Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/24346/26
Провадження № 1-кс/761/15110/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року
Шевченківського районного суду міста Києва
в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3
підозрюваного: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 внесене у кримінальному провадженні № 12025100000000695 від 30.05.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 24 ч.3 ст.358, ч.5 ст.27 ст.14 ст. 336 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
в с т а н о в и в:
Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим заступником начальника відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по кримінальному провадженню № 12025100000000695 від 30.05.2025 року
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймаючи посаду охоронника швидкого реагування та супроводу вантажів воєнізованої охорони АТ «Компанія АРТМ», у період з початку до середини червня 2024 року, у невстановлені розслідуванням час та місці, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисливі мотиви з метою незаконного збагачення, організував виготовлення підроблених офіційних документів - посвідчення № НОМЕР_1 на ОСОБА_7 , яке видається АТ «Компанія АРТМ» та довідки на ОСОБА_7 від АТ «Компанія АРТМ» № 052/36-708 від 17.06.2024 про перебування останнього на посаді охоронника швидкого реагування та супроводу вантажів воєнізованої охорони та його бронювання, після чого у середині червня 2024 року, більш точних дати та часу не встановлено, організував збут ОСОБА_7 за адресою: м. Київ, вул. Сержа Лихваря, 5А, зазначених підроблених офіційних документів.
Він же, у період з 15.07.2024 до кінця липня 2024 року, у невстановлені розслідуванням час та місці, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисливі мотиви з метою незаконного збагачення, організував виготовлення підроблених офіційних документів - посвідчення № НОМЕР_2 на ОСОБА_8 від АТ «Компанія АРТМ» та довідки на ОСОБА_8 від АТ «Компанія АРТМ» № 052-/36-920 від 18.07.2024 про перебування останнього на посаді охоронника швидкого реагування та супроводу вантажів воєнізованої охорони та його бронювання, після чого, діючи повторно, збув останньому, приблизно 26.07.2024, більш точних дати та часу не встановлено, вказаних підроблених офіційних документів.
Він же, у період з 13.10.2025 до 17.10.2025, більш точного часу не встановлено, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисливі мотиви з метою незаконного збагачення, організував виготовлення підроблених офіційних документів - посвідчення № НОМЕР_3 на ОСОБА_8 від АТ «Компанія АРТМ» та довідки на ОСОБА_8 від АТ «Компанія АРТМ» № 5236/06895 від 16.10.2025 про перебування останнього на посаді охоронника швидкого реагування та супроводу вантажів воєнізованої охорони та його бронювання, після чого 17.10.2025, приблизно о 20:46 год., організував збут, ОСОБА_9 , за адресою: м. Київ, просп. Червоної Калини, № 34 ОСОБА_8 вказаних підроблених офіційних документів.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , організовувавши у вказаний спосіб збут за адресою: м. Київ, вул. Сержа Лихваря, 5А у червні 2024 року, ОСОБА_7 офіційних документів - посвідчення № НОМЕР_1 на ОСОБА_7 , яке видається АТ «Компанія АРТМ» та довідки на ОСОБА_7 від АТ «Компанія АРТМ» № 052/36-708 від 17.06.2024, діючи повторно, збут ОСОБА_8 26.07.2024 посвідчення № НОМЕР_2 на ОСОБА_8 від АТ «Компанія АРТМ» та довідки на ОСОБА_8 від АТ «Компанія АРТМ» № 052-/36-920 від 18.07.2024, а також збут посвідчення № НОМЕР_3 на ОСОБА_8 від АТ «Компанія АРТМ» та довідки на ОСОБА_8 від АТ «Компанія АРТМ» № 5236/06895 від 16.10.2025 про перебування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відповідно, на посаді охоронника швидкого реагування та супроводу вантажів воєнізованої охорони та їх бронювання, достовірно знаючи, що вказані підроблені документи, у разі їх використання вказаними особами, є засобом для ухилення в подальшому від мобілізації, вчинив пособництво ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в готуванні до ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Як зазначає прокурор, причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, зокрема: протоколах допиту свідків, протоколах проведення обшуків, протоколах огляду вилучених документів і мобільних телефонів, протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також інших матеріалах досудового розслідування.
Наявність ризиків прокурор обґрунтовує наступним.
Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави є забезпечення виконання ним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховування від органу досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 може ухилятись від органу досудового розслідування та/або суду, у зв`язку з тим, що підозрюється у вчиненні злочинів у сфері забезпечення призову та мобілізації та проти авторитету органів державної влади, за вчинення одного з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років. Обставини справи свідчать про наявність у його діях двох обтяжуючих обставин (повторність, використання умови воєнного стану), а також те, що саме він виконував роль організатора злочинів.
Наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що як вбачається з матеріалів провадження злочинна діяльність, організована ОСОБА_4 , відбувалася за участі декількох осіб з чітким розподілом ролей, передбачала систематичний та продовжуваний характер, що може свідчити про наявність ризику продовження вчинення аналогічних правопорушень у подальшому.
Вказані обставини разом з наявними ризиками свідчать про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, що забезпечить запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.
Прокурор зазначає, що встановлені в ході досудового розслідування та відображені в цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім застави, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до підозрюваного.
З урахуванням викладеного, прокурор зазначає, що враховуючи тяжкість злочину, вид умислу, корисливий мотив їх вчинення, майновий стан самого підозрюваного, вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме
60560 грн.
У разі внесення підозрюваним ОСОБА_4 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на підозрюваного покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Беручи до уваги вказані обставини, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень та встановлення фактів можливого перешкоджання досудовому розслідуванню, віку та стану здоров`я підозрюваного, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а тому, прокурор звернувся до суду з цим клопотанням.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний та захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді застави.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши додані до матеріалів клопотання копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено слідчим суддею, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000000695 від 30.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених . 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ст.14 ст. 336 КК України.
13.06.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ст.14 ст. 336 КК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами: протоколами допиту свідків, протоколами проведення обшуків, протоколами огляду вилучених документів і мобільних телефонів, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.
Крім того, положеннями ст. 368 КПК України визначено, що питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Так, у клопотанні прокурором заявлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наведені ризики, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, доведенні прокурором та належними доказами, не спростовані стороною захисту.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України).
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та в судовому засіданні просив визначити підозрюваному заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки менший розмір застави не здатний забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні нетяжкого злочину, покладених на нього обов`язків.
Зазначений розмір застави, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваного, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, є таким що відповідає розмірам застави, які можуть бути застосовані за вчинення нетяжкого кримінального правопорушення, достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також буде стимулюючим розміром для запобігання реалізації підозрюваного встановлених слідчим суддею ризиків та не є завідомо непомірним для нього на думку суду буде 20 (двадцять) прожиткових мінімумів що становить 60560, 00 грн.
Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхідне зобов?язати підозрюваного прибувати за вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
З огляду на викладене, слідчий суддя вбачає обгрунтовані підстави для задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 193, 194, 196 КПК України
у х в а л и в:
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 внесене у кримінальному провадженні №12025100000000695 від 30.05.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 24 ч.3 ст.358, ч.5 ст.27 ст.14 ст. 336 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб та складає 60 560 (шістдесят тисяч п?ятсот шістдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п?яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз?яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов?язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з?явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:
- прибувати за вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Строк дії ухвали в частині покладення на підозрюваного обов?язків визначити до 10 червня 2026 року включно.
Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов?язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п?яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя:
Судове рішення № 137848267, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 24.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/24346/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: