову у неї виник борг в сумі 54344,00 грн, з яких: 20446,69 грн заборгованість за тілом кредиту, 33897,31 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення прав вимоги. У добровільному порядку ОСОБА_1 не вчиняє дій, спрямованих на погашення заборгованості. Тому позивач звернувся з вказаним позовом до суду і просить стягнути з відповідача борг по кредиту в сумі 54344,00 грн, сплачений ним судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Ухвалою суду від 13 травня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому вона просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з тим, що позивачем не доведено факт відступлення права вимоги ТОВ «Просто позика» на користь ТОВ «Фактор П». Зазначає, що не отримано повідомлення про нібито відступлення права вимоги.

Від представника позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» надійшла відповідь на відзив, в якому зазначає, що договір факторингу № 24-ФП-ПП-202109 від 30 вересня 2021 року разом з належним чином засвідченим витягом з Реєстру боржників є належними, допустимими доказами переходу права вимоги від ТОВ «Просто Позика» до ТОВ «Фактор П», а доводи відповідача про відсутність підпису первісного кредитора на витязі не впливають на дійсність відступлення права вимоги та не спростовують надані позивачем докази. Неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання. Боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не втрачає обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним. Відповідачка не надала суду жодного доказу, яким би підтверджувався факт відсутності у неї заборгованості.

Від відповідачки ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вона зазначає, що заборгованість перед ТОВ «Просто Позика» було рефінансовано та значну частину 17611,00 грн було погашено 31 березня 2023 року, що підтверджується квитанцією. Поданий позивачем витяг без підпису, печатки та інших необхідних реквізитів ТОВ «Просто Позика», а відтак поданий позивачем у справу документ, який ним іменується як витяг з Реєстру боржників, не є засвідченим належним чином.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Повно, об`єктивно та всебічно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 01 липня 2020 року відповідачка отримала кредит від ТОВ «Просто Позика», згідно з умовами якого кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (кредит) в сумі 40 000,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Сума кредиту, яка зазначена у цьому договорі, надається позичальнику в готівковій формі у національній валюті України. Кредит надається на умовах терміновості, повернення та платності. Кредит повертається позичальником кредитодавцю шляхом виплат кожні 15 календарних днів у національній валюті України. Строки кредиту, проценти та неустойка, зазначені в договорі, залишаються незмінними протягом усього періоду дії кредитного договору. Розмір ануїтетних платежів (тіло кредиту і проценти), терміни нарахування та їх сплати визначаються згідно із графіком платежів, що подається в додатку № 2 цього договору в дату підписання кредитного договору. Сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 161,6755% річних від суми кредиту з першого по 11 платіж та 2 578,3989% річних з 12 до останнього платежу згідно з графіком платежів, у розрахунку зі сплатою кожні п`ятнадцять днів - 6,6442% з першого по 11 платіж та 105,9616% з 12 до останнього платежу, за період дії договору - 248,6867%. Дата першого платежу 16 липня 2020 року. Дата платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається графіком платежів, що є невід`ємною частиною договору. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту та проценти, нараховані за користування кредитом, частинами у сумі та строки, визначені в графіку платежів. Загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів становить 88 938 грн. Реальна річна процентна ставка по кредиту становить 248,6867%. (матеріали електр. справи).

01 липня 2020 року ТОВ «Просто Позика» надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 40000,00, що підтверджується видатковим касовим ордером (матеріали в елек. вигляді).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №007/04194/07/20 від 01 липня 2020 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 54344,00 грн (матеріали в елек. вигляді).

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог статтей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

30 вересня 2021 року між ТОВ «Просто Позика» та ТОВ «Фактор П» укладено Договір факторингу №24-ФП-ПП-202109, відповідно до якого ТОВ «Просто Позика» передає ТОВ «Фактор П» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фактор П» приймає належні ТОВ «Просто Позика» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі Боржників (матеріали в елек. вигляді).

В матеріалах електронної справи також наявні Акти приймання-передачі відступлених прав вимоги (додаток № 3 до Договору), які належним чином засвідчені та підтверджують перехід права вимоги від первісного кредитора до його правонаступника.

Відповідно до Реєстру Боржників до Договору факторингу №24-ФП-ПП-202109 від 30 вересня 2021 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача в розмірі 54344,00 грн, з яких: 20446,69 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 33897,31 грн- заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (матеріали в елек. вигляді).

У постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 відображений правовий висновок, згідно з яким належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 2-2035/11, від 13 листопада 2024 року №709/1151/24, від 22 листопада 2024 року №601/1776/24).

Отже, виходячи з положень статті 516 ЦК України та судової практики, за відсутності повідомлення боржника про заміну кредитора, виконання боржником своїх зобов`язань перед первісним кредитором вважається належним. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази такого виконання зобов`язання на користь первісного кредитора, тому відповідач не звільняється від виконання зобов`язання на користь позивача у справі, який належним чином підтвердив факт переходу до нього права вимоги до відповідача за кредитним договором.

Що стосується твердження відповідача про сплату боргу згідно з квитанцією від 31 березня 2023 року в розмірі 17 611,00 грн на користь ТОВ «Просто Позика» за кредитним договором № 007/05332/09/21 від 23 вересня 2021 року, то суд вказаний доказ не бере до уваги, оскільки предметом розгляду у цій справі є заборгованість за договором № 007/04194/07/20 від 01 липня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Просто Позика». Долучена квитанція стосується іншого кредитного договору та не підтверджує здійснення будь-яких платежів за договором, який є предметом цього судового розгляду.

Отже, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 007/04194/07/20 від 01 липня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Просто Позика».

Відповідач не сплачує заборгованість по кредитному договору ні первісному, ні новому кредитору.

Враховуючи викладене, із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 007/04194/07/20 від 01 липня 2020 року у розмірі 54344,00 грн на користь позивача.

Так, представник позивача просить стягнути витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

У цьому випадку позивач підтверджує понесення ним витрат на професійну правничу допомогу такими доказами, а саме договором про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, прайс-листом АО «Лігал Ассістанс», в якому визначено вартість послуг, витягом з Акту №31 про надання юридичної допомоги від 31 березня 2026 року, заявкою на надання юридичної допомоги №1836 від 02 березня 2026 року (матеріали електр. справи).

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності розміру витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем документи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт.

Отже, з урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2662,40 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371) заборгованість за кредитними договорами №007/04194/07/20 від 01 липня 2020 року в загальному розмірі 54 344 (п`ятдесят чотири тисячі триста сорок чотири) гривні 00 копійок, судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей