Єдиний державний реєстр судових рішень Дата документу 30.06.2026Справа № 554/9920/26 Провадження № 1-кс/554/8721/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30.06.2026 м.Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідочого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві клопотання слідчого СВ Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026170420000717 від 28.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні СВ Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026170420000717 від 28.06.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 106 від 13.04.2026 солдат ОСОБА_5 призначений на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 .
У невстановлений для досудового розслідування час, але у період до 28.06.2026 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини з корисливих мотивів отримання грошових коштів.
У невстановлений для досудового розслідування час та місці, а саме до 28.06.2026, ОСОБА_5 , використовуючи можливості власного мобільного терміналу марки «Iphone», моделі «11», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , через мобільний застосунок у месенджері «Telegram», зв`язався з невстановленими особами під нік-неймом « ОСОБА_7 », з пропозицією у вигляді співпраці щодо розповсюдження психотропних речовин на території м. Полтави шляхом так званих «закладок» - приховуванням від сторонніх осіб заздалегідь виготовленої та розфасованої наркотичної речовини на відкритій місцевості у вільно доступних місцях з можливістю подальшого їх знайдення шляхом отримання особою, яка придбає психотропну речовину, географічних координат місцевості або фотографій місця приховування психотропної речовини.
У відповідному каналі месенджеру «Telegram», з невстановленими особами ОСОБА_5 , у цей час було обговорено усі умови щодо подальшого розповсюдження психотропної речовини на території м. Полтави: часу, місця і способу отримання психотропної речовини, можливих місць приховування на території м. Полтави (території, на які будуть вказувати додатково), а також оплати за виконану роботу ОСОБА_5 , грошової винагороди, за кожне успішне виконання завдання, що виражалося у прихованні на місцевості однієї так званої «закладки» та подальше направлення повідомлення у месенджері «Telegram» оператору «Glovo Operator» географічних координат місцевості, фотографій місця приховування, інших даних з місцем зберігання психотропної речовини.
Погодившись на вказані умови, ОСОБА_5 з корисливих мотивів погодився на пропозицію невідомих осіб на незаконні придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини, а також незаконний її збут шляхом «закладок».
На реалізацію злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що вказані речовини є психотропними, а їх обіг обмеженим, у невстановлений для досудового розслідування час та місці у період часу до 28.06.2026 незаконно придбав попередньо виготовлену невстановленими особами психотропну речовину, яка у своєму складі містить метамфетамін, масою 0.087 г., у формі «закладки», розфасованої в ізолюючій стрічці крафтового походження, для подальшого здійснення її зберігання та приховування на відкритій місцевості на території м. Полтави шляхом так званої «закладки» з подальшим направленням повідомлень про географічні координати місцевості, фотографій її місця приховування чи інших даних з місцем зберігання психотропної речовини, тобто з метою подальшого незаконного збуту.
Незаконно придбану психотропну речовину, після придбання і до 18 години 48 хвилин 28.06.2026, ОСОБА_5 незаконно зберігав у сумці через плече чорного кольору бренду «Adidas», з якою направився по АДРЕСА_2 , з метою незаконного збуту психотропної речовини, де був зупинений працівниками військової служби правопорядку, як військовослужбовець, котрий самовільно залишив військову частину.
Своїми умисними діями, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні незаконного придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
28.06.2026 о 21 годині 21 хвилина ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
29.06.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав наведених у ньому.
Підозрюваний в судовому засіданні вказав, що не заперечує щодо задоволення клопотання слідчого, але просив зменшити розмір застави.
Захисник підозрюваного вказав, що підтримує свого підзахисного та не заперечує проти задоволення клопотання слідчого, просив визначити розмір застави не більше 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у разі задоволення клопотання слідчого.
Заслухавши сторін, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість повідомлення про підозру військовослужбовцю у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:
1)Рапортом ЄО від 28.06.2026;
2)Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (в порядку ст. 208 КПК України);
3)Протоколом огляду та додатками до нього від 28.06.2026;
4)Протоколами огляду відкритих ділянок місцевості за географічними координатами від 28.06.2026;
5)іншими доказами в їх сукупності.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, і сторона обвинувачення вважає, що стосовно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки, без застосування вказаного запобіжного заходу, підозрюваний може:
*переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
*незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
*можливість знищити, або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
*продовжити свою злочинну діяльність.
*перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
Як ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України, варто розцінювати наступні обставини:
1. Можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.
Окрім того, відповідно до наявної інформації підозрюваний ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , 23.04.2026 самовільно залишив місце несення служби та до моменту його затримання переховувався від виконання обов`язку захисту Вітчизни, суверенітету і територіальної цілісності України.
Перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, за вчинення якого передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, зможе ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення.
2. Можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Обстановка вчинення інкримінованого діяння характеризує ОСОБА_5 , як особу, яка має підвищений рівень суспільної небезпечності, здатну незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Зміна показань свідка на користь підозрюваного унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності.
3. Можливість знищити, або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Перебуваючи на волі, підозрюваний може вжити заходів щодо приховування психотропних речовин, мобільних телефонів, банківських карток, чорнових записів та інших предметів і документів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні. Крім того, в ході слідства необхідно провести відповідні слідчі дії та перевірити підозрюваного на причетність до вчинення інших злочинів.
4. Перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Підозрюваний може узгоджувати позиції з можливими іншими фігурантами провадження, використовувати засоби конспірації, змінювати місце проживання, номери телефонів та іншим чином перешкоджати встановленню об`єктивної істини.
5. Вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження злочинної діяльності. З урахуванням характеру інкримінованого злочину, способу його вчинення та можливого систематичного характеру незаконного збуту психотропних речовин, існує ризик продовження протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин:
особисте зобов`язання - занадто м`який запобіжний захід, який не можна застосувати враховуючи особу підозрюваного, наявні ризики, та тяжкість вчиненого;
особиста порука не можливо застосувати, оскільки жодна особа, яка би заслуговувала на відповідну довіру, не звернулась до органу досудового розслідування з метою поручитись за підозрюваного та такого прохання від нього самого не надходило;
домашній арешт - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вищевказаним ризикам. Тому даний запобіжний захід може значно ускладнити проведення слідчих дій з підозрюваним та призвести до затягування досудового розслідування.
Стан здоров`я ОСОБА_5 та вік не перешкоджають обранню запобіжного заходу тримання під вартою.
У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, в умовах воєнного стану на території України, такий підхід національних судів щодо застосування запобіжного заходу, може породити позитивні прецеденти, для належного покарання осіб, які вчинили злочини, що поміж іншого, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану та підриву авторитету Держави.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України).
У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до висновку про можливість у даному випадку визначити підозрюваному розмір застави, з урахування матеріального стану підозрюваної особи, віку та стану його здоров`я, раніше не судимого в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування з підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст. 181,183, 193,196 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИЛА:
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 28.06.2026 року з 21 год. 21 хв. до 26.08.2026 21 год. 21 хв. з визначенням застави у розмірі 266 240 грн.
Зобов`язати слідчого, який вніс клопотання про тримання під вартою, повідомити родичам заарештованого про його задоволення.
Призначити заставу в розмірі 266 240 гривень, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_5 звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (розрахунковий рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 26304855, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора та суду. повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними по кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Уповноважена службова особа у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_5 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_5 у разі внесення застави визначити по 26.08.2026 року.
Підозрюваного ОСОБА_5 взяти під варту в залі суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 137842125, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 30.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 554/9920/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: