Рішення № 137843030, 30.06.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 209/291/26

провадження № 2/208/3983/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Якимчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 209/291/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" - Марія Ткаченко подала до Дніпровського районного суду міста Кам`янського позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається те, що 25.10.2017 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір №010/0202/82/0392354.

Щодо умов та порядку укладання Договору №010/0202/82/0392354 від 25.10.2017 року.

Відповідно до п.1.3 Договору сума кредиту становить 12200,00 грн.

Відповідно до п.1.4 строк кредиту становить 48 місяців з 25.10.2017 року по 25.10.2021 року.

Згідно п.1.5 Договору процентна ставка за користування кредитом фіксована та становить 45,00% річних.

30.11.2021 року було укладено договір №114/2-47 відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №010/0202/82/0392354.

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором №010/0202/82/0392354.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №010/0202/82/0392354.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №010/0202/82/0392354 від 25.10.2017 року становить 71701,54 грн., з яких:

-Заборгованість за тілом кредиту 25962,07 грн.,

-Заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 13123,29 грн.

-Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 32616,18 грн.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 03.03.2026 року, цивільну справу №209/291/26 передано за підсудністю до Заводського районного суду міста Кам`янського.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026 року по цивільній справі № 209/291/26 було визначено головуючого суддю Гречану В.Г.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до довідки відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради, яка надійшла до суду 20.04.2026 року - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 19.08.2025 року.

Відповідно до ч.9 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Ухвалою суду від 23.04.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 209/291/26 за правилами спроощеного позовного провадження.

22.04.2025 року адвокат Брадарська Наталія Володимирівна, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , подала до суду відзив на позовну заяву. Відповідач категорично не визнає позовні вимоги, вважає їх безпідставними, необгрунтованими, та такими, що заявлені з грубим порушенням норм матеріального права, ігноруванням соціальних гарантій військовослужбовців та всупереч сталій практиці Верховного Суду.

Позивач у своєму розрахунку визначає загальну суму заборгованості у розмірі 69 140,90 грн, з яких: тіло кредиту 25 962,07 грн; проценти на дату відступлення права вимоги 13 123,29 грн; проценти з моменту відступлення права вимоги (згідно з даними позову, відступлення відбулось 30.11.2021 р. та 10.01.2023 р.) по дату розрахунку 30 055,54 грн. Сторона Відповідача наголошує на тому, що вказаний розрахунок є незаконним, оскільки він прямо ігнорує імперативні норми законодавства щодо соціального захисту військовослужбовців. Так, з 16 березня 2023 року ОСОБА_3 призвана на військову службу за мобілізацією до лав Збройних Сил України. Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову... штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються (крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду, та/ або автомобіля). Споживчий кредит готівкою, який є предметом даного спору, не відноситься до виключень (це не іпотека і не автокредит). Відповідно, з моменту мобілізації (16.03.2023 року) будь-яке нарахування відсотків, штрафів, пені чи комісій за вказаним договором є прямим порушенням закону. Як зазначає сам Позивач у своїй позовній заяві: "Строк Кредиту 48 місяці(в) з 25.10.2017 (дата надання кредиту) по 25.10.2021 (Дата повного погашення Кредиту)". Отже, строк кредитування за Договором закінчився 25 жовтня 2021 року. Велика Палата Верховного Суду у своїй знаковій постанові від 28.03.2018 року по справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) сформувала правовий висновок, який є обов`язковим для всіх судів: право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (нарахування 3% річних та інфляційних втрат). Таким чином, АТ «Райффайзен Банк» та його правонаступники (ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Коллект Центр») не мали жодного законного права нараховувати договірні відсотки за користування кредитом після 25.10.2021 року. Проте Позивач заявляє до стягнення колосальну суму у 30 055,54 грн відсотків, нарахованих після дати відступлення (тобто після листопада 2021 року), чим прямо порушує норми статей 1048, 1050 ЦК України та ігнорує висновки Великої Палати ВС. Ця сума взагалі не підлягає стягненню. Заявлена сума заборгованості підтверджується Позивачем лише внутрішніми, односторонніми розрахунками (таблицями). Згідно з правовою позицією Верховного Суду (зокрема, постанова від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц), розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує здійснення господарської операції, а є лише одностороннім арифметичним розрахунком особи, яка його склала, що відображає її бачення формування боргу. Для підтвердження реального розміру заборгованості, історії сплат, зарахувань та формування тіла кредиту, Позивач мав би надати виписку з банківського рахунку за весь період кредитування (починаючи з 2017 року до моменту продажу боргу факторинговій компанії), оформлену відповідно до вимог Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (постанова НБУ № 75 від 04.07.2018). Надані ж Позивачем витяги з реєстрів боржників до договорів факторингу є лише відображенням домовленостей між попереднім та новим кредитором і не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вони не підтверджують беззаперечність суми боргу безпосередньо для споживача. У задоволенні позовних вимог позивачу в частині стягнення відсотків за користування кредитом просять відмовити.

Позивачем у позовній заяві було надано згоду на розгляд справи за відсутності представника позивача.

01.06.2026 року на адресу суду надійшли пояснення позивача. В поясненнях представник позивача зазначив, що 25.10.2017 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі Банк) та ОСОБА_1 (далі Клієнт) було підписано Заявою про надання кредиту «Кредитна картка» №010/0202/82/0392354 (далі Договір). 3 дати початку кредитування Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на КР (картковий рахунок) надати Клієнту в межах Поточного ліміту грошові кошти (надалі - Кредит) у розмірах встановлених Договором, а Клієнт зобов`язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценти за його користування (далі- Проценти) (п.1.1 Договору). Кредит надається шляхом зарахування грошових коштів одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних операцій з КР (картковий рахунок) (п.1.1. Договору). Максимальний розмір Кредиту за Договором складає 300 000 грн. триста тисяч| гривень (далі - Максимальний ліміт). В межах Максимального ліміту встановлюється поточний ліміт Кредиту (п.1.2 Договору). Поточний ліміт на дату підписання Заяви становить 12200,00 грн. (п.1.3 Договору). 27.06.2018 відбулася зміна кредитного ліміту з 12 200 грн. на 15.200 грн., 07.02.2020 з 15 200 грн до 19 000грн. Проценти (за користування Кредитом), в т.ч. за користування Недозволеним овердрафтом - процентна ставка фіксована, 45,0% річних (п.1.5 Договору). Строк користування кредитом становить 48 місяців, з 25.10.2017 по 25.10.2021 (п. 1.4 Договору). Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що без укладання додаткових угод до Договору. Банк має право продовжити Строк користування Кредитом на той самий строк, за умови, що на останній робочий день Строку користування Кредитом Банк не отримав листа Клієнта про відмову від продовження Строку користування Кредитом. Повідомлення про намір припинення строку кредиту Відповідачем до Банку не направлялося, відповідних доказів до суду не надано. Отже, на підставі п.3.1 Договору строк дії кредиту було продовжено на той самий строк, тобто на наступні 48 місяців до 25.10.2025 Строк кредитування з урахуванням пролонгації до 25.10.2025. Строк кредитування з урахуванням пролонгації до 25.10.2025. Проценти нараховуються в порядку, визначеному підпунктами 2.5.2., 2.5.3. пункту 2.5. Статті 2 Розділу 6 Правил, за фактичне користування Кредитом на щоденний залишок заборгованості по Кредиту, зменшений на суму операцій, до яких застосовується Пільговий період (п.4.1. Договору). Клієнт зобов`язаний до двадцятого числа включно кожного місяця, наступного за місяцем користування Кредитом, сплатити Банку обов`язковий платіж в розмірі п`ять відсотків від власної заборгованості перед Банком (яка включає заборгованість за Кредитом, Проценти, неустойки, комісійні винагороди за обслуговування КР, проценти за Недозволеним овердрафтом), але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму. Заборгованість за Недозволеним овердрафтом та сума прострочених грошових зобов`язань Клієнта за Договором мають бути сплачені Клієнтом в повному обсязі Негайно (п.4.2. Договру). У визначений пунктом 4.2. Заяви строк Клієнт має забезпечити наявність коштів на Зарплатному рахунку, зазначеному в пункті 1.6. Заяви, а у випадку його відсутності/закриття/припинення трудових відносин між організацією-роботодавцем та Клієнтом - на КР, для подальшого здійснення Банком