Ухвала суду № 137849434, 01.07.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1345/26

2/468/1129/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

01.07.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Гапєєвої Т.В., за участю секретаря судового засідання Шутєєвої Н.М., розглянувши у судовому засіданні в м. Баштанка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

За результатами автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Гапєєвій Т.В.

Суддя ухвалою від 28.05.2026 відкрила провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи призначений на 01.07.2026 о 9:45 год.

Представник позивача 01.07.2026 подав заяву про закриття провадження у зв`язку із відмовою від позову, покликаючись на погашення відповідачем заборгованості після подачі позову до суду. Одночасно просить повернути позивачу сплачений судовий збір, посилаючись на ч.3. ст.142 ЦПК України.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлений рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулося поштове відправлення, з відміткою про відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим).

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності та враховуючи клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з таких підстав.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина третя статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

За змістом п.1 ч. 2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно положень п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до змісту ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи, що відмова від позову є безумовним правом позивача, заяву подано уповноваженим представником, якому відомі наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі, про що ним зазначено у заяві про закриття провадження у справі, підстав для неприйняття відмови від позову не встановлено і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін, суд доходить висновку про можливість прийняття відмови від позовних вимог та закриття провадження у справі.

Відповідно до змісту ч.2 ст.255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Представник позивача, посилаючись на положення ч.3 ст.142 ЦПК України, просить повернути сплачений судовий збір.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зміст поданої заяви свідчить про відмову позивача від позовних вимог до початку розгляду справи по суті унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема стаття 13 ЦПК України зобов`язує суд розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог (відповідно суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, та перевіряти законність судових рішень лише в межах вимог заявлених у суді першої інстанції), а учаснику справи надає право розпоряджатися своїми правами, у тому числі вчиняти чи не вчиняти ті чи інші процесуальні дії, на власний розсуд.

Судом встановлено, що позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 3 328 грн. (платіжне доручення №55519948316 від 11.05.2026).

Оскільки за подачу позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн., то суд вважає за можливе повернути АТ «Універсал Банк» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову за дану позовну вимогу, що становить 1 664 грн.

Тому суд вважає, що заява представника в частині повернення сплаченого судового збору підлягає частковому задоволенню у розмірі 50% сплаченого судового збору.

Посилання відповідача на ч. 3 ст. 142 ЦПК України щодо стягнення судового збору з відповідача, є помилковим, оскільки ця норма регулює питання стягнення інших судових витрат, крім судового збору.

Керуючись ст.ст.3-13, 43, 49, 142, 206, 223, 247, п.4 ч.1 ст.255, ст.ст.256, 258, 260, 268, 354 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» про закриття провадження у справі задовольнити частково.

Прийняти відмову представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» від позову, пред`явленого до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 37992030, адреса: пр. Центральний, 141-в, Миколаїв, Миколаївська область, Україна, 54055) повернути повернути Акціонерному товариству «Універсал Банк (ЄДРПОУ 21133352, 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23) 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, тобто 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні, який було сплачено згідно з платіжним дорученням № 55519948316 від 11.05.2026.

Відмовити в частині повернення 50% сплаченого судового збору.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду виготовлено 01.07.2026.

СУДДЯ: