Рішення № 137847793, 22.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2026Справа № 910/12873/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейсикс» (вул. Ігоря Сікорського авіаконструктора, буд. 8, оф. 5, м. Київ, 04112; ідентифікаційний код 43635954)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Букмекерська компанія «Фавбет» (пр-т. Степана Бандери, буд. 8, корп. 39, 39а; ідентифікаційний код 43457382)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймонд Пей» (вул. Січеславська набережна, буд. 29А, прим. 10, м. Дніпро; ідентифікаційний код 40169405)

про визнання недійсним пунктів договору,

Представники сторін:

прокурор: Нечваль Ян Вадимович

від відповідача 1: Денисенко Ольга Олександрівна

від відповідача 2: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Спейсикс» (далі за текстом - ТОВ «Спейсикс», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Букмекерська компанія «Фавбет» (далі за текстом - ТОВ «БК «Фавбет», Відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймонд Пей» (далі за текстом - ТОВ «Даймонд Пей», Відповідач-2), в якому Позивач просить суд визнати недійсними підпункти 7.1.1 та 7.1.2 пункту 7.1 розділу «Відповідальність сторін» договору про надання платіжних послуг з переказу коштів № 2009/2021 від 20.09.2021 в редакції додаткової угоди № 3 від 03.04.2024.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ТОВ «Даймонд Пей» вживаються дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у справі № 904/4326/24, яким стягнуто з ТОВ «Даймонд Пей» на користь ТОВ «Спейсикс» 676 543 498, 19 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 847 840,00 грн, зокрема, у вигляді вчинення фраудаторного правочину, а саме Додаткової угоди № 3 до Договору № 2009/2021 в частині доповнення Договору № 2009/2021 підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 і, як наслідок, створення підстав для стягнення з ТОВ «Даймонд Пей» значної суми коштів на користь ТОВ «БК «Фавбет».

У відповіді на відзив Позивач обґрунтовує наявність майнового інтересу ТОВ «Спейсикс» в тому, щоб з ТОВ «Даймонд Пей» не стягували кошти на підставі фраудаторного правочину, а такі кошти були використані для погашення заборгованості перед ТОВ «Спейсикс». У свою чергу, чинність вказаних умов Договору № 2009/2021 створює перешкоди у стягненні ТОВ «Спейсикс» заборгованості з ТОВ «Даймонд Пей».

2. Стислий виклад позиції Відповідача - 1

Заперечуючи щодо задоволення позову, Відповідач зазначає, що у спорі між Позивачем та Відповідачем-2 останній визнав наявність заборгованості у розмірі 676 543 498,19 грн, проте не виконав в добровільному порядку свої зобов`язання, у зв`язку із чим Позивач звернувся до суду та стягнув визнану Відповідачем-2 заборгованість в примусовому порядку.

Позивач не здійснював досудового врегулювання спору з Відповідачем-2 та звернувся до суду із позовною заявою лише 01.10.2024, тобто вже після звернення до суду з позовом Відповідача-1 до Відповідача-2.

В свою чергу, Відповідач-1 стверджує, що він позбавлений екстрасенсорних можливостей наперед знати, що Позивач має намір звернутись до суду про стягнення з Відповідача-2 будь-яких заборгованостей. Такі дії Позивача лише свідчать про протилежні спроби не допустити стягнення заборгованості з Відповідача-2 на користь Відповідача-1.

Крім того, обраний Позивачем спосіб захисту у вигляді визнання правочину недійсним є безпідставним, спрямованим не на захист порушеного права, а на ретроспективне оскарження правовідносин третіх осіб, які жодним чином не порушують права та обов`язки Позивача, що не може бути предметом судового захисту.

Фраудаторні правочини в національному законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема: у процедурі банкрутства, при неплатоспроможності банків, у виконавчому провадженні. Враховуючи, що норми Договору № 2009/2021 не врегульовані ані нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом», ані нормами Закону України «Про виконавче провадження», а також, що його умови не були направлені на вчинення боржником шкоди кредитору, відсутні будь-які підстави вважати такий договір фраудаторним.

У запереченнях на відповідь на відзив Відповідач-1 зазначає, що маючи судовий наказ від 10.10.2025 на виконання судового рішення у справі № 904/4803/24, станом на момент подання даних заперечень він не звертався до виконавчої служби з вимогою здійснити передбачені законодавством дії щодо виконання даного судового рішення. Дане свідчить про безпідставність домислів Позивача про нібито узгодженість дій Відповідачів задля погіршення стану Позивача, оскільки головною ознакою фраудаторного правочину згідно практики Верховного Суду є саме закінчена дія.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 позовну заяву залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 2 422, 40 грн.

24.10.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 08.12.2025.

Також даною ухвалою витребувано у ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» та ТОВ «Даймонд Пей» оригінал додаткової угоди № 3 від 03.04.2024 до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів № 2009/2021 від 20.09.2021 та оригінал листа від 20.07.2024 за вих. № 2007/24-01.

13.11.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

17.11.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

26.11.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

08.12.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Позивача та клопотання Відповідача-1 про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання 08.12.2025 відкладено на 15.12.2025.

09.12.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про повторне витребування доказів.

15.12.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Відповідача - 1.

15.12.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Позивача по суті поданого клопотання про повторне витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 повторно витребувано у ТОВ «Букмекерська компанія «Фавбет» та ТОВ «Даймонд Пей» оригінал додаткової угоди № 3 від 03.04.2024 до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів № 2009/2021 від 20.09.2021; витребувано у Бюро економічної безпеки України належним чином завірену копію додаткової угоди № 3 від 03.04.2024 до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів № 2009/2021 від 20.09.2021, вилучену на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєва А.І. від 04.11.2024 року у справі № 761/41268/24.

Підготовче засідання 15.12.2025 відкладено на 12.01.2026.

26.12.2025 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла відповідь від Бюро економічної безпеки України на ухвалу суду від 15.12.2025, згідно якої всі наявні матеріали досудового розслідування, в тому числі вилучені під час проведення тимчасового доступу на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєва А.І. від 04.11.2024 у справі № 761/41268/24 скеровано Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань.

12.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про витребування у Державного бюро розслідувань оригіналу додаткової угоди № 3 від 03.04.2024 до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів № 2009/2021 від 20.09.2021, вилученої на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєва А.І. від 04.11.2024 у справі № 761/41268/24.

Підготовче засіданні 12.01.2026 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 підготовче засідання призначено на 19.01.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 витребувано у Державного бюро розслідувань оригінал додаткової угоди № 3 від 03.04.2024 до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів № 2009/2021 від 20.09.2021, вилученої на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєва А.І. від 04.11.2024 у справі № 761/41268/24. Підготовче засідання відкладено на 09.02.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 витребувано у Державного бюро розслідувань оригінал додаткової угоди № 3 від 03.04.2024 до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів № 2009/2021 від 20.09.2021, вилученої на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєва А.І. від 04.11.2024 у справі № 761/41268/24. Підготовче засідання відкладено на 09.03.2026.

09.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Державного бюро розслідувань від 06.02.2026 № 2953-26/10-2-01-01-1667/26, відповідно до якої суд повідомлено, що з огляду на відсутність у вилучених в ТОВ «ФК «Фавбет», в ході тимчасового доступу, матеріалах запитуваної додаткової угоди № 3 від 03.04.2024 до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів № 2009/2021 від 20.09.2021 її надання неможливе.

Підготовче засіданні 09.03.2026 не відбулося у зв`язку з технічним збоєм в роботі підсистеми відеконференцзв`язку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 підготовче засідання призначено на 16.03.2026.

У підготовчому засіданні 16.03.2026 судом закрито підготовче провадження, судом призначено розгляд справи по суті на 06.04.2026.

06.04.2026 через загальний відділ Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Позивача.

У судовому засіданні 06.04.2026 Позивач просив суд задовольнити позов, Відповідач-1 заперечував щодо задоволення позову, Відповідач-2 в судове засідання не з`явився хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Суд перейшов до стадії дослідження доказів та відклав судове засідання з розгляду справи по суті на 27.04.2026.

Судове засідання з розгляду справи по суті 27.04.2026 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 15.06.2026.

В судовому засіданні 15.06.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та у зв`язку зі складністю справи відклав проголошення судового рішення на строк до 24.06.2026 відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

В судовому засіданні 24.06.2026 відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

23.06.2021 між Позивачем та Відповідачем-2 укладено договір про надання послуг з переказу коштів № 23062021 (надалі за текстом - Договір № 23062021).

Відповідно до додатку № 1 до Договору № 23062021 розмір винагороди компанії, яка сплачується отримувачем за надані послуги від суми коштів кожного платежу, прийнятого від платника становить 3,5%; розмір винагороди компанії, яка сплачується отримувачем за надані послуги «Переказ коштів, ініційованого отримувачем на користь клієнта» становить 1,2 %.

За період з 28.10.2021 по 04.05.2023 сторони уклали п`ять додаткових угод до Договору № 23062021 щодо зміни розміру винагород за договором.

16.06.2023 сторони уклали додаткову угоду № 6 до Договору № 23062021, в якій дійшли згоди внести зміни у договір та викласти його у новій редакції.

За цим договором отримувач доручає, а компанія приймає на себе зобов`язання надавати отримувачу наступні платіжні послуги: платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунків щодо Переказів коштів, які ініційовані платниками на користь отримувача через компанію з використанням ЕПЗ платників (приймати платежі), з подальшим зарахуванням сум переказів коштів на поточний рахунок отримувача у строки та у порядку, що визначені цим договором; надавати отримувачу платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунків щодо Переказів коштів, які ініційовані отримувачем на користь клієнтів отримувача, за рахунок суми забезпечувального платежу, з подальшим зарахуванням таких коштів на рахунки клієнтів отримувача (в т.ч. за номерами ЕПЗ клієнтів отримувача (пункт 2.1 Договору № 23062021).

З метою забезпечення зобов`язань отримувача перед компанією щодо переказів коштів на користь клієнтів отримувача, отримувач попередньо перераховує компанії суму забезпечувального платежу, в межах якого компанія у подальшому надає отримувачу послуги переказу коштів на користь клієнтів отримувача. Розмір такого забезпечувального платежу отримувач визначає самостійно (пункт 5.2 Договору № 23062021).

Сторони погодили, що забезпечувальний платіж не може бути сформований компанією на умовах зустрічного заліку зобов`язань з суми платежів, раніше прийнятих компанією на користь отримувача. Забезпечувальний платіж має бути перерахований отримувачем з рахунку отримувача (пункт 5.3 Договору № 23062021).

Пунктом 9.1 Договору № 23062021 встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023 (включно).

Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не повідомила у письмовому вигляді про його розірвання за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору іншу сторону.

Розірвання договору можливе за взаємної домовленості сторін або за ініціативою однієї зі сторін. Підставою для розірвання за ініціативою однієї зі сторін є письмова заява такої сторони, направлена іншій стороні не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання договору (пункт 9.3 Договору № 23062021).

У випадку розірвання або припинення дії договору грошові зобов`язання сторін, які виникли під час дії договору, а також зобов`язання, що визначають відповідальність сторін за порушення договору, залишаються чинними до моменту їхнього повного виконання (пункт 9.5 Договору № 23062021).

Відповідач-2 протягом трьох банківських днів з дати розірвання або припинення дії договору повертає отримувачу залишок суми забезпечувального платежу, який не був використаний отримувачем з метою здійснення переказів на користь клієнтів отримувача (пункт 9.6 Договору № 23062021).

09.08.2023 сторони уклали додаткову угоду № 7 до Договору № 23062021, в якій вирішили внести зміни в пункт 5.2 Договору № 23062021 та викласти його в наступній реакції: « 5.2 З метою забезпечення зобов`язань отримувача перед компанією щодо переказів коштів на користь клієнтів отримувача, отримувач попередньо перераховує компанії суму забезпечувального платежу, в межах якого компанія у подальшому надає отримувачу послуги переказу коштів на користь клієнтів отримувача. Розмір такого забезпечувального платежу отримувач визначає самостійно. Реквізити рахунку(-ів) компанії для перерахування забезпечувального платежу компанія надсилає отримувачу окремим(-и) листом(-ами)».

01.12.2023 сторони підписали додаткову угоду № 8 до Договору № 23062021, в якій дійшли згоди внести зміни до додатку №1 «Перелік товарів/робіт/послуг, що надаються отримувачем, та розмір винагороди, яку отримує компанія за надані платіжні послуги», а саме: замінити «Розмір винагороди компанії, яка сплачується отримувачем за платіжні послуги з переказу коштів від платників на користь отримувача (від суми кожного переказу коштів)» з « 2,05%» на « 2,15%», у зв`язку з чим виклали додаток №1 до договору в новій редакції, що додано до такої додаткової угоди.

04.01.2024 року сторони уклали додаткову угоду до Договору № 23062021, в якій дійшли згоди внести зміни до розділу 12 договору, виклавши його в новій редакції.

01.08.2024 сторони підписали додаткову угоду до Договору № 23062021, в якій дійшли згоди розірвати договір про надання платіжних послуг з переказу коштів № 23062021 від 23.06.2021 з 02.08.2024 (пункт 1 додаткової угоди). Сторони підтверджують, що на дату підписання цієї додаткової угоди компанія має заборгованість перед отримувачем у розмірі 676 543 498,19 грн, з яких: 569 196 895,31 грн залишок суми забезпечувального платежу, яка перерахована отримувачем для забезпечення переказу коштів на користь клієнтів отримувача; 107 346 602,88 грн залишок коштів, які прийняті компанією на користь отримувача від платників (клієнтів отримувача (пункт 2 додаткової угоди).

Відповідач-2 зобов`язується сплатити отримувачу заборгованість, яка вказана у пункті 2 цієї додаткової угоди, в повному обсязі протягом тридцяти днів з моменту підписання цієї додаткової угоди (пункт 2.1 додаткової угоди).

Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання (пункт 3 додаткової угоди).

Як вказано вище, відповідно до пункту 2 та пункту 2.1 додаткової угоди від 01.08.2024 року Позивач та Відповідач-2 підтвердили, що на дату підписання цієї додаткової угоди Відповідач-2 має заборгованість перед отримувачем у розмірі 676 543 498,19 грн, які Відповідач-2 зобов`язався сплатити отримувачу в повному обсязі протягом тридцяти днів з моменту підписання цієї додаткової угоди.

Таким чином, Відповідач-2 визнав наявність заборгованості перед Позивачем у розмірі 676 543 498,19 грн, проте не виконав в добровільному порядку свої зобов`язання перед Позивачем, у зв`язку із чим останній був змушений звернутись до суду з позовом про стягнення визнану Відповідачем-2 заборгованість в примусовому порядку.

01.10.2024 Позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Відповідача-2 - 676 543 498, 19 грн.

11.12.2024 Господарський суд Дніпропетровської області, врахувавши, що Відповідач-2 підтвердив наявність заборгованості перед Позивачем прийняв рішення про повне задоволення позовних вимог Позивача.

31.01.2025 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ на примусове виконання рішення у справі № 904/4326/24.

04.02.2025 на підставі зазначеного наказу відкрито виконавче провадження № 77081666. Станом на дату винесення рішення в даній справі виконано частково.

В свою чергу 20.09.2021 між ТОВ «БК «Фавбет» (Відповідач-1, Отримувач) та ТОВ «Даймонд Пей» (Відповідач 2, Компанія) укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів № 2009/2021 (надалі за текстом - «Договір № 2009/2021»).

03.04.2024 ТОВ «БК «Фавбет» та ТОВ «Даймонд Пей» уклали додаткову угоду № 3 до Договору № 2009/2021 (далі - «Додаткова угода № 3»), якою доповнили пункт 7.1 Договору № 2009/2021, зокрема, наступними умовами:

« 7.1.1 За невиконання або неналежне виконання Компанією зобов`язань, передбачених пунктом 2.1 Договору, а саме, ненадання або неналежне надання Отримувачу: - платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунків щодо Переказів коштів від Платників на користь Отримувача через Компанію з використанням ЕПЗ Платників (приймати платежі), з подальшим зарахуванням сум переказів коштів на поточний рахунок Отримувача у строки та у порядку, що визначені цим Договором; - платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунків щодо Переказів коштів від Отримувача на користь Клієнтів Отримувача, за рахунок суми Забезпечувального платежу, з подальшим зарахуванням таких коштів на рахунки Клієнтів Отримувача (в т.ч. за номерами ЕПЗ Клієнтів Отримувача), Компанія зобов`язана сплатити Отримувачу штраф, який дорівнює документально підтвердженому середньому одноденному обороту проведених платіжних операцій за період протягом 60 (шістдесяти) календарних днів, що передують настанню відповідної події невиконання або неналежного виконання Компанією зазначених зобов`язань.

7.1.2. За невиконання або неналежне виконання Сторонами пункту 9.3 Договору, а саме, за ненадання однією зі Сторін іншій Стороні письмової заяви про розірвання Договору за ініціативою цієї Сторони, не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання Договору, Сторона, зобов`язана сплатити іншій Стороні штраф, який дорівнює документально підтвердженому середньому одноденному обороту проведених платіжних операцій за період протягом 60 (шістдесяти) календарних днів, що передують настанню відповідної події невиконання або неналежного виконання Стороною зазначених зобов`язань.».

Починаючи з 20.07.2024 ТОВ «Даймонд Пей» в порушення умов Договору № 2009/2021 припинило надавати ТОВ «БК «Фавбет» платіжні послуги з переказу коштів.

В цей же день директору ТОВ «Даймонд Пей» Фастову О.О. під розпис вручено лист від ТОВ «БК «Фавбет» за вих. № 2007/24-01 від 20.07.2024 з вимогою повідомити про причини ненадання платіжних послуг з переказу коштів і вказівкою на можливість застосування штрафів відповідно до підпунктів 7.1.1 та підпунктів 7.1.2 Договору № 2009/2021.

Пізніше ТОВ «БК «Фавбет» направлено цінним листом до ТОВ «Даймонд Пей» претензію за вих. № 0909/24-01 від 09.09.2024 про сплату штрафу у розмірі 364 882 982,41 грн на підставі підпункту 7.1.1 Договору № 2009/2021.

15.10.2025 ТОВ «Даймонд Пей» направлено цінним листом до ТОВ «БК «Фавбет» відповідь за вих. № 16/09-24(01) від 16.09.2024, в якій ТОВ «Даймонд Пей» зобов`язувалося сплатити ТОВ «БК «Фавбет» суму штрафу у розмірі 364 882 982,41 грн, а також запропонувало укласти Додаткову угоду № 4 про розірвання Договору № 2009/2021.

У подальшому ТОВ «БК «Фавбет» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ «Даймонд Пей» про стягнення штрафу у розмірі 364 882 982,41 грн (справа № 904/4282/24).

ТОВ «БК «Фавбет» відкликало позовну заяву у справі № 904/4282/24.

31.10.2024 ТОВ «БК «Фавбет» повторно звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ «Даймонд Пей» про стягнення штрафу у розмірі 364 882 982,41 грн (справа № 904/4803/24).

02.12.2024 ТОВ «Даймонд Пей» подано відзив на позовну заяву у справі № 904/4803/24, яким ТОВ «Даймонд Пей» повністю визнало позов ТОВ «БК «ФАВБЕТ».

19.12.2024 Господарським судом Дніпропетровської області ухвалено рішення у справі № 904/4803/24, яким стягнуто з ТОВ «Даймонд Пей» на користь ТОВ «БК «Фавбет» 364 882 982,41 грн штрафу та 1 059 800,00 грн - витрат на сплату судового збору.

Відтак, Позивач стверджує проте, що ТОВ «Даймонд Пей» вживаються дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у справі № 904/4326/24, а саме укладення фраудаторного правочину, а саме Додаткової угоди № 3.

В свою чергу, Відповідач-1 звертає увагу суду, що твердження Позивача про доповнення окремими пунктами Договору №2009/2021 з метою недопущення стягнення заборгованості з Відповідача-2 на користь Позивача не відповідають дійсності та є необґрунтованими.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

У статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.

В силу приписів частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин (стаття 215 ЦК України)).

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 дійшла висновків, що фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.

У Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

Верховний Суд також неодноразово зазначав, що фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредиторів використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування; контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

В такий спосіб будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.

Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. При кваліфікації дій як таких, що свідчать про зловживання правом, суд надає оцінку наявності негативних наслідків для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувати); правовому статусу особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та і здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах, або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

У разі невідповідності фраудаторного правочину загальним принципам цивільного права та його вчинення з виходом за межі цивільних прав суди можуть визначити юридичну кваліфікацію такого правочину із застосуванням загальних положень Цивільного кодексу України.

Як наслідок, може бути визнаний недійсним договір, спрямований на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України.

Позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України), і послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 Цивільного кодексу України, так і інша підстава, наприклад, передбачена статтею 228 Цивільного кодексу України.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц та у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18 та у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 317/3272/16-ц, від 24.02.2021 у справі № 757/33392/16, від 14.12.2022 у справі № 372/437/20 та від 16.10.2024 у справі № 911/3706/23.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належного йому майна з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Позивач, звертаючись з позовом у дані справі зазначає, що у нього є конкретний майновий інтерес в тому, щоб визнати недійсним окремі умови Договору № 2009/2021, укладеного між ТОВ «Даймонд Пей» та ТОВ «БК «Фавбет», так як вказані умови договору, направлені на уникнення звернення стягнення ТОВ «Спейсикс» на майно ТОВ «Даймонд Пей».

Станом на 01.08.2024 Відповідач-2 мав заборгованість перед Позивачем у розмірі 676 543 498,19 грн, яка виникла у зв`язку із неналежним виконанням Договору № 23062021.

Відповідачу-2 було достеменно відомо про існування заборгованості, оскільки він визнав це підписанням Додаткової угоди від 01.08.2024 до Договору № 23062021.

Проте, ТОВ «Даймонд Пей» свідомо не виконувало своїх зобов`язань перед ТОВ «Спейсикс».

Рішенням суду у справі № 904/4326/24 вирішено стягнути з ТОВ «Даймонд Пей» на користь ТОВ «Спейсикс» зазначену заборгованість, а також, 847 840,00 грн у вигляді судових витрат.

Однак, станом на день звернення Позивача з позовом до суду у даній справі жодних коштів з ТОВ «Даймонд Пей» стягнуто не було.

При цьому, Договір № 2009/2021 укладено між ТОВ «Даймонд Пей» то ТОВ «БК «Фавбет» в 2021 році.

В 2024 році внесено зміни до Договору № 2009/2021, якими передбачено сплату значного штрафу за порушення окремих умов Договору № 2009/2021.

Після цього, через короткий проміжок часу ТОВ «Даймонд Пей» допущено порушення умов Договору № 2009/2021, що стало підставою для ТОВ «БК «Фавбет» нарахувати штраф у розмірі 364 882 982, 41 грн.

В свою чергу, ТОВ «Даймонд Пей» визнало вимоги ТОВ «БК «Фавбет» у повному обсязі, однак не перерахувало кошти.

ТОВ «БК «Фавбет» звернулося до суду із позовом про стягнення таких коштів.

ТОВ «Даймонд Пей» визнало позов у повному обсязі при наявності у ТОВ «Даймонд Пей» непогашеної заборгованості і за відсутності коштів на рахунках та фактично не вжитті жодних дій спрямованих на зменшення кількасот мільйонного штрафу.

Крім того, суд погоджується з твердженням Позивача, що фактично відсутня зрозуміла економічна мета у внесенні 03.04.2024 нових умов до Договору № 2009/2021, які суттєво погіршують становище ТОВ «Даймонд Пей».

Як встановлено судом, Договір № 2009/2021 укладено між ТОВ «Даймонд Пей» та ТОВ «БК «Фавбет» ще у 2021 році.

До 03.04.2024 положення Договору № 2009/2021 містили лише загальне формулювання у пункті 7.1: «За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до вимог законодавства України та умов цього Договору.».

Тобто, до 03.04.2024 норми пункту 7.1. Договору № 2009/2021 були достатнім стимулом для забезпечення виконання ТОВ «Даймонд Пей» своїх зобов`язань за Договором № 2009/2021.

Однак, 03.04.2024 ТОВ «Даймонд Пей» та ТОВ «БК «Фавбет» вирішили встановити у Договорі № 2009/2021 суттєво більшу відповідальність ТОВ «Даймонд Пей» за порушення Договору № 2009/2021, а також, відповідальність обох сторін за невчасне повідомлення про одностороннє розірвання Договору № 2009/2021 - у розмірі документально підтвердженого середнього одноденного обороту проведених платіжних операцій за період протягом 60 (шістдесяти) календарних днів.

При цьому, не змінювалися будь-які інші умови Договору № 2009/2021, які можна було б логічно пов`язати з новими умовами, наприклад, в частині предмету договору або умов надання послуг, ціни договору, які б могли створити певні переваги для ТОВ «Даймонд Пей».

Верховний Суд в постанові від 12.01.2022 по справі № 910/429/20 зазначив: «Відтак будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам). Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора».