Договірного списання коштів згідно з умовами, передбаченими пунктом 9 Угоди. Погашення заборгованості за Кредитом, Процентів, неустойок, комісійних винагород за обслуговування КР, процентів за Недозволеним овердрафтом здійснюється шляхом здійснення Банком Договірного списання у визначеному пунктом 9 Угоди порядку. У випадку об`єктивної неможливості забезпечення Клієнтом достатньої суми на рахунках (арешт коштів, закриття рахунків тощо), з яких Банк здійснює Договірне списання коштів з метою заборгованості за Кредитом, погашення Клієнтом заборгованості може бути здійснене Клјєнтом будь-яким іншим шляхом, погодженим Банком (п.4.3. Договору). Заявою про надання кредиту «Кредитна картка» №010/0202/82/0392354 за своєю правовою природою є договором банківського рахунку з його обслуговуванням із використанням платіжного засобу, що передбачає, зокрема, можливість кредитування рахунку. У зв`язку з активним користуванням Відповідачем кредитним лімітом, а також здійсненням готівкових і безготівкових операцій за рахунком, останній використав наданий Банком кредитний ліміт у повному обсязі. Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки по рахунку Відповідча, що відображає рух коштів по рахунку Позичальника та здійсненні ним готівкові та безготівкові операцій, вбачається, що Відповідач активно користувався кредитними коштами, що свідчить про його пряме волевиявлення користування кредитним лімітом на умовах погоджених сторонами. Разом з тим, унаслідок проведення платіжних операцій та списання передбачених Договором платежів за відсутності достатнього залишку власних коштів на рахунку та після вичерпання встановленого кредитного ліміту, утворилась заборгованість у вигляді недозволеного овердрафту в сумі 6 962,07 грн. Таким чином, загальний обсяг використаних Відповідачем кредитних коштів, включаючи суму перевищення встановленого ліміту (недозволений овердрафт) становить 25962,07грн. Отже, внаслідок неналежного виконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань утворилася заборгованість у загальній сумі 26090,10 грн., з них: 25962,07 грн.- заборгованість з основної суми (19000грн.- заборгованість за дозволеним овердрафтом; 6962,07грн. -заборгованість за НЕдозволеним овердрафтом); 128,03грн. заборгованість за відсотками. Непогашення боргу стало підставою для звернення Позивача до суду за захистом свого порушеного права як правонаступника. ТОВ «Вердикт Капітал», як правонаступником, було здійснено нарахування відсотків в межах строку кредування з урахуванням пролонгації у період з 30.11.2021 -09.01.2023 у сумі 12 995,26 грн. Таким чином, перед ТОВ «Вердикт Капітал» утворилася заборгованість у сумі 39 085,36грн., з них: 25962,07 грн.- заборгованість з основної суми; 13 123,29грн. (12 995,26+128,03)грн. заборгованість за відсотками. У подальшому, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект центр» права вимоги за Договором на загальну суму 39 085,36грн., з них: 25962,07 грн.- заборгованість з основної суми; 13 123,29грн. (12 995,26+128,03)грн. Позивачем як правонаступником здійсненні нарахування в межах строку кредитування до 25.10.2025 у строк з 10.01.2023-24.10.2025 на суму 32616,18грн. Отже, перед ТОВ «Коллект центр» утворилася заборгованість у загальній сумі 71701,54 грн., з них: 25962,07 грн.- заборгованість з основної суми; 45 739,47 (32 616,18+13123,29)грн.- заборгованість за відсотками. Просять задовольнити позовні вимоги.

