Постанова № 137841389, 24.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/34/26

Провадження 3/362/908/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2025 року близько 23 години 55 хвилин в місті Васильків Обухівського району Київської області по проспекту Київський шлях, 87 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук), огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 ARAM 3614, результат огляду позитивний 0,66 проміле, з яким водій не погодився. На вимогу водія проведено огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я комунальному некомерційному підприємстві "Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Васильківської міської ради (далі КНП "Васильківська БЛІЛ"), результат огляду 0,63 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху заборону керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, його дії кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою суду від 19.02.2026 матеріали справи повертались до органу поліції для дооформлення через відсутність в надісланих матеріалах висновку закладу охорони здоров`я, посилання на який міститься в протоколі про адміністративне правопорушення.

Після дооформлення матеріали справи повторно надійшли до суду 25.03.2026.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

До початку судового засідання захисник ОСОБА_1 адвокат Хараїм О.В. звернулася до суду з письмовим клопотанням, яким просила закрити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП. Просила визнати висновок, наданий КНП "Васильківська БЛІЛ" очевидно недопустимим доказом, оскільки його не було належним чином долучено до матеріалів справи, а витребувано постановою суду. Крім того, зазначила, що огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (з наступними змінами), пункт 8 якої передбачає застосування спеціальних технічних засобів, тестів на вміст наркотичного засобу або психічної речовини, при цьому у разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яноіонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі. Однак ОСОБА_1 такого підтверджуючого дослідження не було проведено, тому висновок лікарні щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 є недопустимим доказом. Крім того, звернула увагу, що в акті медичного огляду ОСОБА_1 немає заключного діагнозу, акт не підписаний лікарем. Долучила до матеріалів справи додаткові докази копії листа-відповіді КНП "Васильківська БЛІЛ" від 10.02.2026 № 102-ел, акта № 699 від 07.12.2025 медичного огляду ОСОБА_1 лікарем КНП "Васильківська БЛІЛ", висновку спеціаліста державної установи "Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України".

У судовому засіданні інший захисник ОСОБА_1 адвокат Рвачов О.О. підтримав клопотання своєї колеги ОСОБА_2 та просив закрити справу за відсутності події та складу правопорушення. Також зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши захисника, прихожу до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, виходячи з такого.

Підпунктом "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння) регулюється статтею 266 КУпАП.

Відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проходження огляду на стан сп`яніння встановлюється підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті, а саме: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).

Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктами 7, 10 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 передбачено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (частина третя статті 266 КУпАП, пункт 7 розділу І Інструкції № 1452/735).

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина друга статті 266 КУпАП, пункт 6 розділу ІІ Інструкції №1452/35).

Судом було досліджено відеозапис події, відображений на електронному диску, долученому до матеріалів справи, на якому зафіксовано: факт проходження огляду на місці зупинки водієм ОСОБА_1 (23:53); результат огляду 0,66 проміле, після чого поліцейський роз`яснив, що якщо водій з результатом не згоден, то можна проїхати в лікарню та пройти повторний огляд у лікаря (23:55); повідомлення водію про складання відповідних матеріалів, евакуацію транспортного засобу, на що водій зазначив, що хоче пройти огляд у лікаря (23:56); закриття автомобілю водієм, залишення його на місці зупинки (23:57); після доставлення до медичного закладу водій намагається домовитись з поліцейськими щодо непроходження подальшої процедури огляду, на що поліцейський відмовляє (00:45); проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння в лікарні, встановлено результат огляду 0.63 проміле, роз`яснення водію, що це означає, що він перебуває в стані сп`яніння, оскільки допустима норма 0,20 проміле (01:07); підтвердження водієм, що він вживав алкоголь вчора (01:23). В подальшому водія ознайомлюють з заключенням лікаря, поліцейські повідомляють про складання відповідних адміністративних матеріалів та ознайомлюють водія з правами.

Враховуючи застосування поліцейським у відповідності до вимог статті 266 КУпАП технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у цій справі.

Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:

фактичними відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 533776 від 07.12.2025, яким зафіксовано час, місце та фактичні обставини скоєння правопорушення;

даними акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме Alcotest Drager 6810, ARАM-3614, яким зафіксовано результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу 0,66 проміле, з додаванням роздруківки з Alcotest Drager 6810, тест № 2283. В акті також зафіксовано, що водій з результатом огляду не згоден;

даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 06.12.2025, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 направлявся для проходження медичного огляду до КНП "Васильківська БЛІЛ" у зв`язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння;

рапортом інспектора поліції Р. Снігура;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що останній раз вживав алкоголь 05.12.2025.

Також з матеріалів справи вбачається, що поліцейським було дотримано норми вказаної Інструкції № 1452/735, у нього були наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 як водій транспортного засобу, який є учасником ДТП, керував ним з ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку.

