Ухвала суду № 137847800, 01.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.07.2026Справа № 910/7892/26Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» (вул. Саксаганського, 5, м. Львів, 79005; ідентифікаційний код 13809430)

до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія Оранта (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д)

про стягнення 13012,13 грн,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія Скарбниця» надійшла позовна заява із вимогами до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія Оранта про стягнення 13012,13 грн,

Дослідивши позовну заяву, суд зазначає наступне.

Статтю 162 Господарського процесуального кодексу України доповнено частиною сьомою згідно із Законом №4833-IX від 07.04.2026, який набрав чинності в частині, зокрема, щодо внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, 24.04.2026.

Відповідно до ч.7 ст.162 ГПК України у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Проте, при дослідженні позовної заяви та доданих до неї документів, судом встановлено, що, всупереч ч.7 ст.162 ГПК України, позивач не вказав своїх реквізитів рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Водночас суд зазначає, що у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку (ч.7 ст.164 ГПК України).

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення віл сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Разом з тим, враховуючи, що позовну заяву подано в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору може бути застосовано понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач заявляє лише одну вимогу майнового характеру та просить стягнути з відповідача 13012,13 грн.

З огляду на вище зазначення положення Закону України Про судовий збір, розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вищезазначеної позовної заяви, в електронній формі, із однією майновою вимогою позивачу слід сплатити 2662,40 грн судового збору.

Крім того, Державна судова адміністрація України в листі №6-17517/8 від 14.09.2018 "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору" вказує про те, що суд при розгляді як позовних заяв, так і заяв на повернення помилково сплачених до бюджету коштів має перевіряти чи є заявник (позивач) платником судового збору відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Такі дії допоможуть знизити ризик ухилення від сплати судового збору в ситуації, коли, наприклад, позивач юридична особа, проте судовий збір за подання позовної заяви сплачений фізичною особою (бухгалтером чи керівником підприємства). У результаті суд, не звернувши уваги на ці розбіжності, платіжний документ, де платником судового збору вказано іншу особу, і відкриває провадження у справі. Фізична особа, яка сплатила судовий збір може звернутися до суду із заявою про повернення помилково зарахованих до бюджету коштів, оскільки до суду із заявою на подачу позову вона не зверталась.

Для недопущення таких фактів ДСА України просить звернути увагу на необхідність дотримання вимог статті 2 Закону України "Про судовий збір" у частині звернення до суду з підтверджуючими документами щодо сплати судового збору саме платником цього збору.

При перевірці надходження до державного бюджету сплаченого судового збору, судом досліджено надану позивачем квитанцію від 22.12.2025 і судом не встановлено підтвердження перерахування (надходження) коштів до бюджету.

За таких обставин, суд не може розцінювати дане платіжне доручення, як доказ сплати судового збору за подання цієї позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

Таким чином, судом встановлено, що позивач не виконав вимоги вказаних норм, оскільки до позовної зави не було додано докази на підтвердження сплати судового збору у встановленому Законом розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви не пізніше 5 днів з дня вручення зазначеної ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви у якій зазначити:

- реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та до якої долучити - документ, що підтверджує наявність такого рахунку;

- подання документу, який підтверджує сплату (зарахування до державного бюджету) судового збору у встановленому порядку та розмірі; надати докази його направлення відповідачу.

4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.Спичак