03.06.2026 року адвокат Брадарська Наталія Володимирівна, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 подала до суду додаткові пояснення у справі, відповідно до яких просили відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом, нарахованих після закінчення строку кредитування (тобто після 25.10.2021 р.), відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у задоволенні позовних вимог в частині стягнення будь-яких відсотків, неустойки (штрафу, пені), інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих у період проходження Відповідачем військової служби по мобілізації, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених Позивачем до стягнення, до мінімального розміру у зв`язку з їх неспівмірністю та завищеністю.

В судове засідання, представник позивача не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

19.06.2026 року адвокат Брадарська Наталія Володимирівна, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи без відповідача та його представника.Позовні вимоги позивач не визнає у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем та відповідачем докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин , суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 25.10.2017 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № 010/0202/82/0392354, відповідно до умов якого відповідач отримав кошти у сумі 12200,00 грн., відсоткова ставка за договором 45% річних.

Строк користування кредитом становить 48 місяців, з 25.10.2017 по 25.10.2021 (п. 1.4 Договору).

27.06.2018 відбулася зміна кредитного ліміту з 12 200 грн. на 15 200 грн., 07.02.2020 з 15 200 грн до 19 000 грн.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надав позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що без укладання додаткових угод до Договору. Банк має право продовжити Строк користування Кредитом на той самий строк, за умови, що на останній робочий день Строку користування Кредитом Банк не отримав листа Клієнта про відмову від продовження Строку користування Кредитом. Повідомлення про намір припинення строку кредиту Відповідачем до Банку не направлялося, відповідних доказів до суду не надано. Отже, на підставі п.3.1 Договору строк дії кредиту було продовжено на той самий строк, тобто на наступні 48 місяців до 25.10.2025. Строк кредитування з урахуванням пролонгації до 25.10.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 26.10.2017 року по 30.11.2021 року боржник свої зобов`язання за договором № 010/0202/82/0392354 від 25.10.2017 року належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 71701,54 грн., з них 25962,07 грн. заборгованість за тілом кредиту; 45739,47 грн. заборгованість за нарахованими відсотками.

30.11.2021 було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-47 відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/0202/82/0392354. Загальна вартість прав вимоги за Договором становить 4 774 940, 58 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 306770027 від 30.11.2021 року підтверджено оплату згідно договору відступлення права вимоги № 114/2-47 від 30.11.2021 року на суму 4 774 940, 58 грн.

Відповідно до реєстру боржників від 15.12.2021 року до Договору відступлення права вимоги № 114/2-47, сума заборгованості яка передана за договором № 010/0202/82/0392354 становить 26090,10 грн.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0202/82/0392354. Загальна вартість прав вимоги за Договором становить 5 312 491,59 грн.

Відповідно до реєстру боржників від 10.01.2023 року до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, сума заборгованості яка передана за договором № 010/0202/82/0392354 становить 39085,36 грн., з яких 25962,07 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту; 13123,29 грн. сума заборгованості за відсотками.

Вирішуючи спір по суті суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем зазначено, що свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним зобов`язаннями належним чином не виконувала, у зв`язку з чим за кредитним договором утворилась заборгованість.

В той же час, відповідачем не надано детального та обґрунтованого розрахунку, який би спростовував правильність наданого позивачем розрахунку за кредитними договорам, а також доказів на підтвердження того, що нею належним чином виконувалися умови кредитного договору, з огляду на що не спростувала доводи позивача.

Щодо договору факторингу, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості в добровільному порядку.

У суду відсутні докази про те, що відповідач мав об`єктивні перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, проте фактично отримані та використані надані грошові кошти в добровільному порядку не повернув, зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, не сплачував кредит вчасно та у повному обсязі, доказів про сплату відповідачем заборгованості за кредитним договором позивачу або первісному кредитору матеріали справи не містять, з огляду на що відповідач не спростував доводи позивача.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Брадарська Н.В. зазначала, що відповідач з 16.03.2023 року призвана на військову службу за мобілізацією до лав Збройних Сил України, проте будь які докази, які б підтверджували дану інформацію у матеріалах справи відсутні. Тому суд при прийнятті рішенні не може враховувати дану інформацію.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 71701,54 грн. є доведеними та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до змісту п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що у справі заявлено до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року усправі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

До суду позивач надав копію договору від 01.07.2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» про надання правничої допомоги № 01-07/2024. За умовами зазначеного договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець надає Замовнику послуги захисту прав та інтересів Замовника під час розгляду судом будь-якої інстанції справи у якій Замовник є учасником.

01.12.2025 року ТОВ «Коллект Центр» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» підписано Заявку № 927 про надання юридичної допомоги, згідно якого Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги відповідно до Договору № 01-07/2024 про надання юридичних послуг. Відповідно зазначеного акта вартість послуг складається з: надання усної консультації, період надання послуг -1 година, вартість 4000,00грн., складання та подання позовної заяви, період надання послуг - 1 година, вартість 18000,00 грн., вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти вартість 3000 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, відповідно до положень ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Тому виходячи із положень ч.3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені ТОВ «Коллект Центр» витрати на правничу допомогу в розмірі 25000 грн. є завищеними.

Зокрема суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто у справі незначної складності, а тому, підготовка документів для звернення до суду у рамках даної справи в суді першої інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Також суд зауважує що за змістом послуга з консультування з правовим аналізом документів входить до послуги зі складання позовної заяви, її виокремлення має штучний характер.

Враховуючи характер виконаної адвокатом робіт, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем під час подачі позову.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості та судових витрат підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525,526, 530, 536 ЦК України, ст.ст. 3,5,12, 13,18, 258, 260, 265, 268, 273, 280, 283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за Договором №010/0202/82/0392354 від 25.10.2017 року у розмірі 71701 (сімдесят одна тисяча сімсот одна) гривня 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Відомості про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В.Г. Гречана