Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" липня 2026 р. Справа153/740/26
Провадження2/153/388/26-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Дзерина М.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивує тим, що 17 липня 2020 року ОСОБА_1 було підписано Анкету-Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 17 липня 2020 року ОСОБА_1 заповнила та підписала Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, відповідно до якої відповідач просив відкрити поточний рахунок, встановити кредитний ліміт та видати платіжну картку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44.40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 28.04.2026 року має заборгованість 47 186 грн. 76 коп., яка складається з наступного: 25274 грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом; 21912 грн. 17 коп. - заборгованість по відсоткам. За таких підстав позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 17.07.2020 року в сумі 47 186 грн. 76 коп. та судові витрати.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 11 травня 2026 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ч.10 ст. 130 ЦПК України якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
З відповіді на запит від 30.04.2026 року №13-02/4-624 встановлено, що ОСОБА_1 знята з реєстрації місця проживання по АДРЕСА_1 за заявою власника житла. Тобто отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи.
Відповідно до ч.10 ст.187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Виклик відповідача ОСОБА_1 було здійснено на підставі ч.10 ст.187 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подала.
Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Акцент Банк» з метою отримання банківських послуг, та підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банк» (Для індивідуальних клієнтів, приватних підприємців та керівників корпоративних клієнтів) у зв`язку з чим став клієнтом АТ «А-Банк». В заяві зазначено, що відповідач при підписанні Анкети-заяви підтвердив, що дана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, становлять Договір про надання банківських послуг.
Також, 17.07.2020 року ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка», наданого АТ «АКЦЕНТ-БАНК», який містить основні умови кредитування: тип кредиту - Поновлювана кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання. Сума / ліміт кредиту, грн. До 50 000 грн До 100 000 грн До 200 000 грн. Строк кредитування 240 місяців Мета отримання кредиту на споживчі цілі. Спосіб та строк надання кредиту Кредитні кошти надаються клієнту у вигляді встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Строк надання кредиту протягом одного дня. Підписуючи паспорт споживчого кредиту, ОСОБА_1 було підтверджено отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надану, виходячи із обраних умов кредитування.
Таким чином, 17 липня 2020 року між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 у встановленій законом письмовій формі укладено Кредитний договір б/н, відповідно до якого сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок та строки повернення коштів, строк кредитування.
Відповідно до Довідки позивача за картками ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до березня місяця 2027 року. № НОМЕР_3 , строком дії до березня місяця 2027 року.
З копії довідки за лімітами вбачається, що ОСОБА_1 було встановлено ліміт за кредитним договором б/н від 17.07.2020 року в проміжок часу з 17.07.2020 року по 28.04.2026 року в розмірі 25300 грн.
З копії виписки по картці ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 17.072.2020 року встановлено, що ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, де сума витрат за період з 17.07.2020 - 28.04.2026. Сума витрат за період: 125076.84 грн. Сума зарахувань за період: 57890.08 грн. Сума комісій: 164.41 грн. Сума кешбеку: 67.16 грн.
З копії розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 17.07.2020 року встановлено, що станом на 28 квітня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором становить 47 186 грн. 76 коп., яка складається з наступного: 25274 грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом; 21912 грн. 17 коп. - заборгованість по відсоткам.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом. Вказана позиція суду відповідає позиції, що міститься у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі 753/16745/15-ц, провадження №0 61-40036св18.
Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов`язався надати та надав грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що кредитний договір укладався між сторонами в письмові формі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання банківських послуг в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.
Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст.12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Виходячи з ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.
Відповідно до п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі №175/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі №426/4264/19.
Суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів.
Відтак, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором б/н від 17.07.2020 року у розмірі 47 186 грн. 76 коп., яка складається з наступного: 25274 грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом; 21912 грн. 17 коп. - заборгованість по відсоткам.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги АТ «А-Банк» підлягають задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2662 грн. 40 коп., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд
У Х В А Л И В :
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» (ЄДРПОУ:14360080, адреса 49074, м.Дніпро, вул.Батумська,11) заборгованість за кредитним договором №б/н від 17 липня 2020 року у сумі 47 186 (сорок сім тисяч сто вісімдесят шість) гривень 76 (сімдесят шість) копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» (ЄДРПОУ:14360080, адреса: 49074, м.Дніпро, вул.Батумська,11) понесені судові витрати в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», 49074, м.Дніпро, вул.Батумська, 11, рах.№ НОМЕР_5 , ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст судового рішення складено 01 липня 2026 року.
Головуючий М.М. Дзерин
Судове рішення № 137849158, Ямпільський районний суд Вінницької області було прийнято 01.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 153/740/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: