Рішення № 137844852, 25.06.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/11489/25

Провадження № 2/644/722/26

25.06.2026

РІШЕННЯ

іменем України

25 червня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Попової В.О.,

з участю секретаря судового засідання Плаксій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на предмет застави

УСТАНОВИВ:

Представник АТ «Ощадбанк» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» Рябова С.П. звернулася з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 630 281 грн 07 коп та звернення стягнення на предмет застави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.09.2021 між АТ«Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит (для придбання транспортного засобу) №450/0941. В якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 , яка є позичальником за кредитним договором, укладено договір застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) №450/0941/1 від 27.09.2021. Відповідно до умов договору застави рухомого майна заставодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору, передав в заставу, предмет застави, що належить заставодавцю на праві власності, а саме: майнові права заставодавця за договором купівлі-продажу (у сумі, що дорівнює вартості транспортного засобу згідно з договором купівлі-продажу), які полягають у праві отримати від контрагента майно (транспортний засіб) з наступними характеристиками: автомобіль марки BMW, комерційний опис X3, рік випуску 2021, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , колір синій, об`єм двигуна 1998, VIN код НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 ; транспортний засіб з моменту набуття заставодавцем права власності на нього.

На виконання умов кредитного договору, 27.09.2021 AT «Ощадбанк» шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок № НОМЕР_3 продавця транспортного засобу ТОВ «Бавария Моторс», код отримувача 39547470 перерахував грошові кошти у сумі 731 790 грн 00 коп.

Таким чином, АТ «Ощадбанк» свої зобов`язання, встановлені кредитним договором виконав в повному обсязі та належним чином.

Ухвалою суду від 05.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.02.2026 у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась. 17 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Рябової С.П. надійшла заява, в якій вона просить судове засідання провести без технічного фіксування, позовні вимоги підтримувала в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу за місцем її реєстрації та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Заяв, клопотань тощо до суду від відповідачки не надходило.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 282-284 ЦПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Відповідачка ОСОБА_1 з відзивом на позов до суду не зверталась. Заяв, клопотань та заперечень суду не надходило.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

27.09.2021 між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит (для придбання транспортного засобу) №450/0941.

Відповідно до п. п. 2.1-2.4 кредитного договору банк зобов`язався надати Позичальнику на умовах договору, а Позичальник мав право отримати та зобов`язувався належним чином використати та повернути в передбачені договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку та на умовах визначених договором. Кредит надавався на придбання транспортного засобу у розмірі 731 790,00 грн на 36 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 26.09.2024 року. За користування кредитом Позичальник зобов`язався сплачувати Банку відповідну плату (проценти) у розмірі 0,01 % процентів річних. Усі платежі за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісійної винагороди, штрафних санкцій тощо) здійснюються шляхом списання Банком коштів із поточного рахунку. Будь-який платіж за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, штрафних санкцій тощо) вважається погашеним із моменту зарахування відповідної суми на відповідний внутрішній рахунок Банку.

Повернення кредиту, сплата процентів, комісійних винагород (у разі їх встановлення за цим договором) здійснюється Позичальником згідно з графіком платежів або достроково відповідно до порядку, визначеного цим договором.

Відповідно до п. 3.3.3 кредитного договору Позичальник зобов`язався здійснювати повернення кредиту та сплату процентів за користування ним щомісячно ануїтетними платежами в розмірі 20 330,63 грн шляхом внесення коштів на поточний рахунок, які Банк, використовуючи право договірного списання коштів, надане йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно до черговості, визначеної цим договором. Перший ануїтетний платіж Позичальник сплачує до 27 жовтня 2021 року, у подальшому не пізніше 27 числа кожного місяця. Останній платіж в рахунок повернення кредиту та процентів Позичальник зобов`язується здійснити не пізніше терміну (дати) остаточного повернення кредиту, визначеної цим договором.

За кредитним договором Банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами, (ст. 629 ЦК України).

Згідно з п. 3.2.1 кредитного договору Банк здійснює надання Кредиту одноразово в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням кредитних коштів на поточний рахунок Продавця транспортного засобу товариства з обмеженою відповідальністю «Бавария Моторс», код отримувача 39547470, № НОМЕР_3 , відкритий у АТ «Мегабанк», код банку 351629.

27.09.2021 АТ «Ощадбанк» шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця транспортного засобу ТОВ «Бавария Моторс» перерахував грошові кошти у сумі 731 790,00 грн.

В якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 , яка є Позичальником за кредитним договором, укладено договір застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) №450/0941/1 від 27.09.2021.

Відповідно до умов цього договору Заставодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору, передав в заставу, а Заставодержатель прийняв в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, що належить Заставодавцю на праві власності, а саме:

-майнові права Заставодавця за договором купівлі-продажу (у сумі, що дорівнює вартості транспортного засобу згідно з договором купівлі-продажу), які полягають у праві отримати від контрагента майно (транспортний засіб) з наступними характеристиками: автомобіль марки BMW, комерційний опис X3, рік випуску 2021, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , колір синій, об`єм двигуна 1998, VIN код НОМЕР_1 (надалі транспортний засіб);

-транспортний засіб з моменту набуття Заставодавцем права власності на нього.

Предмет застави є власністю Заставодавця на підставі договору купівлі продажу, зокрема Контракту №000280 від 13.09.2021.

Згідно п. 2.5 договору застави рухомого майна, заставою забезпечується в повному обсязі виконання усіх зобов`язань Заставодавця за кредитним договором, укладеним між Заставодержателем та Заставодавцем, що існують у теперішній час і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п. 4.2 договору застави рухомого майна, у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, та/або у випадках невиконання Заставодавцем обов`язків за договором застави рухомого майна, а також у інших випадках, передбачених договором та/або законодавством, Заставодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет застави у порядку, визначеному договором застави рухомого майна та/або кредитним договором.

Згідно наданих витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 27.09.2021 вбачається про заставу рухомого майна, а саме: автомобіля легкового, BMW X3, номер об`єкта: НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , Харківська

регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» Харківської області.

Отже, позивач свої зобов`язання, визначені кредитним договором, виконав в повному обсязі та належним чином, що також підтверджується копією платіжного доручення №450/0941 (#819885513921) від 27.09.2021 та виписками по рахункам.

Натомість відповідач зобов`язався здійснювати повернення Кредиту та сплату процентів за користування ним щомісячно ануїтетними платежами у розмірі 20 330,63 грн (п. 3.3.3. кредитного договору).

Згідно з ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Пунктами 4.3.1 - 4.3.4 кредитного договору визначено, що Позичальник зобов`язався: належним чином виконувати всі умови договору та взяті на себе за договором зобов`язання; у строки, обумовлені договором, повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за договором; у випадку порушення умов договору та/або документів забезпечення достроково повернути кредит в порядку, передбаченому п. 3.9 договору, з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійних винагород, а також сплатити неустойку (штрафні санкції) як це передбачено в договорі та відшкодувати банку в повному обсязі збитки; відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов`язаннях, що випливають з договору.

При цьому, умови п. 3.3, пп 3.3.1 кредитного договору, передбачено, що будь-який платіж за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, штрафних санкцій тощо) вважається погашеним із моменту зарахування відповідної суми на відповідний внутрішній рахунок Банку.

Автоматичне договірне списання грошових коштів з поточного рахунку на погашення заборгованості за договором кредиту на облікові рахунки заборгованості за кредитом (на заборгованість за основним зобов`язанням та за процентами) відбувається в контрольну (платіжну) дату зазначену в кредитному договорі для сплати за кредитом. Зазначене списання відбувається згідно порядку виконання регламентних процедур в АБС ММФО.

Станом на 25.06.2026 за відповідачем наявна заборгованість за договором про споживчий кредит (для придбання транспортного засобу) №450/0941 від 27.09.2021 у сумі 630 281 грн 07 коп., яка складається: з заборгованості за основним боргом (кредитом) у розмірі 630 134 грн 80 коп.; заборгованості за процентами у розмірі 146 грн 27 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості та виписками по рахункам обліку заборгованості.

Під час судового розгляду, відповідачем розрахунок заборгованості не спростований та не надано суду жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості повністю або частково у добровільному порядку. Належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача щодо укладення кредитного договору, наявності заборгованості та її розміру, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, це випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін)виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно статті 1 закону України «Про заставу» та статті 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ч.1 ст.589 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 19 закону України «Про заставу» передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.20 закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Отже, право на звернення стягнення на предмет обтяження виникає у заставодержателя у разі невиконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою.

За ст.28 закону України «Про заставу» застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання.

Разом з тим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання

зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.23, ст.ст.24, 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

На виконання вимог ст. 24, 25 закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а також умов договору застави рухомого майна, 19.08.2025 позивачем зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави за договором застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) №450/0941/1 від 27.09.2021, реєстраційний запис 29342131, що підтверджується витягом про реєстрацію №98806323 від 19.08.2025.

Відповідно до отриманих даних не встановлено інших обтяжувачів рухомого майна, що є предметом за договором застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) № 450/0941/1 від 27.09.2021, тому письмові повідомлення про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет застави позивачем іншим обтяжувачам не надсилались.

Згідно з ч.2 ст.25 закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Таким чином, законодавець надає право заставодержателю звернути стягнення на майно у випадку невиконання заставодавцем зобов`язань з погашення заборгованості за кредитним договором, на забезпечення якого укладено договір застави.

Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті в повному обсязі, що свідчить про порушення його прав, суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів та звернення стягнення на предмет застави цілком обґрунтованим, та таким, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин.

Крім того, Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований та не надано суду жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості повністю або частково у добровільному порядку. Належних та допустимих доказів, які б спростували посилання Позивача щодо укладення кредитного договору, наявності заборгованості та її розміру, суду не надано.

На підставі викладеного, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, а саме - необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит (для придбання транспортного засобу) №450/0941 від 27.09.2021 року у розмірі 630 281 грн 07 коп. та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 31 425 грн 11 коп.

Керуючись ст. ст. 526, 610, 626, 628, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором про споживчий кредит (для придбання транспортного засобу) №450/0941 від 27.09.2021, яка станом на 25.06.2026 становить у загальному розмірі 630 281 (шістсот тридцять тисяч двісті вісімдесят одна) грн 07 коп., яка складається: із заборгованості за основним боргом 630 134 грн 80 коп., заборгованості за нарахованими процентами 146 грн 27 коп.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» за договором про споживчий кредит (для придбання транспортного засобу) №450/0941 від 27.09.2021, яка станом на 25.06.2026 становить у загальному розмірі 630 281 (шістсот тридцять тисяч двісті вісімдесят одна) грн 07 коп., яка складається: із заборгованості за основним боргом 630 134 грн 80 коп., заборгованості за нарахованими процентами 146 грн 27 коп., звернути стягнення на предмет застави за договором застави рухомого майна (майнових прав та транспортного засобу) №450/0941/1 від 27.09.2021, а саме: автомобіль марки BMW, комерційний опис X3, рік випуску 2021, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , колір синій, об`єм двигуна 1998, VIN код НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), шляхом продажу на електронних аукціонах (торгах) у межах процедури виконавчого провадження та із встановленням початкової ціни продажу на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої законом України «Про виконавче провадження».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір у розмірі 31 425 (тридцять одна тисяча чотириста двадцять п`ять) грн 11 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 09351600, рах. № НОМЕР_5 в філії Харківське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», МФО 351823, місцезнаходження філії: 61005, м. Харків, Конституції майдан, 22.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 30.06.2026.

Суддя: В.О. Попова