Рішення № 137847052, 01.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/7157/26

Справа №754/4868/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

Стислий виклад позиції сторін

26.03.2026 Позивачка звернулася до суду з цим позовом, просить визначити додатковий строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог Позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її знайомий ОСОБА_2 .. За словами Позивачки, вона знала померлого більше двадцяти п`яти років, хоча в родинних відносинах із ним не перебувала, підтримувала близькі стосунки із його сином ОСОБА_3 , який був учасником бойових дій. Після смерті сина ОСОБА_2 , Позивачка особисто займалася організацією його поховання та взяла на себе обов`язок доглядати за його батьком. Вона допомагала йому вести хатнє господарство, здійснювала закупівлі продуктів та необхідних речей, організовувала поточний ремонт у квартирі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а також сплачувала всі необхідні комунальні платежі.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_2 . Позивачка своєчасно не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не вважала себе спадкоємицею за законом, що не належить до першої черги спадкування у розумінні статті 1261 ЦК України, проте на початку березня 2026 року їй стало відомо про наявність заповіту, за яким померлий заповідав своє майно саме їй. 17.03.2026 Позивачка звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мединської Наталії Володимирівни із заявою про прийняття спадщини. Позивачка пропустила встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини. Нотаріус листом від 17.03.2026 № 23/01-16 повідомила про відмову у відкритті спадкової справи у зв`язку з тим, що Позивачка у встановлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подала. Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися, спадкова справа не завдодилась.

Посилаючись на положення частини третьої статті 1272 ЦК України, Позивачка обґрунтовує пропуск строку наявністю об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які просить визнати поважними причинами. Зокрема, вона зазначає, що знайшла заповіт лише на початку березня 2026 року. З огляду на це, Позивачка просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив ухвалити рішення згідно з нормами чинного законодавства України, зважаючи на докази в матеріалах справи.

У відзиві Відповідач наголошує, що звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів. Застосування правил частини третьої статті 1272 ЦК України можливе лише в разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. Відповідач також звертає увагу суду на те, що оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття.

Крім того, Відповідач зауважує на окремих суперечностях у позиції Позивачки. Зокрема, зі слів Позивачки, за період життя померлий надав їй довіреність для представництва інтересів, однак дана довіреність не надана до матеріалів справи. Також Позивачка зазначає, що є єдиним спадкоємцем, а у померлого був син, який помер, проте доказів щодо смерті сина в матеріалах справи немає. Посилаючись на положення статей 12, 80, 81, 83 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та зазначаючи, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, Відповідач просить ухвалити рішення, керуючись нормами чинного законодавства та зважаючи на наявні у справі докази.

УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 у віці ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджується актовим записом про смерть від 08.05.2025 № 2512 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 ), внаслідок чого відкрилася спадщина.

05.07.2019 ОСОБА_2 склав заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мединською Наталією Володимирівною та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 569 (номер у спадковому реєстрі: 64417531).

07.07.2023 о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_2 , діючи вільно та при здоровому розумі, склав новий заповіт, згідно з яким усе своє майно він заповів Позивачці - ОСОБА_1 . Заповіт був записаний нотаріусом зі слів заповідача, прочитаний уголос та власноручно підписаний ним. Заповіт посвідчила приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мединська Наталія Володимирівна, зареєструвавши його в реєстрі за № 518. Реєстрація у Спадковому реєстрі (заповіти/спадкові договори) відбулася 07.07.2023 о 17:14. Номер у Спадковому реєстрі: 70907049.

У цей же день, 07.07.2023 ОСОБА_2 також видав довіреність на ім`я ОСОБА_1 строком на п`ять років (дійсна до 07.07.2028). Довіреність уповноважувала Позивачку бути його представником перед фізичними та юридичними особами, зокрема в усіх державних і громадських установах. Довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Мединською Наталією Володимирівною та зареєстрована в реєстрі за № 519.

Позивачці стало відомо про наявність складеного на її ім`я заповіту на початку березня 2026 року. 17.03.2026 вона особисто звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мединської Наталії Володимирівни із письмовою заявою про прийняття спадщини за заповітом і проханням відкрити спадкову справу, пропустивши встановлений законом строк на 4 місяці та 12 днів.

17.03.2026 приватний нотаріус сформувала інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (№ 84545112 та № 84545180). Згідно з довідками, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, однак у реєстрі міститься інформація про два чинних заповіти, посвідчених нотаріусом Мединською Наталією Володимирівною.

17.03.2026 листом за вихідним № 23/01-16 приватний нотаріус повідомила Позивачку про відмову у відкритті спадкової справи. Причиною відмови став пропуск встановленого законом шестимісячного строку для подачі заяви на прийняття спадщини. Одночасно нотаріус рекомендувала звернутися з позовом до суду для визначення додаткового строку для подання відповідної заяви.

Інших спадкоємців за заповітом чи за законом, які прийняли спадщину, немає.

ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Спірні правовідносини у цій справі полягають у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини. Позивачка, як спадкоємиця за заповітом (інші спадкоємці відсутні), прагне поновити своє право на спадкування після смерті знайомого, посилаючись на незнання про існування заповіту. Суд має оцінити обґрунтованість цих причин для вирішення спору з органом місцевого самоврядування, зважаючи на відсутність інших спадкоємців.

ОЦІНКА СУДУ

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частина перша та друга статті 1269 ЦК України).

Строки для прийняття спадщини врегульовано у статті 1270 ЦК України.

Зокрема, для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Позивачка звернулася до нотаріуса із заявою 17.03.2026 року. Отже, строк пропущено на 4 місяці та 12 днів.

Водночас за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (пункти 57, 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)).

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (пункти 54, 55 вказаної вище постанови).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування) (пункт 87 постанови).

У цій справі, що розглядається, Суд оцінює причини пропуску строку для прийняття спадщини з урахуванням того, що Позивачка пропустила строк на 4 місяці та 12 днів.

Такий короткий термін затримки свідчить про добросовісність Позивачки, яка, дізнавшись про своє право, не зволікала, а звернулася до нотаріуса за першої об`єктивної можливості.

Хоча сама по собі необізнаність про наявність заповіту чи спадкового майна не визнається безумовно поважною причиною пропуску строку, Суд розглядає цю обставину в нерозривному зв`язку з тим, що Позивачка не є спадкоємицею за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, і дізналася про заповіт лише на початку березня 2026 року. Наведені обставини впливають на своєчасне звернення до нотаріуса з заявою, тому Позивачка пропустила строк з поважних причин.

Суд, визначаючи додатковий строк для прийняття спадщини, бере до уваги не лише вказані вище обставини, а й ураховує те, що інші спадкоємці за заповітом чи за законом відсутні. Також важливо, що орган місцевого самоврядування не звертався до суду з позовом про визнання спадщини відумерлою, тому судове рішення про встановлення додаткового строку не лише не порушує принцип верховенства права, а й не посягає на законні інтереси територіальної громади, забезпечуючи справедливе вирішення справи. Навпаки, за висновком Суду надання додаткового строку відповідає вимогам справедливості та розумності, ураховуючи обставини, що склалися.

Суд, ухвалюючи рішення, забезпечує справедливий баланс між законними інтересами Позивачки як єдиної спадкоємиці, яка об`єктивно не могла реалізувати своє право вчасно, та публічними інтересами, які не обмежуються виключно майновим аспектом, тобто безоплатним набуттям майна у власність територіальної громади. У даному випадку публічний інтерес, який полягає у реалізації права єдиної спадкоємиці на спадкове майно, переважає майновий інтерес територіальної громади. Це сприяє загальній стабільності відносин власності в державі, ураховуючи також те, що спадщина відумерлою не визнавалась.

Враховуючи, що за заповітом все майно передається Позивачці, інші спадкоємці відсутні, а Київська міська рада не заявляла вимог про визнання спадщини відумерлою, позбавлення Позивачки права на спадкування через формальний пропуск строку становитиме непропорційне втручання у її право на мирне володіння майном.

З цих підстав, Суд, керуючись принципами розумності, добросовісності та справедливості, а також прагнучи забезпечити баланс інтересів між спадкоємцем та територіальною громадою, вважає, що існують достатні підстави для визнання поважними причин пропуску строку для прийняття спадщини та надання додаткового строку - три місяці, з часу набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Щодо розподілу судових витрат

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина дев`ята статті 141 ЦПК України).

У позовній заяві Позивачка просила всі судові витрати покласти на неї.

З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій Позивачка, яка зволікала з подачею заяви, Суд не відшкодовує їй понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 263-265, 268 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати покласти на Позивачку.

Позивачка ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач Київська міська рада (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141)

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

рішення підписано 01.07.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО