Рішення № 137846498, 01.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2026 р. Cправа № 902/343/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:

прокурора Суходолі М. В.,

інші учасники справи не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Вінницької області матеріали справи № 902/343/26

за позовом: Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області (місцезнаходження: вул. Покровська, буд. 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, ідентифікаційний код юридичної особи: 02909909) в інтересах держави в особі: Відділу освіти Чернівецької селищної ради (місцезнаходження: вул. Вінницька, буд. 3, смт. Чернівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24100, ідентифікаційний код юридичної особи: 44077622)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (місцезнаходження: вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21037, ідентифікаційний код юридичної особи: 41835359)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 20171,81 грн

У С Т А Н О В И В :

20.03.2026 Керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області звернувся в інтересах держави в особі Відділу освіти Чернівецької селищної ради до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» з наступними вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду № 2/268 від 25.06.2024 до договору № ЧР-130401/1/4 від 18.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти Чернівецької селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 3/275 від 23.07.2024 до договору № ЧР-130401/1/4 від 18.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти Чернівецької селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця»;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) на користь відділу освіти Чернівецької селищної ради (вул. Вінницька, 3 селище Чернівці Могилів-Подільський район Вінницька область, ЄДРПОУ 44077622) кошти в сумі 20 171,81 гривень (двадцять тисяч сто сімдесят одна гривня вісімдесят одна копійка).

Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор посилається на безпідставну зміну позивачем та відповідачем істотних умов Договору № ЧР-130401/1/4 від 18.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу.

Зокрема, позивачем та відповідачем укладено три додаткових угоди, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її вартості, при незмінній ціні договору,

- Додаткова угода № 2/268 від 25.06.2024 на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 8,23 грн за 1 кВт/год (з ПДВ) до 8,716250 грн за 1 кВт/год з ПДВ;

- Додаткова угода № 3/275 від 23.07.2024 на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 10,296602 грн за 1 кВт/год з ПДВ;

- Додатковою угодою № 4/400 від 23.10.2024 змінено вартість всього обсягу поставки електричної енергії до 374 753,13 грн з ПДВ.

Як стверджує прокурор при укладенні спірної додаткової угоди не дотримано вимоги п. 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), безпідставно змінено істотні умови Договору, при укладенні додаткової угоди сторонами Договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії на ринку після укладення Договору та попередньої угоди

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026 справу № 902/343/26 розподілено судді Виноградському О. Є.

У зв`язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд, ухвалою від 25.03.2026, постановив позовну заяву Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти Чернівецької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» про визнання недійсними додаткових угод № 2/268 та № 3/275 до Договору про постачання електроенергії № ЧР-130401/1/4 від 18.01.2024 року та стягнення 20 171,00 грн залишити без руху та встановив Могилів-Подільській окружній прокуратурі строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

27.03.2026 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Волобуєва Б.С. надійшла заява № 53-1812вих-26 від 27.03.2026 (вх. канц. суду № 01-30/3073/26 від 27.03.2026) на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 30.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Підготовче засідання у справі призначено на 20.05.2026 о 12:30 год.

З урахуванням пункту п`ятого частини шостої статті 242 ГПК України 31.03.2026 прокурор, позивач та відповідач отримали, надіслану їм через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, копії ухвали про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.90 т.1).

31.03.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.91 т.1).

У відзиві відповідач стверджує, що за час дії Договору ціна на РДН за 2024 р. зросла на 54,60 процентів, які визначено за пропорцією (5965,26грн. (ціна за грудень 2024р.) 3858,57 грн. (ціна за січень 2024) = 2 106,69 грн. х 100 : 3858,57 (ціна за січень 2024) = 54,60%.).

На переконання відповідача положення пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та положення «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, зміст Листа Мінекономрозвитку від 24.11.2020 за № 3304-04/69987-06, а також наказ Міністерства економіки України від 07.05.2024 № 11712 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» надають право сторонам, у разі коливання ціни товару на ринку змінювати ціну не обмежуючись періодичністю та відсотковою межею.

21.04.2026 від позивача до суду надійшли пояснення до позовної заяви прокурора (а.с.154-156 т.1).

В своїх поясненнях позивач повідомляє про повне підтримання позовних вимог прокуратури та просить суд їх задовольнити.

14.05.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи (а.с.163-165 т.1).

У клопотанні відповідач повідомляє суд, що 6 травня 2026 року Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі за конституційною скаргою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР ГАЗ РЕСУРС» (вх. № 16/178 від 6 квітня 2026 року) щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922VIII.

Представник відповідача зазначає, що у справі № 902/343/26 основною правовою підставою як позовних вимог, так і заперечень є пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII - як у частині його тлумачення на предмет відповідності вимогам юридичної визначеності, так і в цілому, - конституційність якого є предметом провадження у Конституційному Суді України. У разі визнання оспорюваної норми такою, що не відповідає Конституції України, вона втратить чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення (стаття 152 Конституції України, стаття 91 Закону України «Про Конституційний Суд України»), що безпосередньо вплине на обсяг прав та обов`язків Сторін, на правомірність укладення оспорюваних додаткових угод та, відповідно, на результат вирішення справи по суті.

14.05.2026 від прокурора до суду надійшли додаткові пояснення у справі (а.с.175-177 т.1).

У своїх поясненнях прокурор зазначає, що твердження відповідача про те, що підпунктом 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, зміна ціни у разі коливання ціни товару на ринку може у період дії відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» відбуватися не обмежуючись періодичністю та відсотковою межею, пропорційно до такого коливання, яке фактично відбувається і є документально підтвердженим, не відповідає дійсності.

Свою позицію прокурор обґрунтовує посиланням на Постанови Великої палати Верховного суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 та Постановах КГС ВП від 28.08.2024 року у справі № 918/694/23 від 10.02.2026 у справі № 927/842/24.

20.05.2026 від прокурора до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справи від 14.05.2026 (а.с.180 т.1).

03.06.2026 у підготовчому засіданні суд постановив ухвали, занесені до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача від 14.05.2026 про зупинення провадження у справи та закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 01.07.2026 о 15:00 год.

06.06.2026 прокурор, позивач та відповідач отримали, надіслану їм через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, копії ухвали про дату, час та місце проведення судового засідання у справі, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.193 т.1).

В судове засідання з`явився прокурор.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про дату, місце та час судового розгляду своїм правом на участь в судовому засіданні не скористались та своїх представників в судове засідання не направили.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Зокрема, згідно із частиною третьою статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У судовому засіданні прокурор підтримав свій позов.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

Після ухвалення судом рішення, у судовому засіданні, 01.07.2026, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яка долучена до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення прокурора, оцінивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд установив.

18.01.2024 за результатами проведення процедури закупівлі UA-2023-12-28-009529-а (дата формування звіту: 18.01.2024) позивач та відповідач уклали Договір № ЧР-130401/1/4 про постачання електричної енергії споживачу (далі за текстом «Договір») (а.с.28-34 т.1).

Відповідно до пункту 1.1. Договору цей Договір про постачання електричної енергії (далі Договір) є господарським договором, за яким передбачається постачання замовленого обсягу споживання електричної енергії Споживачу Постачальником за вільними цінами.

Згідно пункту 2.1. Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Найменування товару: код ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергію). Кількість товару: 48364 кВт/год. (пункт 2.3. Договору).

В пункті 5.1. Договору сторони визначили, що споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначенні ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Ціна 1 кВт електричної енергії, станом на дату укладення цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 8,23 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна електричної енергії 4,301583 грн;

- регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії, у розмірі, встановленому НКРЕКП 0,52857 грн;

- регульований тариф на послуги з розподілу, у розмірі, встановленому НКРЕКП 2,02818 грн;

- податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії 1,371667 грн.

Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.

Відповідно до пункту 5.2. Договору загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 398035,72 грн, в т.ч. ПДВ 66339,29 грн.

В пункті 5.4. сторони погодили, що ціна (сума) цього Договору розрахована згідно очікуваної вартості предмета закупівлі, відповідає остаточній тендерній пропозиції учасника.

Згідно пункту 5.5. Договору умови цього Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозиціє, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`ктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обгрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою, або викопіювання з сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» за відповідний розрахунковий період, завірене печаткою підприємства Постачальника. Згідно із ч.6 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії або Сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку (пункт 5.6. Договору).

Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії, на підставі рахунку та актів приймання-передачі електричної енергії (пункт 5.8 Договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання діє в частині постачання електричної енергії до 31.12.2024 (включно), а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх обов`язків за цим Договором (пункт 13.1. Договору).

Листом «Щодо збільшення ціни на електричну енергію у травні 2024 року» від 11.06.2024 за № 1.05-3036 відповідач звернувся до позивача яким повідомив що в травні місяці відбулось коливання середньозваженої ціни на РДН в торговій зоні ОЕС України за січень 2024 по відношенню до травня 2024 в бік збільшення з 3258,57 грн/МВт*год до 4221,92 грн/МВт*год, що становить 9,42 %.

В зв`язку із коливанням ціни електричної енергії відповідач запропонував укласти додаткову угоду в частині збільшення тарифу на постачання електричної енергії з 01.06.2024 року на 9,42 % (а.с. 36 т.1).

На підтвердження збільшення (коливання) ціни електричної енергії відповідач надав Позивачу Експертний висновок № В-255 від 10.06.2024 Вінницької торгово-промислової палати (а.с.37 т.1).

25.06.2024 сторони відповідач та позивач уклали Додаткову угоду № 2/268 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЧР-130401/1/4 від 18.01.2024 (а.с.35 т.1).

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди № 2/268, у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, що підтверджується Експертним висновком Вінницької торгово-промислової палати № В-255 від 10 червня 2024 року, сторони дійшли згоди зменшити обсяги постачання електричної енергії, відповідно абзацу другого п. 2.3. Договору, та викласти його в новій редакції:

«Кількість товару: 47226 кВт/год».

Також, Додатковою угодою № 2/268 сторони виклали абзац другий пункту 5.1. Договору в наступній редакції:

«Ціна 1 кВт*год електричної енергії, станом на дату укладення цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 8,716250 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна електричної енергії 4,706792 грн;

- регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії, у розмірі, встановленому НКРЕКП 0,52857 грн;

- регульований тариф на послуги з розподілу, у розмірі, встановленому НКРЕКП 2,02818 грн;

- податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії 1,452708 грн».

Додатковою угодою № 2/268 сторони також виклали абзац перший Додатку № 2 до Договору в наступній редакції:

«Ціна за 1 кВт/год електричної енергії, з урахуванням тарифу на її розподіл, становить 8,716250 грн з урахуванням ПДВ у розмірі 20 % до ціни електричної енергії 1,452708 грн».

Згідно пункту 5. Додаткової угоди № 2/268 відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між ними з 01.06.2024 року і діють протягом строку дії Договору.

За наслідками укладення Додаткової угоди № 2/268 з 01.06.2024 року сторонами збільшено ціну спожитої електричної енергії за 1 кВт/год на 5,91 % порівняно з ціною, визначеною в Договорі.

Листом «Щодо збільшення ціни на електричну енергію у червні 2024 року» від 02.07.2024 за № 1.05-3429 відповідач звернувся до позивача яким повідомив що в червні місяці відбулось коливання середньозваженої ціни на РДН в торговій зоні ОЕС України за червень 2024 по відношенню до травня 2024 в бік збільшення з 4221,92 грн/МВт*год до 5403,38 грн/МВт*год, що становить 27,98 %.

В зв`язку із коливанням ціни електричної енергії відповідач запропонував укласти додаткову угоду в частині збільшення тарифу на постачання електричної енергії з 01.08.2024 року на 27,98 % (а.с. 38, 39 т.1).

На підтвердження збільшення (коливання) ціни електричної енергії відповідач надав Позивачу Експертний висновок № В-298 від 02.07.2024 Вінницької торгово-промислової палати (а.с.39, 40 т.1).

23.07.2024 відповідач та позивач уклали Додаткову угоду № 3/275 до Договору № ЧР-130401/1/4 від 18.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу (а.с.38 т.1).

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди № 3/275, у зв`язку з коливанням середньозваженої на ринку, що підтверджується Експертним висновком Вінницької торгово-промислової палати № В-298 від 02.07.2024 року, сторони дійшли згоди внести зміни до абзацу другого п.2.3. розділу 2 Договору та викласти його в новій редакції:

«Кількість товару: 45228 кВт/год».

Також, Додатковою угодою № 3/275 сторони виклали абзац другий пункту 5.1. Договору в наступній редакції:

«Ціна 1 кВт*год електричної енергії, станом на дату укладення цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 10,296602 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі:

- ціна електричної енергії 6,023752 грн;

- регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії, у розмірі, встановленому НКРЕКП 0,52857 грн;

- регульований тариф на послуги з розподілу, у розмірі, встановленому НКРЕКП 2,02818 грн;

- податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії 1,7161 грн».

Додатковою угодою № 3/275 сторони також виклали абзац перший Додатку № 2 до Договору в наступній редакції:

«Ціна за 1 кВт/год електричної енергії, з урахуванням тарифу на її розподіл, становить 10,296602 грн з урахуванням ПДВ у розмірі 20 % до ціни електричної енергії 1,7161 грн».

Згідно пункту 5. Додаткової угоди № 3/275 дана Угода вважається укладеною і набуває чинності з 01.08.2024.

За наслідками укладення Додаткової угоди № 3/275 з 01.08.2024 року сторонами збільшено ціну спожитої електричної енергії за 1 кВт/год на 25,11 % порівняно з ціною, визначеною в Договорі.

Поставка електричної енергії відповідачем позивачу підтверджується Актом № 3510343-2401-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 12.02.2024 (а.с.14 т.1), Актом № 3510343-2402-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 08.03.2024 (а.с.14 т.1), Актом № 3510343-2403-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 08.04.2024 (а.с.15 т.1), Актом № 3510343-2404-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 13.05.2024 (а.с.15 т.1), Актом № 3510343-2405-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 14.06.2024 (а.с.16 т.1), Актом № 3510343-2406-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 08.07.2024 (а.с.16 т.1), Актом № 3510343-2407-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 16.08.2024 (а.с.17 т.1), Актом № 3510343-2408-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 10.09.2024 (а.с.17 т.1), Актом № 3510343-2409-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 12.10.2024 (а.с.18 т.1).

Оплата за поставлений товар було здійснено позивачем в розмірі 374 753,13 грн. в тому числі ПДВ згідно:

- платіжної інструкції № 151 від 14.02.2024 на суму 24 928,67 грн. за спожиту електроенергію, в тому числі ПДВ 4154,78 грн (а.с.48 т.1);

- платіжної інструкції № 214 від 14.03.2024 на суму 45 314,38 грн. за спожиту електроенергію, в тому числі ПДВ 7552,40 грн (а.с.48 т.1);

- платіжної інструкції № 286 від 12.04.2024 на суму 59 461,75 грн. за спожиту електроенергію, в тому числі ПДВ 9910,29 грн (а.с.49 т.1);

- платіжної інструкції № 322 від 14.05.2024 на суму 46 894,54 грн. за спожиту електроенергію, в тому числі ПДВ 7815,76 грн (а.с.49 т.1);

- платіжної інструкції № 403 від 20.06.2024 на суму 53 626,68 грн. за спожиту електроенергію, в тому числі ПДВ 8937,78 грн (а.с.50 т.1);

- платіжної інструкції № 443 від 10.07.2024 на суму 54 328,39 грн. за спожиту електроенергію, в тому числі ПДВ 9054,73 грн (а.с.50 т.1);

- платіжної інструкції № 501 від 16.08.2024 на суму 6 641,78 грн. за спожиту електроенергію, в тому числі ПДВ 1106,96 грн (а.с.51 т.1);

- платіжної інструкції № 552 від 11.09.2024 на суму 27 224,22 грн. за спожиту електроенергію, в тому числі ПДВ 4537,37 грн (а.с.51 т.1);

- платіжної інструкції № 647 від 15.10.2024 на суму 56 332,72 грн. за спожиту електроенергію, в тому числі ПДВ 9388,79 грн (а.с.52 т.1);

Відповідно до пункту першого частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Згідно Відповіді № 2492381 від 22.03.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 22.03.2026 та підписаного кваліфікованою електронною печаткою організаційно-правова форма юридичної особи орган місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1.1. Положення про відділ освіти Чернівецької селищної ради Відділ освіти Чернівецької селищної ради (далі Відділ освіти) є виконавчим органом Чернівецької селищної ради, який утворюється рішенням Чернівецької селищної ради. Є підзвітним і підконтрольним раді, яка його утворила та підпорядкований селищному голові, а з питань здійснення делегованих йому повноважень підконтрольний Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної державної адміністрації, Міністерству освіти і науки України (далі МОН України) та іншим центральним органам виконавчої влади.

Згідно пункту 1.8. Статуту Відділ освіти є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

В пункті 1.10. Статуту визначено, що Відділ освіти є головним розпорядником бюджетних коштів за видатками що визначені рішенням про бюджет Чернівецької селищної ради на фінансування освітніх установ і закладів, програм і заходів. Фінансову діяльність Відділ освіти, як головний розпорядник бюджетних коштів галузі освіти, здійснює відповідно до Бюджетного кодексу України.

Відтак, на закупівлі які здійснює Відділу освіти Чернівецької селищної ради поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі».

За приписами частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників;

2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;

3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини другої та третьої статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії» (частина перша статті 275 ГК України).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 265 ГК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина перша, друга статті 712 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 ЦК України).

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина друга статті 632 ЦК України).

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Якщо продавець прострочив виконання обов`язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання (частина третя статті 691 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт другий частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до частини 3-7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

12 жовтня 2022 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі за текстом «Особливості закупівель»).

Згідно частини 17 Особливостей закупівель (в редакції Постанови КМ України № 383 від 02.04.2024) договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

За приписами пункту другого частини 19 Особливостей закупівель (в редакції Постанови КМ України № 383 від 02.04.2024, чинної на дату укладення Додаткових угод № 1, 2, 3) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Системний аналіз положень частини першої статті 638 ЦК України, частини третьої статті 180 ГК України, пункту другого частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дозволяє дійти висновку, що зміна ціни товару, що є предметом договору про закупівлю можлива за одночасної наявності наступних умов: (1) наявність згоди (волевиявлення) сторін договору про зміну ціни за одиницю товару, (2) наявність коливання ціни такого товару на ринку, (3) зміна ціни товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару, (4) документальне підтвердження коливання ціни такого товару.

Відповідач обґрунтовував збільшення (коливання) ціни електричної енергії Експертними висновками № В-255 від 10.06.2024, № В-298 від 02.07.2024 Вінницької торгово-промислової палати.

Законодавство у сфері публічних закупівель не визначає особу, уповноважену надавати інформацію про коливання ціни товару на ринку.

Відповідно висновку Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду наведеного в Постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18 оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Таким чином, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

В той же час, відповідно до положення пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону України істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Також, відповідно до пункту другого частини 19 Особливостей закупівель істотні умови договору про закупівлю, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.

Відтак, коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару, зокрема в бік збільшення, за період з моменту укладення договору або останнього внесення змін до договору про закупівлю та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням.

Експертні висновки № В-255 від 10.06.2024, № В-298 від 02.07.2024 Вінницької торгово-промислової палати таким умовам не відповідають.

Зокрема в Експертному висновку № В-255 від 10.06.2024 зазначено середньозважену ціну електричної енергії за січень місяць (в цілому) 2024 на РДН ОЕС України та середньозважену ціну електричної енергії за травень місяць (в цілому) 2024 на РДН ОЕС України. А отже не містить інформації щодо коливання ціни на електричну енергію з дати укладення Договору (18.01.2024) до дати укладення Додаткової угоди №2/268 (25.06.2024).

В Експертному висновку № В-298 від 02.07.2024 зазначено середньозважену ціну електричної енергії за травень місяць (в цілому) 2024 на РДН ОЕС України та середньозважену ціну електричної енергії за червень місяць (в цілому) 2024 на РДН ОЕС України. А отже не містить інформації щодо коливання ціни на електричну енергію з дати укладення Додаткової угоди № 2/268 (25.06.2024) до дати укладення Додаткової угоди № 3/275 (23.07.2024).

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Також Велика Палата Верховного суду зазначила, що в будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, установлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В Постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 (пункт 158) Велика Палата Верховного суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Як вже було зазначено вище, Додатковою угодою № 2/268 відповідачами збільшено ціну спожитої електричної енергії за 1 кВт/год на 5,91 % порівняно з ціною, визначеною в Договорі, відповідно Додатковою угодою № 3/275 на 25,11 %,.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно пункту першого частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Додаткові угоди № 2/268, 3/275 до Договору № ЧР-130401/1/4 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2024 суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі» тому підлягають визнанню недійсними.

Оскільки, Додаткові угоди № 2/268, 3/275 до Договору № ЧР-130401/1/4 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2024 є недійсними і не породжують правових наслідків в частині ціни електричної енергії сторони мали керуватись положеннями Договору № ЧР-130401/1/4 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2024 за яким ціна електричної енергії встановлена в розмірі 8,23 гривень, з урахуванням ПДВ.

Таким чином, вартість поставленої електричної енергії, зафіксованої в Акті № 3510343-2401-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 12.02.2024, Акті № 3510343-2402-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 08.03.2024, Акті № 3510343-2403-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 08.04.2024, Акті № 3510343-2404-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 13.05.2024, Акті № 3510343-2405-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 14.06.2024, Акті № 3510343-2406-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 08.07.2024, Акті № 3510343-2407-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 16.08.2024, Акті № 3510343-2408-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 10.09.2024, Акті № 3510343-2409-1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 12.10.2024 мала становити 354 581,32 гривень, проте Відділом освіти Чернівецької селищної ради сплачено за вказану електричну енергію 374 753,13 гривень.

Отже, грошові кошти в розмірі 20 171,81 гривень є такими, що безпідставно отримані Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» і підлягають поверненню позивачу.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави

12.03.2026 Керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області звернувся до Відділу освіти Чернівецької селищної ради з листом № 02.53-1504 вих-26, яким проінформовано щодо ймовірних порушень при виконанні Договору № ЧР-130401/1/4 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2024 за результатами проведення закупівлі електричної енергії UA-2023-12-28-009529-а.

Також у вказаному листі прокурор просить надати інформацію чи вживалися або будуть вживатися відділом освіти заходи щодо оскарження додаткових угод до договору № ЧР-130401/1/4 від 18.01.2024 та повернення надлишково сплачених коштів (а.с.46, 47 т.1).

Листом від 16.03.2026 за № 104 Відділ освіти Чернівецької селищної ради повідомив прокурора, що не вбачає порушень при виконанні Договору № ЧР-130401/1/4 про постачання електричної енергії споживачу від 18.01.2024 і зокрема при укладенні додаткових угод до вказаного договору (а.с.20, 12 т.1).

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 Конституційний суд України зазначив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 53 ГПУ України»).

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Системне тлумачення статті 53 ГПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п`ятої Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 пункт 71).

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Зважаючи на докази, подані прокурором щодо підстав звернення з позовом в інтересах держави в особі визначеного прокурором позивача, суд вважає обґрунтованими підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Вінницької міської ради у цій справі.

Проаналізувавши вищевказані норми права, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного окремого доказу, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 Конституційний суд України зазначив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 53 ГПУ України»).

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Системне тлумачення статті 53 ГПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п`ятої Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 пункт 71).

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Зважаючи на докази, подані прокурором щодо підстав звернення з позовом в інтересах держави в особі визначеного прокурором позивача, суд вважає обґрунтованими підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Відділу освіти Чернівецької селищної ради у цій справі.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 ГПК України).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши вищевказані норми права, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного окремого доказу, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Відділу освіти Чернівецької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів підлягають задоволенню.

Щодо судового збору

Відповідно до підпункту другого пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту другого пункту другого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже за подання до суду позовної заяви з трьома вимогами немайнового характеру підлягає сплаті 7 987,20 грн (3328 грн х 3 х 0,8).

Суд встановив, що позовна заява подана прокурором до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС. До вказаної заяви додана копія платіжної інструкції № 534 від 17.03.2026 про сплату Вінницькою обласною прокуратурою судового збору у розмірі 9 984 грн (а.с. 67 т.1). Отже, Вінницькою обласною прокуратурою сплачено судового збору на 1 996,80 грн більше ніж встановлено законом.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи.

У зв`язку із відсутністю клопотання про повернення переплаченої суми, питання про повернення заявнику 1 996,80 грн судом не вирішується.

Відповідно до частини першої статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Отже, на користь Вінницької обласної прокуратури підлягає стягненню з відповідача на користь Вінницької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 987,20 грн.

Керуючись статтями 74, 76 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Вінницької області,

У Х В А Л И В :

1. Позов Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі: Відділу освіти Чернівецької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2/268 від 25.06.2024 до договору № ЧР-130401/1/4 від 18.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Відділом освіти Чернівецької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця».

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3/275 від 23.07.2024 до договору № ЧР-130401/1/4 від 18.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Відділом освіти Чернівецької селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) на користь Відділу освіти Чернівецької селищної ради (вул. Вінницька, 3 селище Чернівці Могилів-Подільський район Вінницька область, ЄДРПОУ 44077622) кошти в сумі 20171,81 гривень (двадцять тисяч сто сімдесят одна гривня вісімдесят одна копійка).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (місцезнаходження: вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21037, ідентифікаційний код юридичної особи: 41835359) на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02909909, банк отримувача: ДКСУ м.Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988) витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 987,20 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім гривень двадцять копійок) грн.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Згідно частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, а також Могилів-Подільській окружній прокуратурі на адресу електронної пошти: podilskyi@vin.gp.gov.ua.

Повне рішення складено 01 липня 2026 р.

Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Могилів-Подільській окружній прокуратурі на адресу електронної пошти: podilskyi@vin.gp.gov.ua