Щодо доводів захисника про те, що медичний висновок, наданий працівниками поліції після доопрацювання, є очевидно недопустимим доказом, оскільки суд його витребував, а стороні захисту він не був відкритий на етапі ознайомлення з матеріалами справи, суд зазначає наступне.

Судом самостійно не витребовувався жоден доказ у даній справі. Постановою Васильківського міськрайонного суду від 19.02.2026 матеріали справи про адміністративне правопорушення було направлено органу поліції на доопрацювання через відсутність документа (медичного висновку), про який згадано в протоколі про адміністративне правопорушення та без якого суд не в змозі об`єктивно дослідити всі обставини справи відповідно до фабули, зазначеної в протоколі.

Після доопрацювання працівниками поліції було долучено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.12.2026, який поліція самостійно витребувала у лікарні листом-запитом від 05.03.2026.

Справа була повернута до суду 25.03.2026 та призначена до розгляду.

14.04.2026 від адвоката Хараїм О.В. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, того ж дня доступ до матеріалів справи було їй надано, тож захисник могла в повній мірі ознайомитися з усіма матеріалами, які надійшли після доопрацювання. Крім того, з вказаним медичним висновком ОСОБА_1 було ознайомлено під особистий підпис (графа 11) та засвідчено підписом лікаря, який проводив огляд. Отже, підстав для визнання доказу недопустимим суд не вбачає.

Щодо доводів захисника стосовно не проведення ОСОБА_1 підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі, суд зазначає, що з відеозапису вбачається, що огляд водія в медичному закладі проводився за допомогою приладу Алкофор 505, який є спеціальним технічним засобом.

Як вбачається з Інструкції з експлуатації АлкоФор 505, що є у відкритому доступі в мережі Інтернет, прилад Алкофор 505 призначений для вимірювання вмісту парів етилового спирту у повітрі, що видихає людина, та застосовується для встановлення факту вживання алкоголю людиною, у тому числі водіями транспортних засобів. Відповідно до технічних характеристик приладу Алкофор 505 нормою для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі вважається показник до 0,20 проміле. Похибка вимірювань для цього приладу в діапазоні від 0 до 0,25 мг/дм3 лежить в межах ±0,05 мг/дм3, що дорівнює ±0,05 проміле), а понад 0,25 мг/дм3 - 10% (при цьому 0,25 мг/дм3 = 0,50 проміле).

Тобто, встановлений за допомогою приладу Алкофор 505 показник у ОСОБА_1 0,63 проміле ± похибка 10% в будь-якому випадку перевищує встановлену норму у 0,20 проміле, навіть з урахуванням допустимої похибки, та свідчить про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Суд бере до уваги, що пункт 6 розділу ІІІ Інструкції №1452/35 встановлює обов`язкове проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, щодо огляду на стан алкогольного сп`яніння такого обов`язку не встановлено.

Щодо пункту 8 розділу ІІІ Інструкції 1452/35 (на який посилається захисник), суд зауважує, що вказаним пунктом передбачено різні способи огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я, а саме: із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. При цьому вказаний пункт встановлює обов`язкове проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі лише у разі позитивного результату тесту.

У випадку із ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням спеціального технічного засобу (а не тесту) приладу Алкофор 505, який (на відміну від тесту) одразу показує концентрацію алкоголю у видихуваному повітрі, а тому не потребує підтверджуючого дослідження.

Суд бере до уваги висновок спеціаліста ОСОБА_3 , наданий захисником, водночас він не спростовує висновків суду, наведених вище, а відтак й факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння з результатом огляду на стан сп`яніння 0,63 проміле.

Оцінюючи наданий захисником медичний акт щодо огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, суд зауважує, що висновок та діагноз за результатом огляду ОСОБА_1 містяться у графі 20, там же міститься і підпис лікаря, який проводив огляд. Оскільки лабораторні дослідження щодо ОСОБА_1 не проводились, то необхідність заповнення у акті наступних граф 21-25 відпадає.

Стосовно відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на що вказував захисник, суд зауважує, що факт керування транспортним засобом встановлюється будь-якими фактичними даними, які в розумінні статті 251 КУпАП є доказами, в тому числі поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які були зафіксовані на нагрудні відеокамери поліцейських. Так, з відеозаписів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом, як водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, коли поліцейський повідомив, що зараз поїдемо в лікарню, то ОСОБА_1 як водій перепитав поліцейського, чи йому лишати автомобіль на місці, отримавши ствердну відповідь, підійшов до водійського місця в автомобілі, забрав ключі від автомобіля та закрив його (23:57 хв. відеозапису). Така поведінка ОСОБА_1 усуває будь-які сумніви щодо того, що саме він є водієм відповідного транспортного засобу.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, доведена повністю та підтверджується зібраними у справі доказами.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, а саме його високий ступінь суспільної шкідливості, особу порушника та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

За статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому ставка судового збору відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 27, 30, 33, 38, 40-1, 130, 221, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України "Про судовий збір", суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: Київська обл./м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору, які перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку надсилається правопорушником до органу (посадової особи), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Т.П. Рубан