Рішення № 137849086, 30.06.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1708/26

Провадження №2/149/1211/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30.06.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,

при секретарі Дигасеві І. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2026 року ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" звернулось до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 13 листопада 2025 року між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ОСОБА_1 шляхом використання інформаційно-комунікаційних систем, було укладено електронний договір про надання кредиту № 28838-11/2025, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 16 000,00 грн, зі сплатою процентів. Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі шляхом перерахування коштів відповідачу, натомість відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 36 960,00 грн, з яких 16 000,00 - тіло кредиту, 12 960,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 8 000,00 грн - сума заборгованості за штрафними санкціями. Враховуючи викладене позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 36 960,00 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу - 6 000,00 грн.

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час, день та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач відзиву, заяв, клопотань не надав, причини неявки до суду не повідомив.

Суд не приймає заяву, подану ОСОБА_2 , з огляду на те, що додана довіреність від відповідача від 28 січня 2026 року не уповноважує її на представництво його інтересів в суді, натомість надана для вирішення питань, пов`язаних зі зняттям відповідача з реєстрації місця проживання.

Отже за одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом установлено, що 13 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" з метою отримання фінансового кредиту, у зв`язку з чим, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W179 підписав заяву-анкету на отримання фінансового кредиту.

Підписанням цієї заяви-анкети, ОСОБА_1 підтвердив, що він перед поданням цієї заявки - анкети: отримав від ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" інформацію, що визначена у частині першій статті 6, статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а також всю необхідну інформацію відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», частин другої та третьої статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»); ознайомився та погодився з всіма істотними характеристиками послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту, опублікованими на головні сторінці веб-сайту ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" suncredit.com.ua/, а також перед підписанням договору ознайомився з паспортом споживчого кредиту та отримав інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Вказана заява-анкета на отримання фінансового кредиту також містить анкетні данні відповідача, зокрема ПІБ позичальника - ОСОБА_1 , РНОКПП, номер паспорта, адресу місця реєстрації, номер телефону, адрес електронної пошти, номер картки отримувача 4731-21ХХ-ХХХХ-7114.

В цей же день, 13 листопада 2025 року між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та відповідачем був укладений договір про надання фінансового кредиту № 28838-11/2025, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 16 000,00 грн, строком на 120 днів, з 13 листопада 2025 року по 12 березня 2026 року, зі сплатою процентів за його користування у розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості та комісія за видачу кредиту в сумі 16 000,00 грн, що складає 10% від суми кредиту.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами (п.1.6 договору).

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y148.

Також, відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором було підписано Графік платежів (Додаток № 1 до Договору) та паспорт споживчого кредиту.

Товариство свої зобов`язання за договором № 28838-11/2025 від 13 листопада 2025 року виконало належним чином, шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача, що підтверджується квитанцією про зарахування № 918820836 від 13 листопада 2025 року та довідкою ТОВ "Універсальні платіжні рішення".

Відповідач належним чином умови договору не виконував, в результаті чого у нього утворилась заборгованість, яка складається з 16 000,00 - тіло кредиту, 12 960,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Визначаючись з розміром заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд звертає увагу, що позивач також просить стягнути з відповідача 8 000,00 грн штрафу. Нарахування штрафу на підставі п. 5.3 договору за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 549 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

В той же час, відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Беручи до уваги, що заборгованість у виді штрафу в сумі 8 000,00 грн за кредитним договором № 28838-11/2025 від 13 листопада 2025 року нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та відповідно позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 8 000,00 грн штрафу за цим кредитним договором задоволенню не підлягає.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 5.3.1 кредитного договору, у випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань.

Наразі на момент здійснення нарахування вказаних штрафних санкцій діяли встановлені законодавством обмеження щодо їх застосування, у зв`язку з чим кредитор був позбавлений правових підстав для нарахування штрафу. Таким чином, нарахування штрафу у сумі 8 000,00 грн є неправомірним, суперечить умовам договору та вимогам чинного законодавства України, а відтак не підлягає стягненню з відповідача.

У решті сума заборгованості за цим кредитним договором встановлена на підставі наданих суду доказів. Відтак суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 28 960,00 грн, з яких: 16 000,00 - тіло кредиту, 12 960,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, зокрема розмір відшкодованих судових витрат визначається пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення судом позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 086,12 грн (2 662,40*(100*28 960,00 : 36 960,00):100) та сума витрат на правничу допомогу в розмірі 4 701 грн. (6000*(100*28 960,00 : 36 960,00):100) грн, які являється пропорційною розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.12, 13, 76, 77, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-282, 355 ЦПК України, ст. ст. 512-516, 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1048, 1049, 1054 ЦК України суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" заборгованість за договором про надання кредиту № 28838-11/2025 від 13 листопада 2025 року в розмірі 28 960 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 086 (дві тисячі вісімдесят шість) гривень 12 (дванадцять) копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 701 (чотири тисячі сімсот одна) гривня.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем або іншою особою до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", код ЄДРПОУ: 44022416, адреса: вул. Велика Васильківська, 72, м. Київ.

Представник позивача: Кононенко Єгор Олегович, ОСОБА_3 , адвокат Горобей Руслана Геннадіївна.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: