Ухвала суду № 137847849, 30.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1934/26

Суддя Сокуренко Л.В., розглянувши

позовну заяву керівника Бучанської окружної прокуратури (вул. Володимира Ковальського, 61/1, м. Буча, Бучанський район, Київська обл., 08292) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (пл. Лесі Українки, буд. 1, м. Київ, 01196)

до Немішаївської селищної ради (смт Немішаєве, вул. Садова, буд. 3, Бучанський р-н, Київська обл., 07853)

про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бучанської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації з позовною заявою до Немішаївської селищної ради про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою, в якій прокурор просить суд:

- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 32210555101:01:001:0426 шляхом визнання недійсним рішення Немішаївської селищної ради від 21.08.2025 № 22-61-VIII «Про прийняття у комунальну власність Немішаївської селищної територіальної громади в особі Немішаївської селищної ради земельної ділянки площею 104,1715 га, цільове призначення 10.07, для рибогосподарських потреб, яка належить на праві власності Київській обласній державній адміністрації та знаходиться у постійному користуванні ТОВ «Глорія», код ЄДРПОУ 20584150, кадастровий номер 32210555101:01:001:0426»;

- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 32210555101:01:001:0426 шляхом скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області Цуруль Ірини Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 80685860 від 04.09.2025 та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права комунальної власності Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ: 04359867) на земельну ділянку площею 104, 1715 га із кадастровим номером 32210555101:01:001:0426, з одночасним припиненням права власності Немішаївської селищної ради на земельну ділянку площею 104,1 715 га із кадастровим номером 32210555101:01:001:0426;

- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 104, 1715 га із кадастровим номером 32210555101:01:001:0426 шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ: 04359867).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що рішенням Немішаївською селищною радою безпідставно припинено право власності держави в особі Київської обласної державної адміністрації та здійснено реєстрацію права комунальної власності Немішаївської об`єднаної територіальної громади в особі Немішаївської селищної ради на земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером 3221055501:01:001:0426, на якій розташований водний об`єкт загальнодержавного значення «Новогребельське водосховище».

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 3 ч. 3 ст. 162, пп. 1-3 ч. 1 ст. 163 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

В якості доказу вартості майна суду можуть бути надані договори купівлі-продажу цього майна, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про ринкову вартість майна в даній місцевості; витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки; експертна грошова оцінка земельної ділянки тощо (ухвали Верховного Суду від 19.11.2024 у справі № 911/681/24, від 05.11.2024 у справі № 914/630/18, від 05.02.2024 у справі № 916/2432/21, від 29.01.2024 у справі № 914/2736/21).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року 3 328, 00 грн.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

В тексті позовної заяви вказано, що Бучанською окружною прокуратурою заявлено 2 вимоги немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру про повернення земельної ділянки водного фонду.

Як свідчить зміст п. 2 прохальної частини позовної заяви, прокурор у вказаному пункті заявив дві вимоги про усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою 1) шляхом скасування рішення державного реєстратора та 2) шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права комунальної власності.

Отже, зі змісту пунктів 2-4 прохальної частини позовної заяви вбачається, що керівником Бучанської окружної прокуратури фактично заявлено 3 вимоги немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру, а саме:

- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 32210555101:01:001:0426 шляхом визнання недійсним рішення Немішаївської селищної ради від 21.08.2025 № 22-61-VIII «Про прийняття у комунальну власність Немішаївської селищної територіальної громади в особі Немішаївської селищної ради земельної ділянки площею 104, 1715 га, цільове призначення 10.07, для рибогосподарських потреб, яка належить на праві власності Київській обласній державній адміністрації та знаходиться у постійному користуванні ТОВ «Глорія», код ЄДРПОУ 20584150, кадастровий номер 32210555101:01:001:0426»»;

- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 32210555101:01:001:0426 шляхом скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області Цуруль Ірини Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 80685860 від 04.09.2025;

- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 32210555101:01:001:0426 шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права комунальної власності Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ: 04359867) на земельну ділянку площею 104, 1715 га із кадастровим номером 32210555101:01:001:0426, з одночасним припиненням права власності Немішаївської селищної ради на земельну ділянку площею 104,1715 га із кадастровим номером 32210555101:01:001:0426;

- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 104, 1715 га із кадастровим номером 32210555101:01:001:0426, шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ: 04359867).

Відтак, за подання до господарського суду трьох вимог немайнового характеру прокурору необхідно було сплатити 7 987, 20 грн судового збору з урахуванням застосованого коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3328,00 грн*3*0,8).

У позовній заяві прокурор вказав, що за пред`явлення двох вимог немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір з розрахунку одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 6656 грн (із розрахунку 2х3328 грн) та фактично сплачено за дві вимоги немайнового характеру судовий збір в розмірі 5 324, 80 грн із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, прокурору належить доплатити за три заявлених вимоги немайнового характеру судовий збір в розмірі 2 662, 40 грн із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання до господарського суду однієї вимоги майнового характеру судовий збір належить сплатити виходячи із вартості спірного майна.

Прокурор у позовній заяві зазначив, що за подання до господарського суду вимоги майнового характеру підлягає сплаті судовий збір в сумі 33 195, 29 грн (із розрахунку 2 213 019, 35 грн * 1,5 %) : 100 %), де 2 213 019, 35 грн це вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3221055501:01:001:0426 площею 104,1715 га, розрахована прокурором згідно з наказом Мінагрополітики № 376 від 24.06.2022 «Про затвердження усереднених показників нормативної грошової оцінки земель» з урахуванням кумулятивного значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель станом на 1 січня 2026 року.

Як зазначив прокурор, згідно наказу Мінагрополітики від 24.06.2022 № 376 «Про затвердження усереднених показників нормативної грошової оцінки земель», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.07.2022 за № 771/38107 усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі для земель водного фонду з урахуванням кумулятивного значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель станом на 1 січня 2026 року становлять за 1 гектар 21 244 грн.

Площа спірної земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3221055501:01:001:0426 становить 104, 1715 га.

А тому, прокурором здійснено розрахунок вартості спірної земельної ділянки наступним чином: 21244 грн* 104,1715 га = 2 213 019, 35 грн.

Однак, прокурором не надано обґрунтованих письмових пояснень з посиланням на відповідні докази, що усереднений показник нормативно грошової оцінки земель водного фонду з урахуванням кумулятивного значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель станом на 1 січня 2026 року становить за 1 гектар 21 244 грн.

Суд звертає увагу прокурора, що обов`язок визначити ціну позову (вартість спірного майна) покладається на позивача / прокурора. Вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази, відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини 3 статті 162 ГПК України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до підпункту 20 п. 27 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері земельних відносин, затверджує усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі, які застосовуються в випадках обов`язкового проведення нормативної грошової оцінки земель, передбачених статтею 13 Закону України «Про оцінку земель», у разі неможливості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Міністерством аграрної політики та продовольства України виданий наказ № 376 від 24.06.2022 «Про затвердження усереднених показників нормативної грошової оцінки земель», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.07.2022 за № 771/38107, у пунктах 2, 3 вказано установити, що усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі застосовуються у період дії правового режиму воєнного стану. Держгеокадастру затвердити та оприлюднити на офіційному вебсайті Держгеокадастру перелік адміністративно-територіальних одиниць, у яких неможливе надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Однак прокурор, визначаючи вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3221055501:01:001:0426 площею 104,1715 га згідно з наказом Мінагрополітики № 376 від 24.06.2022 «Про затвердження усереднених показників нормативної грошової оцінки земель» з урахуванням кумулятивного значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель станом на 1 січня 2026 року, жодним чином не обґрунтовує та не посилається на відповідні докази щодо неможливості отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки з кадастровим номером 3221055501:01:001:0426 площею 104, 1715 га.

Позовна заява також не містить відомостей про те, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3221055501:01:001:0426 площею 104, 1715 не проводилась.