При цьому головною метою неустойки (зокрема, штрафу) є забезпечення виконання зобов`язань, стимулювання боржника до належної поведінки.

Тобто неустойка (зокрема, штраф) не може становити непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар, постанова Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Встановлення неустойки в розмірі 364 882 982, 41 грн свідчить про очевидну завищеність розміру, передбачених пунктом 7.1.1 та пунктом 7.1.2 Договору № 2009/2021, штрафів, якщо розглядати їх як міру відповідальності за порушення договірних зобов`язань, адже створює непомірний тягар для ТОВ «Даймонд Пей» як боржника і є джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для ТОВ «БК «Фавбет» як кредитора.

Також, судом враховано поведінку Відповідача-2 у взаємовідносинах з Відповідачем-1 після допущення порушення Договору № 2009/2021 та нарахування ТОВ «БК «Фавбет» штрафу розмірі 364 882 982, 41 грн.

16.09.2024 ТОВ «Даймонд Пей» надало відповідь на претензію, в якій зобов`язувалося сплатити ТОВ «БК «Фавбет» суму штрафу у розмірі 364 882 982,41 грн, жодним чином не заперечуючи його розмір та/або нарахування.

07.10.2024 ТОВ «Даймонд Пей» надіслало ТОВ «БК «Фавбет» лист, в якому обіцяло виконати свої грошові зобов`язання протягом 5 календарних днів, жодним чином не заперечуючи розміру штрафу та/або його нарахування.

02.12.2024 ТОВ «Даймонд Пей» подано відзив на позовну заяву у справі № 904/4803/24, в якому ТОВ «Даймонд Пей» визнає позов ТОВ «БК «Фавбет» про стягнення штрафу у розмірі 364 882 982,41 грн.

Під час розгляду справи № 904/4803/24 Господарським судом Дніпропетровської області ТОВ «Даймонд Пей» ані в процесуальних документах, ані в судових засіданнях не заперечувало проти розміру штрафу і не намагалося його зменшити.

При вирішенні спору по суті у даній справі судом окрім викладеного також враховано рішення судів щодо стягнення з Відповідача-2 заборгованості, а саме:

23.08.2024 рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області у справі

№ 237/3401/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідлскай» до ТОВ «Даймонд Пей» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 85 995 000,00 грн задоволено.

ТОВ «Спейсик» подано апеляційну скаргу на вказане рішення з обґрунтуванням нереального характеру заборгованості ТОВ «Даймонд Пей».

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2026 у справі № 237/3401/24 відмовлено у відновленні у повному обсязі втраченого судового провадження по цивільній справі № 237/3401/24 Мар`їнського районного суду Донецької області, за результатами розгляду якої ухвалено рішення від 23.08.2024 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідлскай» до ОСОБА_1 , ТОВ «Даймонд Пей» про стягнення суми заборгованості за договором, у зв`язку з тим, що копії матеріалів цивільної справи № 237/3401/24 не містять ознак належного їх засвідчення, та обсяг і зміст цих копій не дає суду підстав для прийняття рішення щодо відновлення у повному обсязі втраченого судового провадження у зазначеній справі, не надання інших матеріалів, відомостей, що можуть бути взяті до уваги при вирішенні питання щодо відновлення у повному обсязі зазначеного втраченого судового провадження учасниками справи.

23.08.2024 рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області у справі № 237/3477/24 позов ТОВ «Кирамит» до ТОВ «Даймонд Пей» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 53 791 500,00 грн задоволено повністю.

ТОВ «Спейсикс» подано апеляційну скаргу на вказане рішення з обґрунтуванням нереального характеру заборгованості ТОВ «Даймонд Пей».

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15.10.2025 у справі № 237/3477/24 апеляційну скаргу ТОВ «Спейсикс» задоволено частково, рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 23.08.2024 в частині задоволення вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймонд Пей» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кирамит» суми заборгованості за отримані послуги у розмірі 1 666 666,00 грн скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову, в решті рішення суду залишити без змін.

09.09.2024 рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області у справі № 237/3626/24 позов ТОВ «Тач-стар» до ТОВ «Даймонд Пей» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 72 514 143,66 грн задоволено повністю.

ТОВ «Спейсикс» подано апеляційну скаргу на вказане рішення з обґрунтуванням нереального характеру заборгованості ТОВ «Даймонд Пей».

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі № 237/3626/24 апеляційну скаргу ТОВ «Спейсикс» задоволено, рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 09.09.2024 в частині задоволення вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та з ТОВ «Даймонд Пей» на користь ТОВ «Тач-стар» суми заборгованості за отримані послуги у розмірі 1 666 666,00 грн скасовано з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову.

09.09.2024 рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області у справі № 237/3627/24 позов ТОВ «Трк тех» до ТОВ «Даймонд Пей» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 68 100 000,00 грн. задоволено повністю.

ТОВ «Спейсикс» подано апеляційну скаргу на вказане рішення з обґрунтуванням нереального характеру заборгованості ТОВ «Даймонд Пей».

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі № 237/3627/24 апеляційну скаргу ТОВ «Спейсикс» задоволено, рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 09.09.2024 в частині задоволення вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та з ТОВ «Даймонд Пей» на користь ТОВ «Трк тех» суми заборгованості за отримані послуги за договором скасовано та відмовлено в задоволенні позову в цій частині.

Судом критично оцінюються доводи Відповідача-1 щодо можливості визнання фраудаторним лише виконаного правочину.

Правочин може бути визначений судом фраудаторним незалежно від того виконаний такий правочин чи ні. Це пояснюється тим, що чинне законодавство не містить визначення поняття «фраудаторний правочин». Натомість для кваліфікації правочину як фраудаторного, необхідно встановити, що боржник вчиняє дії, з метою завдання шкоди кредитору, зокрема, дії, спрямовані на зменшення обсягу свого майна.

Так в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 916/379/23 Верховний Суд виснував, що «що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку… Однак у силу гнучкості та різноманіття цивільних правовідносин вичерпний та закритий перелік обставин, за яких той чи інший правочин слід вважати фраудаторним, відсутній».

«Факт виконання (повного чи часткового) фраудаторного правочину не впливає жодним чином на можливість визнання цього правочину недійсним... Тобто, для ідентифікації правочину як фраудаторного не важливо, чи його виконано», постанова Верховного Суду від 01.10.2025 у справі № 910/11845/24.

Важливим аспектом при визнанні правочину фраудаторним в даній справі, на переконання суду, є той факт, що заборгованість Відповідача-2 перед Позивачем виникла після перерахування Відповідачу-2 суми забезпечувального платежу, в межах якого Відповідач-2 у подальшому надавав Позивачу послуги з переказу коштів на користь клієнтів отримувача, тобто Відповідач-2 фактично весь час оперував коштами Позивача, при цьому заборгованість Відповідача-2 на Відповідача-1 фактично є неустойкою в очевидно в завищеному розмірі.

Крім того, суд погоджується з твердженням Позивача щодо того, що викликає сумніви дата створення Додаткової угоди № 3 до Договору № 2009/2021 від 20.09.2021 з огляду на безпідставне ухилення ТОВ «БК «Фавбет» від надання суду оригіналу останньої, зокрема, з метою проведення судової експертизи задля вирішення питання дати її виготовлення.

Надані сторонами додаткові пояснення не є заявами по суті спору в силу чого мають для суду виключно інформативний характер.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено ознаки фраудатрності спірного правочину, а отже позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідачів.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейсикс» - задовольнити.

2. Визнати недійсними підпункти 7.1.1. та 7.1.2. пункту 7.1. розділу «Відповідальність сторін» договору про надання платіжних послуг з переказу коштів № 2009/2021 від 20.09.2021 в редакції Додаткової угоди № 3 від 03.04.2024.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Букмекерська компанія «Фавбет» (пр-т. Степана Бандери, буд. 8, корп. 39, 39а; ідентифікаційний код 43457382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейсикс» (вул. Ігоря Сікорського авіаконструктора, буд. 8, оф. 5, м. Київ, 04112; ідентифікаційний код 43635954) судовий збір - 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймонд Пей» (вул. Січеславська набережна, буд. 29А, прим. 10, м. Дніпро; ідентифікаційний код 40169405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спейсикс» (вул. Ігоря Сікорського авіаконструктора, буд. 8, оф. 5, м. Київ, 04112; ідентифікаційний код 43635954) судовий збір - 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано: 01.07.2026

Суддя Антон ПУКАС