Ухвала суду № 137852315, 01.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/43441/25

Провадження № 1-кс/947/9295/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000253 від 20.02.2024 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Луганської області, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , командира роти (в/ч НОМЕР_1 ), раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Суть клопотання.

Слідчому судді Київського районного суду м. Одеси надійшло на розгляд клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000253 від 20.02.2024 року відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України.

За результатами проведення досудового розслідування обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 26.06.2026 спрямовано до Доброславського районного суду Одеської області для розгляду по суті. Станом на 29.06.2026 підготовче судове засідання не призначено. В свою чергу, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 01.07.2026.

Прокурор зазначає, що у разі не продовження запобіжного заходу, враховуючи обґрунтованість підозри, можуть існувати ризики не процесуальної поведінки обвинуваченого, що в свою чергу свідчить про необхідність у продовженні запобіжного заходу.

Позиція учасників судового засідання.

Прокурор обґрунтував клопотання вимоги якого підтримав та просив задовольнити.

Захисник обвинуваченого проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у задоволенні клопотання, застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, якими обґрунтовуються доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Вирішуючи питання доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Зі змісту ст.199 КПК України вбачається, що підставами продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З клопотання вбачається, що в рамках вказаного кримінального провадження, за обставин викладених у клопотанні, 17.04.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 364 КК України пособництво у зловживанні владою або службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, використанні службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди державним інтересам вчинене організованою групою;

ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України пособництво у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки державним інтересам вчинене організованою групою;

ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України пособництво в складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих документів вчинене організованою групою;

ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України - пособництво в ухиленні військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.

Наразі відносно ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 150 (сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 200 (чотириста п`ятдесят тисяч двісті) гривень, строк дії якого спливає 01.07.2026 року.

Як вбачається з матеріалів клопотання, за результатами проведення досудового розслідування обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 спрямовано до Доброславського районного суду Одеської області для розгляду по суті., проте станом на теперішній час підготовче судове засідання не призначено.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого слідчий суддя враховує:

По-перше: Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень перевірялась при застосуванні запобіжного заходу, та при неодноразовому його продовженні.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

По-друге: ступінь ризиків, які стали підставою для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України зокрема, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі буде мати можливість:

- переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що вона має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

-незаконно впливати на свідків та потерпілих;

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Прокурором доведено наявність обставин, які свідчать про необхідність подальшого застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на даний час не втратили своєї актуальності та продовжують існувати. Разом із тим, слідчий суддя вважає, що продовження строку дії запобіжного заходу на запитуваний стороною обвинувачення строк не є необхідним, а тому вважає за доцільне продовжити його на 30 днів

На переконання слідчого судді, зазначений строк є розумним, необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, призначення обвинувального акту до підготовчого засідання, а також для досягнення мети застосування запобіжного заходу без надмірного обмеження прав та свобод особи

Зважаючи на той факт, що ризики передбачені ч.ч. 1 та 3 ст. 177 КПК України продовжують бути актуальними, що в свою чергу свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 6 ст. 199 КПК України, та правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .

Неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Твердження захисника підозрюваного щодо можливості застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні з урахуванням обставин злочину та встановлених ризиків.

На думку слідчого судді судовий розгляд обвинувального акту може стати неможливим у разі ухилення обвинуваченого від суду, внаслідок обрання останньому іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Відомостей про існування обставин, які унеможливлюють перебування обвинуваченого під вартою за станом здоров`я, матеріали провадження не містять.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В частині визначеної ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя приходить до переконання, що визначений розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченого під загрозою звернення застави в дохід держави та забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 30 липня 2026 року включно, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор", з визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу розмірі 150 (сто п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому або заставодавцю мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 строком до 30.07.2026, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в рамках даного кримінального провадження (щодо обставин кримінального провадження);

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну до ГУ ДМС в Одеській області.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1