За наведених обставин суд позбавлений можливості перевірити вартість спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3221055501:01:001:0426 площею 104,1715 га та, відповідно, перевірити правильність сплаченого прокурором судового збору за подання до господарського суду вимоги майнового характеру.

Крім того, відповідно до відповідно до пункту 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позов це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Крім того суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що приписами ст. ст. 1, 14 Господарського процесуального кодексу України унормовано таке:

- господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах;

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках;

Суд вважає за необхідне наголосити позивачу на те, що під час звернення до господарського суду із відповідним позовом та оформлення пов`язаних з цим позовом пояснень, заяв, клопотань, останні мають містити відповідні мотивування та нормативні підстави, тобто як зміст порушеного питання, так і причини його заявлення з посиланням на норми ГПК України, що передбачають можливість розгляду судом такого клопотання/заяви.

Прокурор, у прохальній частині позовної заяви зазначає кадастровий номер спірної земельної ділянки в наступній редакції: 32210555101:01:001:0426.

В той же час, з матеріалів позовної заяви вбачається, що кадастровий номер спірної земельної ділянки: 3221055501:01:001:0426.

Суд звертає увагу прокурора, що кадастровий номер спірної земельної ділянки, який викладено у прохальній частині позовної заяви відрізняється від кадастрового номеру спірної земельної ділянки, який зазначено у мотивувальній частині позовної заяви та у додатках до позовної заяви.

Крім того, Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини другої статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина друга, четверта статті 91 Господарського процесуального кодексу України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Відповідно до частини першої статті 10 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Частинами першою, шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Згідно із положеннями статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Згідно зі статтею 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви деякі додатки долучені до позовної заяви викладені іноземною (російською) мовою.

Враховуючи вищевказані положення законодавства, у випадку подання до суду документів, зміст яких викладено іноземною мовою, останні повинні мати засвідчений нотаріальний переклад таких документів.

Крім того, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

Відповідно до ч.2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Дослідивши позовну заяву з додатками суд встановив, що прокурор у позовній заяви зазначає - відповідно до даних веб-ресурсу Публічної кадастрової карти України (https://kadastrova-karta.com) та інформації з Державного земельного кадастру, цільове призначення земельної ділянки 10.07 для рибогосподарських потреб, категорія земель землі водного фонду.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що прокурор не долучив до позовної заяви данні з веб-ресурсу Публічної кадастрової карти України.

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Судом встановлено, що прокурор у позовній заяві не зазначив щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву керівника Бучанської окружної прокуратури залишити без руху.

2. Встановити керівнику Бучанської окружної прокуратури строк на усунення недоліків позовної заяви не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали.

3. Встановити керівнику Бучанської окружної прокуратури спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- доказів доплати у встановлених законом порядку і розмірі судового збору за три вимоги немайнового характеру з урахуванням вже сплаченого судового збору; докази направлення сторонам;

- обґрунтовані письмові пояснення з посиланням на відповідні докази щодо можливості/неможливості отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки з кадастровим номером 3221055501:01:001:0426 площею 104, 1715 га та відомості про те, що чи проводилась нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3221055501:01:001:0426 площею 104, 1715 га; докази направлення сторонам;

- обґрунтовані письмові пояснення з посиланням на відповідні докази, що усереднений показник нормативно грошової оцінки земель на одиницю площі для земель водного фонду з урахуванням кумулятивного значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель станом на 1 січня 2026 року становить за 1 гектар 21 244, 00 грн; докази направлення сторонам;

- нотаріально посвідчені копії додатків до позовної заяви, які викладені іноземною (російською) мовою, з їх офіційним перекладом на українську мову; докази направлення сторонам;

- письмові пояснення, в яких уточнити вірний кадастровий номер спірної земельної ділянки, а за потреби уточнити позовні вимоги шляхом виправлення невірного кадастрового номеру спірної земельної ділянки у прохальній частині позовної заяви; докази направлення сторонам;

- данні з веб-ресурсу Публічної кадастрової карти України; докази направлення сторонам;

- письмові пояснення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; докази направлення сторонам;

4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Сокуренко